Рішення № 44694170, 28.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/9885/14 Головуючий у 1 інстанції: Ревуцький С.І.

№ провадження 22-ц/778/2710/15 Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„28" травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Пільщик Л.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позові зазначав, що 28 грудня 2006 року між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/17/22/2485-70 на суму 70 000,00 доларів США.

Також 28.12.2006 року, з метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, між ними був укладений договір іпотеки № 1699, предметом якого є нерухоме майно, а саме, квартира АДРЕСА_1.

Додатковою угодою № 1 від 02.08.2007 року було збільшено ліміт по кредитному договору на 20 000,00 доларів США.

03.06.2010 року додатковою угодою № 2 сторони погодили збільшити строк кредиту на 107 календарних місяців, у зв"язку з чим дата остаточного погашення кредиту встановлювалась 28.11.2025 року.

Додатковою угодою № 3 від 26.04.2012 року була змінена сума договору до 73 444,2 доларів США шляхом приєднання до суми основаного боргу суми заборгованості по відсоткам.

Також цією додатковою угодою було змінено строки погашення заборгованості, які встановленого відповідно до графіку.

Додатковою угодою № 4 від 27.04.2012 року було змінено валюту зобов'язання з доларів США на гривні та перераховано суму заборгованості, що становила 648 370 грн. 64 коп.

У зв'язку зі зміною умов кредитного договору до договору іпотеки вносилися зміни: додатковим договором до договору іпотеки від 03.08.2007 року та договором про зміну договору іпотеки від 03.06.2010 року.

Від державного виконавця Бердянського МРУЮ він дізнався, що по відношенню до нього відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. від 22 березня 2013 року, реєстраційний номер в реєстрі 252.

Вважає, що нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого порушено його права на добровільне виконання вимог банку в строки та в порядку, передбаченому кредитним договором та законом.

Доказом на підтвердження безспірності вимог може бути лише документ, яким боржник визнає суму заборгованості перед кредитором.

Вважає, що розрахунок заборгованості, наданий відповідачем приватному нотаріусу, не є документом, який підтверджував безспірність вимог банку.

Він не отримував від відповідача вимоги про погашення заборгованості у розмірі, який зазначений у виконавчому написі.

За вказаних обставин приватний нотаріус Салтан В.В. не мала доказів безспірності заборгованості та не могла вчиняти виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 252 від 22.03.2013 року, вчинений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В., про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, для задоволення вимог про стягнення з нього на користь ПАТ «Райффайзен Банк аваль» заборгованості у розмірі 697 488 грн. 18 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 647 370 грн. 64 коп., заборгованість за несплаченими відсотками 33 826 грн. 77 коп., а також нарахування пені за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту 3 602 грн. 64 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в сумі 12 688 грн. 13 коп. за період з 28.05.2012 року по 26.10.2012 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 січня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 252 від 22.03.2013 року, вчинений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валеріє. Валеріївною, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 для задоволен6ня вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції заборгованості у розмірі 697 488 грн. 18 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 647 370 грн. 64 коп., заборгованість за несплаченими відсотками 33 826 грн. 77 коп., а також нарахування пені за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту 3 602 грн. 64 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в сумі 12 688 грн. 13 коп. за період з 28.05.2012 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

У засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5, який дії на підставі довіреності від 20.11.2014 року, не з"явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення повістки ОСОБА_3 - 13.05.2015 року, ОСОБА_5 -12.05.2015 року, тому відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявку колегія суддів не визнала за перешкоду для слухання справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд виходив з того, виконавчий напис нотаріусом було вчинено 22.03.2013 року незаконно на суму, яка не відповідала зазначеній у письмовій вимозі від 09.08.2011 року, оскільки вказана у написі сума була визначена за період з 28.05.2012 року по 26.10.2012 року, з урахуванням вже змінених умов кредитного договору, отже безспірною не являлась і письмова вимога про її повернення позивачу не направлялась.

Проте з такими висновками суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без всебічного дослідження та аналізу фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що 28 грудня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/17/22/2485-70 на суму 70 000,00 доларів США, а додатковою угодою № 1 від 02.08.2007 року ліміт по кредитному договору було збільшено на 20 000,00 доларів США.

03.06.2010 року додатковою угодою № 2 сторони погодили збільшити строк кредиту на 107 календарних місяців, у зв"язку з чим дата остаточного погашення кредиту встановлювалась 28.11.2025 року.

На забезпечення виконання кредитного договору 28.12.2006 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 1699, за умовами якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов"язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов"язань, вимога про виконання порушеного зобов"язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

09.08.2011 року банк надіслав боржнику вимогу щодо повернення заборгованості по кредиту, яка станом на 09.08.2011 року складала 77681,52 долари США, що по курсу НБУ дорівнює 619199,40 грн., у тому числі за кредитом - 73958, 91 доларів США, що дорівнює 589526,47 грн., сума несплачених відсотків - 2582, 57 доларів США, що дорівнює 20 585, 67 грн., пеня за кредитом - 1140,04 доларів США, що дорівнює 9 087, 26 грн., та попередив про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки(а.с.71-72).

Вказана вимога була отримана особисто ОСОБА_3 09.09.2011 року(а.с.72).

Як вбачається з матеріалів справи, викладені у повідомленні від 09.08.2011 року вимоги банку боржником були залишені без задоволення, лише 25.07.2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 було сплачено 1000 грн.

Укладаючи додаткову угоду № 4 від 27.04.2012 року після направлення повідомлення від 09.08.2011 року, сторони погодили, що заборгованість позичальника за кредитом згідно договору становить 81171, 13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2012 року складало 648 370, 64 грн. Саме вказана сума, з вирахуванням сплачених 25.07.2012 року 1000 грн., була зазначена у виконавчому написі від 22.03.2013 року в якості суми заборгованості за кредитом. Зазначеній обставині суд ніякої оцінки не надав, враховуючи при тому, що будь-яких доказів того, що після 25.07.2012 року боржник здійснював платежі з погашення кредиту, по справі надані не були.

З заявою про вчинення виконавчого напису у зв"язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов"язань за кредитним договором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. 15.03.2013 року.

22 березня 2013 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1, з метою задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», які складали 697 488,18 грн.

Постановою державного виконавця ВДІС Бердянського МУЮ від 22.10.2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса Салтан В.В. № 252, виданого 22.03.2013 року(а.с.31).

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87,88 Закону України „Про нотаріат", постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно зі ст. 87 Закону України „Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов"язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв"язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно п.3.1; 3.2;3.4;3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують без спірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно з п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов"язання.

Таким чином, безспірною є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для одержання виконавчого напису було надано оригінал договору іпотеки від 28.12.2006 року і додаткових угод до нього, копію вимоги від 09.08.2011 року, отриманої боржником 09.09.2011 року, а також копію кредитного договору та всіх додаткових угод до нього, у тому числі від 27.04.2012 року, в якій сторонами погоджувалась сума заборгованості на момент укладання угоди, а також розрахунок заборгованості(а.с.70-72, 82-83).

Пославшись лише на те, що досудова вимога від 09.08.2011 року була направлена ОСОБА_3 ще до укладання з ним додаткових угод до кредитного договору, а тому зазначена в ній сума заборгованості не співпадає із тою сумою заборгованості, що існувала при вчиненні приватним нотаріусом виконавчого напису, суд дійшов висновку, що визначена сума є спірною.

Однак у чому за вказаних обставин полягає спірність останньої і яким чином проявляється, враховуючи, що при укладанні додаткових угод сума заборгованості погоджувалась сторонами, суд у рішенні не навів, а тому вказаний висновок не можна визнати обгрунтованим.

Ухвалюючи рішення, належним чином надані банком докази на підтвердження безспірності розрахунку заборгованості суд належним чином не перевірив та не звернув уваги на те , що доводи позивача про те, що сума заборгованості є спірною, ніякими доказами ним не доводяться.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки у порушення ст.ст. 212-214 ЦПК України надані банком докази безспірності заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, суд належним чином не дослідив і оцінки їм у сукупності з іншими доказами по справ не надав, ухвалене по справі рішення не можна вважати таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв"язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити з підстав його недоведеності.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 січня 2015 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: