Постанова № 44704333, 05.06.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року справа № 823/198/15

м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Звенигородської об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулась Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) в якому просить стягнути з фізичної особи - ОСОБА_2 (далі - відповідач) до бюджету через позивача податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 11376 грн 22 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України.

Представник позивача клопотав про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 4.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з ГУ Держземагенством у Черкаській області 10.04.2014 було укладено договір оренди землі 18, 6718га, за межами населеного пункту, в адміністративних межах Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області для ведення фермерського господарства (а.с. 8-10).

Пунктом 9 договору визначена орендна плата, яка вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 34316,71 грн. на рік, у відсотковому співвідношенні (4,5%) від грошової оцінки землі (а.с. 11).

15 серпня 2014 року ГУ Держземагенства у Черкаській області (орендодавець) достроково розірвано договір оренди землі від 10.04.2015 з ОСОБА_2 (а.с. 12).

Також, у відповідності до зворотнього боку облікової картки відповідача станом на 20.01.2015 рік в останнього обліковується заборгованість зі сплати орендної плати по договору в розмірі 11376, 22 грн. на підставі ППР № 12666-23 від 05.09.2014 терміном сплати 09.11.2014. Дана заборгованість виникла у наслідок неналежного виконання вимог Податкового Кодексу України.

У зв'язку з несплатою у встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області 27.06.2014 року була винесена податкова вимога форми «Ю» № 8883-23, що вбачається безпосередньо з корінця податкової вимоги та яка вручена 09.07.2014 (повідомлення про вручення поштового відправлення).

Крім того, суд звернув увагу, що на підставі ст. 60 податкового кодексу України контролюючим органом було винесено ППР № 12666-23 від 05.09.2014, що отримане 10.09.2014 (зменшено податковий борг).

Згідно матеріалів справи, ППР № 12666-23 від 05.09.2014 та вимога були оскаржені в судовому порядку та постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року у задоволенні позову було відмовлено. Дана постанова була оскаржена в апеляційному порядку, та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення а постанову без змін.

Згідно абз. 4 ст. 56.18 Податковий кодекс України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, ППР та рішення ДПІ були узгоджені в судовому порядку, проте у встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.(36,38 ПК України )

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 4 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. (п. 286.5 ст. 286 ПК України ).

Відповідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. (п. 287.5 ст. 287 ПК України).

Згідно п. 288.1 ст. 288 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. (288.2 ПК України).

Відповідно до вимог п. 59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 60.1.3 ст. 60 ПК України контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Оскільки, узгоджене податкове зобов'язання (в судовому порядку) не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу в розмірі 11376 грн. 22 коп., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,86,89,94,128,159 - 163,254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142, ідентифікаційний код 38265581) заборгованість в сумі 11376 (одинадцять тисяч триства сімдесят шість) грн. 22 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко