Постанова № 44699513, 02.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 рокуСправа № 803/858/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.

суддів: Александрової М.А., Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бондарєва М.С.,

представника третьої особи Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прем'єр-міністра України Яценюка Арсенія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Прем'єр-міністра України Яценюка Арсенія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання протиправною бездіяльності Прем`єр-міністра України щодо ненадання обґрунтованої відповіді на її письмове звернення від 08.04.2015 року, зобов'язання розглянути її звернення по суті та надати обґрунтовану письмову відповідь.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2015 року вона направила Прем'єр-міністру України Яценюку А. П. письмове повідомлення про наявність корупції у органах виконавчої влади із зазначенням фактів конкретних схем та учасників вчинення розкрадань, несплати податків до бюджетів усіх рівнів. Вимагала невідкладно вжити відповідних мір реагування по вказаних у повідомленні фактах, про що повідомити її письмово або подати у відставку.

З відповіді головного спеціаліста управління роботи із зверненнями громадян секретаріату Кабінету Міністрів України вбачається, що її повідомлення надіслано Державній фіскальній службі України за належністю.

Вважає, що обґрунтованої відповіді по суті її письмового звернення від 08.04.2015 року від Прем'єр-міністра України Яценюка А. П. вона не отримала.

Покладаючись на викладене просила про визнати ненадання обґрунтованої відповіді на її письмове звернення від 08.04.2015 року протиправною бездіяльністю Прем`єр-міністра України Яценюка А. П. та зобов'язати його розглянути її звернення від 08.04.2015 року про що повідомити письмово або подати у відставку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позову відмовити. В поданих письмових запереченнях від 25.05.2015 року вх. №2085/15 зазначив, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» Секретаріатом Кабінету Міністрів України звернення ОСОБА_1 було передано за належністю на розгляд Державній фіскальній службі України та у встановлений термін повідомлено позивача, що підтверджується листом Секретаріату Кабінету Міністрів України. У зв'язку з цим просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позову відмовити. Підтвердив обставини перевірки викладені в листі Головного управління ДФС у Волинській області до ОСОБА_1 від 05.05.2015 року №561/Ж/03-20-21-23.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.04.2015 року направила звернення Прем'єр-міністру України Яценюку А. П. в якому вказує, що інфляція гривні, яку спровокувало керівництво Нацбанку та уряду, призвела до значного зростання цін на продукти харчування, однак розмір пенсії залишився на рівні 2013 року. Мінімізація доходів не припинена, зарплати з «тіні» не вийшли, керівництво органів ДФС міста Луцька мовчки спостерігає за приховуванням доходів. Так, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 видає фіктивні касові чеки при покупці товарів, цим самим мінімізує сплату податків. ТОВ «Галичина Табак» здійснює за цією ж адресою оптову торгівлю горілчаними виробами з порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Необґрунтовано підняли комунальні платежі, в ЖКГ міста Луцька відсутній належний облік та контроль. Досудове слідство у кримінальних провадженнях щодо міського голови та службових осіб «Укргазбанку» за два роки не закінчене, винні не покарані, збитки державі не відшкодовані. Тому, покладаючись на зазначене просила вжити відповідних мір реагування по даних фактах.

Посилаючись на частину 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив ОСОБА_1, що її лист 10.04.2015 року за №41-Ж-007633/03 надіслано Державній фіскальній службі України для розгляду і надання їй відповіді, що вбачається з оглянутого судом листа Секретаріату Кабінету Міністрів України. Дана обставина не заперечується позивачкою в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що на адресу Головного управління ДФС у Волинській області надійшов лист ДФС України №14378/7/99-99-21-09-17 від 21.04.2105 року «Щодо розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 08.04.2015 року», для перевірки фактів, викладених у цьому зверненні, де вказано, що у ході перевірки фактів здійснити зокрема перевірки ТОВ «Галичина Табак», а також суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність за адресою: АДРЕСА_1. В свою чергу Головним управлінням ДФС у Волинській області на виконання вимог листа ДФС України від 21.04.215 року та звернення ОСОБА_1, були проведені фактичні перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює торгівлю ПП «Стармаркет» та магазину, де здійснює торгівлю ТзОВ «Галичина Табак», що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. В ході проведення фактичної перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює господарську діяльність ПП «Стармаркет», встановлено порушення вимог пунктів 10, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами фактичної перевірки складено акт від 22.04.2015 року №3203/03/20/22/36892290, який надіслано до Луцької ОДПІ за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для розгляду та винесення рішення.

Також в листі Головного управління ДФС у Волинській області зазначено, що в ході перевірки на посадову особу - керуючого магазином було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно ч.1 ст. 155-1 КУпАП. Протокол надіслано до суду для винесення постанови.

При цьому, перевіркою магазину, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «Галичина Табак», встановлено порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами фактичної перевірки складено акт від 29.04.2015 року №03/47/21/36497264, який надіслано до ОДПІ у м. Івано-Франківськ за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для розгляду та винесення рішення.

Також, позивачку було повідомлено, що приміщення магазину площею 265 квадратних метрів на підставі договору суборенди №1/28-02-15 від 28.02.2015р. орендується ПП «Стармаркет» в ТзОВ «Волиньтабак». Одночасно згідно договору суборенди б/н від 01.09.2014 року ПП «Стармаркет» надає в оренду частину приміщення магазину фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6

Таким чином, Головним управлінням ДВС у Волинській області у листі-відповіді від 05.05.2015 року №561/Ж/03-20-21-23 зроблено висновок, що діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 здійснюють два суб'єкти господарювання: ПП «Стармаркет» - на загальній системі оподаткування, де здійснює реалізацію підакцизної групи товарів з використанням зареєстрованих в Луцькій ОДПІ реєстраторів розрахункових операцій та видачею відповідних розрахункових документів(фіскальних касових чеків); та фізична особа - підприємець ОСОБА_6 - платник єдиного податку 2 групи, де здійснює продаж продовольчої та промислової групи товарів (крім підакцизних) з використанням нефіскалізованих принтерів та видачею не фіскальних чеків, враховуючи норму п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак, позивач, вважаючи, що оскільки Прем'єр-міністром України безпосередньо не надано обґрунтованої відповіді на її звернення від 08.04.2015 року із-за ненадання відповіді на всі викладені факти, звернулася до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Так поняття скарги закріплено в ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, де вказується, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (ст. 4 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 18 вказаного Закону передбачено право громадян одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Разом з тим п. п. 1, 5, 6 та 9 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Як вбачається з суті звернення від 08.04.2015 року ОСОБА_1 наголошує, що комунальні платежі підняті необґрунтовано, зарплати і пенсії не збільшено, люди стали біднішими в 3 рази із-за зростання цін, тому скаржиться на податкову політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів щодо ряду підприємств на території м. Луцька, що є основними завданнями Державної фіскальної служби України відповідно до Положення «Про Державну фіскальну службу України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» Секретаріатом Кабінету Міністрів України звернення ОСОБА_1 правомірно було передано за належністю на розгляд Державній фіскальній службі України та її структурному підрозділу - Головному управлінню ДФС у Волинській області та належним чином повідомлено позивача, що підтверджується оглянутим судом листом Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернення було надіслано 08.04.2015 року, а відповідь отримано 07.05.2015 року., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового повідомлення №4301033159166, оглянутого судом, ДФС України було надано відповідь з дотриманням строків розгляду звернень встановлених Законом України «Про звернення громадян», що й не заперечується позивачкою.

Суд не приймає до уваги посилання позивачки на подані нею листи та повідомлення, а саме Виконавчого комітету Луцької міської ради від 22.05.2015 року №Ж-140/16-210, Головного управління ДФС у Волинській області від 30.01.2015 року №378/9/03.20.20-15, Прокуратури Волинської області від 14.12.2012 року №205-12, Прокуратури м. Луцька від 04.05.2008 року №360/98, Генеральної прокуратури України від 06.12.2007 року №07/11/11р., Головного управління ДФС у Волинській області від 27.03.2015 року №458/Ж/03-20-21-14, як на підставу для задоволення позову, оскільки зазначені в них обставини відношення до даного спору не мають.

Також, суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1, як на підставу для задоволення позову на те, що саме Прем`єр міністр України Яценюк А. П. мав би дати відповідь на її звернення, а не Секретаріат Кабінету Міністрів України з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри та міністри України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 2, підпунктами 3, 34 п. 17 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 850, основними завданнями Секретаріату є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Структурні підрозділи Секретаріату відповідно до основних завдань, визначених цим Положенням, та з питань, що належать до їх компетенції: організовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністру України, Першому віце-прем'єр-міністру України; здійснюють контроль за вирішенням порушених у зверненнях громадян питань, дотриманням законодавства про звернення громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Секретаріат Кабінету Міністрів України правомірно скерував звернення ОСОБА_1 від 08.04.2015 року до Державної фіскальної служби України, структурний підрозділ якої вчасно надав письмову відповідь, оскільки наділений повноваженнями в тому числі і на розгляд звернень громадян адресованих Прем'єр-міністру України.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні не підтверджено обставин щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Закону України «Про звернення громадян», суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прем'єр-міністра України Яценюка Арсенія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 07 червня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Судді М.А. Александрова

В.Д. Ковальчук