Постанова № 44702154, 03.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р. Справа № 805/866/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Остапенко Ірини Вікторівни

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» заявлено позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Остапенко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дій в частині невиконання частини 5 статті 49 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а саме неповідомлення протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів про акцептування вимог в сумі 39985 грн. 78 коп., визнання протиправними дій в частині неакцептування кредиторських вимог в сумі 39985 грн. 78 коп. та не включення їх до реєстру акцептованих кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 39985 грн. 78 коп. та включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк».

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем статей 48, 49 Закону України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та відсутність у позивача інформації щодо акцептування кредиторських вимог та внесення позивача до реєстру кредиторів. Письмовими заявами, отриманими судом 8 та 28 травня 2015 року позивач просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду письмові заперечення, проти позовних вимог заперечує, зазначає, що, незважаючи на затвердження реєстру кредиторів 29 грудня 2014 року, робота по складанню повного реєстру кредиторів триває та постійно вносяться зміни до реєстру, які затверджуються виконавчою дирекцією Фонду. Зокрема, чергові зміни до реєстру вимог кредиторів подані 6 квітня 2015 року та вимоги позивача включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів в сумі 30878 грн. 84 коп., решта суми буде включена після надання оригіналів документів, що підтверджують обґрунтованість вимог позивача. Відповідач зазначає, що спір з позивачем стосовно його вимог відсутній та позов є передчасним. 21 квітня 2015 року відповідач просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав письмові пояснення та зазначив, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на включення кредиторських вимог позивача до реєстру.

Третя особа - Національний Банк України надав суду письмові пояснення, просив розглянути справу без його участі, посилається на норми статей 2, 3, 4, 48, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та, зокрема, зазначає про відсутність права в органів державної влади та Національного Банку України втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів з урахуванням пояснень представників сторін у судових засіданнях 19 лютого та 26 лютого 2015 року.

Дослідивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

29 жовтня 2012 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» був укладений договір № 1-МА оренди нежитлового приміщення, також між сторонами договору підписаний додаток 1 схема нежитлового приміщення та акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 1 листопада 2012 року. 22 серпня 2014 року між сторонами був укладений договір розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 29 жовтня 2012 року та складений акт приймання-передачі. 10 січня 2013 року між цими ж сторонами був укладений договір № 1 оренди обладнання з додатком 1 щодо переліку обладнання та актом приймання-передачі. 15 квітня 2013 року між сторонами договору була укладена додаткова угода. 5 вересня 2014 року сторони уклали договір про розірвання договору від 10 січня 2013 року.

24 вересня 2014 року правлінням Національного Банку України була прийнята постанова № 598 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк».

9 жовтня 2014 року листом № 12.1-11-бб/6434 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Славкіної М.А. щодо сплати заборгованості за договорами оренди. На даний лист була надана відповідь 17 жовтня 2014 року № 19/4033, що з 1 по 31 жовтня 2014 року включно приймаються вимоги кредиторів банку та кредиторські вимоги позивача будуть включені до реєстру, який буде складений протягом 60 днів.

24 листопада 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб видав наказ № 225 «Про призначення Остапенко І.В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк».

Суд зазначає, що у позовних вимогах та обґрунтуванні позову позивач посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який втратив чинність у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ (набрав чинності 22 вересня 2012 року), а отже не має стосунку до спірних правовідносин та не міг бути порушений відповідачем.

Суд застосовує норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон № 4452), які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 4 Закону № 4452 на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Пункт 4 частини 1 статті 48 Закону № 4452 передбачає, що уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Згідно з частиною 3 статті 49 цього Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Частини 5 та 8 даної статті передбачають, що протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

29 грудня 2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був затверджений реєстр акцептованих вимог кредиторів, в якому позивач відсутній серед акцептованих вимог. Згідно з поясненнями представника відповідача 6 квітня 2015 року були внесені чергові зміни до реєстру вимог кредиторів за № 14/2458 та вимоги позивача в сумі 30878 грн. 84 коп. включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, решта суми буде включена після надання оригіналів документів. Включення вимог позивача в сумі 30878 грн. 84 коп. до реєстру підтверджується витягом до змін № 1 до переліку (реєстру) вимог кредиторів, акцептованих уповноваженою особою.

Відповідно до частини 4 статі 49 Закону № 4452 будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Суд зазначає, що фактично спірні правовідносини виникли не у зв'язку із відмовою відповідача акцептувати кредиторські вимоги позивача, а у зв'язку із відсутністю інформації у позивача від відповідача щодо проходження стосовно нього процедури формування реєстру кредиторів. Враховуючи, що вимоги позивача в сумі 30878 грн. 84 коп. включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, стосовно іншої частини суми відповідачем перевіряється її обґрунтованість, суд приймає посилання відповідача, що позовні вимоги позивача є передчасними.

Частина 7 статті 3 Закону № 4452 передбачено, що органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

Суд зазначає, що акцептування вимог кредиторів та включення їх до реєстру в розумінні Закону № 4452 (стаття 48) є виключною компетенцією уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів та суд не може привласнювати повноваження суб'єкта владних повноважень та зобов'язувати визнати грошові вимоги, включити їх до реєстру шляхом ухвалення судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є передчасними та не підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Остапенко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дій в частині невиконання частини 5 статті 49 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а саме неповідомлення протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів про акцептування вимог в сумі 39985 грн. 78 коп., визнання протиправними дій в частині неакцептування кредиторських вимог в сумі 39985 грн. 78 коп. та не включення їх до реєстру акцептованих кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 39985 грн. 78 коп. та включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 3 червня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.