Ухвала суду № 44694186, 04.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №233/6326/14

Провадження №22ц/778/3143/15 Головуючий у 1 інстанції: Міросєді А.І.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Стрелець Л.Г.

суддів: Каракуші К.В.

Гончар М.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними та стягнення суми витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними та стягнення суми витрат.

У позові зазначала, що 06 жовтня 2014 року представниками відповідача безпідставно припинено постачання електроенергії до її квартири по АДРЕСА_1. Вона була змушена укласти договір про розстрочення заборгованості та оплатити вартість відключення та підключення в розмірі 286,94 грн.

У зв'язку з вказаними обставинами, просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відключення від енергопостачання 06 жовтня 2014 року квартири по АДРЕСА_1, стягнути з відповідача у відшкодування витрат, пов'язаних з неправомірними діями відповідача 286,94 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представників апелянта та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно посилався на положення ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.611 ЦК України та п.27 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженних Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року (далі - Правила), якими регламентується правовідносини між постачальником електричної енергії та споживачем та наслідки порушення зобов'язань, зокрема, право постачальника на відключення споживача від електричної мережі в разі несплати заборгованості за спожиту електроенергію на 30 день після отримання споживачем попередження у вигляді відключення електричної енергії. При цьому суд виходив з того що в діях відповідача не має порушень законодавства, оскільки позивач ОСОБА_3 отримала більш ніж за 30 днів до дня відключення попередження про наявність заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1057, 72грн. та її було повідомлено про наслідки несплати цього боргу у вигляді відключення.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, належним чином оціненим доказам, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 4 статті 60 ЦПК Украни доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта пояснив, що ОСОБА_3 разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 є співвласником квартири по АДРЕСА_1 на підставі приватизації з 1995 року. Спочатку договір на постачання електроенергії укладався з ОСОБА_4, а з серпня 2013 року такий договір був укладено з ОСОБА_3

Судом встановлено, що 24 липня 2014 року особисто ОСОБА_3 було отримано попередження ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про відключення від електромережі протягом 30 днів квартири по АДРЕСА_1 в разі несплати заборгованості у розмірі 1057,22грн (а.с.62-63). 06 жовтня 2014 року 2014 року вказана квартира була відключена від мережі електропостачання.

15 жовтня 2014 року ОСОБА_3, на підставі її заяви (а.с.61) з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було укладено угоду №875 про розстрочення боргу за спожиту електричну енергію (а.с.60). Цього ж дня ОСОБА_3 сплачено на користь відповідача вартість послуг 286,94грн за відновлення електропостачання у квартиру (а.с.10).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Відповідно до п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Висновок суду про те, що відповідач діяв у відповідності до вимог п.27 Правил і позивачем не доведено неправомірності дій відповідача щодо відключення квартири позивача від електропостачання є обґрунтованим і доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Твердження апелянта про наявність договірних правовідносин між сторонами лише з 2013 року і не можливість покладення відповідальності за несплату заборгованості за попередній період є неприйнятним, оскільки ОСОБА_3 є споживачем наданих відповідачем послуг і, як пояснив представник апелянта, є співвласником квартири з 1995 року.

Заперечення ОСОБА_3 проти заборгованості, яка послугувала підставою для відключення, є недоведеними. Посилання апелянта не можливість відключення споживача від електропостачання за відсутності судового рішення про стягнення заборгованості за спожиті послуги не ґрунтується на вимогах закону та не узгоджуються з приписами п.27 Правил.

Суду не надано доказів, що після отримання відповідного попередження ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про наявність заборгованості у розмірі 1057,22грн та наслідків не сплати цього боргу у вигляді відключення, ОСОБА_3 зверталась до відповідача із запереченнями проти існування боргу, або незгоди з його розміром. Натомість, подальшими діями ОСОБА_3, а саме укладання угоди про реструктуризацію боргу вона визнала цей борг і як вбачається із розрахунку заборгованості значну частину сплатила (а.с.69).

Твердження представника апелянта в судового засіданні апеляційного суду про не отримання ОСОБА_3 повідомлення про борг та попередження про відключення є недоведеними та спростовується рекомендованим поштовим повідомленням про отримання особисто ОСОБА_3 такого попередження (а.с.60, 61).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно.

За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: