Рішення № 44696443, 27.05.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1058/2015 Справа № 490/15507/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Гудковій Є.С.,

за участю представника відповідача - Лопушанського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення депозитного вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення суми в сумі 507,08 євро та 613,22 доларів США, з яких: 500 євро та 600 доларів вкладу, 7,08 євро та 13,22 доларів відсотків. Також, позивач посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та не повернув кошти, просив суд стягнути з відповідача пеня та компенсацію збитків матеріального і нематеріального характеру у розмірі 3 % від суми вкладу у сумі 30 євро та 36 доларів, у відповідності до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, посилається на те, що на підставі рішення №51 від 02.03.2015 року, прийнятого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 року діє тимчасова адміністрація, за такого, примусове стягнення коштів з банку під час тимчасової адміністрації не здійснюється, а сума, яку просить стягнути позивач, підпадає під дію ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто гарантовано буде відшкодована, в тому числі із нарахованими відсотками.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» (далі-Банк) та ОСОБА_2 (далі-Клієнт, Вкладник) був укладений договір №007-14550-290814на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до якого Банк відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства, відкриває клієнту відповідний поточний рахунок у доларах США, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб відповідної платіжної системи.

Відповідно до п.1.4 умов Договору, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, банк сплачує клієнту проценти згідно з умовами Правил.

04 вересня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір №006-14550-040914 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до якого Банк відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства, відкриває клієнту відповідний поточний рахунок у євро, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб відповідної платіжної системи.

Відповідно до п.1.4 умов Договору, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, банк сплачує клієнту проценти згідно з умовами Правил.

04 вересня 2014 року між сторонами був укладений договір №009-14550-040914 Банківського вкладу (Депозиту) «Лояльний» у євро, відповідно до якого сума вкладу вкладника складає 500,00 євро строком по 04 жовтня 2014 року включно. Процентна ставка на суму вкладу становить 7,25 процентів річних.

Згідно п.1.10 умов даного договору, вклад виплачується вкладнику по закінченню строку залучення вкладу за цим Договором, зазначеного в п.1.3 цього договору та з врахуванням п.1.11 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, відкритий на ім'я вкладника в установі банку.

Позивач виконав умови вказаного вище договору та перерахував на відповідний рахунок кошти у сумі 500 євро, що підтверджується квитанцією №39121822 від 04.09.2014 року.

04 вересня 2014 року між сторонами був укладений договір №008-14550-040914 Банківського вкладу (Депозиту) «Лояльний» у доларах США, відповідно до якого сума вкладу вкладника складає 500,00 доларів США строком по 04 жовтня 2014 року включно. Процентна ставка на суму вкладу становить 9,25 процентів річних.

Згідно п.1.10 умов даного договору, вклад виплачується вкладнику по закінченню строку залучення вкладу за цим Договором, зазначеного в п.1.3 цього договору та з врахуванням п.1.11 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, відкритий на ім'я вкладника в установі банку.

Позивач виконав умови вказаного вище договору та перерахував на відповідний рахунок кошти у сумі 500,00 доларів США, що підтверджується квитанцією №39121845 від 04.09.2014 року.

Заявою на видачу готівки №42734045 від 10.12.2014 року виплачено ОСОБА_2 кошти у сумі 150,00 доларів США.

15.08.2014 року позивач поповнив рахунок на 250,00 доларів США.

07.11.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявами про видачу грошових коштів з відповідних рахунків, які були отримані відповідачем у той же день.

09.11.2014 року відповідачем повідомлено позивача, що отримання запитуваної ним суми коштів можливе лише з врахуванням певних обмежень НБУ.

Відповідно до виписки по рахунку приватного клієнту від 19.01.2015 року, за розрахунковий період з 29.08.2014 по 19.01.2015,кінцевий залишок на рахунку становить 616,19 доларів США.

Також, відповідно до виписки по рахунку приватного клієнту від 19.01.2015 року, за розрахунковий період з 04.09.2014 по 19.01.2015,кінцевий залишок на рахунку становить 9,39 євро - позивачем отримано 30 грудня 2014 року з поточного рахунку суму вкладу у розмірі 500 Євро.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк його виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти, згідно із ч.5 ст.1061 ЦК України.

У відповідності з вимогами ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно п.3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України № 516 від 03 грудня 2003 року, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти, таке свідчить про порушення відповідачем умов договору банківського вкладу та положень чинного законодавства, яке стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Стосовно стягнення пені та компенсація збитків, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні таких вимог.

Так,в силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з положеннями ч.ч. 2 і 5 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі, коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку у розмірі 3 % загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що стягнення неустойки можливе лише під час дії договору.

За такого, підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі трьох відсотків від суми вкладу не вбачається.

Також слід взяти до уваги, що постановами Національного Банку України № 540 від 29 серпня 2014 р. «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» та № 758 від 01 грудня 2014 р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» було запроваджено обмеження щодо видачі готівкових коштів з поточних та депозитних коштів, які є обов'язковими для відповідача, та у зв'язку з чим останній не мав можливості вчасно повернути депозит позивачеві.

Щодо відшкодування шкоди слід зазначити таке.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У ст. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Відповідно до ст. 711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень гл. 82 цього Кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 ЦК.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування шкоди у тих випадках, якщо така шкода завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Оскільки допущені відповідачем порушення умов договору щодо повернення вкладу не призвели до таких наслідків, підстави для відшкодування позивачеві шкоди за нормами Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

Також укладений сторонами договір не передбачає такої відповідальності.

Враховуючи те, що ПАТ «Дельта Банк» порушив зобов'язання перед позивачем, а заперечення його представника щодо запровадження процедури тимчасової адміністрації банку не має правового значення для вирішення даного спору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача лише суму вкладів у розмірі відповідно 616,19 доларів США та 9,39 євро.

Крім того, стосовно заперечень відповідача, то вони є безпідставними, оскільки строк повернення вкладу є 04 жовтня 2014 року, і позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про повернення вкладу, тоді як тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дії на підставі рішення від 02.03.2015 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення депозитного вкладу- задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу та нарахованих відсотків за договором №008-14550-040914 банківського вкладу (депозиту) «лояльний» у доларах США від 04.09.2014 року у розмірі 616,19 доларів США, з яких: 600 доларів США - вклад, 16,19 доларів США - нараховані відсотки, та суму вкладу за договором №009-14550-040914 банківського вкладу (депозиту) «лояльний» уєвро у розмірі 9,39 євро.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

У задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва Гуденко О.А.