Постанова № 44705798, 29.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р. Справа № 804/6499/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

З Вищого адміністративного суду України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області із позовом про визнання невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Граніт Групп", проведеної у період з 11 квітня 2011 року по 15 квітня 20011 року такою, що була проведена із порушенням вимог законодавства та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062307 від 03 серпня 2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні. (а.с.178)

У судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, про що надав письмові заперечення. (а.с.182-184) У судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи (а.с.197-200), надав клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.201).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Криворізької МДПІ Дніпропетровської області з 11.04.2011 року по 15.04.2011 року було здійснено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Граніт Груп" з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення розрахунків в іноземній валюті за договором №UA7-16551g від 07.12.2007 року за період з 07.12.2007 року по 11.04.2011 року.

За результатами перевірки фахівцями відповідача було складено акт №000404/23-34752520 від 20.04.2011 року, за висновками якого встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме порушення терміну повернення валютної виручки на територію України. (а.с.16)

В результаті встановленого порушення відповідно до ст.4 цього Закону позивачу нарахована пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості у сумі 2788344 грн.69коп.(а.с.16), про що 18.05.2011 року Криворізькою МДПІ Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042307 про нарахування пені.

Як вбачається з акту перевірки підставою для нарахування зазначеної пені була заборгованість ТОВ "Граніт Групп" за порушення на 37 днів термінів розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 07.12.2007 року №UA7-16551g з "Сандвик СРП АБ" у період з 07.09.2010 року по 13.10.2010 року.(а.с.6-17)

Позивач скориставшись правом позасудового оскарження рішення контролюючого органу, подав відповідну скаргу до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області. Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги, скаргу позивача задоволено частково, зокрема у зв'язку із невірно вказаним курсом валют станом на 06.09.2010 року, в результаті чого допущено помилку при розрахунку пені, суму нарахування пені зменшено на 8 663грн.55 коп. Про що, 03.08.2011 року Криворізькою МДПІ Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000062307.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався наданим йому правом на оскарження податкового повідомлення-рішення №0000062307 від 03.08.2011 року в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2011 року по справі № 2а/0470/14106/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" до Криворізької міжрайонної податкової інспекції у Дніпропетровській області із позовом про визнання перевірки протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062307 від 03 серпня 2011 року, позов задоволено частково, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000062307 від 03 серпня 2011 року скасовано, в іншій частині позовних вимог відмовлено.(а.с.51-54)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21травня 2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2011 року по справі № 2а/0470/14106/11 - залишено без змін.(а.с.137-138)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.(а.с.172-175)

При винесені рішення касаційна інстанція дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справу направлено на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини встановлені Вищим адміністративним судом України в рішенні від 01 квітня 2014 року по справі К/800/43700/13, щодо визнання перевірки протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062307 від 03 серпня 2011 року, не потребують доказування, є встановленими і приймаються до уваги судом під час нового розгляду даної справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги письмові заперечення відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" звернулось до Криворізької міжрайонної податкової інспекції у Дніпропетровській області із позовом про визнання позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Граніт Групп", проведеної у період з 11 квітня 2011 року по 15 квітня 20011 року такою, що була проведена із порушенням вимог законодавства та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062307 від 03 серпня 2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.08.2013 року задоволено клопотання відповідача та замінено сторону по справі його правонаступником - Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.(а.с.141-142)

Свої вимоги, з урахуванням усіх додаткових пояснень до позовної заяви, позивач обґрунтовує тим, що відповідачем на підставі Акту про результати невиїзної позапланової документальної перевірки №000404/23-34752520 від 20.04.2011 року з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення розрахунків в іноземній валюті за договором №UA7-16551g від 07.12.2007 року за період з 07.12.2007 року по 11.04.2011 року, було прийнято податкове повідомлення-рішення№0000062307 від 03.08.2011 року, відповідно до якого за порушення вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідачу було нараховано пеню за порушення на 37 днів термінів розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 07.12.2007 року №UA7-16551g з "Сандвик СРП АБ" у період з 07.09.2010 року по 13.10.2010 року, у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості у сумі 2779681грн.14 коп. Вважає зазначене рішення відповідача винесеним на підставі хибних висновків акту перевірки та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №000404/23-34752520 від 20.04.2011 року, на підставі якого приймалось податкове повідомлення-рішення є такими, що суперечать чинному законодавству, зокрема для продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією позивачем було одержано висновки Мінекономіки України, якими, після неохопленого висновками періоду з 06.09.2010 року по 13.10.2010 року, неодноразово продовжувались терміни розрахунків за тією самою зовнішньоекономічною операцією, зокрема згідно висновків №611 від 27.10.2010 року та №95 від 17.03.2011 року, у тому числі по сумах 1530000 євро та 937358,85 євро. Позивач своєї вини в тому, що висновками не був охоплений період з 06.09.2010 року по 13.10.2010 року не вбачає, зазначає, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, зокрема товариством своєчасно подані всі пакети документів для отримання наступного висновку на продовження строку розрахунків, а в обумовлені контрактом строки, обладнання не було поставлено у зв'язку з невідповідністю його заявленим продуктивним потужностям та виявленими при огляді фахівцями сторін контракту недоробками, тобто не з вини ТОВ "Граніт Групп".

Крім того, позивач зазначає про те, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки з боку фахівців відповідача мали місце численні порушення вимог законодавства, зокрема акт перевірки у вступній частині не містить жодних посилань на підставу проведення перевірки, також копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки, всупереч вимогам законодавства, надіслана або вручена позивачу не була, повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки на адресу позивача також не надходило, акт перевірки особисто позивачу вручено не було

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с.182-184), Відповідач зазначив, що під час перевірки позивача, було виявлено період з 06.09.2010 року по 13.10.2010 року, яким було порушено термін розрахунку за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 07.12.2007 року №UA7-16551g та який не було продовжено висновками Мінекономіки України про продовження встановленого строку виконання зовнішньоекономічного контракту, що є порушеннямст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", на підставі встановленого порушення було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було нараховано пеню відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Отже, відповідач наполягає на тому, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Граніт Групп" та прийнятті оскаржуваного рішення податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Перевіряючи на відповідність закону спірних висновків податкового органу, на підставі яких відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000062307 від 03.08.2011 року, суд зазначає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Так, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Граніт Груп" та "Сандвик СРП АБ" (Швеція) 07.12.2007 року укладено зовнішньоекономічний контракт №UA7-16551g, предметом якого була поставка на умовах СІР Недайвода Україна згідно Інкотермс-2000 дробильного обладнання з технічною документацією, ціна контракту склала 5100000 євро, датою поставки обладнання вважалася дата відгрузки обладнання із заводу-виробника. ТОВ "Граніт Груп" згідно контракту зобов'язувалося оплатити вартість обладнання: 3% контрактної ціни у розмірі 153000 євро на протязі 14 днів з моменту підписання контракту та по пред'явленню простого рахунку; 60% контрактної ціни у розмірі 3060000 євро по закінченню поставки обладнання вказаного у додатку №2 контракту; 10% контрактної ціни у розмірі 5100000 євро після підписання відповідного акту пуску обладнання в експлуатацію. У подальшому сторони у своїх доповненнях до контракту переглядали умови поставки та оплати обладнання. Як вбачається з доповнення №5 від 28.12.2009 року до контракту сторони змінили строки поставки обладнання, яке поставщик зобов'язувався поставити на 36 неділі 3010 року, тобто 05.09.2010 року, відповідно змінювались умови оплати обладнання. У подальшому згідно доповнення №6 від 27.08.2010 року до контракту строк поставки обладнання був переглянутий та відстрочений до 9 неділі 2011 року., тобто 27.02.2011 року, у зв'язку з цим змінювались умови платежу за поставку обладнання. На виконання договорів позивачем було здійснено оплату згідно виписок ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»: від 28.12.2007 року на суму 700000 євро; від 28.12.2007 року на суму 820000 євро; від 01.02.2008 року на суму 10000 євро; від 17.07.2008 року на суму 475000 євро; від 21.07.2008 року на суму 462358,85 євро; від 03.03.2011 року на суму 349700 євро.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву, строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Отже, з аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що перевищення строку зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента може здійснюватись за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про що видається відповідний висновок.

Умови видачі висновків щодо перевищення встановлених строків проведення розрахунків за такими операціями встановлені Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409.

Статті 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначають, що перевищення строку зарахування виручки або поставки товару потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Суд зазначає, що пунктом 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2007 року №1409 (далі за текстом Порядок) визначено перелік операцій резидентів - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, за якими може бути надано висновок щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями.

Підпунктом 6 п.2 цього Порядку встановлено, що до операцій, що здійснюються резидентами, належать (у тому числі) виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що товар, який придбавався підприємством позивача від нерезидентам по укладеним зовнішньоекономічним контрактам, а саме: дробильно-сортувальне обладнання - по своїй суті є складним технічним виробом, дата поставки якого перевищує законодавчо встановлений термін розрахунків.

Відповідно до ч.3 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Указом Президента України від 23.10.2000 року № 1159/2000, одним з основних завдань Міністерства економіки України є проведення державної політики щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржників, визнання боржників банкрутами.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 23.10.2000 року № 1159/2000 затверджено Положення про Міністерство економіки України (яке застосовувалось у період виникнення правовідносин), пунктом 1 якого передбачено, що Міністерство економіки України (Мінекономіки України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Пунктом 2 Положення зазначено, що Мінекономіки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Згідно до приписів п.3 Положення, основними завданнями Мінекономіки України є, зокрема, участь у формуванні державної політики економічного і соціального розвитку України, розроблення механізмів її реалізації, прогнозів економічного і соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди та відповідних програмних документів; створення сприятливих економічних умов для функціонування суб'єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища; участь у реалізації антимонопольної політики; забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання; забезпечення реалізації державної цінової політики.

Судом встановлено, що саме на виконання вищевказаних норм законодавства, позивач неодноразово звертався до Міністерства економіки України із листами-зверненнями про визнання вищевказаного зовнішньоекономічного контракту таким, що підпадає під визначення п.2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2007 року №1409, а тому до них має бути застосовано п.1 Порядку та надано висновок щодо можливості перевищення встановлених строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Так, ТОВ "Граніт Груп" одержувало висновки Мінекономіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією: висновком №214 від 25.06.2008 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 700000 євро та 800000 євро 9 днів з 25.06.2008 року по 04.07.2008 року; висновком №260 від 24.07.2008 року подовжено терміни розрахунків по операціям на суму 700000 євро та 800000 євро на 94 дня з 04.07.2008 року по 06.10.2008 року, по операціям в суму 10000 євро з на 67 днів 31.07.2008 року по 06.10.2008 року, на суму 20000 євро на 94 дня з 04.07.2008 року по 06.10.2008 року; висновком №380 від 09.10.2008 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 700000 євро, 800000 євро, 10000 євро та 20000 євро на 151 день з 06.10.2008 року по 06.03.2009 року; висновком №553 від 08.01.2009 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 475000 євро на 53 дня з 21.01.2009 року по 06.03.2009 року, на суму 462358,85 євро на 47 днів з 18.01.2009 року по 06.03.2009 року; висновком №107 від 13.03.2009 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро на 177 днів з 06.03.2009 року по 30.08.2009 року; висновком №511 від 10.09.2009 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро на 180 днів з 30.08.2009 року по 26.02.2010 року; висновком №114 від 23.02.2010 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро на 192 дня з 26.02.2010 року по 06.09.2010 року; висновком №611 від 27.10.2010 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро на 143 дня з 13.10.2010 року по 05.03.2011 року; висновком №95 від 17.03.2011 року подовжено терміни розрахунків по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро на 178 днів з 05.03.2011 року по 01.09.2011 року.

Таким чином, період з 06.09.2010 року по 13.10.2010 року по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро, не охоплений висновками №114 від 23.02.2010 року та №611 від 27.10.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що за зверненням позивача до Міністерства економіки України, 27.10.2010 року та 17.03.2011 року позивачем отримані висновки №611 та №95, згідно яких вищезазначену зовнішньоекономічну операцію по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро визнано такою, що відповідає критеріям п.2 Порядку та строк розрахунку за якими продовжено до 05.03.2011 року та 01.09.2011 відповідно.

Отже, судом встановлено, що зовнішньоекономічні операції ТОВ "Граніт Груп" по платіжним операціям на суму 1530000 євро та 937358,85 євро були визнані посадовими особами Міністерства економіки України такими, що відносяться до імпортних операцій з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів та відповідають критеріям встановленим п.2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2007 року №1409, а тому по ним подовжено граничний термін розрахунку.

Аналізуючи дані обставини, суд не погоджується з висновками відповідача та зазначає наступне.

Метою застосування пені є платіжна дисципліна, що полягає у поверненні в Україну валютних цінностей.

В описаному випадку, за наявності остаточного висновку Мінекономіки за конкретною зовнішньоекономічною операцією, підстави застосування санкцій відсутні, оскільки позивач не порушив публічний порядок та не ухилився від виконання платіжної дисципліни.

Також, законом прямо встановлений різновид правомірної поведінки у разі недодержання встановленого строку, тому факт отримання дозволу Мінекономіки на перевищення строків розрахунку за індивідуально-визначеною операцію, виключає застосування пені.

Суд зазначає, що у разі коли на одну й ту ж саму операцію видається послідовно декілька дозволів, навіть за наявності періоду відсутності дозволу - з дати закінчення дії дозволу до дати наступного подання документів, не передбачено притягнення до відповідальності - оскільки у результаті фактично така конкретна операція має дозвіл на перевищення терміну.

Крім того, рішення про стягнення пені має буди пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже, застосування санкцій в межах здійснення певної операції, при умові отримання висновку Мінекономіки на таку операцію, свідчить про порушення принципу пропорційності, з врахуванням якого мають прийматись рішення суб'єктами владних повноважень, і як наслідок, про їх протиправність.

Суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для нарахування пені в сумі 2779681грн.14 коп. за порушення терміну поставки товару за імпортним контрактом з нерезидентом фірмою "Сандвик СРП АБ" (Швеція) від 07.12.2007 року №UA7-16551g, встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки законом не передбачено притягнення до відповідальності за недодержання строку розрахунку за однією й тією ж операцією, в період часу між дією висновків Мінекономіки України щодо продовження строків розрахунків за такою імпортною зовнішньоекономічною операцією.

Щодо позовних вимог в частині визнання невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Граніт Групп", проведеної у період з 11 квітня 2011 року по 15 квітня 2011 року такою, що була проведена із порушенням вимог законодавства, суд не погоджується з доводами позивача та вважає, що ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм, суд доходить висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки.

Так, відповідно до заперечень відповідача та доданих до них матеріалів доказів, суд вбачає, що підставою для проведення такої перевірки позивача стала довідка ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України філія в м.Кривому Розі»(а.с.40-41), якою було виявлено факти порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними угодами які мали місце з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р., дана довідка була отримана на запит до банківської установи Криворізької МДПІ, якій було зроблено на виконання контрольного завдання ДПА у Дніпропетровській області від 17.03.2011 р. №7958/7/22-224 з питань відпрацювання інформації по висновкам Міністерства економіки України, щодо продовження строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту ТОВ"Граніт Групп".

11.04.2011 р. Начальником Криворізької МДПІ винесено Наказ №148 від «Про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки» з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення розрахунків в іноземній валюті за період з 07.12.2007 р. по 11.04.2011 р., зазначений Наказ містить відмітку головного бухгалтера ТОВ "Граніт Групп" про його отримання.(а.с.42)

Також відповідачем надано до суду докази того, що податковим органом на адресу ТОВ "Граніт Групп" направлявся письмовий запит щодо надання всіх документів, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним, а саме, документи, які пояснюють розбіжності в продовженні строків розрахунків та документи, що стосуються зовнішньоекономічного контракту(а.с.43), зокрема позивачем на ім'я заступника начальника відділу податкового контролю юридичних осіб надіслано відповідь на письмовий запит Криворізької МДПІ разом із запитуваними документами.(а.с.44)

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Так, 20.04.2011 року фахівцями Криворізької МДПІ було складено акт №000404/23-34752520 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення розрахунків в іноземній валюті за договором №UA7-16551g від 07.12.2007 року за період з 07.12.2007 року по 11.04.2011.

З огляду на викладене вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка Криворізькою МДПІ проводилася на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, за наявності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження, відповідно до обов'язків покладених законодавством на податковий орган.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, для органів державної влади та їх службових осіб діє спеціально-дозвільний принцип конституційного права, який, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки. Адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами, законами України і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Отже, враховуючи вищевикладене, проведення перевірки платника податків, з подальшим складанням акту або довідки за її результатом, є обов'язком податкового органу згідно норм діючого законодавства України.

Таким чином, суд вбачає, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) у своїх діях щодо проведення перевірки діяв по відношенню до позивача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, у зазначеній вимозі позивача належить відмовити.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" судові витрати у розмірі 1700грн. 00коп., сплачені платіжним дорученням № 315 від 20.10.2011 р.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області№0000062307 від 03.08.2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Групп" судові витрати у розмірі 1700грн. 00коп. (одну тисячу сімсот грн. 00коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Г. В. Потолова