Постанова № 44702413, 19.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року о/об 14 год. 48 хв.Справа № 808/2238/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

За участю представників:

Від позивача - В.О. Лисенко,

Від відповідача - О.С. Запорощенко, О.Г. Калмикової

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Василівське відділення у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 квітня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач або ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Василівське відділення у Запорізькій області (далі - відповідач або Токмацька ОДПІ ГУ ДФС Василівське відділення у Запорізькій області), в якому позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000101702 від 14.01.2015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при порушенні граничного строку сплати податку з доходів фізичних осіб штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України до філії «Василівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» застосовуватись не повинен, оскільки був відсутній факт виплати доходу. Таким чином, відповідачем необґрунтовано та неправомірно застосувала до філії «Василівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» штрафну санкцію в розмірі 75% суми несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, посилаючись на п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України в розмірі 52 409,70 грн.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що в січні 2014 року повторно, протягом 1095 днів, філія «Василівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» вчинено порушення в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб, до або під час виплати доходу (Акт попередньої перевірки №481/22/26249777 від 30.05.2013). Відповідно до попередньої документальної планової перевірки філія «Василівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» відповідачем винесено податкове повідомленні-рішення від 12.06.2013 №000135702/1476/10/172-16, яким застосовано штрафні санкції за неперерахування податку на доходи фізичних осіб податковим агентом в розмірі 25%. Таким чином, відповідачем відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції за неперерахування податку на доходи фізичних осіб податковим агентом під час виплати доходу, у тому числі при виплаті заробітної плати найманим працівникам в сумі 52 409,70 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 19 травня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпримців Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстровано за адресою: 69095, Запорізька область, Жовтневий район, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний номер 32025623 (а.с.33-39).

На підставі направлень від 04.11.2014 №55, №56, №57, №58, №59, №60, виданих Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС, згідно з пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1. ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2014 року та Наказу від 24.10.2014 №867 проведено документальну планову виїзну перевірку філії «Василівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 26249777) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 24.12.2014 №4/22/26249777 (далі - Акт перевірки) (а.с.60-78).

Згідно висновків перевірки встановлено порушення пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 розділу І, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) філією «Василівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» віднесено до складу інших витрат суми нарахованих (сплачених) відсотків у розмірі 2 011,00 грн. за розстроченим податковим боргом з податку на додану вартість, передбачених Договором про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) від 29.03.2013 №1, в результаті чого завищено витрати по рядку 06.4 ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 2 01100 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податку (фізичних осіб), а саме: у вигляді заробітної плати у січні 2013 року, у лютому 2013 року, у березні 2013 року, у квітні 2013 року, у травні 2013 року, у червні 2013 року та у листопаді 2013 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000101702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними санкціями 52 409,70 грн. (а.с.81).

30.01.2015 ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області направлено первинну скаргу за вих. №9/104, якою позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000101702 (а.с.13-17).

06.02.2015 Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС Василівське відділення у Запорізькій області на адресу позивача направлено рішення про продовження строку розгляду первинної скарги №909/7/08-01-10-04-13 (а.с.21).

17.03.2015 ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу позивача направлено рішення про розгляду первинної скарги №1959/7/08-01-10-04-13, яким податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000101702 залишено без змін, а скаргу ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» залишено без задоволення (а.с.18-20).

27.03.2015 ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на адресу ДФС України направлено повторну скаргу за вих. №9/374, якою позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000101702 (а.с.22-26).

09.04.2015 ДФС України на адресу позивача направлено рішення про результати розгляду повторної скарги №7482/6/99-99-10-01-03-15, яким податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000101702 та рішення ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без змін (а.с.27-29).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

У відповідності до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно пп.168.1.2 п. 168.1 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно абз.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, відповідно до вимог чинного законодавства подає до органів ДПІ податковий розрахунок сум доходу за формою 1 ДФ.

Форма № 1ДФ є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ), яка згідно з пп. «б» п. 176.2 ПК України подається до органу державної податкової служби у строки, встановлені Податкового кодексу України для податкового кварталу. Відповідно до пп. 49.18.2 ПК України така податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пункт 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 1020, встановлює, що форма № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за 1 квартал поточного року - до 10 травня, за 2 квартал - 10 серпня, за 3 квартал - 10 листопада, за 4 квартал - 10 лютого.

Відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем застосовано штраф на загальну суму 8 825,39 грн. згідно ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, в той час, Актом від 30.05.2013 №416/22-014/26249702 встановлено по суті порушення у вигляді несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб, а саме за п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 4 цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 18.2 ст. 18 ПК України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, після доповнення Податкового кодексу України пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб в разі, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.

Водночас, відповідачем застосовано санкцію згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, відповідно до якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою для застосування санкцій є встановлення під час перевірки порушення у вигляді ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Порушення строків сплати податку складом даного порушення не охоплюється, а норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

Суд зазначає, що оскільки обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п.127.1 ст.127 та пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України не кореспондуються між собою, та ст.127 ПК України не містить санкції за порушення строків сплати податку, встановленого пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем за перевіряємий період не допущено порушень податкового законодавства (відповідно до ст. 127.1 ПКУ) щодо: не нарахування податків платника податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків; не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків; несплата (неперерахування) податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові розрахунки за 1 квартал 2013 року, 2 квартал 2013 року, 3 квартал 2013 року, 4 квартал 2013 року (а.с.86-95); відомості нарахування, утримання, перерахування податку з доходу фізичних осіб (а.с.101); банківські виписки (а.с.102-105, 136, 157-158); АВІЗО (а.с.106-123); копії розрахункових відомостей (а.с.124-135); копії зведених відомостей (а.с.137-155); відомість розподілу заробітної плати (а.с.156).

З матеріалів справи вбачається, що в Акті перевірки від 24.12.2014 №4/22/26249777, перевіряючими встановлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст. 126 ПК України складу порушення, однак податковим повідомленням-рішенням від 14.01.2015 №0000101702 відповідач застосував штраф на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання взагалі. Відтак, відповідачем змінено підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків, на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, що не відповідає складу правопорушення встановленого ОДПІ під час перевірки.

Крім того, як в акті перевірки, так і під час судового розгляду встановлено, що позивачем несвоєчасно виплачувалася заробітна плата, а разом із виплатою заробітної плати сплачувався податок з доходів фізичних осіб. Водночас фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст.127 ПК України, перевіркою не встановлено.

Враховуючи наведене, при розгляді справи встановлено відсутність в діях підприємства позивача складу порушення, за яке п.127.1 ст.127 ПК України передбачено санкції.

З акту перевірки, зокрема додатку 1, судом встановлено, що наявність порушень податковим органом обчислено, як різницю між нарахованим та перерахованим податком з доходів фізичних осіб в кожному місяці. Проте, оскільки заробітна плата не виплачувалась в тому місяці, в якому її було нараховано, сума, розрахована податковим органом, не є сумою заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за відповідний період.

Отже, проведений податковим органом розрахунок заборгованості з податку на доходи фізичних осіб не відповідає порядку визначення штрафу, передбаченого п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки його розмір становить 25 відсотків від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000101702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними санкціями 52 409,70 грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101702 від 14.01.2015 Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Василівського відділення у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова