Постанова № 44719568, 28.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2015 року 11:33 № 826/6775/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Різник О.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ Банк» Новікової М.М., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, визнання недійсними повідомлень та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ Банк» Новікової М.М., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, визнання недійсними повідомлень та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що правомочність дій уповноваженої особи фонду щодо визнання нікчемним депозитного договору на підставі ч. 1 ст. 228 ЦК України (порушення публічного порядку) буде безперечною лише в разі наявності обвинувального судового рішення в кримінальній справі.

У позовній заяві позивач просить суд:

Визнати дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ БАНК» Новікової Марії Миколаївни протиправними;

Визнати повідомлення №15-242 від 03.02.2015 р. про нікчемність правочину та повідомлення №15-266 від 04.02.2015 р. про нікчемність правочину недійсними;

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ БАНК» Новікову Марію Миколаївну внести мене, ОСОБА_4, в перелік вкладників ПАТ «БГ БАНК», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести мене, ОСОБА_4, в реєстр вкладників для здійснення виплат.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.

В наданих суду письмових запереченнях представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» зазначила, що договір №ДФ-063122 банківського вкладу (депозиту) від 27.06.2014 р. є нікчемним, оскільки реальних коштів позивачем не вносилось, тобто зазначений договір укладено з метою отримання коштів від Фонду, тобто за рахунок державних коштів.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2014 року між ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ» та ОСОБА_4 укладено Договір №ДФ-063122 банківського вкладу (депозиту) (вклад «Класичний» без права поповнення зі щомісячною сплатою процентів), згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Вкладник передав, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти у національній валюті України (гривня), що надійшли від Вкладника на його вкладний (депозитний) рахунок №26305501025965 у Публічному акціонерному товаристві «БАНК ПЕРШИЙ», код банку 320995, в розмірі, що дорівнює сумі, зафіксованій в документі, який видається Банком платнику на підтвердження внесення останнім коштів, на строк - 185 днів з 27 червня 2014 року до 29 грудня 2014 р.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору в день укладання Договору вкладник передав, а Банк прийняв на Рахунок грошові кошти в розмірі - 180000,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №108381 від 27.06.2014 р., наявного в матеріалах справи, на р/р №26208501025965 ОСОБА_4 внесено 180000,00 грн.

З повідомлення №15-242 від 03.02.2015 р. вбачається, що Договір №ДФ-063122 банківського вкладу (депозиту) (вклад «Класичний» без права поповнення зі щомісячною сплатою процентів) від 27 червня 2014 року є нікчемним.

Повідомленням №15-266 від 04.02.2015 р. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БГ БАНК» повідомила позивачу, що платіжне доручення №108381 від 27.06.2014 р., що є одностороннім правочином щодо проведення банківської операції є нікчемним.

Незгода позивача з наведеними повідомленнями та діями уповноваженої особи Фонду зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як вбачається зі статуту ПАТ «БГ БАНК», що є правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ», код ЄДРПОУ 20717958, місцезнаходження якого: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська,48.

Так, постановою Правління Національного банку України від 27 листопада 2014 № 745 «Про віднесення ПАТ «БГ БАНК» до категорії неплатоспроможних» прийнято рішення віднести ПАТ «БГ БАНК» до категорії неплатоспроможних.

На підставі Постанови НБУ №745 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено Рішення №131 про запровадження з 28.11.2014 року тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БГ БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Новікову Марію Миколаївну.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (далі-Закон №4452-VI).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульований статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 ст. 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З наведеної норми частини другої ст. 38 зазначеного Закону на Уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

При цьому, нормами Закону № 4452-VI не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі № 4452-VI зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними.

Тобто, дійсно, уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.

Відтак, повідомлення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" Новікової М.М. від 03.02.2015 р. №15-242 та від 04.02.2015 р. №15-266 не є рішенням про визнання правочину нікчемним, а є письмовим повідомленням.

Спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України конкретизовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В даному випадку, повідомлення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" Новікової М.М. від 03.02.2015 р. №15-242 та від 04.02.2015 р. №15-266 не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача та не створює для останнього юридичних наслідків, а отже за правовою природою не носить характер рішення суб'єкта владних повноважень.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БГ Банк» Новікової Марії Миколаївни Наказом № 1-зд від 08.01.2015 року «Про здійснення службового розслідування у ПАТ «БГ БАНК» було ініційовано перевірку в ПАТ «БГ БАНК» депозитних договорів, укладених з фізичними особами у період з 27.06.2014 року та джерел походження коштів, що надходили на поточні рахунки клієнтів фізичних осіб з 27.06.2014 року по депозитних та поточних рахунках фізичних осіб, за якими є залишки коштів станом на початок дня 28.11.2014 року.

За результатами перевірки згідно Наказу № 1-зд від 08.01.2015 року складено Акт службового розслідування від 14.01.2015 року, яким встановлено, що Постановою Правління Національного баку України від 26.06.2014 року № 383 Про застосування до ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ» заходів впливу та призначення куратора заборонено ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ» з 27 червня до 27 грудня 2014 року (включно) здійснення залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, відкриття поточних рахунків ( у тому числі карткових) фізичним особам, зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ».

Пунктами 1.1., 1.2., 1.3. Наказу № 311-зд від 27 червня 2014 року «Про тимчасове зупинення здійснення деяких операцій» прийнято рішення у ПАТ «Банк ПЕРШИЙ» зупинити з 27 червня до 27 грудня 2014 року (включно) здійснення таких операцій: залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах, крім операцій з членами Спостережної ради, Правління, Ревізійної комісії Банку, власників істотної участі банку, а також у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ».

Як повідомив відповідач, 27 червня 2014 року о 15 годині 26 хвилин 48 секунд, з поточного рахунку юридичної особи, відкритого в ПАТ «БГ БАНК» на рахунок, відкритий фізичною особою, здійснено перерахування грошових коштів в сумі 3 588 800 (три мільйони п'ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок. Водночас, 27.06.2014 року, в період часу з 17 годин 01 хвилини 13 секунд по 17 годин 03 хвилини 18 секунд з рахунку 1, відкритого фізичною особою 1 на рахунки 18 фізичних осіб, до складу яких входив і позивач, перераховано грошові кошти в сумах: по 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок та один на суму 168800 (шістдесят вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

У зв'язку з наведеним, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення №16-279 від 04.02.2015 p., за результатами розгляду відкрито кримінальне провадження №12014100100014100.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту та те, що позивачем в даному провадженні оскаржуються повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" Новікової Марії Миколаївни про нікчемність правочину, підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, право на відшкодування коштів за рахунок Фонду мають фізичні особи - вкладники, які розмістили свої кошти у банку за договором банківського вкладу або банківського рахунку. Тобто, гарантії Фонду поширюються на кошти, які мають статус вкладу та розміщені за чинним договором між банком та фізичною особою.

В той же час, зважаючи на вищевикладені норми та обставини, загальний реєстр вкладників складається виконавчою дирекцією Фонду виключно на підставі поданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

При цьому, суд зазначає, що включення певного вкладника до повного переліку вкладників, а згодом до загального реєстру, означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як компенсації за вкладом в банку.

Так, згідно ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, а вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Водночас, суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачена можливість включення особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після складення та затвердження такого Переліку вкладників.

В той же час, відповідно до п. 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Наведене свідчить, що позивачем в частині позовних вимог щодо зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки після складення та затвердження Переліку вкладників можливим є лише надання уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про вкладників до Фонду.

Щодо заявлених позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 N 14 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за N 1548/21860), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Враховуючи, що перелік вкладників, який складається Уповноваженою особою Фонду, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом, зважаючи, що у переданому Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» інформація стосовно позивача відсутня, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) для здійснення виплат.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі як суб'єкти владних повноважень покладений на них обов'язок доказування правомірності оскаржуваних дій та рішень виконали у повному обсязі.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, підстави для присудження на користь позивача здійснених судових витрат, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов