Вирок № 44701551, 17.01.2014, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/90/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2014 року смт Марківка

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Рукас О. В.

при секретарі - Брюховецькій О. В.

за участю прокурора -Радченко Ю.І.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

потерпілих - ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Марківського районного суду Луганської області кримінальне провадження №12013030480000289 відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки сел. Бондарівка Марківського району Луганської області, громадянки України, з вищою освітою, працюючої вихователем ГПД КЗ «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючої: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_1 в тому що вона 10 серпня 2013 року, приблизно о 04-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи відповідних документів на право керування транспортними засобами, тобто не маючи права на керування транспортним засобом відповідної категорії "В", керувала автомобілем Chevrolet Lacetti, д/н НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_6, який був у користуванні ОСОБА_7 і який останній передав ОСОБА_1 для керування, рухаючись по автодорозі Т-13-14 в межах смт. Марківка Марківського району Луганської області, при цьому в салоні автомобіля перебували ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, чим порушила вимоги п.п. 1.3, 2.1а, 2.9а, 21.1 Правил дорожнього руху України, у яких вказано:

1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

21.1. Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.

ОСОБА_1, продовжуючи керування вказаним автомобілем, рухаючись по смт. Марківка Марківського району Луганської області в напрямі від вул. Леніна до вул. Комунарів, зі швидкістю приблизно 60 км/год., не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впоралась з керуванням та допустила виїзд за межі проїжджої частини вліво, де наїхала на дерево.

В результаті ДТП потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходились в салоні автомобіля, отримали тілесні ушкодження. Тим самим ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 1.5, 2.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, у яких вказано:

1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з Висновком судово-медичної експертизи № 89 від 18.09.2013 року, внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; закритий перелом лівої лонної кістки без зміщення уламків з вираженим порушенням статико-кінетичної функції таза, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; відкритий перелом лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків в сукупності з вивихом голівки лівої променевої кістки з вираженим порушенням функцій лівої верхньої кінцівки, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 91 від 18.09.2013 року, внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правого передпліччя зі зміщенням уламків, вираженого порушення функцій правої верхньої кінцівки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно з Висновком автотехнічної експертизи № 477/6 від 24.09.2013 року, в даній дорожній ситуації водію автомобіля Chevrolet Lacetti, при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху, необхідно було керуватись технічними вимогами п.12.1 Правил Дорожнього руху України. Водій автомобіля Chevrolet Lacetti, в розглянутій дорожній обстановці, мав технічну можливість запобігти даному ДТП, діючи у відповідності з технічними вимогами п. 12.1. Правил Дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Chevrolet Lacetti не відповідали вимогам п.12.1 ПДРУ та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.1а, 2.3, 2.9а, 12.1, 21.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнала у повному обсязі, підтримала пояснення, які давала в ході досудового розслідування та вказала, що

10 серпня 2013 року, приблизно о 04-й годині, вона перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи відповідних документів на право керування транспортними засобами, керувала автомобілем Chevrolet Lacetti, д/н НОМЕР_1, який був у користуванні ОСОБА_7

Рухаючись по автодорозі в межах смт. Марківка Марківського району Луганської області в напрямі від вул. Леніна до вул. Комунарів, вона не впоралась з керуванням та допустила виїзд за межі проїжджої частини вліво, де наїхала на дерево. Разом з нею в автомобілі також були ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Всі були у стані алкогольного сп'яніння. За кермо даного автомобіля вона сіла по наполяганню ОСОБА_7, хоча попереджувала останнього про те що не має навичок керування транспортом, та раніше ніколи не керувала автомобілем. Якщо б ОСОБА_7 не змусив її, вона б ніколи не сіла за кермо автомобіля. Щиро кається в скоєному, просить суворо не карати. Цивільний позов, заявлений Прокурором Марківсько району в інтересах держави про відшкодування витрат на лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі 3264 грн. 03 коп. визнає у повному обсязі. Спричинену матеріальну шкоду не відшодовувала.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні, пояснення та позицію своєї підзахисної ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена, її захисник правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, потерпілі, обвинувачена та її захисник, правильно розуміючи зміст даних обставин, та немаючи сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачена не оспорювала своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення та визнала її повністю, суд вважає доведеною вину обвинуваченої, а її дії кваліфіковані правильно за частиною 1 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що виразились у порушенні вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.1а, 2.3, 2.9а, 12.1, 21.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченою діяння, а також дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, з вищою освітою, працює вихователем ГПД КЗ Луганська ЗОШ №14, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується на виробництві та у побуті.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить те, що вона щиро розкаялась у вчиненому злочині, активно сприяла розкриттю злочину

До обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що цілі покарання, передбачені ст.50 КК України - виправлення засудженої, а також запобігання вчинення нею нових злочинів можуть бути досягнені без ізоляції підсудної від суспільства, шляхом призначення їй покарання у межах санкції ч.1 ст. 286 КК України - у вигляді штрафу.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченій під час досудового розслідування у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Заявлений прокурором Марківського району в інтересах держави цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останньої на користь державного бюджету Луганської області в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4

2055 грн. 13 коп., та витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 - 1208 грн. 90 коп., що підтверджено Довідками Луганської обласної клінічної лікарні №120, 121 від 13.09.2013

року, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню на підставі ст.1206 ЦК України.

Крім того, суд відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України вважає необхідним стягнути з обвинуваченої на користь держави понесені процесуальні витрати на загальну суму 586 грн. 80 коп., які були пов'язані із залученням експерта для проведення судової автотехнічної експертизи № 477/6 від 24.09.2013 року.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,370,373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 6 800 ( шість тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов, заявлений прокурором Марківського району в інтересах держави до ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат на лікування потерпілих - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 2 055 (дві тисячі п'ятдесят п'ять) гривень 13 коп. на користь Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області - р/р 31415544700001, МФО 804013, код 37991503 в ГУДКСУ в Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1 208 (одна тисяча двісті вісім) гривень 90 коп. на користь Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області - р/р 31415544700001, МФО 804013, код 37991503 в ГУДКСУ в Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по справі, пов'язані с залученням експерта для проведення автотехнічної експертизи в розмірі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) гривень 80 коп.

Речові докази по справі: автомобіль Chevrolet Lacetti, д/н НОМЕР_1, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, який був у користуванні ОСОБА_7, що знаходиться на зберіганні в Марківському РВ ГУМВС Луганської області - повернути власнику ОСОБА_6 в користування.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 під час досудового розслідування у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін до ступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений потерпілим, засудженим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя О.В. Рукас