Вирок № 44696397, 25.05.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________

Справа № 490/908/15-к

Провадження № 1-кп/490/204/2015

У Х В А Л А

19 травня 2015 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - Алєйнікова В.О.,

при секретарі - Камінської Я.О.

за участі прокурора - Кравченка В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 12015150020000428 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -

встановив:

2 лютого 2015 року в провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1

Судом було призначене підготовче судове засідання, під час якого захисник заявив підтримані обвинуваченим клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та про скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді застави й повернення внесеної застави заставодавцю.

В обґрунтування клопотання про повернення обвинувального акту прокурору захист посилався про те, що направлений до суду обвинувальний акт не затверджений одним з прокурорів, що входять до складу групи, під час його затвердження не була проставлена печатка прокуратури, в обвинувальному акті вказані відомості про особу обвинувачення, викладення яких не передбачене у кодексі, обвинувачення викладене невдало та неповно, обвинувальний акт не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, а доданий до обвинувального акту реєстр складений з порушенням вимог діючого законодавства.

В обґрунтування клопотання про скасування запобіжного заходу захист посилався про те, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1 встановлених відносно його обмежень не порушував, на цей час він заарештований в зв'язку з підозрою у вчиненні до застосування застави іншого кримінального правопорушення, через що необхідність у застосуванні відносно його ще й менш суворого запобіжного заходу у вигляді застави є відсутньою.

Прокурор під час підготовчого судового засідання проти повернення обвинувального акту заперечував. Він зазначав, що дійсно в обвинувальному акті вказано про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого: "ч. 1 ст. 63 КК України" та така вказівка дійсно не містить правової кваліфікації вчиненого правопорушення. Але така вказівка була зроблена лише внаслідок описки, малось на увазі вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 263 КК України, про що свідчить наведене в подальшому формулювання обвинувачення. Решту ж вказівок захисту прокурор вважав такими, що не містять підстав для повернення обвинувального акту, а такими, що свідчать про обставини, що підлягають встановленню під час судового розгляду. Спираючись про таке, прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду.

Проти задоволення клопотання захисту про скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 прокурор також заперечував, спираючись про відсутність підстав для прийняття такого рішення. В той же час прокурор не заперечував проти повернення внесеної за обвинуваченого суми застави, але - з підстав того, що встановлений судом строк застосування цього запобіжного заходу на цей час сплинув.

Після вислуховування сторін кримінального провадження та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження суд дійшов такого.

І. Стосовно обставин, пов'язаних із вирішенням питання про призначення справи до судового розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 314, частини 1 статті 315 КПК України під час підготовчого провадження суд може прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, а у разі відсутності підстав для такого - має призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та провести підготовку справи до судового розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України обвинувальний акт може бути повернутим прокурору лише у разі його невідповідності вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту є сформульованими у частині 2 статті 291 КПК України, відповідно до пункту 5 якої обвинувальний акт має містити у собі, зокрема, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

В цьому ж випадку наданий суду обвинувальний акт посилань на положення закону і статті (частини статті) закону, який передбачає кримінальну відповідальність, не містить взагалі, а частина 1 статті 63 Кримінального Кодексу України кримінальну відповідальність не передбачає, передбачає лише загальні норми щодо певного виду покарання.

Прокурор посилається про те, що вказівка про частину 1 статті 63 Кримінального Кодексу України є опискою. Але з таким погодитись неможливо. Так, опискою є механічна граматична помилка, тобто - помилка у правописі, у граматичних знаках тощо. В цьому ж випадку замість одного знаку (числа 263) викладений інший (63), до того ж, у частині обвинувального акту, яка є суттєвою, адже у ній вказується те, в чому власне обвинувачується ОСОБА_1 Така помилка призводить до порушення права ОСОБА_1 знати, у чому ж власно він обвинувачується, що є неприпустимим та тягне порушення засад верховенства права та справедливості судового розгляду.

Отже, наявний в суді обвинувальний акт, як такий, що не відповідає вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України, слід повернути прокурору для усунення недоліків, задовольнивши таким чином клопотання захисту.

Захист посилається й про інші порушення, що, на його думку, були допущені під час складання обвинувального акту.

Але у цих посиланнях містяться не вказівки про невідповідність обвинувального акту вимогам закону, але побажання захисту щодо змісту обвинувального акту та форми викладення обставин вчинення злочину та обвинувачення в цілому.

За такого суд не може покласти ці посилання у підґрунтя судового рішення, але вважає за можливе роз'яснити державному обвинуваченню, що у разі повторного направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 необхідно з метою дотримання принципів верховенства права та справедливості врахувати побажання захисту в частині освідчення обвинувачення у зрозумілій для його формі про те, у чому його звинувачено.

ІІ. Стосовно запобіжного заходу.

Відповідно до частини 2 статті 314, частини 1 статті 331 КПК України суд за клопотанням, зокрема, захисту, має право своєю ухвалою скасувати запобіжний захід.

Під час вирішення цього клопотання суд виходе з того, що відповідно до статті 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись лише з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання встановленим законом ризикам.

В цьому ж випадку матеріали справи свідчать, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою в межах іншої справи, через що підстави додатково забезпечувати виконання ним покладених на нього обов'язків є відсутніми.

Отже, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави слід скасувати.

При цьому оскільки обов'язків, покладених на його в зв'язку із обранням цього запобіжного заходу, ОСОБА_1 не порушував, внесену за його суму застави слід повернути заставодавцю.

Отже, заявлене захистом клопотання про скасування запобіжного заходу та повернення застави слід задовольнити.

При цьому суд вважає за можливе роз'яснити державному обвинуваченню, що у разі зміни обставин, що зумовили прийняття рішення про скасування запобіжного заходу, прокурор має право звернутись до суду з клопотанням знов обрати відповідний запобіжний захід відносно ОСОБА_1

Керуючись ст. 376 КПК України, суд, -

У х в а л и в :

Клопотання захисника про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015150020000428 про обвинувачення ОСОБА_1 - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015150020000428 про обвинувачення ОСОБА_1 - повернути прокурору.

Клопотання захисту про скасувння запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - скасувати.

Суму застави - 97.440 /дев'яносто сім тисяч чотириста сорок/ грн., внесену на розрахунковий рахунок 37312006000573 до ГУ ДКСУ в миколаївській області /код отримувача - 26299835, код банку отримувача - 826013/ (на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Миколаївській області) - повернути заставодавцю ОСОБА_3.

Ухвала в частині повернення обвинувального акту може бути оскарженою прокурором до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 7 днів.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=

25.05.2015