Постанова № 44719354, 21.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2015 року № 826/104/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» щодо невключення ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою в розмірі 187 500,00 грн. (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемка Романа Анатолійовича включити ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою в розмірі 187 500,00 грн. (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якии має прав на відшкодування коштів за вкладами в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що незважаючи на наявність підстав для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом ОСОБА_1 відповідачами, в порушення Закону №4452, не були відшкодовані кошти позивачу, у зв'язку з чим мала місце протиправна бездіяльність.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до змісту пояснень, наявних в матеріалах справи, відповідач-1 заперечує проти позову посилаючись на те, що операції з залучення грошових коштів по депозитному рахунку позивача, було здійснено з порушенням нормативів НБУ, незважаючи на заборону НБУ укладати в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» депозитні договори, відкривати рахунки та проводити операції з ними.

Представник відповідача-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для включення позивача до переліку вкладників, оскільки, правочини укладені позивачем в силу п.п.2,7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними та здійснені з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Між ОСОБА_1 та ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» укладено договір банківського вкладу від 12.06.14р.

Відповідно до предмету вказаного договору, Банк відкриває Вкладнику депозитний рахунок НОМЕР_2 та приймає від Вкладника грошові кошти в національній валюті України на строк 7 днів (тобто до 19 червня 2014 року). У випадку якщо день повернення вкладу припадає на неробочий день (вихідних, святковий), то день повернення коштів переноситься на перший робочий день, що слідує за таким неробочим (вихідним, святковим) днем.

Вкладник вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом з відкритих в Банку, або іншій установі банку, власних поточних та/або депозитних рахунків, а Банк приймає на відкритий Вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 150 000,00грн.

За використання грошових коштів Банк сплачує Вкладнику проценти із розрахунку 17 процентів річних.

Позивач звернувся з заявою від 06.11.2014р. до відповідача-1 щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Даючи правову оцінку відносинам, що склалися суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Правління Національного Банку України від 17.06.2014 № 366/БТ (банківська таємниця) до ПАТ «Європейський газовий банк» було застосовано заходи впливу за порушення банківського законодавства. З дати прийняття цієї Постанови у ПАТ «Європейський газовий банк» зупинено ряд операцій, зокрема: залучення у вклади (депозити) коштів фізичних та юридичних осіб у національній та іноземній валюті; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткових) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валюті.

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 Закону України «Про банки та банківську діяльність», або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких зокрема з поміж інших згідно пункту 12 частини першої статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність» належить віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Згідно статті 66 Закону України «Про банки та банківську діяльність» державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання:1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

Частиною 6 статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону.

Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов`язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.

Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України та у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України регулює діяльність банків у випадку віднесення банку до категорії проблемних згідно нормативно-правових актів Національного банку України.

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Національного банку від 17.08.2012р. №346

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).

Згідно п.п.5.2., 5.3., Положення, Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Куратор банку призначається наказом Національного банку України з числа службовців Національного банку, які мають вищу економічну або юридичну освіту(п.5.4.-Положення) та наділений всіма правами та обов»язками відповідно до Положення.

Національний банк України інформує про прийняте ним рішення про віднесення до категорії проблемних з дотриманням вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань захисту банківської таємниці банк та Фонд гарантування, філію іноземного банку та іноземний банк. Повідомлення Національного банку має містити підстави віднесення філії іноземного банку до категорії проблемних, а також вимогу до філії іноземного банку та іноземного банку про безумовне усунення допущених порушень і приведення діяльності філії іноземного банку у відповідність до вимог законодавства України.

Національний банк України приймає рішення про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, у разі: дострокового виконання банком (філією іноземного банку) прийнятих на себе зобов'язань - за умови подання банком (філією іноземного банку) відповідного клопотання та документів, що підтверджують усунення порушень у діяльності банку (філії іноземного банку), виконання банком (філією іноземного банку) заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення банком своєї діяльності у відповідність до банківського законодавства; приведення банком (філією іноземного банку) своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України у визначені строки.

Рішення про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, приймає Правління Національного банку України (п.12.11. Положення).

Згідно п.12.12. Положення Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Банку ( філії іноземного банку) в разі не приведення Банком (філією іноземного банку) своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства протягом установленого статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

У разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії проблемних, неплатоспроможних та ліквідації його, наступні дії щодо функціонування банку регулюються також Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі Закон).

Відповідно до ст.26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.14р. №424, ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.14р. №424 Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.07.14р. №57, про запровадження з 17.07.14р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024, місцезнаходження: проспект Московський,16, м. Київ,04073) - ОСОБА_2.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 16.07.14р. прийнято рішення від 13.10.14р. №111 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на один місяць до 17.11.2014р.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18.11.2014 N 121 "Про початок процедури ліквідації АТ "ЄВРОГАЗБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно. Реквізити АТ "ЄВРОГАЗБАНК": код ЄДРПОУ 34693790; МФО 380430; місцезнаходження: просп. Московський, 16, м. Київ, 04073.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.14р. №149 з 19.12.14р. ОСОБА_2 відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.14р. №150 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" з 19.12.14р. призначено Оберемка Романа Анатолійовича.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VІ від 23.02.2012 року, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зокрема (у даному випадку), Уповноваженою особою Фонду було вжито заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних та було створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

За результатами роботи вказаної Комісії та з урахуванням висновків Комісії Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" наказом від 22.12.2014 року №178/1 було визнано нікчемними правочини (договори), згідно переліку, серед яких окрема договір банківського вкладу позивача ОСОБА_1

Згідно зі ст. 76 Закону Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 77 Закону банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Згідно із Розділом ІІІ Положення Національний банк України інформує Фонд про прийняте рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Відповідно до Розділу ІV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VІ від 23.02.2012 року, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно із ст. 38 Закону уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, дії особи щодо переказу коштів є правочином.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, з огляду на виписку по особовому рахунку ОСОБА_1, позивачем грошові кошти до каси Банку не вносились, оскільки за 12.06.2014р. на рахунок позивача було перераховано грошову суму в розмірі 150000,00грн. з рахунку НОМЕР_3 відкритому в АТ "Європейський газовий банк" та 17.06.14р. перераховано сумув розмірі 37500,00грн. Це ставить під сумнів фактичність здійснення касових операцій, а саме, відповідач вважає, що відбулось штучне створення обов'язку банку, а в подальшому Фонду щодо відшкодування коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якщо сторона посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам. Згідно з п. 18 вказаної Постанови, нікчемними є правочини, які спрямовані на незаконне використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності або заволодіння такої власності.

За результатами перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, уповноваженою особою було видано наказ № 178/1 від 22.12.2014, яким було визнано нікчемним правочин зокрема і Договір банківського вкладу № 347767 від 12.06.2014 між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 з підстав передбачених п.7 ч.3 ст.38 Закону.

Таким чином, суд погоджується з висновками Уповноваженої особи та Фонду, що всі дії працівників Банку щодо повернення коштів за депозитними вкладами, є незаконними та направленими на протиправне створення штучного обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за вкладами за рахунок держави.

На уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою ст.38 Закону №4452.

Разом з тим, позивачем не заявлено позовних вимог щодо скасування наказу, яким визнано нікчемними правочини та транзакції, а суд не вбачає правових підстав виходити за межі позовних вимог.

Зважаючи на викладене та наявні у справі докази, в суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИИ БАНК» щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників.

Оскільки правочини щодо відкриття рахунку та внесення коштів на цей рахунок є нікчемними в силу закону (порушують публічний порядок; спрямовані на протиправне заволодіння майном), то позивач (кошти на рахунок якої у Банку надходили внаслідок так званого "дроблення" рахунків групи інших клієнтів) - не має, на переконання суду, такого визначеного законом поняття, як вкладу в банку, та відповідно не є вкладником банку (а може бути учасником схеми з дроблення великих вкладів інших осіб, на яких не розповсюджуються норми щодо повернення коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, на більш маленькі вклади з метою реалізації плану по поверненню за рахунок Держави коштів, які фактично не належать позивачці, а є коштами інших фізичних чи юридичних осіб, та щодо яких законодавством встановлені інші процедури їх повернення).

В даному випадку, кошти, про які вказано у позовній заяві, є кредиторською заборгованістю, порядок виплати якої регламентовано ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та Фонд гарантування вкладів не проводить виплати таких коштів.

Зважаючи на таке, наявні у справі докази та норми наведеного законодавства, в суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, оскільки в даному випадку відповідачами не було порушено його законних прав та інтересів на час розгляду справи, про які зазначає позивач у позовній заяві, разом з тим, суд приходить до висновку про те, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування правомірності вчинених дій (прийнятих рішень) виконали в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов