Постанова № 44701863, 20.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.Справа № 804/5662/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 9872,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску в сумі 9872, 56 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має заборгованість перед бюджетом по єдиному соціальному внеску в розмірі 9872, 56 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 відкрито провадження по справі № 804/5662/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2015.

У судове засідання 20.05.2015 позивач не з'явився. До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 20.05.2015 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачеві у справі 06.05.2015.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.09.2001 Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником єдиного податку.

На момент звернення позивача до суду у відповідача наявна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 9872, 56 грн. (4800, 76грн. - згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 28.01.2014 № 13 та 5071, 80 грн. - згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 01.02.2015 № 1).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача становить 9872, 56 грн.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами; положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею; суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону).

Приписами ч. 10 ст. 25 Закону, визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, положеннями ч. 11 ст. 25 Закону визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату; вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом; платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

На виконання вищенаведених положень норм чинного законодавства, позивачем було сформовано та направлено платнику вимогу про сплату заборгованості з єдиного внеску від 13.02.2015 № Ф - 704-25.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу з єдиного соціального внеску в розмірі 9872, 56 грн. не надав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення коштів є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску у сумі 9872, 56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 51650, АДРЕСА_1) до державного бюджету суму боргу по єдиному соціальному внеску в розмірі 9 872 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 56 коп., яка підлягає перерахуванню на бюджетні реквізити: код платежу 71040000, р/р № 37195204000416, банк - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код банку 38092957.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова