Постанова № 44701964, 02.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р. Справа № 804/2227/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» (далі - позивач) до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - відповідач, ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.14 №0000412204 та № 0000422204 (а.с.101). На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення відповідача №1549/10/18.2-15 від 18.01.13, згідно якого декларація з ПДВ за грудень 2012 року (з додатком 5) визнана неподатковою звітністю, є протиправним та незаконним, оскільки подана ТОВ «Лагіон 1» декларація з ПДВ за грудень була заповнена у відповідності до всіх вимог чинного законодавства, що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.14. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.14 по справі № 804/5807/13-а, яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001311503 від 10.04.13, яким ТОВ «ЛАГІОН 1» зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів з податку на додану вартість) в сумі 2 081 150 грн. за січень 2013 року, та визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 520 287,50грн. Враховуючи наведене, позивач зазначає, що спірні суми податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ за листопад 2013 р. сформовані ним правомірно та підстави для прийняття оскаржуваних рішень відсутні. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, заперечення чи письмові пояснення з приводу позовних вимог позивача відповідачем до суду не надано.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З оскаржених податкових повідомлень-рішень від 23.01.14 №0000412204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 843 465 грн. за листопад 2013 року, та №0000422204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 23 516 грн. - основний платіж та 11 758 грн. - штрафні санкції, вбачається, що вони винесені відповідачем з посиланням на Акт перевірки від 27.12.13 2022/1501/33275946 (а.с.25-26).

Вказаний акт складений відповідачем про результати камеральної перевірки з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за листопад 2013р. (далі - Акт перевірки, а.с.10-14). За висновками вказаного Акту перевірки позивачем на порушення пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» ст. 200 ПКУ завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013р. на суму 1 843 465 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2013р. на 23 516 грн.

За змістом Акту перевірки для означених висновків відповідачем визначені виключно такі фактичні підстави: - в рядку 21.2 декларація за листопад 2013р. відображено значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду у сумі 1 866 981 грн., яке було зменшено за результатами попередньої камеральної перевірки ТОВ «Лагіон1» (акт №1652) та повинно бути відображено в рядку 21.3 декларації зі знаком «-» , як передбачено підпунктом 4.6.7 розділу У Порядку №1492; - в додатку 2 до декларації за листопад 2013р. зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду складає 1 843 465 грн. за грудень 2012р., за який декларація була визнана податковою звітністю та рішення МДПІ оскаржується в судових органах (а.с.13).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Так, спірні правовідносини виникли з приводу показників податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013р., визначених позивачем в рядку 21.2 - 1 866 981 грн. (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, та в додатку 2 до декларації за листопад 2013р. - 1 843 465 грн. (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду), звітний період у якому виникла сума - грудень 2012р. (а.с.27-31).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульований ст.200 ПКУ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.200.1 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4. ст.200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В обгрунтування свої позиції контролюючий орган послався на рішення ДПІ від 18.01.13 №1549/10/18.2-15 про визнання неподатковою звітністю податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2012р., та на дані актів перевірки правомірності нарахування відшкодування за січень 2013 р. (акт №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013р.) та правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2013 року (акт №2116/15-3/33275946 від 21.05.2013р.) за квітень 2013р. (акт №2391/15-3/33275946 від 19.06.2013р.) за червень 2013р. (акт №339/2204/33275946 від 20.08.2013р.), за серпень 2013року (акт №674/2204/33275946 від 25.09.2013р.), за вересень 2013року (акт №1233/2204/33275946 від 29.10.2013р.), та жовтень 2013року (акт №1652/2204/33275946 від 29.11.13).

Зміст Акту перевірки, з посиланням на який прийняті оскаржувані рішення, дозволяє дійти висновку, що висновки актів перевірки правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень -жовтень 2013 року ґрунтуються виключно на висновках акту перевірки правомірності нарахування відшкодування за січень 2013 р. №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013р., підставою для висновків якого слугувало рішення ДПІ від 18.01.13 №1549/10/18.2-15 про визнання неподатковою звітністю податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення ДПІ від 18.01.13 №1549/10/18.2-15 про визнання неподатковою звітністю податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2012р., а також податкові повідомлення - рішення, прийняті ДПІ на підставі означених вище актів перевірки, оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.14 в адміністративній справі №804/5617/13-а скасовано рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №1549/10/18.2-15 від 18.01.2013 року; зобов'язано Лівобережну МДПІ прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1" з податку на додану вартість за період грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 14.01.2013 року; зобов'язано Лівобережну МДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.14 в адміністративній справі №804/5807/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.14, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001311503 від 10.04.13, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів з податку на додану вартість) в сумі 2 081 150,00 грн., та визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 520 287,50 грн., та яке прийнято на підставі акту перевірки правомірності нарахування відшкодування за січень 2013 р. №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013р.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом в адміністративній справі №804/5807/13-а (постанова від 23.04.14) встановлено, що ТОВ «Лагіон 1» включило суми податку на додану вартість за належним чином складеними податковими накладними до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року; в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року ТОВ "Лагіон 1" відобразило суму податкового кредиту в розмірі 2 081 150 грн., яка виникла у підприємства за рахунок придбання основних фондів та була фактично сплачена постачальнику основних фондів; ТОВ "Лагіон 1" згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу мало право у наступному податковому періоді на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, яке утворилось внаслідок придбання основних фондів.

Суд відмічає, що саме сума податкового кредиту за грудень 2012р. трансформувалась в спірну суму від'ємного значення за декларацією позивача за листопад 2013р.

Враховуючи наведені судові рішення, які набрали законної сили, посилання контролюючого органу в обгрунтування правомірності оскаржуваних рішень на рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №1549/10/18.2-15 від 18.01.13, яким податкова декларація з ПДВ за грудень 2012р. не визнана податковою звітністю, та висновки акту перевірки правомірності нарахування відшкодування за січень 2013 р. №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013р. та актів перевірки правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень -жовтень 2013 року, є безпідставними та необґрунтованими.

З приводу доводів відповідача щодо порушення позивачем пп.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492, зареєстрованого в Мінюсті 20.12.11, суд зважує на таке.

Відповідно до пп.4.6.7. вказаного Порядку (чинного на час виникнення спірних правовідносин) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

За приписами п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.56.18. ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки правомірності нарахування відшкодування за січень 2013 р. №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013р. та актів перевірки правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень -жовтень 2013 року, оскаржені позивачем в судовому порядку, суми грошових зобов'язань за такими рішеннями не набули статусу узгоджених станом на листопад 2013р., а тому підстави для їх відображення позивачем в рядку 21.3 декларації за листопад 2013р. були відсутні.

Беручи до уваги наведене, суд доходить до висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам Податкового кодексу України, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.01.14 №0000412204 та №0000422204 - скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 23.01.14 №0000412204 та №0000422204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень) 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев