Рішення № 44697880, 02.06.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/3899/15-ц

Провадження №2/592/1403/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання Коноплянченко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду та свої уточнені вимоги мотивує тим, що 13.01.2015 р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" був укладений договір № 331832/289676/07-15 строкового банківського вкладу «Блискуча сімка», згідно умов якого внесено на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 29000 доларів США з кінцевим строком повернення згідно п. 1 договору 13.04.2015 р. Після закінчення кінцевого строку дії договору грошові кошти у розмірі 29000 доларів США не повернуто. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за строковим договором банківського вкладу № 331832/289676/07-15 від 13.01.2015 р. грошові кошти в сумі 29 000 доларів США та витрати на правову допомогу адвоката.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін; докази подаються сторонами; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 207 ЦК України, - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Судом встановлено, що 13.01.2015 р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" був укладений договір № 331832/289676/07-15 строкового банківського вкладу «Блискуча сімка», згідно умов якого внесено на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 29000 доларів США з кінцевим строком повернення згідно п. 1 договору 13.04.2015 р. Після закінчення кінцевого строку дії договору грошові кошти у розмірі 29000 доларів США позивачеві не повернуто. Згідно п. 2.6 договру вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного у п.1.1 договору банківського вкладу (а.с. 6-8).

Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачеві вклад 13.04.2015 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 1058 ЦК України, - за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, - договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з банку на користь позивача заборгованість за строковим договором банківського вкладу № 331832/289676/07-15 від 13.01.2015 р. грошові кошти в сумі 29 000 доларів США.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави 3654 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 525, 526, 625, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 84, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 заборгованість за строковим договором банківського вкладу № 331832/289676/07-15 від 13.01.2015 р. грошові кошти в сумі 29 000 доларів США та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» на користь держави судовий збір в сумі 3654 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Б. Князєв