Рішення № 4471559, 13.01.2009, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-10357/08

№ 2-812/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 року Московським районним судом міста Харкова

у складі:

головуючого судді Гончара В.О.,

при секретарі Свистун А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „ Промбуд-2” до ОСОБА_1, третя особа Відділ у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВХМУ УМВС України в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд-

ВСТАНОВИВ:

 ВАТ „Промбуд-2” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про визнання таким що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою у гуртожитку за адресою:АДРЕСА_1, та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою, посилаючись на те що відповідач з 23.08.2000 року не проживає та не з'являється за адресою реєстрації, а також протягом трьох років не здійснює оплату за проживання в гуртожитку.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Мухіна О.Б. позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов, виходячи з викладених обставин.

В судове засідання відповідач та представник третьої особи не з'явилися, представник 3-ї особи просить розглянути позов у відсутність їх представника, відповідач був повідомлений по останньому відомому місцю проживання, але з його відсутністю по місцю мешкання, судова повістка була повернута за спливом сроку зберігання, в зв*язку з чим суд розглядає справу у його відсутність згідно ст. 224 ЦПК України і постановляє заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог й про можливість їх задоволення виходячи з наступного:

- в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що будинок по АДРЕСА_1, являє собою гуртожиток, що знаходився раніше на балансі будівельного тресту „Промбуд-2”, а в подальшому перейшов у власність ВАТ „Промбуд-2”, що є правонаступником попереднього. Дані факти підтверджуються рядом наданих суду документів, а також той факт, що все майно ВАТ „Промбуд-2” належить товариству на праві приватної власності. Право власності на гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна від 07 листопада 2002 р. (а.с. 6-8, 10-13).

Відповідно до ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зареєстрований в гуртожитку з 15 січня 1999 року. Відповідно до актів „про встановлення факту не проживання” від 16 квітня 2008 року та 10 липня 2008 року, які були складені повноважною комісією ОСОБА_1. з 23 серпня 2000 року по теперішній час не проживає та не з'являється за адресою Реєстраційного обліку:АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).

Згідно довідки Дочірнього підприємства „Промжитлосервіс-2”, яке здійснює експлуатацію вказаного гуртожитку, за № 571 від 05 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_1 не здійснює оплату за проживання в гуртожитку більше трьох років (а.с. 14).

Статтею 71 ЖК України передбачено право збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців у разі відсутності з поважних причин. А стаття 72 ЖК України передбачає порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, згідно вказаної статті, проводиться в судовому порядку.

Аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні, та докази, надані позивачем, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1. починаючи з 23 серпня 2000 року по теперішній час не проживаючи понад 6 місяців в жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що належить Позивачу, не повідомивши місця свого перебування і не повідомивши причин своєї відсутності, тому суд вважає що його необхідно визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняттю з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

 При цьому, як вбачається з витягу із ухвали від 21.11.07 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України, при розгляді аналогічної справи по касаційній скарзі, роз*яснив що відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами статей 71,72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутністю особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа ( за відсутності підстав для виселення).

Судом встановлено, що позивачем по даній справі понесені витрати на правову допомогу у розмірі 600,00 грн. Дані витрати підтверджуються копіями Договору № 04-08/08 від 01.08.2008 року про надання юридичних послуг, Актом № 3 приймання передавання наданих послуг від 06.08.2008 року, банківською випискою з розрахункового рахунку від 07.08.2008 року, дипломом фахівця в галузі права, свідоцтвом фізичної особи - підприємця про державну реєстрацію та свідоцтвом про сплату єдиного податку з правом надання юридичних послуг (а.с. 21-22).

Статті 386, 387, 391 ЦК України надають можливість власнику захищати порушене право власності будь-якими законними засобами. Стаття 3 ЦПК України надає право звернутися особі до суду за захистом своїх порушених прав, а статті 79, 88 цього ж кодексу передбачають покладення всіх судових витрат на винну сторону.

Відповідно до ст. 84 Цивільного процесуально кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, а відповідно до пп..2-3 п. 2 Постанови КМУ № 590 від 27 квітня 2006 року, компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах і підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

На підставі викладеного суд вважаю за необхідне задовольнити вимоги і в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Також встановлено, що у даній справі позивачем понесені судові витрати, такі як державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 7 грн. 50 коп. На підставі ст. 88 ЦПК України, дані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 60, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 317, 386, 387, 391 ЦК України ст. 71,72 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати гр. ОСОБА_1 (1963 р.н., паспорт НОМЕР_1 виданий Московським ВВС м. Харкова 11 лютого 1980 року) таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою у гуртожитку за адресою:АДРЕСА_1, внаслідок відсутності понад шість місяців в житлових приміщеннях без поважних причин та зняти його з реєстраційного обліку за цією адресою.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь позивача ВАТ „Промбуд-2” (61018, м. Харків, пров. 23 серпня,2, код ЄДРПОУ 01270032, р/р 26002301810267 в ХЦВ Промінвестбанку, МФО 351458) державне мито в сумі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7 грн.50 коп.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь позивача ВАТ „Промбуд-2” (61018 м. Харків, пров. 23 Серпня, 2, код ЄДРПОУ: 01270032, р/р 26002301810267 в ХЦВ Промінвестбанку МФО 351458) витрати на правову допомогу в сумі 600 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст 295 ЦПК України.

Суддя В.О. Гончар