Постанова № 44703113, 08.06.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3804/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року 15 год.17 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Гаврилюк І.В.

за участю сторін:

представник позивача - Іванченко Є.О. (за довіреністю)

представник відповідач - Куліша О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року №0000171701 в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 116378 грн.81 копійок та штрафних фінансових санкцій в розмірі 29094 грн.70 копійок, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 815/3804/2012 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Саврань» (ТДВ «АПК «Саврань») до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000171701.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т.1 а.с.79-82).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року (т.1 а.с.107-108) постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0000171701 в частині донарахування податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 116378,81 грн. та штрафних санкцій в розмірі 29094,70 грн.; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

На постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року відповідачем подана касаційна скарга та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року (т.1 а.с.225-229) касаційну скаргу Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області задоволено частково; постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року скасовано, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року у справі № 815/3804/2012 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0000171701 в частині донарахування податку з доходів з фізичних осіб у розмірі 116378,81 грн. та штрафних санкцій у розмірі 29094,70 грн. скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року залишено без змін.

Після касаційного розгляду вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду за вхідним номером №32346/14 та відповідно до автоматичного розподілу, справу передано судді Корой С.М.

Ухвалою суду від 26.12.2014 року адміністративну справу № 815/3804/2012 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Саврань» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області про скасування про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000171701 прийнято суддею до свого провадження та призначено її до судового розгляду.

У своєму позові позивач зазначив, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача податковим органом безпідставно зроблено висновок про недотримання позивачем норм податкового та земельного законодавства, в результаті чого було встановлено невиплата позивачем орендної плати за земельні частки (паї), оскільки ТДВ АПК «Саврань» по 701 особі - орендодавцеві не повинен сплачувати оренду у зв'язку із тим, що договори з даними особами не пройшли процедуру державної реєстрації, а відтак, у позивача відсутній обов'язок щодо декларування доходів цих осіб, про що позивач також наголосив у своїх поясненнях (т.1 а.с.2-3, т.2 а.с.153-155).

Відповідач надав до суду заперечення (т. 1 а.с. 34-35, т.2 а.с. 11-14), в яких зазначив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, не доведеними, просив відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, на підставі норм чинного законодавства, за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень ТДВ АПК «Саврань» вимог Податкового Кодексу України. Відповідач зауважив, що у лютому 2012 року ним було проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ АПК «Саврань» з питань правильності нарахування та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатом проведення якої було встановлено, що позивачем при виплаті орендної плати за земельні паї за 2011 рік, податок на доходи за 2011 рік обчислено з порушенням вимог діючого законодавства, а саме - нарахування за оренду земельних часток (паїв) було проведено не всім орендодавцям. Зокрема, відповідач пояснив, що при обчисленні податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за земельні паї за 2011 рік позивачем допущено помилки у 701 випадку на загальну суму 116 378 грн. 81 грн., тобто 701 особі не виплачено орендну плату за використання наданої цими особами земельної ділянки у орендне користування позивача. Крім того, до ТДВ АПК «Саврань» було застосовано штрафні санкції за порушення п. 119.2 Податкового Кодексу України у загальному розмірі 510 грн..

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

На підставі направлення від 10.02.2012 року №125/1700/30901298 та наказу від 08.02.2012 року №131, відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посадовою особою Любашівської МДПІ Одеської області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТДВ «АПК «Саврань» з питань правильності нарахування та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами проведення якої складено акт від 23.02.2012 року № 6/1700/30901298 (т.1 а.с. 5-9).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19.08.2008 року №725/2008 та пп. 170.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, донараховано 116378,81 грн. податку на доходи фізичних осіб; встановлено порушення п.119.2 Податкового кодексу України та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3570 грн..

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем до Любашівської МДПІ Одеської області подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, суму донарахованого податку на доходи фізичних осіб за оренду земельних паїв в розмірі 116 378 грн. 81 коп. залишено без змін, при цьому зменшено штрафну санкцію за надання податкової звітності за формою 1 ДФ з недостовірними відомостями і застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн. (т.1 а.с. 10-12).

На підставі вказаного акту перевірки, Любашівською МДПІ Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 року №0000171701 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТДВ АПК «Саврань» з податку з доходів найманих працівників на суму 145 983 грн. 51 коп., з яких: за основним платежем - 116 378 грн. 81 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 29 604 грн. 70 коп. (т.1 а.с. 4).

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вже зазначено судом, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року касаційну скаргу Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області задоволено частково; постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року скасовано, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року у справі № 815/3804/2012 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0000171701 в частині донарахування податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 116378,81 грн. та штрафних санкцій в розмірі 29094,70 грн.; в іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року залишено без змін, у зв'язку з чим, зважаючи на вимоги даної ухвали Вищого адміністративного суду України, судом при новому розгляді справи розглядаються позовні вимоги лише в частині скасування податкового повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0000171701, та відповідно, надається оцінка встановленим в акті перевірки порушенням з боку позивача лише в частині заниження податку з доходів з фізичних осіб на суму 116378,81 грн..

Стосовно прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000171701, яким ТДВ АПК «Саврань» визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами, внесеними Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19.08.2008 року № 725/2008, постановлено визнати одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Згідно із пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (абз. 2 пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України).

В силу пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

ТДВ АПК «Саврань» було укладено договори оренди земельних паїв, на підставі яких, позивачем виплачувалась орендна плата за земельні паї за 2011 рік.

ТДВ АПК «Саврань» - орендар, як податковий агент відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового Кодексу України, при нарахуванні доходу (орендної плати) на підставі пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України повинно утримувати податок, використовуючи ставку, згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України та перерахувати до бюджету в строки, визначені пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України.

Позивачем самостійно надавались до Савранського відділення Любашівської МДПІ розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку з відомостями, в яких зазначалась кількість осіб, у яких ТДВ АПК «Саврань» орендувало земельні частки (паї), однак не було нараховано та сплачено оподатковуваний дохід 701 орендодавцю (т.1 а.с.126-168, 170-199, т.2 а.с.55-132, 133-139).

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з відсутністю державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок як обов'язкової умови їх укладення, що виключає наявність у позивача статусу податкового агента у правовідносинах з оренди земельних паїв.

Суд неодноразово пропонував сторонам надати копії зазначених договорів, первинну документацію щодо їх виконання.

Натомість до суду позивачем були надані лише копії п'яти типових договорів оренди землі (т.2 а.с.156-175). Відповідно до умов зазначених договорів орендодавець надає, а орендар (ТДВ АПК «Саврань») приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Полянецької сільської ради (п.1 Договору). Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 відсотки від нормативної грошової вартості землі. Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.20 Договору).

Згідно наданих копій договорів вони зареєстровані Відділом Держкомзему у Савранському районі Одеської області.

Як вже зазначалось судом, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року касаційну скаргу Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області задоволено частково, якою справу № 815/3804/2012 в частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, визначено, окрім іншого, наступне: "…Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про обчислення позивачем податку на доходи за 2011 рік при виплатах орендної плати за земельні паї з порушенням вимог діючого законодавства та невключення до податкової звітності за формою 1-ДФ нарахованих у 2011 році доходів фізичних осіб - підприємців.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виплачено та не задекларовано податок на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати 701 орендодавцю на загальну суму 116 378, 81 грн., а також, що розрахунки сум нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку надавались до податкового органу з помилками у податковій звітності.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності обов'язку у ТДВ АПК «Саврань» по нарахуванню та сплаті податку з доходів фізичних осіб по 701 громадянину з огляду на відсутність самого доходу, що підлягає оподаткуванню, а також про допущення позивачем порушень податкового законодавства при поданні податкової звітності.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає рішення судів попередніх інстанцій необґрунтованими, оскільки вони ухвалені не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі та не підтверджених доказами, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначила, що для цілей визначення оподаткування доходів фізичних осіб вирішальне значення має виплата доходу. За умови фактичного здійснення операції з надання фізичною особою в оренду земельної ділянки у орендаря під час виплати орендного платежу виникає обов'язок з обчислення, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів з фізичних осіб із суми виплаченої орендної плати. При цьому податкове законодавство не пов'язує виникнення у орендаря статусу податкового агента з дотриманням учасниками орендних правовідносин вимог цивільного та земельного законодавства під час укладення та виконання договору оренди. Адже об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб виникає за наслідками здійснення господарської операції, а не за результатами укладення договору, та за фактом одержання платником цього податку доходу, тоді як Податковий кодекс України не обумовлює застосування наведених у ньому правил оподаткування доходів фізичних осіб-орендодавців дотриманням порядку укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки.

У зв'язку з цим, необхідно було перевірити з якого моменту у позивача відповідно до умов укладених договорів виникає обов'язок по здійсненню плати за оренду земельних часток (паїв) та виплаті оподаткованого доходу і за результатами з'ясованого дійти мотивованого висновку щодо законності податкового оскаржуваного повідомлення-рішення.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цій частині.

Відповідно до ч. 5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ч.5 ст.227 КАС України та положення діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд зазначає, що у ході розгляду справи встановлено, що позивачем самостійно надавались до Савранського відділення Любашівської МДПІ розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 рік, з відомостями, в яких зазначена кількість осіб, у яких ТДВ АПК «Саврань» орендувало земельні частки (паї), зокрема з 1381 особою, що зафіксовано в доданих до податкової звітності позивача відомостях про наявність земельних ділянок. Будь-яких письмових доказів на спростування самостійно визначених позивачем розрахункі та відомостей до суду не надано. Крім того, суд на виконання приписів визначених в ухвалі Вищим адміністративним судом України неодноразово пропонував сторонам надатии до суду письмові докази в обгрунтування своєї позиції по справі.

Із урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення, як таке що відповідає нормам чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог ТДВ АПК «Саврань» щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000171701 від 20.03.2012 року слід відмовити повністю.

Усі інші доводи позивача та його представника суд вважає безпідставними та необґрунтованими. При цьому, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, з урахуванням ч.5 ст.227 КАС України суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 227,254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову ТДВ «Агропромисловий комплекс «Саврань» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000171701 в частині донарахування податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 116378 гривень 81 копійки та штрафних санкцій в розмірі 29094 гривень 70 копійок - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 08.06.2015 року.

Суддя С.М. Корой

У задоволені адміністративного позову ТДВ «Агропромисловий комплекс «Саврань» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000171701 в частині донарахування податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 116378 гривень 81 копійки та штрафних санкцій в розмірі 29094 гривень 70 копійок - відмовити.

08 червня 2015 року.