Ухвала суду № 44695955, 06.02.2014, Березанський районний суд Миколаївської області

"06" лютого 2014 р.

Справа № 469/1395/13-ц

2/469/104/14

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2014 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючої судді - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні залі суду смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Березанського РУЮ Миколаївської області, Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення торгів, акту про проведення торгів, свідоцтва про право власності недійсними, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 15.10.2013р. звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що з 2007р. він постійно мешкає у м. Миколаєві. У вересні 2013 р. від своєї матері відповідачки ОСОБА_3, з якою він з 2004р. не підтримує відносин, він дізнався, що у 2010р. з прилюдних торгів відповідачу ОСОБА_1 була продана квартира АДРЕСА_1, яка на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 22.08.1995р. в порядку приватизації належала йому та його батькові ОСОБА_4, який помер 09.05.2000р., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 17.12.2002р., виданим державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори за реєстровим №56/2011 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.12.2003р.. Оформляючи свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, державний нотаріус самочинно визначила ідеальні частки у справі спільної сумісної власності на квартиру, визначивши частку батька як ?, хоча право спільної сумісної власності за рішенням суду не припинялось. Право власності ОСОБА_3 на квартиру було зазначено як спільна сумісна відповідно до витягу про реєстрацію права власності від 25.03.2004р.. Про обізнаність про спільну сумісну власність на квартиру свідчить завірена заступником начальника ВДВС копія цього витягу у виконавчому провадженні. Постановою від 04.02.2008р. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 106107,55 грн., проте сам ОСОБА_5 помер ще 21.01.2007р., а виконавчий лист до ДВС 30.01.2008р. було подано його представником за довіреністю, яка припинила свою дію на підставі п.3 ч.1 ст.1008 ЦК України. Позивач посилається на те, що виконавче провадження відкрито незаконно, оскільки спадкоємці не мають права на предявлення до виконання виконавчого листа, оскільки це є особистим правом стягувача, а мають право за умови прийняття спадщини, стягнути борг заново за судовим рішенням з боржників померлого і виконувати в окремому провадженні примусового виконання. 17.03.2008р. був складений акт опису й арешту майна у вигляді належної йому квартири. Не відомо на яких підставах у складеному акті арешту майна не було вказано, що ОСОБА_3 належить лише частка у цієї квартирі, а частка належить йому. В свою чергу державний виконавець при складенні акту арешту майна вказав, що це майно повністю належить відповідачці ОСОБА_3, чим самим порушив його право власності на частку квартири. 13.10.2009р. була оформлена заявка на реалізацію арештованого майна. 16.11.2009р.між відповідачами відділом ДВС Березанського РУЮ та Українською універсальною товарною біржею був підписаний договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. В порушення вимог п.3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затвердженого наказом №68/5 від 27.10.1999р.) та вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. №865/4158, до заявки ВДВС від 13.10.2009р. було долучено лише свідоцтво про право ОСОБА_3 на ? частину квартири від 17.12.2002р., видане державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори за реєстровим №56/2011. Доказів про одноособове володіння квартирою ОСОБА_3 у ДВС та біржі не було, що призвело до порушень п.3.2. вказаного положення ще на стадії підготовки до проведення прилюдних торгів. Але всупереч цим документам Українська універсальна товарна біржа реалізувала квартиру без будь якого попередження позивача, ніякої компенсації при продажі своєї частки позивач не отримав. Так, при реалізації арештованого майна ОСОБА_3 було реалізоване майно, належне позивачу, який не є боржником за виконавчим провадженням, чим порушено його право власності на квартиру. Реалізоване майно з прилюдних торгів придбав відповідач ОСОБА_1. Наслідки торгів були оформлені біржею протоколом №39 від 19.03.2010р. та актом державного виконавця ДВС про проведення прилюдних торгів від 22.03.2010р., на підставі яких 11.10.2011р. було оформлено свідоцтво про право власності на відповідача ОСОБА_1 від 11.10.2011р., яке зареєстроване 24.10.2011р.. Посилаючись на Постанову ВСУ №6-76цс13 від 18.09.2013р., Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999р.№606-XIV, Інструкцію про проведення виконавчих дій, Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, норми ст.ст.16,203,215,650,655,656 ЦК України, позивач просить визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів, затверджений 19.03.2010р., акт про проведення прилюдних торгів від 22.03.2010р. та свідоцтво про право власності, видане на імя ОСОБА_1, посвідчене 11.10.2011р. нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори за р. №1-575.

Позивач ОСОБА_2, представники відповідачів - відділу ДВС Березанського РУЮ Миколаївської області, Української універсальної товарної біржі та ОСОБА_3 на попереднє судове засідання не зявились та не повідомили причину своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення на позов.

В ході попереднього розгляду справи, заслухавши думку відповідача, суд приходить до наступного.

Як зазначено в правовій пропозиції, викладеній Верховним Судом України в рішенні від 24.10.2012р. у справі №6-116цс12, яке в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для всіх судів України, оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999р. №68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 2 листопада 1999р. за №745/4838.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження №606-XIY від 21 квітня 1999р., до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст.18,24-27,32,33,55,57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч.7 ст.24,ч.4 ст.26, ч.3 ст.32, ч.3 ст.36, ч.2 ст.57, ст.ст.55,85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України мають право на звернення до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, сторони виконавчого провадження.

В рішенні Верховного суду України від 17.10.2012р. у справі № 6-84цс12, Верховний суд зазначив, що відповідно до ч.4,5 ст.82 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 5 ч.1 ст.18 КАС України визначено, що до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів віднесено адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень цих судів, тобто рішень, ухвалених у справах, які визначені пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Згідно розяснень Вищого Адміністративного Суду України по узагальненню судової практики справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання рішень окружних адміністративних судів, інших органів (посадових осіб) незалежно від заявника, справи за позовами інших учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій щодо виконання рішень загальних та господарських судів, предметно підсудні окружним адміністративним судам.

Таким чином, оскільки заява щодо оскарження дій ДВС при проведенні прилюдних торгів не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі в частині вимог до ВДВС Березанського РУЮ Миколаївської області підлягає закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.208-210 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Березанського РУЮ Миколаївської області, Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення торгів, акту про проведення торгів, свідоцтва про право власності недійсними в частині позовних вимог до відділу ДВС Березанського РУЮ Миколаївської області закрити.

Розяснити, що позивач вправі звернутися з вказаними вимогами до ВДВС Березанського РУЮ Миколаївської області до окружного адміністративного суду в порядку, визначеному КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подавати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :