Постанова № 44719513, 27.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2015 року № 826/6181/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., суддів Данилишина В.М., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, за участю третіх осіб - Федерації професійних спілок України, Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження № 52-р від 21 січня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» звернулось до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, за участю третіх осіб - Федерації професійних спілок України, Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», в якому просить:

- визнати протиправними дії Фонду державного майна України стосовно звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України», поданої з порушенням вимог Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482;

- визнати протиправними дії Фонду державного майна України стосовно фактичної передачі до сфери управління Міністерства юстиції України нежитлових будівель майнового комплексу санаторію «Лермонтовський» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України»;

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України стосовно підготовки та подання Кабінету Міністрів України проекту розпорядження «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України», в якому ініціювало перед Кабінетом Міністрів України питання віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України»;

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України стосовно прийняття пропозиції Фонду державного майна України «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України», поданої з порушенням вимог Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482;

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України стосовно видання розпорядження № 52-р від 21 січня 2015 року «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України», на підставі пропозиції Фонду державного майна України "Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України», поданої з порушенням вимог Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження № 52-р від 21 січня 2015 року «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що розпорядженням № 52-р, яким нерухоме майно санаторію «Лермонтовський» по пров. Лермонтовському, 2 у м. Одесі було віднесено до сфери управління Міністерства юстиції та якому було надано статус відомчого (тобто, реабілітацію та оздоровлення може здійснити вузьке коло осіб), порушені права позивача, який володіє та користується зазначеним майном на праві господарського та оперативного управління, також наголосив, що прийняттю розпорядження передували неправомірні дії та порушення процедури передачі майна.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України подав заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначає, що майно санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2011 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року, належить до державної власності та наголошував, що оскаржуване рішення не порушує прав позивача. В судовому засіданні заперечення підтримав та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник Фонду державного майна України в судове засідання не з’явився, але надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 52-р прийнято з дотримання вимог законодавства та в межах компетенції.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

В 2003 році позивачем було створено дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофздоровниця», до статутного капіталу якого передано майно санаторію «Лермонтовський», з правом володіти та користуватися майном, що передано у господарське та оперативне володіння.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09 грудня 2011 року у справі № 9/17-4164-2011 за позовом Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі, якою є Фонд державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради; Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсними рішення та свідоцтва про право власності, про визнання права власності позов задоволено в повному обсязі, зокрема, визнано недійсними рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, Одеська область, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919) №151 від 04.07.2002 р. «Про оформлення свідоцтв на право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на об'єкти нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» розташовані за адресами: пров. Лермонтовський, 2, вул. Белінського, 7» та свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі № 021961 від 17.07.2002 р. видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради (65004, Одеська область, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на ім'я Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»: 01033, м. Київ, Печерський район, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780); визнано за державою в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу санаторію «Лермонтовський»: літера «В» - лікувальний корпус; літера «Г» - гуртожиток та пральня; літера «Д» - корпус № 2; літера «Е, Е1, Е2» - корпус № 1; літера «Ж» - корпус № 5; літера «З,М» - грязелікарня; літера «Н» - котельна; літера «О» - майстерня; літера «Л» - сушка; літера «И» - клуб та поліклініка; літера «Й» - кінобудка; літера «ЬІ» - естрада; літера «X» - бібліотека та перукарня; літера «П» - водонапірна башта; літера «С» - їдальня; літера «Р, Ю» - адмін. корпус; літера «Я, Я1» - експериментально-монтажний цех; літера «Т» дитячий садок та аптека; літера «Ф, Э, Щ» - житлові; літера «Ш» - радонова лабораторія; літера «Ч» - приймальне відділення; літера «У» - корпус № 4; № 1, 2, 26, 36 - кіоски; № 10,31, «Ц» - трансформаторні будки; № 24 - газобалонна; № 11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; № 25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; № 32 - гараж; № 3, 17, 18, 21, 22 - навіси; № 19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; № 35 - танцювальний майданчик; № 37 - спортивний майданчик; № 38 - метео-майданчик; № ІІІ-VIII - оранжерея; № І - мостіння; № 39-47 - ворота; № 48-52 - забори; № 29 - резервні запаси води; № 11 - бетонний борт; № ІХ - фонтан; № Х-ХХІХ - грязеві басейни, загальною площею 12 663 кв. м., що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2012 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2011 р. у справі № 9/17-4164-2011 - без змін.

24 листопада 2014 року Фонд державного майна України направив лист № 10-16-16100 на адресу Кабінету Міністрів України з переліком майна, розташованого на території України, яке повернуто у власність держави за рішенням суду. В зазначеному листі також вказані способи управління майном, що повернуто у власність держави, одним із яких вказано: «віднесення таких об’єктів до сфери управління відповідних центральних або місцевих органів державної виконавчої влади з метою забезпечення подальшого ефективного, цільового використання».

Кабінет Міністрів України видав доручення № 43545/1/1-14 від 05 грудня 2014 року, яке було опрацьовано Міністерством економічного розвитку і торгівлі України разом з зацікавленими органами виконавчої влади.

20 січня 2015 року Міністерство юстиції України подало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження «Про віднесення нерухомого майна у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції», підготовлений відповідно до пункту 1 § 32 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950. До проекту були додані пояснювальна записка, довідка про погодження, копії матеріалів погоджень заінтересованих органів.

21 січня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 52-р «Про віднесення нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» у м. Одесі до сфери управління Міністерства юстиції України».

Міністерство юстиції України 28 січня 2015 року прийняло наказ «Щодо деяких питань управління майном Міністерства юстиції» № 29/7, пунктами 1, 2, 4 якого прийняв до сфери свого управління нерухоме майно санаторію «Лермонтовський» за переліком згідно з додатком №1; утворив на базі нерухомого майна санаторію «Лермонтовський», прийнятого до сфери управління відповідно до п. 1 цього Наказу, державне підприємство «Санаторій «Лермонтовський» та затвердив Статут державного підприємства «Санаторій «Лермонтовський».

Розглянувши надані особами, які беруть участь у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 р. № 794-VII, Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами частини другої ст. 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено під час розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 9/17-4164-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012, за державою в особі Фонду державного майна України визнано право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу санаторію «Лермонтовський», що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2.

Частиною першою ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вказаних обставин, власником зазначеного майна з 14.02.2012 року є держава в особі Фонду державного майна України.

Оскільки майно санаторію «Лермонтовський» є державною власністю, Уряд мав повноваження на управління його майном шляхом видання відповідних актів Кабінету Міністрів України, що підтверджується наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону №794-VII Уряд України, серед іншого, здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам; забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №794-VII та пункту 5 частини першої статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 185-V управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 5 Закону № 185-V передбачено, що Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління державним майном, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Матеріалами справи спростовується твердження позивача, що прийняттю розпорядження повинна була передувати процедура зазначена в Положенні про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482. Зазначене Положення визначає порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління, органів державної влади, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, яким є Фонд державного майна України, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном. Фонд державного майна України не здійснював фактично функцій з управління майном, оскільки так і не прийняв до свого відання зазначене майно.

Оскаржуванним розпорядженням майно було не передано з сфери управління Фонду державного майна України до управління Міністерства юстиції України, а віднесено будівлі та споруди санаторію «Лермонтовський» до сфери управління Міністерства юстиції України

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Фонд державного майна України діяли в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані поясненнями та доказами наданими відповідачами, які довели, що діяли у відповідності до повноважень, наданих законодавством.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Суддя В.М. Данилишин

Суддя В.П. Шулежко