Рішення № 44706541, 04.06.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року справа № 174/151/15-ц

п/с № 2/174/118/2015

Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі: Пелипас Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Левітіна О.Ю.

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в АДРЕСА_3, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 17.02.2015 р., позивач зазначив, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та має паспорт НОМЕР_1, виданий Вільногірським МВ УМВС України у Дніпропетровській області 24.03.1997 р. На даний час він зареєстрований и фактично проживає за адресою: 51700, АДРЕСА_1.

В 2011 році він став проживати без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, проживали вдвох за його адресою: 51700, АДРЕСА_1. Їхнє сумісне проживання було тісно пов'язано з тим, що між ними склалися і продовжувалися стійкі стосунки, властиві подружжю, а також з тим, що вони вели сумісне господарство, тобто приймали участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї, а також допомагали один одному при вирішенні інших побутових питань.

Проживаючи однією сім'єю без реєстрації шлюбу і не перебуваючи в іншому шлюбі, на їхні сумісні кошти вони з ОСОБА_6 придбали у власність квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу цієї квартири від 21.05.2014 року (ксерокопія договору додається). Запис в цьому договорі ОСОБА_6, як покупця цієї квартири, був здійснений за їхньою взаємною згодою і в умовах, що їхнє спільне сумісне право на цю квартиру ніякого сумніву ні у кого не викликало.

За період їхнього сумісного проживання однією сім'єю ні він, ні ОСОБА_6 в будь-якому іншому шлюбі не перебували. Цей факт підтверджується наступним:

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.06.1999 року шлюб між ним та його дружиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, був розірваним. Свідоцтво про розірвання шлюбу він не отримував, але факт розірвання шлюбу може бути підтвердженим витребуванням завіреної копії свідоцтва про розірвання шлюбу в відділені РАЦС Вільногірського міського управління юстиції. Ні в який інший шлюб він не вступав, що також може бути підтвердженим офіційною інформацією з цього ж відділення РАЦС;

ОСОБА_6 (його колишня цивільна дружина) до 23.10.2007 року знаходилася в зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_8. 23.10.2007 року цей шлюб був розірваний рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області і зареєстрований в Верхньодніпровському відділенню РАЦС Верхньодніпровського районного управління юстиції, актовий запис № 193, про що є відмітка в паспорті ОСОБА_6 на стор. № 10. Також цей факт розірвання шлюбу може бути підтвердженим витребуванням завіреної копії свідоцтва про розірвання шлюбу в відділені РАЦС Верхньодніпровського районного управління юстиції. Ні в який інший шлюб ОСОБА_6 не вступала, що також може бути підтвердженим офіційною інформацією з цього ж відділення РАЦС;

ІНФОРМАЦІЯ_4 в віці 48 роки ОСОБА_6 помирає. До своєї смерті вона ніякого заповіту не залишила.

Після її смерті залишилися її повнолітні рідні діти: ОСОБА_2, 1985 р. н., ОСОБА_5, 1987 р. н., ОСОБА_3, 1991 р. н. Вказані діти проживали окремо від матері ОСОБА_6, але їх стосунки зі своєю матір'ю і зі мною, як з фактичним чоловіком їхньої матері, були доброзичливими, порядними.

Згідно з вимогами ч.1 пункт 5. ст. 256 ЦПК України, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу належить суду. Встановлення цього факту тісно пов'язано з встановленням іншого факту, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

Спір між ним та повнолітніми дітьми ОСОБА_6: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 відносно його прав, пов'язаних з визнанням юридичного факту проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без шлюбу, за період часу з березня 2012 року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4, як йому здавалося раніше, відсутній.

Тому, 30.12.2014 року він звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з заявою (в порядку окремого провадження) про встановлення факту, що має юридичне значення. Ухвалою від 09.01.2015 року суддею Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Ілюшик I.A. було встановлено, що ця заява відповідає вимогам ст.ст. 119, 237,238 ЦПК України і ця заява була призначена до розгляду на 11.00 год. 16.01.2015 року, а потім на 13.15 год. 23.01.2015 року. Але в зв'язку з тим, що ним було отримано заперечення на цю заяву з боку зацікавленої особи ОСОБА_3 від 16.01.2015 року, керуючись положенням ч. 2 ст. 11, ст. 12, 27, ч. 6 ст. 235, ч. 5 ст. 256 ЦПК України, його представник - адвокат Левітін О.Ю. звернувся з письмовою заявою до судді Ілюшик I.A. про відкликання цієї заяви в порядку окремого провадження і закриття провадження по цій справі № 174/12/15-ц, п/с 2-о/174/4/12. Ухвалою судді Ілюшик І.А. від 23.01.2014 року провадження за його заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, по цивільній справі №174/12/15- ц, п/с 2-о/174/4/12 було закрито. Ця Ухвала набрала законної сили 03.02.2015 року. Завірену копію цієї ухвали він отримав через свого адвоката Левітіна О.Ю. 12.02.2015 року. Наведені вище факти підтверджуються доданими до цієї позовної заяви документами, що мають процесуальне значення.

Як передбачено положенням ст. 74 Сімейного кодексу України, а саме:

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Виходячи з вимог цієї статті, проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу є підставою для виникнення у них права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання. Водночас, оскільки згідно ч. 2 ст. 74 СК на фактичне подружжя поширюються усі положення глави 8 СК "Право спільної сумісної власності подружжя", вони, як і зареєстроване подружжя, мають право за договором передбачити, що таке майно є об'єктом їх спільної часткової власності або особистої власності кожного з них. За час їхнього спільного проживання з ОСОБА_6 і до самої її смерті договір, який би передбачав, що таке майно (в даному випаду - квартира АДРЕСА_2) є об'єктом їхньої з ОСОБА_6 спільної часткової власності або особистої власності кожного з них, не укладався. Тому він вважає, що квартира АДРЕСА_2 є об'єктом права спільної з ОСОБА_6 сумісної власності, як квартира, набута в приватну власність за час їхнього спільного проживання.

В зв'язку з викладеним, позивач прохає:

1. Встановити факт того, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який народився в АДРЕСА_3 Дніпропетровської області, паспорт НОМЕР_1, виданий Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 24.03.1997 р., зареєстрований і фактично проживає за адресою: 51700 АДРЕСА_1, проживав з ОСОБА_6 однією сім'єю, як чоловік та жінка, без шлюбу, за період часу з березня 2012 року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4;

2. Визнати також, що він, ОСОБА_1, є співвласником (разом з ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4) квартири АДРЕСА_2, як об'єкту права спільної з ОСОБА_6 сумісної власності, і яка, набута в приватну власність за час їхнього з ОСОБА_6 спільного проживання.

3. Всі судові витрати, а також витрати не правову допомогу адвоката, утримати з відповідачів в солідарному порядку.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі.

З додаткових пояснень позивача витікає, що з 09.03.2012 р. ОСОБА_6 перейшла проживати до нього в квартиру. Ще до їх знайомства ОСОБА_6 в 2009 році купила кімнату за адресою: АДРЕСА_3 і проживала там. В 2009 році вони і познайомилися. З 09.03.2012 р. стали спільно проживати в його квартирі. На його адресу вона виписувала книги та інші речі протягом 2013-2014 років. Оскільки ОСОБА_6 зберігала у нього в квартирі документи, то у нього збереглося пенсійне посвідчення її матері, є зошит, заповнений нею з проектом переобладнання квартири АДРЕСА_2. Для покупки зазначеної квартири ОСОБА_6 брала банківський кредит на 25 тис. грн., 7 тис. грн. вона брала у своєї матері ОСОБА_9, 2 тис. доларів і 10 тис. грн. давав він. ОСОБА_6 8 тис. грн. йому повернула, і не вернула 2 тис. доларів та 2 тис. грн. Ніяких письмових документів, стосовно коштів, які він надавав ОСОБА_10 не складалося. Він через адвоката пропонував відповідачам повернути йому 2 тис. доларів та 5 тис. грн., оскільки поніс витрати на адвоката. Протягом 3 років він та ОСОБА_6 Н.О жили на його гроші, оскільки ОСОБА_6 збирала свої гроші на придбання квартири. В придбану квартиру він вклав свої гроші, оскільки сплатив 2550 грн. за вхідні двері, окрім того власними руками робив ремонт в цій квартирі. ОСОБА_6 оплачувала вартість будматеріалів, про що свідчать її записи в записній книжці. Були сплачені борги по новій квартирі в тепломережу - 8 тис. грн., рахунок находиться у нього з 2013 р. по день смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 Квартиру купляли для неї за станом здоров'я на 1 поверсі. У нього є історія її хвороби (виписка) за період з 08 по 18.06.2012 р. Всі речі ОСОБА_6 - одяг, взуття він віддав відповідачці ОСОБА_3 в 10 великих пакетах, речі вивозилися на таксі і вони не поміщалися в багажник автомобіля. В новій квартирі залишалося 25 кв. м. кафельної плитки інші будматеріали. Відповідачі поміняли замки в цій квартирі і він там не буває. В його квартирі залишилися ще ліки та парфумерія ОСОБА_6 Кімнату в гуртожитку ОСОБА_6 віддала свої дочці з дитиною ОСОБА_3 Він цю кімнату відремонтував. Йому пропонували відповідачі, що продадуть кімнату в гуртожитку і сплатять йому 2 тис. доларів, але це викликало у нього недовіру. ОСОБА_10 працювала на трьох роботах. Останні дві неділі ОСОБА_6 їздила на курорт в Бердянськ. Померла вона ранком на сходовій площадці, коли поверталася до його квартири, після того, як винесла сміття. За життя дружини він не претендував на придбану квартиру, спільних фото його та дружини немає, спільно на відпочинок вони не їздили. Дружина, як чорнобилець, 2 рази на рік їздила на відпочинок. Спільно з нею огород він не обробляв. Дружина працювала на ринку, отримувала пенсію по інвалідності 3 гр., чорнобильські, скопила 6 тис. доларів. Він є власником ? частини своєї квартири, інша ? частина належить його синові, ОСОБА_11, який зареєстрований в квартирі, але мешкає з бабусею. Вартість квартири в доларах - 12 тис. Він не був присутнім при покупці квартири ОСОБА_6 Похорони ОСОБА_6 здійснював він, оскільки сплатив 8400 грн., йому повернули 3 тис. грн. Ніяких документів стосовно цього у нього немає. Оригінали документів про купівлю та ремонт спірної квартири находяться у нього. Він та ОСОБА_6 спільно нічого не придбавали, оскільки збирали кошти на квартиру. Документи на кімнату в гуртожитку він віддав відповідачці ОСОБА_3 Документів на земельний пай у нього не було і немає.

З додаткових пояснень представника позивача витікає, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 протягом трьох років, до дня настання смерті ОСОБА_6, проживали спільно, однією сім'єю, як чоловік та жінка, які не перебували в іншому шлюбі. Про це свідчать показання свідків, що вони жили в одній квартирі, вели спільне господарство, в день настання смерті ОСОБА_6 виносила сміття. В квартирі позивача зберігалися належні ОСОБА_6 речі. Вони спільно придбали квартиру.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що її мати, ОСОБА_6, проживала весь час з нею в гуртожитку по АДРЕСА_3. Зі слів матері їй відомо, що вона зустрічалася зрідка з ОСОБА_1 в його квартирі. ОСОБА_1 вона бачила декілька разів. Факт вивезення речей, належних матері, із квартири позивача вона не підтверджує, на таксі нічого не перевозила, вона забирала у позивача один пакет одягу, належного матері. При цьому була присутня ОСОБА_12. У матері була алергія і вона парфумами не користувалася. Факт передачі позивачем матері 2 тис. доларів та 10 тис. гривень вона не визнає. Ніяких узгоджень з позивачем, стосовно повернення йому 2 тис. доларів та 5 тис. грн., не було. На похорони матері відповідач кошти не надавав, чи був він на похоронах, вона сказати не може, оскільки із-за свого стану не звертала на це уваги. Мати давала їй ключі від купленої квартири, в якій вона зберігала в кладовці в кухні деякі свої речі та речі дитини, а мати зберігала документи на квартиру, на кімнату в гуртожитку та на земельний пай. Вона,ОСОБА_3, бачила всі документи наступного дня після смерті матері, оскільки забирала із квартири деякі свої речі та дитини. За земельний пай мати щороку отримувала 4 тис. грн. На квартиру мати збирала гроші протягом 5 років, 7 тис. грн. позичала у свої матері. На поминальному обіді ОСОБА_1 був і говорив, що ніяких проблем з квартирою не буде, що квартира буде їм.

Представник позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_13, який не обмежений в його повноваженнях, в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що між позивачем та ОСОБА_6 були короткі стосунки, але постійного проживання, спільного бюджету, ведення спільного господарства не було. Наявність таких відносин не доведена. Про це свідчить те, що ОСОБА_6 купила квартиру за свої власні гроші, ніяких спільних договорів між нею та позивачем стосовно квартири не укладалося. Фактично, ОСОБА_6 до дня своєї смерті переважно проживала в своїй кімнаті в гуртожитку по АДРЕСА_3 та за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_4, де вона обробляла також свій огород. Позивач, з його слів, участі в обробленні огороду не приймав. Зі слів позивача, він надавав кошти ОСОБА_6 в борг і частину боргу вона повернула до дня своєї смерті. ОСОБА_6 в договорі купівлі продажу квартири від 21.05.2014 р. зазначила, що вона неодружена і ні з ким не проживає однією сім'єю. Цей договір неоспорений. Документи на квартиру знаходилися в купленій квартирі і позивач їх забрав, оскільки мав ключі від квартири. Якщо, зі слів позивача, ОСОБА_6 скопила 6 тис. доларів, то цих коштів хватало на придбання квартири з врахуванням позичених грошей. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 12.12.2012 р. у справі № 6-148цс12, для доведення факту проживання в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, позивач повинен був надати докази ведення спільного господарства з нею, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї. Доказів таких позивач не надав, з його слів, гроші він позичав ОСОБА_6 на придбання квартири, але документального підтвердження цього немає. З врахуванням показань свідків та зі слів самого позивача, витікає, що він хоче повернути собі 2 тис. доларів, які начебто позичав ОСОБА_6 Окрім того, позивач, як належить чоловікові, не здійснив похорони ОСОБА_6 Як підтверджується документально та свідками, похорони здійснили за свої кошти діти ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що його мати, ОСОБА_6, працювала на трьох роботах, щоб заробити грошей на квартиру. Він, його брат ОСОБА_5 та їх батько ОСОБА_8 знали, що квартира буде для їхньої сестри ОСОБА_3 Позивача, ОСОБА_1, він вперше побачив після смерті матері. Сусіди по новій квартирі повідомили, де знаходиться мати, і тоді він вперше побачив позивача. До цього йому було відомо зі слів матері, що в неї є мужчина по імені ОСОБА_1. Мати в основному мешкала в гуртожитку в АДРЕСА_3, коли приїздила в АДРЕСА_4, то спілкувалася з батьком, з яким була в розводі, проте вони спілкувалися. Мати позичала грошей на квартиру у своєї матері, тобто у його бабусі. На похоронах матері він не бачив позивача, але бачив на поминальному обіді в день похорон. Коли було продовження обіду в АДРЕСА_3 позивач говорив, що всі документи він поверне, що квартира буде їм. Проте, коли сестра наступного дня прийшла до позивача додому, то їй ніхто не відкрив двері, а пізніше позивач сказав, що документи поверне після судів. В той же час позивач віддав сестрі документи на кімнату в гуртожитку. Про все це йому стало відомо від сестри, ОСОБА_3 Про пропажу документів на квартиру він узнав на третій день від сестри і зразу звернувся в міліцію з заявою, де повідомив, що документи міг забрати позивач.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився та надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив що позов не визнає. (а.с.52)

Із показань свідка ОСОБА_14 витікає, що вона перебував в дружніх відносинах з ОСОБА_6, яка проживала близько 3 років з сусідом ОСОБА_1. ОСОБА_6 йому розказувала, що купила квартиру, що брала гроші в кредит, який повертала з ОСОБА_1, і 2 тис. доларів на квартиру позичала у ОСОБА_1, який робить ремонт в купленій квартирі, вставляв двері. ОСОБА_6 отримувала пенсію і зарплату і її дохід складав з її слів до 5 тис. грн. Померла вона в листопаді чи грудні 2014 р. Вона бачила ОСОБА_6, коли вона завозила одяг та диван, приблизно, в 2012р., також бачила її кожного дня, оскільки ОСОБА_6 ходила на старий ринок де працювала прибиральницею. ОСОБА_6 робила їй уколи приблизно 30 шт. в 2013 р. і 30 шт. - в 2014 р. з перервами через 10 уколів. Її дочка ОСОБА_3 приходила в квартиру ОСОБА_1, коли ще була вагітною, потім приходила з дитиною. Приходила часто. Спочатку ОСОБА_6 з дочкою жили в гуртожитку. В січні 2015 р. вона бачила, як носили речі із квартири ОСОБА_1, водій таксі вишневого кольору допомагав складати речі в машину. Речей було багато, була корзина, сумка і багато пакетів. ОСОБА_3 була з подругою. Над квартирою ОСОБА_1 протікав дах і ОСОБА_6 ходила в ЖКГ, щоб зробили ремонт. ОСОБА_6 і ОСОБА_1 жили дружно, ОСОБА_6 говорила, що щаслива з ОСОБА_1. Він не їздив на курорти, а ОСОБА_6 їздила 2 рази на рік. Вони спільно купляли будматеріали і ремонт робив ОСОБА_1, людей вони не наймали.

Із показань свідка ОСОБА_15 витікає, що з ОСОБА_6 вона познайомилися влітку 2012 р. ОСОБА_6 рано ходила на роботу на ринок, ким там працювала, вона не знає. Проживала ОСОБА_6 з ОСОБА_1. Свідок бачила, що із його квартири виносили сміття то вона, то ОСОБА_1. Вона знає зі слів ОСОБА_14, що після смерті ОСОБА_6, якісь речі її дочка виносила із квартири ОСОБА_1. Вони з жильців під'їзду зібрали 400 грн. та віддали ОСОБА_1 на похорони ОСОБА_6. Дочка ОСОБА_6, ОСОБА_3, приходила з дитиною до ОСОБА_1.

Із показань свідка ОСОБА_16 витікає, що він знає ОСОБА_1 та ОСОБА_6 як сусідів, та дочку ОСОБА_6. Приблизно з початку 2011 р. ОСОБА_6 приходила до ОСОБА_1 і потім проживала в його квартирі. ОСОБА_6 він бачив майже кожного дня. ОСОБА_6 заходила до нього в квартиру, робила уколи його дружині. ОСОБА_6 купила квартиру, розповідала, що гроші позичала і всі повернула, за виключенням - ОСОБА_1. Померла ОСОБА_6 осінню 2014 р. вранці на сходовій площадці, коли поверталася додому після того як винесла сміття. ОСОБА_1 після цього говорив, що речі належні ОСОБА_6, буде забирати її дочка. Його дружина бачила, як дочка виносила речі. ОСОБА_6 і ОСОБА_1 проживали спільно приблизно з 2011 р. і до її смерті. ОСОБА_1 заказував гроб, жильці зібрали на похорони ОСОБА_6 гроші.

Із показань свідка ОСОБА_17 витікає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вона знає як сусідів, як хорошу сім'ю, протягом близько 3 років, з якими мешкає на одній площадці. Влітку вона вдома буває рідко. На похорони ОСОБА_6, яка померла осінню 2014 р., в під'їзді жильці збирали гроші. Стосовно речей, які забирала із квартири ОСОБА_1 дочка ОСОБА_6, їй нічого невідомо. Дочку ОСОБА_6 вона бачила, оскільки дочка часто приходила з дитиною.

Із показань свідка ОСОБА_18 витікає, що вона є дружиною ОСОБА_2, знає ОСОБА_6 з дитинства. ОСОБА_6 ніяких відомостей щодо спільного проживання з позивачем не повідомляла. Позивача бачила два рази. Вперше, коли забирала тіло ОСОБА_6 із моргу м. Вільногірська і там був позивач, який був в нетверезому стані і поїхав з нею. Потім на поминках. Вона, свідок, повністю займалася організацією похорон разом з ОСОБА_5 Свідку відомо, що ОСОБА_6 та позивач сім'єю не були. ОСОБА_6 працювала на трьох роботах збирала гроші на квартиру. Позивач після смерті ОСОБА_6 забрав собі документи на квартиру, документи на земельний пай. Квартиру ОСОБА_6 купила за свої гроші. Померла вона на сходовій площадці в будинку, де проживає позивач. ОСОБА_6 часто 2-3 рази в неділю бувала в АДРЕСА_3, де в неї є земельна ділянка, доглядала город. Про надання грошей позивачем на похорони ОСОБА_6 їй нічого невідомо. Всі речі ОСОБА_6 були в гуртожитку. Працювала вона на ринку та в Оріфлеймі. Вона по телефону, який їй дала ОСОБА_3, повідомляла позивача, що вона буде забирати тіло ОСОБА_6 з моргу і він може туди підійти. ОСОБА_6 їй не говорила, що має якісь відносини з позивачем. На похоронах було близько 100 осіб, автомобіль з тілом ОСОБА_6 зупинявся біля гуртожитку, де вона проживала. Біля будинку, де проживає позивач, автомобіль не зупинявся і нікого із під'їзду на похоронах не було. На 9 та 40 днів, які відмічалися в АДРЕСА_3, позивача вона не бачила. Свідок надала письмові документи в виді товарного чека, квитанції про оплату похоронних предметів та поминального обіду з копіями документів суб'єктів підприємницької діяльності, які надавали зазначені послуги. Документи за згодою сторін були долучені до справи.

Із показань свідка ОСОБА_19 витікає, що він знайомий з ОСОБА_6, приблизно з 2009 року, оскільки проживав з нею по сусідству на одній площадці в гуртожитку. Позивача вперше побачив на похоронах ОСОБА_6. До цього ОСОБА_6 говорила, що їй треба сходити до ОСОБА_1, що вона робить ремонт в квартирі, чи в своїй чи в квартирі дочки ОСОБА_3. З ОСОБА_6 він та його дружина спілкувалися, ходили до неї в гості, практично кожного вихідного. В 2010 році він переїхав проживати на АДРЕСА_3, потім на АДРЕСА_5, проте продовжували спілкуватися з ОСОБА_6. ОСОБА_6 іноді говорила, що у неї є мужчина по імені ОСОБА_1, що необхідно йому приготувати їжу. Про придбання спільно з ОСОБА_1 якихось речей вона не розповідала. Фактично вона проживала в гуртожитку, де вони і зустрічалися.

Із показань свідка ОСОБА_20 витікає, що вона хресною матір'ю ОСОБА_3, дочки ОСОБА_6. Позивача вона вперше бачила на паску в 2014 р. і на похоронах ОСОБА_6. ОСОБА_6 ОСОБА_6 розповідала їй, що купила для себе квартиру, гроші їй на це давала також її мати, 13 тис. і 7 тис. грн. На поминальному обіді позивач говорив, що все буде добре, ОСОБА_3 буде жити в квартирі. ОСОБА_6 повідомила її про ОСОБА_1, як тільки вони познайомилися. Пізніше ОСОБА_6 розповідала їй, що бігає то туди то сюди, тобто, то в гуртожиток, то до ОСОБА_1. Чи жили вони спільно однією сім'єю, свідок не знає. Чи приймав позивач участь у покупці квартири ОСОБА_6 свідок також не знає. Свідку відомо зі слів ОСОБА_3, що позивач забрав документи на квартиру та земельний пай.

Із показань свідка ОСОБА_21 витікає, що вона знає сторони, оскільки проживає в гуртожитку АДРЕСА_3 з 2003 р., а ОСОБА_6 в 2007 р. купила кімнату в гуртожитку і в 2008 р. вселилася на Новий рік. Поки робила ремонт в кімнаті, проживала в неї разом зі своєю дочкою ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла. Позивача ОСОБА_1 вона також знає, оскільки він приходив в гуртожиток до свого друга ОСОБА_22. Потім ОСОБА_6 і ОСОБА_1 познайомилися, приблизно два роки назад. Після чого ОСОБА_6 ночувала то у дочки в гуртожитку то у ОСОБА_1. Ще до знайомства з ОСОБА_1 ОСОБА_6 говорила їй, що збирає гроші на квартиру. Квартиру вона купила незадовго до своєї смерті по АДРЕСА_2, номер квартири свідок не пам'ятає. Стосовно того, що ОСОБА_1 давав гроші на придбання квартири ОСОБА_6 не розповідала. Працювала ОСОБА_6 на декількох роботах.

Із показань свідка ОСОБА_23 витікає, що вона знає ОСОБА_3 та її матір, ОСОБА_6, як сусідів, оскільки проживала в гуртожитку з 2013 р. по літо 2014 р., з позивачем незнайома. Свідку відомо, що ОСОБА_6 робила ремонт квартири по АДРЕСА_2, часто ночувала з у ОСОБА_3, допомагала доглядати її дитину. Іноді говорила, що потрібно провідати її мужчину, імені його не говорила.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши надані сторонами докази, в тому числи письмові, а саме:

квитанції про сплату позивачем судового збору 121.80 грн. від 29.12.2014 р. та 121.72 грн. від 16.02.2015 р. (а.с.2);

копію сторінок паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5);

копію сторінок паспорта громадянки України на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6);

копію договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2014 р., згідно якого ОСОБА_6 купила трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 100000.00 грн., експертна оцінка квартири 132242.00 грн., в п.13 зазначено, що покупець стверджує, що неодружена і ні з ким не проживає однією сім'єю та купляє квартиру за свої кошти (а.с.7);

копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.8-9);

копію заперечень ОСОБА_3 від 16.01.2015 р. на заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, де зазначено, що ОСОБА_3 заперечує, що заявник та її мати проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та що заявник є співвласником квартири АДРЕСА_3, яку її мати придбала особисто за належні їй кошти, на своє ім'я, і зареєструвала її на себе (а.с.10);

квитанцію від 12.02.2015 р. про оплату ОСОБА_1 5000.00 грн. адвокату Левітіну О.Ю. за складання позовної заяви та представництво інтересів в суді (а.с.15);

квитанцію від 24.02.2015 р. про оплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 243.60 грн. (а.с.23);

Довідки адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Дніпропетровській області від 25.02.2015 р., згідно яких: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстровані за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5., зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.24,25,26);

копію сторінок паспорта громадянки України на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.34);

копію сторінок паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.53);

копію актового запису № 193 про розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 23.10.2007 р. (а.с.57);

копію реабілітаційних заходів у відношенні ОСОБА_6, де зазначено ряд захворювань, дати перебування на стаціонарному лікуванні та показано санаторно-курортне лікування (а.с.61);

копію посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 від 20.06.1996 р. з відмітками про перереєстрацію на ім'я ОСОБА_6 (а.с.62);

довідку Дмитрівської сільської ради, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, була зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3, та мала склад сім'ї: ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_24 - внук, ОСОБА_5 - син (а.с.63);

товарний чек ФОП ОСОБА_25 від 20.11.2014 р. про придбання похоронних предметів на суму 6330.00 грн. (а.с.78);

копію свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання ОСОБА_25 (а.с.79);

розрахункову квитанцію від 21.11.2014 р. ФОП ОСОБА_26 про оплату поминального обіду на суму 4200.00 грн. (а.с.80);

копію виписки з ЄДРПОУ про реєстрацію ФОП ОСОБА_26 (а.с.81);

копію свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання ОСОБА_26 (а.с.82) - та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, за наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами мають місце спірні правовідносини: стосовно факту проживання позивача, ОСОБА_1, та матері відповідачів, ОСОБА_6, як чоловіка та жінки, однією сім'єю, без укладення шлюбу, в період з березня 2012 р. по ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто по день смерті ОСОБА_6; та стосовно придбання ними за цих обставин нерухомого майна, спірної квартири, яка може бути визнаною спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6, як чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю, без укладення шлюбу.

Для вирішення спірних правовідносин, суд керується наступними нормами права.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно п.1 ч.1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Згідно ст. 60 СК України: 1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). 2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України: 1. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. 2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. 3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 65 СК України: 1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою; 2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя; Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового; 3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена; 4. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно ст. 67 СК України, 1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

Згідно ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України, 1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 74 СК України: 1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. (Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2006 р. N 524-V)

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Згідно ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

- факт проживання позивача, ОСОБА_1, та матері відповідачів, ОСОБА_6, як чоловіка та жінки, однією сім'єю, без укладення шлюбу, в період з березня 2012 р. по ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто по день смерті ОСОБА_6, свого правового та фактичного обгрунтування не має, оскільки позивач не довів, що в зазначений період часу він не перебував в іншому шлюбі, позивач в позовній заяві послався на те, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.06.1999 року шлюб між ним та його дружиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, був розірваним, проте свідоцтво про розірвання шлюбу він не отримував, але факт розірвання шлюбу може бути підтвердженим витребуванням завіреної копії свідоцтва про розірвання шлюбу в відділені РАЦС Вільногірського міського управління юстиції; ні в який інший шлюб він не вступав, що також може бути підтвердженим офіційною інформацією з цього ж відділення РАЦС;

- згідно ст. 44 КпШС України, який діяв до 01.01.2004 року, передбачено час припинення шлюбу в разі розлучення, а саме: шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану; згідно ст.184 КпШС України, який діяв до 01.01.2004 року, у паспортах або паспортних документах осіб, які припинили шлюбні відносини, робиться відмітка про розірвання шлюбу; згідно ст.179 КпШС України, який діяв до 01.01.2004 року, реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них; згідно ст.180 КпШС України, який діяв до 01.01.2004 року, реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться по пред'явленні подружжям або одним з них копії судового рішення, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми; позивач не надав доказів на виконання зазначених вимог закону, в наданій копії аркушів його паспорту громадянина України, який він отримав 04.03.1997 р., є відмітка про укладення шлюбу з ОСОБА_7 01.08.1997 р., відмітки про розірвання шлюбу немає, копії свідоцтва про розірвання шлюбу позивач також не надав, тому за таких обставин його не можливо визнати таким, що не перебував і не перебуває у шлюбі, що унеможливлює визнання факту його проживання з ОСОБА_6, як чоловіка та жінки, однією сім'єю, без укладення шлюбу, в період з березня 2012 р. по ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто по день смерті ОСОБА_6;

- окрім того, показання свідків та пояснення позивача, щодо того, з якого року, на їх думку, сторони проживали спільно, суперечливі, позивач стверджує, що проживали спільно з березня 2012 р., свідки з його боку стверджують, що - з 2011 р.;

- окрім того за своїм змістом показання свідків з боку позивача не надають можливості встановити наявність відносин між позивачем та ОСОБА_6, як між чоловіком та жінкою, що мешкали однією сім'єю, оскільки не надають безспірної інформації стосовно відносин, які склалися фактично між позивачем та ОСОБА_6 за певний період їх спільного існування, а саме: стосовно наявності спільного сімейного бюджету, стосовно спільних витрат в інтересах сім'ї, стосовно ведення спільного господарства, стосовно придбання майна в інтересах сім'ї;

- навпаки, з пояснень позивача витікає, що ніякого майна в інтересах сім'ї він та ОСОБА_6 не придбавали, стосовно купленої ОСОБА_6 квартири 21.05.2014 р. позивач пояснив, що він позичав ОСОБА_6 гроші 2 тис. доларів та 10 тис. грн., при цьому ОСОБА_6 успіла повернути йому 8 тис. грн. до дня її смерті, при цьому позивач не надав будь-яких письмових документів стосовно договору позики та повернення частини позики; окрім того, в договорі купівлі-продажу квартири ОСОБА_6 однозначно зазначила, що на час придбання квартири вона в шлюбі не перебуває і ні з ким не проживає однією сім'єю, що, в цілому, свідчить про те, що спірна квартира не була придбана в інтересах сім'ї та за спільні кошти, і між позивачем та ОСОБА_6 не було спільного бюджету та спільних його витрат в інтересах сім'ї, також не було фактів придбання майна в інтересах сім'ї, тобто, в цілому, не було відносин, характерних для сім'ї в розумінні ст. 74 та глави 8 СК України;

- позивач стверджує, що ОСОБА_6 в зв'язку з придбання квартири брала кредитні кошти в сумі 25 тис., проте на підтвердження цього факту та стосовно своєї ролі в цьому, він доказів не надав, зокрема відсутні докази того, що цей кредит був в інтересах сім'ї, що він узгоджувався належним чином з позивачем;

- свідки з боку відповідачів, не заперечуючи факт наявності близьких стосунків, повністю заперечують факт постійного проживання позивача з ОСОБА_6, як чоловіка та жінки, однією сім'єю, оскільки стверджують, що вона мешкала і за місцем своєї реєстрації за місцем проживання в АДРЕСА_4, і в своїй кімнаті в гуртожитку по АДРЕСА_3, також обробляла город в АДРЕСА_3, працювала на декількох роботах та збирала гроші на придбання квартири, в чому позивач участі не приймав;

- позивач не надав доказів того, що саме він організував та оплатив заходи з похорон та поминок ОСОБА_6, що також свідчить про відсутність між ним та ОСОБА_6, за її життя, відносин, які характерні для чоловіка та жінки, що мешкають однією сім'єю без реєстрації шлюбу; згідно ч.2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки;

- позивач окрім показань свідків, не надав інших допустимих та належних доказів стосовно вкладення своїх коштів та особистої участі в ремонті спірної квартири, що не надає можливості визнати ці факти за недостатністю доказів;

- враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення позову немає, внаслідок необґрунтованості позовних вимог.

Керуючись ст. 88, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд доходить висновку, що судові витрати у справі: в виді судового збору на суму - 243.60 грн., за немайнові вимоги, в задоволенні яких відмовлено; в виді судового збору - 243.60 грн., за майнові вимоги (визнання права власності), в задоволенні яких відмовлено; в виді оплати позивачем, ОСОБА_1, юридичної допомоги адвоката Левітіна О.Ю. - в сумі 5000.00 грн., - слід покласти на позивача, ОСОБА_1, додатково стягнувши з нього в дохід держави України судовий збір в сумі - 00 грн. 08 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215,222,223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відмовити у визнанні факту, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Вільногірська Дніпропетровської області, що мешкає та зареєстрований за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Кам'яне, Рокитнівського району Ровенської області, зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_6, проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, за період часу з березня 2012 року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відмовити у визнанні ОСОБА_1 співвласником, разом з ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, квартири АДРЕСА_2, як об'єкту права спільної з ОСОБА_6 сумісної власності, і яка, набута в приватну власність за час їхнього спільного проживання.

Судові витрати у справі: в виді судового збору на суму - 243.60 грн., за немайнові вимоги, в задоволенні яких відмовлено; в виді судового збору - 243.60 грн., за майнові вимоги (визнання права власності), в задоволенні яких відмовлено; в виді оплати позивачем, ОСОБА_1 Олексійовичем, юридичної допомоги адвоката Левітіна О.Ю. - в сумі 5000.00 грн., - покласти на позивача, ОСОБА_1, додатково стягнувши з нього в дохід держави України судовий збір в сумі - 00 грн. 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.