Рішення № 44706155, 04.06.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/863/15-ц

Провадження № 2/163/142/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої судді - Гайдук А.Л.,

при секретарі - Горпинко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зазначеним позовом, у якому просили визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме, за кожним по 1/4 частки житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, виділивши їм в натурі у спільну часткову власність по 1/4 частки кожному (всього 1/2) даного нерухомого майна, зокрема: коридор 1-1, кладову 1-2, топочну 1-4, кухню 1-5, коридор 1-6, кімнати 1-7, 1-8 та 1-9.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 заявив вимогу про визнання за ним права власності на 1/2 частки у цьому ж самому нерухомому майні, виділивши йому в натурі: кімнати - 1-3 та 1-10, туалет - 1-11, коридори 1-12, 1-15 та 1-16, ванну - 1-13, кухню - 1-14.

В обґрунтування заявлених вимог, як у первісному, так і в зустрічному позовах, вказано, що зазначене нерухоме майно належало на праві спільної сумісної власності подружжю - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно. Після їх смерті майно успадкували діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як спадкоємці першої черги, оскільки на час відкриття спадщини проживали разом зі спадкодавцями. Частка кожного спадкоємця у названому нерухомому майні складала по 1/2 домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який доводився позивачам за первісним позовом чоловіком та батьком. Після смерті останнього відкрилась спадщина на 1/2 вказаного домоволодіння, яку вони прийняли в порядку ст.1268 ЦК України, однак оформити свої спадкові права, зокрема по 1/4 частки спадкового майна не мають можливості через відсутність документів про реєстрацію права власності на спадкове домоволодіння, про що нотаріусом їм видано відповідні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_3 належить 1/2 спірного домоволодіння, як спадщина після смерті його батьків, яку він також не може оформити з аналогічних підстав, а саме, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно. На даний час родини обох сторін проживають у спадковому домоволодінні окремо, будинок фактично розділений на дві ізольовані квартири з окремими входами, та окремо ведуть господарство. При цьому, згідно технічного паспорта на вказаний об'єкт нерухомого майна, позивачі за первісним позовом фактично користуються: коридором 1-1, кладовою 1-2, топочною 1-4, кухнею 1-5, коридором 1-6 та кімнатами 1-7, 1-8, 1-9, а позивач за зустрічним позовом - коридорами 1-12, 1-15, 1-16, кухнею 1-14, ванною 1-13, туалетом 1-11 та кімнатами 1-3, 1-10.

Позивачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, вони ж відповідачі за зустрічним позовом, та відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3, він же позивач за зустрічним позовом, в судове засідання не з'явились, подавши, кожен зокрема, в канцелярію суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, у яких одночасно вказали, що підтримують заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили провести реальний розподіл житлового будинку з врахуванням часток, приналежних кожному із них, відповідно до висновку проведеної судової будівельно-технічної експертизи за №О-66 від 25.05.2015 року, а також покласти на кожного із них судові витрати, відповідно до вартості домоволодіння, що їм виділяється.

За таких обставин, розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що первісний та зустрічний позови підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого Головненським ЗАГС Любомльського району Волинської області 26.06.1964 року, вбачається, що 12.06.1948 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за №87. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 взяла прізвище чоловіка «ОСОБА_6» (а.с.6 - на звороті).

Рішенням виконкому Любомльської міської Ради депутатів трудящих від 28.11.1967 року ОСОБА_5 виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв.м. (а.с.6).

Відповідно до копії акта від 10.12.1967 року, затвердженого архітектором Любомльського району, виділену ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв.м. відведено в натурі з визначенням меж земельної ділянки (а.с.5-на звороті).

З копії технічного паспорта, виданого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 16.01.2014 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, розташовані: житловий будинок А-1, прибудова а, прибудова а-І, сарай Б -1, вбиральня В та колодязь і (а.с.12-14).

Житловий будинок за вказаною адресою складається з наступних приміщень: 1 - коридор площею 5,0 кв.м., 2 - кладова площею 6,9 кв.м., 3 - кімната площею 12,7 кв.м., 4 - топочна площею 4,3 кв.м., 5 - кухня площею 10,7 кв.м., 6 - коридор площею 7,6 кв.м., 7 - кімната площею 14,7 кв.м., 8 - кімната площею 23,6 кв.м., 9 - кімната площею 14,7 кв.м., 10 - кімната площею 16,1 кв.м., 11 - туалет площею 1,3 кв.м., 12 - коридор площею 1,5 кв.м., 13 - ванна площею 2,1 кв.м., 14 - кухня площею 13,7 кв.м., 15 - коридор площею 8,0 кв.м., 16 - коридор площею 7,5 кв.м.

Комплексним висновком відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, містобудівній документації, правилам забудови, земельному та природоохоронному законодавству, стверджено факт відповідності встановленим нормам нерухомого майна: раніше побудованого житлового будинку, двох прибудов, сарая, вбиральні, колодязя, які знаходяться по АДРЕСА_1, та їх придатність до експлуатації, а будинку - для проживання (а.с.15-19).

Відповідно до ст.ст. 22, 28 КпШС України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, а частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Отже, вищевказане домоволодіння, що по АДРЕСА_1, належало ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності, як майно подружжя, та їх частки у даному нерухомому майні складали по ? кожного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Любомль Волинської області помер ОСОБА_5, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 23.03.1993 року Любомльським районним відділом ЗАГСу Волинської області (а.с.5).

Після його смерті відкрилась спадщина на приналежне йому майно, в тому числі на ? частини житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), чинної на день відкриття спадщини, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

На час смерті спадкодавця ОСОБА_5 з ним проживали: його дружина - ОСОБА_6 та діти - ОСОБА_4, ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Любомльської міської ради №240 від 26.01.2015 року, а факт їх родинних відносин, як між чоловіком та дружиною, а також, між батьком та дітьми, доводиться копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого 26.06.1964 року Головненським ЗАГС Любомльського району Волинської області, копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, виданими Городнянською сільською радою Любомльського району Волинської області 02.07.1964 року та 03.09.1963 року, відповідно (а.с.6 - на звороті, а.с.7, а.с.7 - на звороті).

З повідомлення Любомльської державної нотаріальної контори від 23.04.2015 року за №175/01-16 встановлено, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 нотконторою не заводилась (а.с.32).

Таким чином, спадкоємці після смерті ОСОБА_5: ОСОБА_6, як дружина спадкодавця, та ОСОБА_4, ОСОБА_3, як його діти, кожен успадкували по 1/6 (1/2 : 3) спадкового нерухомого майна, що по АДРЕСА_1.

Не оформивши своїх спадкових прав після смерті чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції 02.11.2010 року (а.с.8).

Після її смерті відкрилась спадщина на приналежне їй майно, зокрема, на 2/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, з яких: ? частини, як її частка у спільному майні подружжя, та 1/6 частини, як успадкована частка після смерті чоловіка - ОСОБА_5, оскільки чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ЦК України (в редакції 1963 р.) було визначено, що спадщина є належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, якщо він її прийняв.

ЦК України (в редакції 1963 р.) не було встановлено граничного строку, за спливом якого спадкоємцеві не може бути видане свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а у відповідності до вимог ч.1 ст. 1261 ЦК України, першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, ....той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 були її діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження останніх серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, виданими Городнянською сільською радою Любомльського району Волинської області 02.07.1964 року та 03.09.1963 року, відповідно (а.с.7 - на звороті).

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Та обставина, що діти спадкодавця ОСОБА_6 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживали разом зі своєю матір'ю (спадкодавцем) доводиться копією довідки Любомльської міської ради Волинської області від 26.01.2015 року за №241 (а.с.8 - на звороті).

Згідно повідомлення Любомльської державної нотаріальної контори від 23.04.2015 року за №175/01-16, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 нотконторою також не заводилась (а.с.32).

Таким чином, спадкоємці після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, успадкували кожен по 1/3 (2/3 : 2) частки спадкового нерухомого майна, що по АДРЕСА_1.

З врахуванням часток кожного спадкоємця - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у нерухомому майні, що по АДРЕСА_1, які вони успадкували після смерті своїх батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, сукупна частка кожного із них у вказаному домоволодінні складає по ?.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області 13.06.2014 року (а.с.9).

У відповідності до положень ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261, ст.ст.1269, 1270 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є позивачі за первісним позовом: ОСОБА_1, як переживше подружжя, та донька - ОСОБА_2, які на момент смерті спадкодавця проживали разом з ним в будинку АДРЕСА_1.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, а саме: копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7, виданого 08.02.1986 року Згоранською сільською радою Любомльського району Волинської області; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8, виданого 02.02.1988 року Любомльським райвідділом ЗАГСу Волинської області; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9, виданого 18.01.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області; копією довідки Любомльської міської ради Волинської області від 26.01.2015 року за №242 (а.с.9 - на звороті, а.с.10, а.с.10 - на звороті).

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4, окрім позивачів за первісним позовом, в тому числі, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадковому майні, немає, про що свідчить повідомлення приватного нотаріуса Любомльського районного нотаріального округу Семенюк Н.М. від 22.04.2015 року за №75/01-16, згідно якого, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась (а.с.35).

Оскільки частка ОСОБА_4 у нерухомому майні, що за адресою: АДРЕСА_1, складала ?, тому після його смерті спадкоємці: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували по ? частки (1/2 : 2) вказаного нерухомого майна кожен.

Позивачам за первісним та зустрічним позовами було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на зазначене нерухоме майно, а саме, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємцям після смерті ОСОБА_4, а ОСОБА_3, як спадкоємцю після смерті: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, що в АДРЕСА_1, про що кожному із них видано постанови нотаріуса про відмову у посвідченні правочину, що узгоджується з пунктом 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, який передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (а.с.11, а.с.11 - на звороті, 51).

Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.04.2015 року за №36700118 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 23.04.2015 року за №36699852, підтверджено відсутність записів щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, щодо реєстрації його права власності, іпотеки, заборони відчуження (а.с.36-37).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України установлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З'ясовані по справі обставини свідчать про те, що частки у спадковому нерухомому майні - житловому будинку з господарськими спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1, у позивачів за первісним позовом становлять по ? кожному, а у позивача за зустрічним позовом - ?, а відтак заявлені ними вимоги про визнання за ними права власності відповідно до часток кожного із них підлягають до задоволення.

Крім цього, позивачами за первісним та зустрічним позовами були заявлені вимоги й про реальний розподіл спадкового будинковолодіння відповідно до їх часток, виділивши позивачам за первісним позовом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі у спільну часткову власність по 1/4 частки кожному (всього 1/2) даного нерухомого майна, зокрема: коридор 1-1, кладову 1-2, топочну 1-4, кухню 1-5, коридор 1-6, кімнати 1-7, 1-8 та 1-9, а позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_3 - кімнати - 1-3 та 1-10, туалет - 1-11, коридори 1-12, 1-15 та 1-16, ванну - 1-13, кухню - 1-14, у зв'язку із чим за клопотанням обох сторін, згідно з вимогами ст.143 ЦПК України, судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу для вирішення питання щодо можливих варіантів такого розподілу.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (п.п.6, 7) роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Як вбачається з висновку № О-66 від 25.05.2015 року судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Волинською торгово-промисловою палатою, він складений експертом із урахуванням вимог основних пунктів ДБН В.2.2-15-2005, СНіП 2.04.08-87 «Газоснабжение», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», із урахуванням розміщення будівель та споруд на земельній ділянці, відстані від будівель до меж земельної ділянки та між будівлями і спорудами, та експертом було встановлено ринкову вартість спадкового будинковолодіння і встановлено можливість його розподілу в натурі в частках ? (? + ?) та ?, відповідно до запропонованого обома сторонами варіанту (а.с.64-73).

Зокрема, ринкова вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1 становить 553479 гривень.

Розподіл в натурі зазначеного будинковолодіння в частках ? до ? частин з метою обладнання окремих ізольованих квартир можливий без виконання переобладнань будинку з відступом від ідеальних долей за умови, якщо:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділяється: коридор 1-1 площею 5,0 кв.м., кладова 1-2 площею 6,9 кв.м., топочна 1-4 площею 4,3 кв.м., кухня 1-5 площею 10,7 кв.м., коридор 1-6 площею 7,6 кв.м., кімната 1-7 площею 14,7 кв.м., кімната 1-8 площею 23,6 кв.м., кімната 1-9 площею 14,7 кв.м., сарай Б-1, які становлять арифметичну частку 31/50 будинковолодіння;

- ОСОБА_3 виділяється: коридор 1-12 площею 1,5 кв.м., коридор 1-15 площею 8,0 кв.м., коридор 1-16 площею 7,5 кв.м., кухня 1-14 площею 13,7 кв.м., ванна 1-13 площею 2,1 кв.м., туалет 1-11 площею 1,3 кв.м., кімната 1-3 площею 12,7 кв.м., кімната 1-10 площею 16,1 кв.м., які становлять арифметичну частку 19/50 будинковолодіння;

- у спільне користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділяється вбиральня (В) та колодязь (і).

Грошова компенсація за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки, становить 64458,83 грн., яку ОСОБА_3 мають сплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 погодився на отримання грошової компенсації у вказаній сумі за відхилення від його ідеальної долі, про що свідчить подана ним до суду 04.06.2015 року заява.

Отже, зазначеним висновком встановлено можливість реального розподілу житлового будинку між сторонами із урахуванням часток кожного із них у спадковому будинковолодінні.

Відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України, одним із видів доказів у цивільному судочинстві є висновок експерта, який, згідно зі ст.66 ЦПК України являє собою докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Таким чином, суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про підставність заявлених позивачами за первісним та зустрічним позовами вимог, як в частині визнання за ними права власності на відповідні частки домоволодіння в порядку спадкування, так і в частині його реального розподілу, та вважає за можливе провести такий розподіл по запропонованому варіанту із урахуванням висновку експерта № О-66 від 25.05.2015 року.

За клопотанням сторін, судові витрати у виді судового збору покладаються на кожного із них відповідно до вартості виділеного кожному нерухомого майна у вказаному домоволодінні. Оскільки, при зверненні до суду з первісним та зустрічним позовами позивачами було сплачено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 354,00 грн. кожною, а ОСОБА_3 - 707,00 грн., тоді як у власність та користування останніх, зокрема: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переходить нерухоме майно на загальну суму 341198,33 грн., ОСОБА_3 - на загальну суму 212280,67 грн., відповідно, сума судового збору, що підлягає оплаті позивачами за первісним та зустрічним позовами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (1% від ціни позову) складає відповідно 1705,99 грн., 1705,99 грн., 2122,81 грн., у зв'язку з чим з останніх підлягає стягненню недоплачений судовий збір: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1351,99 з кожної (1705,99 - 354,00 =1351,99) та з ОСОБА_3 1415,81 грн. (2122,81 - 707,00 грн. = 1415,81).

Питання щодо понесених судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи судом не розглядається згідно клопотань, заявлених кожною стороною, у зв'язку з його добровільним врегулюванням.

Керуючись ст. 15, ст.174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 16, 328, 346, 367, 392, 1223, 1261, 1268, 1270, 1297 ЦК України (в редакції 2003 року), суд, -

в и р і ш и в :

Первісний та зустрічний позови задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на ? частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на ? частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та після смерті матері - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Провести реальний розподіл житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, відповідно до висновку №О-66 від 25.05.2015 року судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Волинською торгово-промисловою палатою, та додатку №3 до вказаного висновку, наступним чином:

- виділити у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2: коридор 1-1 площею 5,0 кв.м., кладову 1-2 площею 6,9 кв.м., топочну 1-4 площею 4,3 кв.м., кухню 1-5 площею 10,7 кв.м., коридор 1-6 площею 7,6 кв.м., кімнату 1-7 площею 14,7 кв.м., кімнату 1-8 площею 23,6 кв.м., кімнату 1-9 площею 14,7 кв.м., сарай Б-1, які становлять арифметичну частку 31/50 вказаного будинковолодіння;

- виділити у власність ОСОБА_3: коридор 1-12 площею 1,5 кв.м., коридор 1-15 площею 8,0 кв.м., коридор 1-16 площею 7,5 кв.м., кухню 1-14 площею 13,7 кв.м., ванну 1-13 площею 2,1 кв.м., туалет 1-11 площею 1,3 кв.м., кімнату 1-3 площею 12,7 кв.м., кімнату 1-10 площею 16,1 кв.м., які становлять арифметичну частку 19/50 вказаного будинковолодіння;

- виділити у спільне користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбиральню (В) та колодязь (і).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 64458 (шістдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 83 копійки в рівних частках з кожного (по 32229,42 грн.) грошової компенсації за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння.

Стягнути в користь держави судовий збір на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001): з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1351 (одній тисячі триста п'ятдесят одній) гривні 99 копійок з кожного та з ОСОБА_3 1415 (одну тисячу чотириста п'ятнадцять) гривень 81 копійку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук