Постанова № 44703048, 25.05.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 року Справа № 813/2504/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

представників:

позивача Мельника Т.П.,

відповідача Мартинюк І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до Державної фінансової інспекції у Львівській області про визнання протиправними та часткове скасування вимог,

в с т а н о в и в:

Позивач - Львівське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Держфінінспекції від 12.03.14р. №06-15м/1643 «Про обов'язкові вимоги за результатами ревізії» в частині висновків та вимог щодо порушень, які завдали витрат (шкоди) на загальну суму 1088,0 тис. грн. та зобов'язань по їх усуненню;

- стягнути із Державного бюджету України на користь Львівського регіонального управління Фонду (код ЄДРПОУ 25553935) судовий збір в сумі 73,08 грн.

В обґрунтування позову вказує на протиправність висновків відповідача щодо наявності порушень вимог законодавства при здійсненні розрахунку державної підтримки на будівництво доступного житла та необхідності проведення у зв'язку з цим претензійно-позовної роботи та відображення в обліку дебіторської заборгованості по неправомірно отриманій фізичними особами допомозі. Оскільки встановлені в акті ревізії порушення допущені окремими громадянами - учасниками програми по забезпеченню доступним житлом та/або службовими особами органів квартирного обліку та містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 358 та 366 Кримінального кодексу України, такі дії підлягають оцінці відповідними правоохоронними органами, обставини вчинення цих діянь - кримінальному розслідуванню. Без проведення повного, всебічного та неупередженого розслідування цих фактів, стягувати кошти із зазначених громадян та відображати в обліку дебіторську заборгованість буде передчасно. Тому, позивач вважає вимогу відповідача протиправною та просить скасувати таку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях. Додатково зазначила, що Державна фінансова інспекція у Львівській області під час проведення перевірки діяла на підставі та в межах визначених законом. У зв'язку з наявністю встановлених перевіркою порушень в діях посадових осіб Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» відповідачем правомірно винесено вимогу від 12.03.14р. №06-15м/1643 «Про обов'язкові вимоги за результатами ревізії». Вказала, що згідно з правовою позицією Верховного суду України оцінка правомірності вимоги органу державного фінансового контролю, яка вказує на наявність збитків, надається судом який розглядає позов про стягнення таких збитків. Відтак вважає, що вимога, яка надсилалась позивачу не підлягає оскарженню, у зв'язку з чим підстав для задоволення адміністративного позову не має.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими такі обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова від 02.01.14р. та на підставі направлень від 14.01.14р. №42, №43, виданих начальником Держфінінспекції у Львівській області, головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері послуг Бойко Г.М. та провідним державним фінансовим інспектором цього ж відділу Прохоренковою Н.Ю. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (надалі - позивач, ЛРУ ДСФУ «ДФСМЖБ», Управління) за період з 01.01.10р. по 31.12.13р.

Ревізію проведено з 15.01.14р. по 08.02.14р. згідно з програмою, яка затверджена першим заступником начальника Держфінінспекції у Львівській області та погоджена слідчим СУ ГУМВСУ у Львівській області, з відома директора та головного бухгалтера Управління.

Результати ревізії оформлено актом №06-24/2 від 08.02.14р.

З метою повного усунення виявлених ревізією порушень Державною фінансовою інспекцією у Львівській області складено та надіслано на адресу позивача вимогу від 12.03.14р. №06-15м/1643 «Про обов'язкові вимоги за результатами ревізії», згідно з якою позивачу необхідно провести претензійно-позовну роботу з фізичними особами з приводу відшкодування ними зайво отриманої державної підтримки та відобразити в обліку дебіторську заборгованість по безпідставно проведених виплатах.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.01.93р. № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.11р. № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, зокрема, вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 4 п. 4 Положення).

Відповідно до п. 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має певні права, серед яких право в установленому порядку пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 16); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підп. 21).

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави (абз. 3 підп. 4 п. 4).

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз викладених вище норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Наведене свідчить про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Позивачем оскаржується вимога від 12.03.14р. №06-15м/1643 в частині висновків щодо виявлених ревізією порушень, які завдали витрат (шкоди) на загальну суму 1088,0 тис. грн., а також вимога про усунення таких порушень шляхом стягнення завданих збитків.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10.02.15р. у справі №21-632а14 від 20.01.15р. у справі №21-603а14, від 07.10.14р. у справі №21-368а14, від 18.09.14р. №21-332а14.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляд обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що правові підставі для скасування вимог Державної фінансової інспекції у Львівській області у суду відсутні.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.