Вирок № 44693724, 15.05.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15.05.2015

Кримінальне провадження

№ 1-кп/337/6/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

суддів: Нещеретної Л.М., Салтан Л.Г.

при секретарі Жевакіній Г.О.

з участю прокурора Фоміної А.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з наказом начальника ГУМВС України в Запорізькій області № 521 о/с від 26.12.2013 року ОСОБА_2, який проходив службу в органах внутрішніх справ України з 12.07.2004 року, призначено на посаду заступника начальника сектору карного розшуку Запорізького районного відділу міліції ГУМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до фукціональних обов'язків ОСОБА_2, затверджених начальником Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 09.01.2014 року, останній займається організацією розкриття і профілактики злочинів, надає практичну допомогу у викритті злочинів особовому складу відділення, а також організує роботу з розкриття та попередження тяжких злочинів проти осіб, злочинів, пов'язаних з крадіжками, незаконним заволодінням автотранспортними засобами, тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_2 є службовою особою правоохоронного органу.

Як особа, яка постійно здійснює функції представника влади та займає відповідальне становище, ОСОБА_2 прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України та 15.02.2013 року попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Так, 31.03.2014 року, о 13 годині 05 хвилин, до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області, за телефоном, через службу «102» звернувся гр. ОСОБА_3 з повідомленням про незаконне заволодіння 31.03.2014 року о 00-30 годин по вул. Садовій у с. Біленькому Запорізького району Запорізької області його автомобілем марки BMW 316, чорного кольору, з реєстраційним номером держави Литва «CFE 225». При цьому, автомобіль у ОСОБА_3 в дійсності не викрадали, заяву про викрадення останній зробив з метою уникнення від адміністративної відповідальності за порушення ст. 95 Митного Кодексу України (строки транзитних перевезень) за не розмитнення ввезеного ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_3 зазначеного автомобілю 22.11.2013 року на територію України через східну митницю.

Вказане повідомлення ОСОБА_3 31.03.2014 року зареєстровано оперативним черговим в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненя кримінального правопорушення, інші події, Запорізького РВ ГУМВС України в області за №1520.

Перевірка цього повідомлення була доручена сектору кримінального розшуку Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області та цього ж дня, приблизно о 21-00 годині, ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні Запорізького РВ, розташованого по вул. Шушенській, 12-б у м. Запоріжжі, під час бесіди з заступником начальника СКР Запорізького РВ ОСОБА_2, зізнався останньому, що повідомив завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину щодо незаконного заволодіння його автомобілем, а насправді автомобіль знаходиться біля стоянки по вул. Дорошенка у м. Запоріжжі.

В ході зазначеної бесіди ОСОБА_2 відібрав від ОСОБА_3 заяву про не проведення перевірки за його попередньою заявою, яка увійшла до матеріалу висновку № 936 від 03.04.2014 року про відсутність підстав для внесення заяви ОСОБА_3 про викрадення автомобілю до Єдиного реєстру досудових розслідувань та пояснення, в якому останній зазначив, з якої причини вчинив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Пояснення ОСОБА_3 до матеріалів перевірки не увійшло та було пізніше ОСОБА_2 знищено.

При цьому у ОСОБА_2 виник злочинний намір, використовуючи своє службове становище вимагати та отримати від ОСОБА_3 неправомірну вигоду.

Для цього ОСОБА_2 вирішив використати автомобіль марки BMW 316, чорного кольору з реєстраційним номером держави Литва «CFE 225» та пояснення ОСОБА_3, за допомогою яких створити такі умови, які переконають ОСОБА_3 в наявності реальної небезпеки його правам та законним інтересам та змусять останнього погодитися з вимогою ОСОБА_2 передати неправомірну вигоду, тобто вчинити такі дії, через які ОСОБА_3 був би упевнений, що тільки передавши ОСОБА_2 неправомірну вигоду він уникне кримінального покарання за ст. 383 КК України та зможе в подальшому розпоряджатися своїм автомобілем BMW 316.

Для досягнення свого злочинного умислу ОСОБА_2 з початку, для входження в психологічний контакт, назвав ОСОБА_3 навмисно надмірно велику суму неправомірної вигоди, а саме 3000 доларів США, яку тут же зменшив на половину, начебто розуміючи матеріальне становище ОСОБА_3, тобто до 1500 доларів США, таким чином добившись від ОСОБА_3 обіцянки передати йому обумовлену неправомірну вигоду.

При цьому ОСОБА_2 повідомив, що залишить у себе пояснення ОСОБА_3 та останній повинен негайно передати ОСОБА_2 автомобіль BMW 316, який він буде зберігати у невідомому для ОСОБА_3 місці та частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США.

Цього ж дня, 31.03.2014 року, приблизно в період часу з 22-00 до 23-00 години, за вказівкою ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та оперуповноваженим СКР Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_6, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, перемістив автомобіль BMW 316 з вул. Дорошенка у м.Запоріжжі до будівлі Запорізького РВ та залишив зазначений автомобіль поряд з будівлею Запорізького райвідділу міліції, передавши ключі та документи на нього ОСОБА_2, який в подальшому для досягнення свого злочинного наміру перемістив автомобіль до гаражу № НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Сокіл-2», який знаходиться по вул. Випробувачів, 2 у м. Запоріжжі та зберігав до отримання всієї суми неправомірної вигоди від ОСОБА_3, тобто до 27.05.2014 року.

Добившись від ОСОБА_3 виконання першої частини вимог, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, під час розмови почав наполягати, щоб ОСОБА_3 виконав його наступну вимогу щодо негайної передачі неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США за неініціювання питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).

Виконуючи вимогу ОСОБА_2, 31.03.2014 року, приблизно о 23-00 годині, ОСОБА_3, з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ст. 383 КК України, перебуваючи у приміщенні Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області, розташованого по вул. Шушенській, б.12-б у м.Запоріжжі, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_7 та попросив останнього позичити йому 500 доларів США, які необхідно було привезти до Запорізького райвідділу міліції та передати в якості неправомірної вигоди ОСОБА_2

ОСОБА_7 погодився, однак попередив, що знаходиться на роботі, тому гроші привезе та передасть їх спільний знайомий ОСОБА_5, про що ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2

Того ж дня, продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, пред'явив ОСОБА_3 наступну вимогу, щодо передачі до 01.05.2014 року іншої частини неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США за не ініціювання питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, а також за повернення автомобіля та документів на нього, які були вилучені ОСОБА_2 у ОСОБА_3, погрожуючи у разі не передачі іншої частини неправомірної вигоди притягненням ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вказаною статтею та знищенням автомобіля останнього шляхом здачі на металобрухт. З цією вимогою ОСОБА_3 вимушений був погодитися.

31.03.2014 року, приблизно о 24-00 годині, ОСОБА_5 приїхав до будівлі Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області, що знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул. Шушенська,12-б, де побачив на вулиці біля райвідділу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які стояли поряд, після чого передав ОСОБА_2 першу частину неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на момент передачі становить 5477 грн. 30 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 завершив перший етап свого злочинного наміру, направленого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 в сумі 1500 доларів США, сподіваючись, що останній передасть другу частину неправомірної вигоди до 01.05.2014 року.

Однак, ОСОБА_3 у визначений ОСОБА_2 строк, встановлену суму неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США не зміг зібрати, а тому не передав її ОСОБА_2

Приблизно 1-2 травня 2014 року, у невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_2, не дочекавшись передачі ОСОБА_3 іншої частини неправомірної вигоди, для досягнення свого злочинного наміру, підшукав співучасників в особі ОСОБА_8, який працював інженером зв'язку та спеціальної техніки батальйону патрульної служби ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, а фактично виконував обов'язки заступника командиру взводу № 2 роти № 3 БПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з обслуговування Хортицького району м. Запоріжжя та робоче місце якого знаходилося в приміщенні Хортицького РВ та в особі ОСОБА_10, який працював інспектором взводу № 1 роти № 3 БПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з обслуговування Хортицького району м. Запоріжжя та робоче місце якого також знаходилося в приміщенні Хортицького РВ ( матеріали відносно вказаних осіб виділені в окреме провадження). При цьому ОСОБА_2 відвів для себе роль організатора, а службовим особам правоохоронного органу ОСОБА_8 та ОСОБА_10 роль виконавців, домовившись з останніми про спільне доведення злочину до кінця, а саме отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США, не повідомивши ОСОБА_10 та ОСОБА_8, що він вже отримав від ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди 500 доларів США.

Так, відповідно до злочинного плану ОСОБА_2, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_8 повинні були зустрітися з ОСОБА_3, та переконати останнього в наявності реальної небезпеки його правам та законним інтересам, а саме про серйозність

намірів ОСОБА_2 притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 383 КК України та знищити автомобіль останнього, оскільки ОСОБА_3 не виконав висунуті ОСОБА_2 вимоги про передачу неправомірної вигоди до 01.05.2014 року.

Після того, як ОСОБА_10 та ОСОБА_8 отримають від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, яка призначалась ОСОБА_2, потім у не встановлених слідством частинах розділять між собою за виконання своїх злочинних ролей.

02.05.2014 року ОСОБА_10, діючи відповідно до відведеної ролі, з метою одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, під час розмови по мобільному телефону запросив ОСОБА_3 на зустріч. В ході зустрічі ОСОБА_10 передав ОСОБА_3 вимогу ОСОБА_2 про передачу вказаної частини неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США в найкоротші строки через ОСОБА_10 та ОСОБА_8, при цьому додав, що тільки в цьому разі ОСОБА_2 не ініціюватиме питання про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та поверне автомобіль і документи на нього.

Після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_8 для досягнення спільного з ОСОБА_2 злочинного наміру, неодноразово спілкувалися з ОСОБА_3 по телефону, вимагаючи від останнього скоріше передати неправомірну вигоду, узгоджуючи свої дії з ОСОБА_2

16.05.2014 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись поряд з будівлею Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в області по вул. Лахтинській, 10 у м. Запоріжжі, в службовому автомобілі ВАЗ-2107, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_3, повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_8, що неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США він буде передавати в гривнях за курсом валют та частинами. Після чого, виконуючи вимогу ОСОБА_2, ОСОБА_3 передав для останнього через співробітників роти № 3 БПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з обслуговування Хортицького району м. Запоріжжя ОСОБА_10 та ОСОБА_8, частину неправомірної вигоди в розмірі 4000 грн., якою вони розпорядилися відповідно до попередньої домовленості між собою. При цьому, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_8, що в найближчий час збере та передасть останню частину неправомірної вигоди, тобто ще 8000 грн.

У подальшому 27.05.2014 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 4 по вул. Ентузіастів у м. Запоріжжі, ОСОБА_3, виконуючи вимогу ОСОБА_2, передав для останнього через співробітника роти № 3 БПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з обслуговування Хортицького району м. Запоріжжя ОСОБА_10, що діяв за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_8, останню частину неправомірної вигоди в розмірі 8000 грн., при цьому висунув свою вимогу, що грошові кошти тимчасово, до того моменту поки ОСОБА_3 не отримає від ОСОБА_2 свій автомобіль, документи на нього та документи, пов'язанні з наданням ним завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, залишатимуться в місці, не досяжному для ОСОБА_2 Таким місцем було визначено місце проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, отриману неправомірну вигоду залишили у вказаній квартирі.

Після передачі грошей ОСОБА_11 та ОСОБА_3, за вказівкою ОСОБА_2, направилися на територію гаражного кооперативу «Сокіл-2», який розташований по вул. Випробувачів, 2 у м. Запоріжжі, де останній очікував їх неподалік від автомобіля марки BMW 316, чорного кольору з реєстраційним номером держави Литва «CFE 225», який напередодні ОСОБА_2 вигнав з гаражу № НОМЕР_2 вказаного гаражного кооперативу. Після прибуття ОСОБА_10 та ОСОБА_3 до гаражного кооперативу «Сокіл-2», ОСОБА_2 повернув ОСОБА_3 через ОСОБА_10 ключі від його автомобіля та повідомив, що документи пов'язанні з наданням ОСОБА_3 завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, ОСОБА_2 знищив.

Того ж дня, 27.05.2014 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_8, переніс отриману від

ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 8000 грн. з квартири АДРЕСА_2 до службового кабінету № 5 на першому поверсі Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лахтинська, 10 у м.Запоріжжі, в якому також працював ОСОБА_8 Останній, виконуючи свою злочинну роль, поклав їх до свого службового сейфу для того, щоб в подальшому розпорядитися відповідно до попередньої домовленості між ними, а саме передати невстановлену слідством частину ОСОБА_2, та невстановлену слідством частину залишити собі та ОСОБА_10

В подальшому, 27.05.2014 року, о 15 годині 45 хвилин, під час обшуку в службовому кабінеті № 5 на першому поверсі Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лахтинська, 10, неправомірну вигоду в сумі 8000 грн. було вилучено з сейфа ОСОБА_8

Всього за період з 31.03.2014 року по 27.05.2014 року ОСОБА_2 як організатор злочину, спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду на загальну суму 17477 грн. 30 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю. Відповідно до ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується доказами, отриманими у ході розгляду кримінального провадження у суді:

показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що приблизно восени 2012 року він придбав у ОСОБА_12 автомобіль БМВ, який у встановленому порядку не був розмитнений, сплатив за нього грошові кошти. Перетинав кордон України на вказаному автомобілі ОСОБА_5 Автомобіль він тримав у гаражі своєї бабусі у АДРЕСА_4 Потім з автомобілем виникли проблеми- він не був розмитнений, знаходився у розшуку, у суді розглядалися справи щодо незаконного знаходження авто на території України. Щоб вирішити усі питання, він вранці відігнав автомобіль на Бабурку і залишив за житловим будинком, хотів кинути його у балці, і в цей же день подзвонив по телефону № 102 і повідомив, що у нього угнали автомобіль, при цьому повідомив, що документів на авто не має. Йому сказали, щоб він приїхав до Запорізького райвідділу на 15-00 годину. Коли туди приїхав, спілкувався там з ОСОБА_2, якому повідомив, що він не власник автомобіля, авто не розмитнене, що його, коли він їхав на автомобілі, зупинили 4 чоловіки у формі, сказали вийти з авто, вивезли за с.Біленьке і там залишили, а автомобіль угнали. Справді ж це, він вигадав з метою позбавитися автомобіля, щоб ухилитися від сплати штрафу за незаконне перебування автомобіля на території України. Після цього ОСОБА_2 сказав, що він не може писати заяву, бо не є власником автомобіля. Він подзвонив ОСОБА_5 щоб той приїхав, а сам в іншому приміщенні описував у заяві викладені ним факти щодо автомобіля. Після того він знову повернувся до кабінету ОСОБА_2, який сказав, що уся ця історія є вигадкою, що автомобіль у нього забирати не буде, після цього він розповів, що все пов'язане з викраденням автомобіля, він вигадав. ОСОБА_2 сказав, що усе буде добре, потім він в іншому кабінеті написав заяву, що усе вигадав, вказав де знаходиться автомобіль, а саме на вул. Дорошенка у м.Запоріжжі. Згодом він, ОСОБА_2 і ще працівник міліції направилися до автомобіля, щоб привезти його до райвідділу, пригнали його у Запорізький райвідділ. Там він знову спілкувався з ОСОБА_2, який запитав про те, як він буде все це вирішувати, автомобіль можуть забрати. Він запитав у ОСОБА_2 про те, як усе можливо вирішити і той повідомив, що треба 3000 доларів США, а коли він повідомив, що грошей у нього не має, ОСОБА_2 сказав, тоді 2000 доларів США. Потім йому на телефон зателефонував ОСОБА_7 і у нього він запитав про гроші, на що останній сказав, що є лише 500 доларів США. Коли він про це повідомив ОСОБА_2, той погодився, сказав нехай везуть і що йому ще треба 1000 доларів США до першого числа, а також повідомив, що спілкуватися з ним більше не буде і гроші треба буде передати через когось з його села, а коли він отримає гроші, віддасть документи на автомобіль. Гроші до райвідділу привіз ОСОБА_5, до якого вони вийшли разом з ОСОБА_2 Коли вони вийшли, ОСОБА_2 і ОСОБА_5

відійшли від нього, про щось спілкувалися. Це було приблизно біля двох годин ночі, а коли повернулися, ОСОБА_2 сказав, що папку з документами на автомобіль і ключі від нього віддасть через місяць. Разом з ОСОБА_5 вони пішли від райвідділу і ОСОБА_5 йому сказав, що гроші він взяв у ОСОБА_7, після цього вони разом поїхали до ОСОБА_7 додому, де він пообіцяв, що гроші поверне, але повідомив що йому ще треба 1000 доларів США. Коли вони їхали до ОСОБА_7, він подзвонив матері і повідомив, що з нього вимагають гроші, щоб повернути автомобіль. Ще коли він знаходився у райвідділі, йому дзвонив ОСОБА_10 і повідомив, що йому відомо про все, що у нього є людина, яка може допомогти і що 1000 доларів треба передати через нього. Через два дні йому подзвонила мати і повідомила, що треба негайно приїхати, а коли він приїхав, зустрівся з працівниками СБУ, яким усе розповів, потім звернувся у прокуратуру з заявою про те, що у нього вимагають хабара, а через кілька днів у приміщенні СБУ отримав 4000 грн. для передачі хабара, де попередньо переписавши купюри, зробили з них ксерокопії, обробили гелем, він розписався про їх отримання і поклав у сумку. Все це було у присутності понятих. У цей же день він подзвонив ОСОБА_10 і повідомив, що гроші є, поїхав на вул. Лахтінську у м.Запоріжжі. Працівники СБУ приєднали до нього дві камери, мікрофони. Біля райвідділу він зустрівся з ОСОБА_10, пізніше до них підійшов ОСОБА_3, якого раніше він не знав, та який сказав, що він тягне з віддачею грошей. Коли вони залишилися з ОСОБА_10, вони сіли у патрульний автомобіль: ОСОБА_10 на переднє сидіння, він на заднє, де він дістав з сумки гроші, перерахував і віддав їх ОСОБА_10 у сумі 4000 грн., які той поклав у карман брюк, після чого вони розійшлися. У цей же день йому подзвонив ОСОБА_10 і запитав, чи пам'ятає він по якому курсу він повинен віддавати гроші, потім ще дзвонив і запитував про гроші, але грошей у нього не було і їх передачу переносили. Згодом ОСОБА_10 повідомив, що на нього давить ОСОБА_3, дав йому номер його телефону і він зателефонував ОСОБА_3, повідомивши, що грошей не має, потім звернувся до СБУ. Через деякий час йому в СБУ видали 8000 грн., перерахували їх, помітили, нанісши безколірну фарбу. Все це було у присутності понятих, поклали у пакет, який він поклав у сумку і поїхали на вул. Лахтинську у м.Запоріжжі до Хортицького райвідділу. ОСОБА_10 і ОСОБА_3 чекали їх у барі, про це повідомив йому телефоном ОСОБА_10, він підійшов до них. Потім ОСОБА_3 повідомив, що він подзвонить ОСОБА_2, але якому не сказав і кому дзвонив, він не знає, але вважає, що ОСОБА_2. Він показав ОСОБА_3 гроші, відкривши сумку, потім ОСОБА_3 відійшов від них, спілкувався по телефону. Він запитав у ОСОБА_13 про автомобіль, але той сказав, що спочатку гроші, згодом відійшов від нього. Потім ОСОБА_10 подзвонив йому по телефону і сказав підійти до райвідділу, там запропонував піти до райвідділу і у сейф покласти гроші, але він боявся, що гроші заберуть, а автомобіль не віддадуть, тому вони пішли додому до ОСОБА_10, який неподалік знімав житло. У квартирі він передав ОСОБА_10 гроші, він їх перерахував, сказав, що гроші залишить вдома, а вони поїдуть за автомобілем. Вони поїхали до гаражів, ОСОБА_10 сказав йому іти прямо, там стоїть його автомобіль. Він побачив автомобіль, колеса на ньому були спущені, був відсутній акумулятор, документи знаходилися у бардачці, ключі від автомобіля віддав йому ОСОБА_10 та після цього повідомив, що справу про автомобіль вони спалили. Чи передав ОСОБА_10 гроші ОСОБА_2, він не знає. Грошові кошти платив за те, щоб ОСОБА_2 повернув йому автомобіль і справу з його документами;

-свідка ОСОБА_14, який пояснив, що на початку квітня 2014 року йому зателефонував ОСОБА_10 і запитав чи є у нього знайомі у Запорізькому райвідділі, пояснивши, що його знайомий здійснив дзвінок на № 102 і заявив що нібито у нього працівники міліції забрали автомобіль. Він зателефонував ОСОБА_2, запитав про ОСОБА_3 і той йому повідомив, що ОСОБА_3 уже пішов з райвідділу, але у заяві вказав неправду, повідомив про злочин, якого не було. Через деякий час вони випадково зустрілися: він, ОСОБА_11 і ОСОБА_2, де ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_3 додав їм роботи. Через кілька днів йому зателефонував ОСОБА_10 і запитав чи не може він взяти у ОСОБА_2 копії документів на автомобіль: техпаспорт, митні декларації, а коли вони зустрілися, такі документи їм передав ОСОБА_2 Потім ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_3 і сказав, що копії документів у нього, вони їх залишили у кіску реалізатору для передачі ОСОБА_3 Через кілька днів у телефонній розмові ОСОБА_2 запитав з приводу боргу ОСОБА_3, сказав щоб він його поквапив. Про розмову він сказав ОСОБА_10, той зателефонував ОСОБА_3 і запитав коли той віддасть те що винен, після чого ОСОБА_3 повідомив, що віддасть до кінця місяця. На початку травня ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_10 і сказав що може віддати частину грошей. Він зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що ОСОБА_3 готовий віддати частину грошей. ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_3, той приїхав до Хортицького райвідділу. Сам факт передачі грошей він не бачив, вже у райвідділі ОСОБА_10 віддав йому, діставши з кишені, гроші. До цього він телефонував ОСОБА_2 і повідомив, що ОСОБА_3 віддав частину грошей, ОСОБА_2 пообіцяв їх забрати на наступний день. Коли він вийшов з райвідділу і прийшов додому, гроші перерахував, там було 4000 грн., які наступного дня він віддав ОСОБА_2 Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що ОСОБА_3 готовий віддати залишок грошей. Він зателефонував ОСОБА_2 Коли він і ОСОБА_10 знаходилися у кафе у призначений день та час, приїхав ОСОБА_3, повідомив що привіз залишок і похлопав по сумці. Він сказав ОСОБА_10 щоб той забрав гроші, а сам пішов додому, також зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що ОСОБА_3 приніс гроші. Коли йшов назад, йому зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що ОСОБА_3 не віддає гроші поки не побачить автомобіль. Він зрозумів, що працівники міліції забрали автомобіль у ОСОБА_3 і вважав, що це гроші за автомобіль. Він зателефонував ОСОБА_2 і сказав, що ОСОБА_3 гроші не віддає, тоді ОСОБА_2 сказав, що нехай віддасть гроші і залишить їх в іншому місці. ОСОБА_10 коли зателефонував, повідомив, що гроші ОСОБА_3 залишить у нього вдома і запитав де забрати автомобіль. З цього приводу він зателефонував ОСОБА_2, який повідомив, що автомобіль забрати можливо у ГК «Сокіл» по вул. Випробувачів біля мийки, про що він повідомив ОСОБА_10 У цей час він вже знав, що діє незаконно. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що ОСОБА_3 забрав автомобіль, гроші він принесе на роботу. При цьому пояснив, що ОСОБА_10 з ОСОБА_2 особисто не спілкувалися. Потім ОСОБА_10 приніс гроші, які поклав на роботі у сейф, а коли вийшов, зайшли працівники СБУ, гроші вилучили. Разом з ОСОБА_10 вони отримали від ОСОБА_3 12 000 грн.;

-свідка ОСОБА_10, який пояснив, що він працював інспектором ППС, ОСОБА_3 знає зі школи. Весною 2014 року йому зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що працівники міліції забрали у нього автомобіль, а його викинули з авто і що він поїхав у райвідділ писати заяву. Йому було відомо, що з автомобілем у ОСОБА_3 проблеми- авто не розмитнене, справи розглядаються судом. Потім подзвонила матір ОСОБА_3 і запитала про те, чи не знає він де її син. Він зателефонував ОСОБА_14 з приводу наявності знайомих у Запорізькому райвідділі, щоб дізнатися щось про ОСОБА_3, який через деякий час повідомив, що ОСОБА_3 вже відпустили. Згодом йому зателефонував ОСОБА_14 і сказав, що ОСОБА_3 винен у райвідділ гроші за те, що повідомив неправдиву інформацію, сказав, щоб він забрав гроші у ОСОБА_3, суму не називав. Він сам зрозумів, що це гроші за не притягнення ОСОБА_3 до відповідальності- це хабар. Він зателефонував ОСОБА_3, той прийшов до нього додому і повідомив, що гроші віддасть за те, щоб повернули автомобіль- 1000 доларів США, також сказав, що вибору у нього немає, що подзвонить йому і через нього передасть гроші. Через деякий час він зателефонував ОСОБА_3 і поцікавився, чи буде він віддавати гроші, але їх не вимагав, на що ОСОБА_3 сказав що віддасть через два дні, сам подзвонить. Він розумів, що вимагає гроші. Суму грошей не називав. Коли зателефонував ОСОБА_3, вони зустрілися біля райвідділу, сіли в патрульний автомобіль де ОСОБА_3 віддав йому 4000 грн., перед цим порахувавши. Ці гроші він передав ОСОБА_14, приблизно через 10 хвилин, і з цих грошей йому ОСОБА_14 дав 300 грн., сказав, що ОСОБА_2 він віддасть менше. До цього, тобто до передачі 4000 грн., ОСОБА_14 казав йому, що за допомогу вони отримають по 500 грн. Ввечері ОСОБА_14 зателефонував йому і повідомив, що дасть йому ще 200 грн. Отримані 300 грн. він поклав у форменний одяг у карман, наступного дня отримав від ОСОБА_14 ще 200 грн. Потім дзвонив ОСОБА_3 і просив відстрочити віддачу решти

грошей, а згодом зателефонував і попросив зустрітися. Він і ОСОБА_14 чекали його у кафе, а коли ОСОБА_3 прийшов, повідомив, що приніс 8000 грн., казав, що хоче побачити автомобіль. ОСОБА_14 відійшов і кудись дзвонив, повернувшись повідомив, що треба поїхати на вул. Випробовувачів, там буде ОСОБА_2 і віддасть авто. Він запропонував ОСОБА_3 залишити гроші у сейфі, але той відмовився, тоді вони погодили, що залишать гроші у нього вдома, куди пішли разом з ОСОБА_3 і вже у квартирі останній віддав йому гроші, він порахував, там було 8 000 грн., він залишив їх вдома, потім з ОСОБА_3 поїхали за автомобілем у гаражний кооператив, по дорозі дзвонив ОСОБА_2 і сказав, що автомобіль стоїть біля мийки. На території ГК ОСОБА_3 пішов, а він зустрівся с ОСОБА_2, той передав ключі від авто. Він підійшов до ОСОБА_3, віддав ключі, повернувся додому, взяв гроші і поніс їх до райвідділу ОСОБА_15, де віддав останньому у службовому кабінеті, той їх не рахував, поклав у сейф. Коли він вийшов з кабінету, його затримали працівники міліції;

-свідка ОСОБА_7, який пояснив, що йому було відомо, що у ОСОБА_3 є автомобіль, але з ним проблеми- авто не розмитнене, знаходиться у нього незаконно. Також до цього, йому повідомив ОСОБА_35, що до ОСОБА_3 приїздили працівники міліції. Коли він зателефонував ОСОБА_3, той повідомив, що у нього працівники міліції забрали автомобіль і, він, ОСОБА_5, ОСОБА_36 і ОСОБА_3, їздили автомобіль шукати за селами Лисогірка, Канівське, але автомобіль не знайшли. Він порадив ОСОБА_3 звернутися до міліції, чи зробив він це чи ні, не знав. Потім у березні 2014 року йому зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що знаходиться у міліції, йому треба гроші, бо його там утримують, хоче викупити у працівників міліції автомобіль. Дзвінків було кілька, усі через проміжки часу, просив різні суми грошей, останній раз 500 доларів США. Грошей у нього не було і він зателефонував ОСОБА_5, який винен був йому гроші і сказав відвезти ОСОБА_3 500 доларів США. Зі слів ОСОБА_5 йому відомо, що гроші він відвіз. Потім він подзвонив ОСОБА_5 і сказав, щоб він привіз ОСОБА_3 до нього додому. У нього вдома ОСОБА_3 повідомив, що він подав заяву про те, що у нього викрали автомобіль, але авто у нього не викрадали. Працівники міліції вимагали у нього 1000 доларів США щоб забрати автомобіль з міліції. Потім йому стало відомо, що ОСОБА_3 передав їм частину грошей. Де брав гроші ОСОБА_3, йому не відомо, не відомі і суми, а також те, кому він гроші віддавав. Зі слів ОСОБА_3 він знає, що гроші вимагав ОСОБА_2, бо ОСОБА_3 називав його прізвище;

-свідка ОСОБА_5, який пояснив, що йому відомо, що у ОСОБА_3 був автомобіль БМВ з 2013 року, номерні знаки не держави Україна. На прохання ОСОБА_3 він їздив з ним у Харківську область щоб перегнати автомобіль через кордон. На автомобілі виїхав з території України чоловік на ім'я ОСОБА_12, а він на автомобілі в'їхав знову на територію України. Потім з автомобілем почалися проблеми, бо його треба було вивозити, та двічі накладався штраф, який обіцяв сплатити ОСОБА_3 Приблизно у квітні 2014 року йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що ОСОБА_3 їздить на автомобілі, а за ним працівники ДАІ. Він вийшов на вулицю, де зустрівся з ОСОБА_10, якому розповів про дзвінок і з ним разом вони почали шукати ОСОБА_3, але не знайшли. Ввечері зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що йому треба приїхати в Запорізький райвідділ, а коли він туди приїхав, працівники міліції запитували про автомобіль та казали, що про угон автомобіля ОСОБА_3 говорить неправду, після чого він поїхав додому. Вночі йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що ОСОБА_3 досі у райвідділі, йому треба відвезти 500 доларів США. Він приїхав до райвідділу, до нього вийшов ОСОБА_3 і ОСОБА_2, він дістав гроші, ОСОБА_2 запропонував йому відійти, а коли відійшли, ОСОБА_2 похлопав по папці і він на неї поклав гроші. ОСОБА_2 сказав, що у папці документи на автомобіль і вони будуть у нього поки не буде вирішено питання про автомобіль. Потім він з ОСОБА_3 поїхали додому, де останній повідомив, що ОСОБА_2 віддасть документи йому лише тоді, коди він віддасть йому 1000 доларів США. Зі слів ОСОБА_3 йому також відомо, що він ще передавав гроші;

-свідка ОСОБА_16, який пояснив, що у травні місяці 2014 року його працівниками СБУ було запрошено у якості понятого при проведенні слідчої дії- обшуку у кабінеті Запорізького райвідділу. У кабінеті № 13 був він, ще один понятий, працівники СБУ 3-4

чоловіки, ОСОБА_2 та його начальник. Їм було роз'яснено права. Шукали грошові кошти, не знайшли. У форменному одязі- кітелі, з погонами майора знайшли у кармані 100 грн. Їх знайшов працівник СБУ, який перевіряв весь одяг, витягуючи його з шафи на диван. Він чітко бачив як знайшли купюру, про це звернув увагу усіх присутніх працівник СБУ. Купюра була без будь-яких поміток, її ніхто не перевіряв, змиви не робили, було складено протокол, усім зачитано, після чого усі розписалися;

- свідка ОСОБА_17, який пояснив, що його працівники СБУ запросили прийняти участь у слідчих діях, повідомивши, що особу підозрюють у вимаганні грошей. Коли приїхали до приміщення СБУ, зайшли до кабінету, прийшов ще один понятий, їм роз'яснили права, потім сказали, що прийде людина, якій вручать гроші. Коли прийшов чоловік, працівники СБУ дістали гроші, перерахували, їх було 8 000 грн., переписали усі купюри, обробили гроші речовиною. Після того, як гроші обробили розчином, при їх свечінні було видно плями. Кусочок бинта також обробили розчином та опечатали. Гроші віддали чоловікові, він їх поклав у сумку, склали протокол, де вони розписалися. Потім усі поїхали в Хортицький район, чекали, через деякий час працівник СБУ повідомив про те, що є сигнал. Вони під'їхали до райвідділу, зайшли до кабінету: він, два працівника СБУ, понятий, їх повідомили, що будуть вилучати гроші, запропонували ОСОБА_14 видати предмети, які заборонені. ОСОБА_14 повідомив, що у сейфі є гроші, хтось попросив, щоб вони полежали, сам відкрив сейф і дістав гроші, розвернув, там були гроші купюрами по 200 грн. На ці гроші звернув увагу усіх присутніх працівник СБУ. Потім дістали лампу з ультрафіолетом, просвітили гроші, вони усі світилися однаково, грошей було 8000 грн., переписали номери купюр, у ОСОБА_14 взяли змиви з рук, змиви упакували, вони розписалися, також упакували гроші, склали протоколом, де також усі розписалися;

- свідка ОСОБА_18, який пояснив, що весною 2014 року керівництвом Запорізького РВ його було направлено до кабінету № 13 бути присутнім при проведенні обшуку у кабінеті сектору карного розшуку- начальника ОСОБА_19 і його заступника ОСОБА_2 Слідчий прокуратури повідомив, що проводиться обшук, при якому були присутні працівники СБУ, двоє понятих, начальник сектору карного розшуку і його заступник. На прохання працівників СБУ, ОСОБА_2 виклав на стіл 2 мобільні телефони, ключі, посвідчення. У кабінеті, у шафі, у куртці начальника карного розшуку було знайдено складену вчетверо купюру, куртка була з погонами майора. ОСОБА_19 казав, що він не знає звідки взялася ця купюра, номер купюри переписували при складанні протоколу. Крім того вилучили ще 400 грн. у ОСОБА_2, разом з телефонами, але на них уваги ніхто не звернув. За результатами склали протокол, який було зачитано в слух, усі підписали. Також вилучався матеріали за зверненням особи, по справі якої проводили обшук;

- свідка ОСОБА_20, який пояснив, що весною 2014 року він знаходився на чергуванні у якості оперативного чергового і від оператора № 102 отримав повідомлення, де чоловік повідомив про те, що вночі працівники міліції забрали у нього автомобіль. По мобільному телефону він зв'язався з чоловіком і той розповів, що до нього у с.Біленьке приїхали працівники міліції, посадили його в автомобіль, потім з автомобіля викинули, авто забрали. Які працівники міліції, зрозуміти було неможливо. Він про все доповів ОСОБА_2 і викликав цього чоловіка до райвідділу. Коли чоловік приїхав, вони зайшли до кабінету розшуку, чоловік став пояснювати обставини, але зрозуміти що він пояснює було неможливо. ОСОБА_2 виділив людину, яка приймала у чоловіка пояснення. Через деякий час від ОСОБА_2 і працівника міліції ОСОБА_21, він дізнався, що згодом чоловік повідомив, що автомобіль у нього не забирали, а він його залишив у Хортицькому районі, після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_21 їздили дивитися автомобіль. До компетенції ОСОБА_2 входила перевірка заяви, сбір матеріалів за зверненням громадянина, а що сталося потім з заявою, йому не відомо;

-свідка ОСОБА_22, який пояснив, що влітку 2014 року його було направлено для присутності при проведенні слідчих дій у Хортицькому РВ. В кабінеті працівників ППС, у присутності понятих, при застосуванні відеофіксації, працівники СБУ запропонували ОСОБА_10 та ще одному працівникові видати грошові кошти, після чого ті повідомили, що гроші у сейфі. Сейф відкрив працівник ППС і у ньому на верхній полиці лежали грошові кошти, купюрами по 200 грн. Хтось дістав гроші, які поклали на стіл, потім попросили надати пояснення щодо грошей. Працівник ППС пояснив, що гроші для зберігання дав ОСОБА_10 Гроші описали, потім просвітили, вони побачили світове маркування, потім брали змиви з рук. Гроші були опечатані, поставлені підписи. Прізвище ОСОБА_2 , ніхто при цих діях не згадував;

- свідка ОСОБА_23, який пояснив, що він був на лікарняному і зайшов до Хортицького РВ у кабінет патрульної служби, там був ОСОБА_14 з яким він спілкувався. Потім до кабінету зайшли працівники СБУ, слідчий прокуратури, начальник кадрів, начальник райвідділу, двоє понятих. Працівник СБУ запитав у ОСОБА_14 про те, чи є у нього грошові кошти, на що останній пояснив, що його знайомий попросив взяти у нього гроші і кудись потім передати. Гроші запропонували видати, після чого ОСОБА_14 відчинив сейф, звідти дістав гроші, які поклали на стіл, розклали, то були гривні, загальну суму він не пам'ятає. Гроші перерахували, потім просвітили- на грошах була зелена фарба. Потім гроші склали у файл, опечатали, склали протокол, який усі підписали. Прізвище ОСОБА_2 ніхто з присутніх не називав;

- свідка ОСОБА_19, який пояснив, що 27.05.2014 року він і ОСОБА_2 знаходилися в кабінеті № 13 Хортицького райвідділу, куди зайшли заступник начальника райвідділу, слідчий прокуратури, три співробітника СБУ, начальник кадрів і двоє понятих. Їм запропонували видати документи стосовно ОСОБА_3 і заборонені предмети. ОСОБА_2 видав: 2 мобільні телефони, ключі від транспортного засобу, медичну довідку і 400 грн. Потім у кабінеті проводили обшук. Працівник СБУ з шафи виймав форменний одяг і складав на диван по одній одиниці, оглядаючи кожний. У бушлаті, який належить йому, у правій наружній кишені було знайдено купюру номіналом 100 грн., що це були за гроші, він не зміг пояснити, бо ще на початку травня він прав одяг і грошей у ньому не було. У нього питали лише чий це бушлат, а про гроші ніхто не запитував. На його питання слідчому про те, що гроші треба просвітити, слідчий повідомив що такої необхідності не має. ОСОБА_2 пояснював за свої речі, а також те, що 400 грн. він у цей день зняв зі своєї карточки. Склали протокол, який слідчий зачитав в слух. Раніше від чергового райвідділу йому було відомо, що до райвідділу звертався чоловік, який повідомив, що працівники міліції викинули його з транспортного засобу і автомобіль забрали. Чоловіка було запрошено до райвідділу, він давав пояснення у кабінеті, де був він і ОСОБА_2 Через деякий час він пішов на нараду, де і дізнався, що пояснення чоловіка щодо викрадення автомобіля не відповідали дійсності, тобто він каже неправду. ОСОБА_2 контролював збір матеріалів по цій заяві. Сі слів чергового йому потім стало відомо, що транспортний засіб є у наявності, його поїхали оглядати. Заява ОСОБА_3 до ЄРДР не вносилася;

- свідка ОСОБА_21, який пояснив, що весною 2014 року він був на роботі і від чергового по райвідділу отримав завдання опитати заявника по факту викрадення у нього автомобіля. Він опитав чоловіка, склав пояснення і віддав їх черговому. Чоловік пояснював, що нібито у нього працівники ДАІ відібрали автомобіль, зупинивши його у с.Біленькому, змусили його сісти до них в автомобіль, по дорозі його висадили, а автомобіль забрали;

-свідка ОСОБА_24, який пояснив, що він працює оперуповноваженим СБУ і він приймав участь у проведенні обшуку у кабінеті карного розшуку Запорізького райвідділу. У кабінеті були також слідчий прокуратури, працівники СБУ, двоє понятих, представники керівництва Запорізького райвідділу. Шукали документи які стосувалися справи, за яку вимагали гроші. У форменному одязі який висів у шафі, у кармані знайшли купюру номіналом 100 грн. Кому належав одяг, йому не відомо, купюру описали, склали протокол;

-свідка ОСОБА_25, який пояснив, що він є оперуповноваженим СБУ і був присутній при проведенні обшуку у кабінеті Запорізького райвідділу. Це кабінет начальника карного розшуку і його заступника. Вони шукали грошові кошти і документи за конкретним прізвищем людини. У процесі обшуку знайшли гроші у кармані куртки, з'ясували кому належала куртка. Також ОСОБА_2 добровільно видав гроші. Усе оглядали, описали, було складено протокол;

-свідка ОСОБА_26, який пояснив, що він є працівником СБУ і приймав участь у проведенні обшуку у службовому кабінеті Запорізького райвідділу, в якому працює ОСОБА_2 У кабінеті слідчий пояснив причину їх знаходження, потім почали обшук. Він особисто оглядав шафу у якій висів форменний одяг. Він діставав бушлати по одному, клав на диван і оглядав. В одному він виявив мілкі грошові купюри, в іншому, у кармані купюру номіналом 100 грн., яка була складена. Кітель був майорський. Все виявлене, а виявляли усе, що може підтверджувати причетність до скоєння кримінального правопорушення за ст.. 368 КК України, описували у протоколі, оглядали, упакували і опечатали;

-свідка ОСОБА_27, який пояснив що на початку літа 2014 року його було запрошено працівниками СБУ у якості понятого, другим понятим був ОСОБА_12. У приміщенні СБУ молодий чоловік повідомив, що у нього вимагають гроші, запропонував 4000 грн., купюрами по 200 грн., які просив помітити. Працівники СБУ оглянули купюри, зробили з купюр ксерокопії, гроші помітили, обробивши спеціальним розчином і показали як гроші світяться, бинтом зробили змиви. Потім вони поїхали до приміщення Хортицького райвідділу, але це був вхід у будівлю зі сторони вулиці. Вони зайшли у кабінет- працівники міліції,СБУ, ще один понятий. У кабінеті були два працівника цього кабінету, велася відеозйомка, їм роз'яснили права і обов'язки, повідомили, що будуть шукати грошові кошти. Працівнику, який знаходився у кабінеті запропонували видати грошові кошти і він повідомив, що гроші лежать у сейфі, їх дістали, поклали на стіл, перерахували, переписали купюри, просвітили спеціальним приладом, склали протокол, у якому усі розписалися. Потім гроші склали у паперовий пакет опечатали, де вони розписалися. Особа яка знаходилася у кабінеті пояснювала, що до нього підійшов працівник міліції і попросив покласти гроші до них у сейф для збереження. Прізвище ОСОБА_2 у період проведення обшуку хтось називав, але у зв'язку з чим не пам'ятає;

- свідка ОСОБА_28, який пояснив, що влітку 2014 року його було запрошено працівниками СБУ у якості понятого при проведенні обшуку. Він, ще один понятий, працівники СБУ, працівники міліції зайшли до Запорізького райвідділу, кабінету на другому поверсі, де знаходилися два працівника міліції. Їм роз'яснили права, усім було озвучено, що шукати будуть документи на конкретне прізвище. Працівники райвідділу сказали, що таких документів у них не має. Один з працівників кабінету видав добровільно 2 мобільні телефони, ключі від автомобіля, посвідчення, банківську карточку, гроші. У шафі було виявлено форменний одяг, який витягали та кожний окремо оглядали. В одному з кітелів знайшли купюру номіналом 100 грн., яка знаходилася у кишені. Купюру поклали на столі, оглянули. Кітель був майорський. В іншому кабінеті вилучили документи, які шукали. Був складений протокол, все описано, протокол всім зачитали, всі підписали. Зауважень на протокол не було. Вилучені речі описали, упакували, після чого усі розписалися;

-свідка ОСОБА_29, який пояснив, що влітку 2014 року його запросили працівники СБУ понятим при проведенні слідчої дії, другим понятим був ОСОБА_27. У приміщенні СБУ, у кабінеті на столі знаходилися грошові кошти, які працівники СБУ перерахували у їх присутності, відсканували, він особисто звіряв номери та серії купюр, грошей було 4000 грн. купюрами по 200 грн. Гроші видали молодому чоловікові віком 27-28 років, він їх поклав у кишеню;

-свідка ОСОБА_6, який пояснив, що у 2014 році він працював у Запорізькому райвідділі у групі з ОСОБА_37. В кінці березня до райвідділу звернувся чоловік- ОСОБА_3., який повідомив що працівники міліції викинули його з автомобіля, а авто угнали. Ввечері він у кабінеті ОСОБА_2 побачив ОСОБА_3, який у його присутності розповів, що автомобіль він придбав у свого знайомого, на територію України автомобіль ввезено нелегально, він не розмитнений. Він не знав, що робити і заявив до міліції про те, що автомобіль викрали. Потім сам повідомив, де автомобіль знаходиться. У його присутності ніхто у ОСОБА_3 ніяких грошей не вимагав. Він, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 поїхали до місця, де стояв автомобіль, автомобіль БМВ вони разом пригнали до райвідділу;

-свідка ОСОБА_30, який пояснив, що ОСОБА_2 є його сусідом по гаражу у гаражному кооперативі «Сокіл», але кому належить сам гараж він не знає. Одного разу його було запрошено до прокуратури , де йому показали відео, на якому знято його у той момент, коли він грузив у своє авто ящики, потім він побачив, як мимо проїхав автомобіль чорного кольору,а також те, що сусід по гаражу ОСОБА_2 чи відкривав чи закривав двері гаражу;

- свідка ОСОБА_31, який пояснив, що його було запрошено до прокуратури, де йому показали відео, на якому він впізнав одну з вулиць гаражного кооперативу «Сокіл-2», де він є головою, а також побачив на території кооперативу чорний автомобіль, поряд з яким стояв чоловік. У нього запитали про те, чи знає він ОСОБА_2, на що він відповів «так». Чоловік, який був біля автомобіля по силуету нагадував ОСОБА_2, він був такої ж статури;

- свідка ОСОБА_32, який пояснив, що він входив у групу слідчих по даному кримінальному провадженню і приймав участь у проведенні обшуку в одному з кабінетів Запорізького райвідділу. У процесі обшуку, у форменному одязі було знайдено грошові кошти, але у якій сумі не пам'ятає. Результат обшуку було відображено у протоколі, який він підписав без зауважень;

- документами з особової справи ОСОБА_2 ( т.2, а.с. 88-98, 101- 107, 199- 204);

-заявою ОСОБА_3 про скоєння злочину ( т.2, а.с.13-14);

-висновком експерта № 253 від 04.08.2014 року, згідно якого на грошових коштах на загальну суму 8000 грн. встановлено присутність спеціальної хімічної речовини- люмінофору, що люмінісцює зелено- жовтим кольором. Присутність аналогічної спеціальної хімічної речовини встановлена і на марлевому тампоні, яким проводилися змиви з рук ОСОБА_8 і змиви з полки у службовому сейфі ОСОБА_8, які мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу ( т.2, а.с. 24- 28);

- постановою про використання заздалегідь ідентифікованих ( помічених) засобів від 15.05.2014 року ( т.1, а.с.69)

-протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 16.05.2014 року, згідно якого у присутності понятих було оглянуто грошові кошти у сумі 4000 грн., з яких зроблено ксерокопії ( т.1, а.с. 70-85);

-постановою про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 16.05.2014 року ( т.1, а.с.87);

-протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 27.05.2014 року, згідно якого у присутності понятих було оглянуто грошові кошти у сумі 4000 грн., з яких зроблено ксерокопії та які видані ОСОБА_3 для проведення заходу щодо документування протиправної діяльності співробітників міліції ( т.1, а.с. 88-102);

-протоколом обшуку від 27.05.2014 року, з якого вбачається, що в результаті обшуку в кабінеті № 13 Запорізького райвідділу було вилучено матеріали № 1520 від 31.03.2014 року за заявою ОСОБА_3 ( т.1, а.с. 48- 55);

-протоколом обшуку від 27.05.2014 року, з якого вбачається, що у результаті обшуку у приміщенні Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 добровільно було видано грошові кошти у сумі 8000 грн. ( т.1, а.с. 58- 62);

-протоколом огляду від 06.08.2014 року, згідно якого оглянуто грошові кошти на загальну суму 8000 грн. ( т.2, а.с. 30);

-протоколом огляду від 07.08.2014 року, згідно якого оглянуто одну грошову купюру номіналом 100 грн. ВЦ 8759808 ( т.2, а.с. 40);

- протоколом огляду від 30.05.2015 року автомобіля БМВ номерний знак НОМЕР_4 та фототаблицею до протоколу ( т.2, а.с. 50- 54);

- протоколом огляду від 13.08.2014 року полімерного пакет-файлу з вилученим у ОСОБА_14 мобільним телефоном; змиву з рук ОСОБА_14 та змиву з полиці службового сейфу ОСОБА_14; контрольних зразків бинту та іншого; висновку № 936 матеріалу ЖЄО № 1520 від 31.03.2014 року за заявою ОСОБА_3 від 31.03.2014 року, які вилучені під час обшуку у кабінеті № 16 Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області ( т.2, а.с. 55-56);

- матеріалами висновку № 936 Запорізького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ЖЄО № 1520 від 31.03.2014 року за зверненням ОСОБА_3 ( т.2, а.с. 60- 76);

-протоколом огляду від 13.08.2014 року мобільних телефонів, записів телефонних розмов, двох сім-карт та фото таблицею до нього ( т.2, а.с. 79- 86);

-висновком за матеріалами службового розслідування відносно працівників БПС ЗМУ та Запорізького РВ ГУМВС Запорізької області від 06.06.2014 року ( т.2, а.с. 111- 132);

-копією книги нарядів Запорізького райвідділу ( т.2, а.с. 135- 138);

-копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області ( т.2, а.с. 146- 173);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 28.05.2014 року, диском з записом інформації( т.3, а.с. 28- 35, 36);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 27.05.2014 року, диском з записом інформації( т.3, а.с. 37- 48, 49);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 28.05.2014 року, диском з записом інформації( т.3, а.с. 50- 56, 57);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 28.05.2014 року, диском з записом інформації( т.3, а.с. 58, 59 );

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 27.05.2014 року,диском з записом інформації( т.3, а.с. 60- 61, 62);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 27.05.2014 року( т.3, а.с. 63- 68);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 27.05.2014 року,диском з записом інформації( т.3, а.с. 69- 70, 71);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 27.05.2014 року,диском з записом інформації( т.3, а.с. 72, 73, 74);

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 28.05.2014 року, дисками з записом інформації( т.3, а.с. 75, 76);

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 29.07.2014 року ( а.с. 77- 90);

-постановою про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту від 14.05.2014 року ( а.с. 93- 94);

- вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.09.2014 року відносно ОСОБА_8 і ОСОБА_10 ( а.с. 96- 101).

Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 368 ч.4 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань,

речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об'єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України, від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу У111 Конституції України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 наполягав на не доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України.

Доводи захисника не знайшли підтвердження у процесі розгляду вказаного кримінального провадження у суді, та повністю спростовуються доказами, які добуті у судових засіданнях.

Пленумом Верховного суду України, Постановою N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визначив, що статтею 129 Конституції встановлено, що до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, забезпечення доведеності вини та підтримання в суді державного обвинувачення, яке згідно зі ст.121 Конституції покладається на прокуратуру, тому суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані вірно за ст. 368 ч.4 КК України.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні стороною захисту, а саме захисником ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу у частині його заперечень щодо скоєння обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину визнав повністю, його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 368 ч.4 КК України доведена повністю.

Суд вважає, що дані висновки не протиречать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, оскільки остання не виключає необхідності і можливості застосування національного законодавства України, що діє на даний момент і вказаного вище, яке вбачає те, що обов'язково приймається до уваги принцип презумпції невинності, передбачений ст.62 Конституції України, а саме: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків.

Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об'єм цього обов'язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину. Як вбачається з доказів, які добуті судом у процесі розгляду кримінального провадження у суді, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 ч.4 КК України за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_10 і ОСОБА_14

До матеріалів кримінального провадження додано копію вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.09.2014 року (провадження № 1-кп/337/331/2014), за яким ОСОБА_10 і ОСОБА_14 визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України.

Вироком, судом затверджено угоду про визнання винуватості від 27.08.2014 року, яка була укладена між прокурором відділу прокуратури Запорізької області та ОСОБА_10, та на підставі угоди ОСОБА_10 призначена узгоджена сторонами міра покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на два роки, без спеціальної конфіскації та без конфіскації майна. На підставі ст.. 54 КК України ОСОБА_10 позбавлено спеціального звання- старший сержант міліції.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_10 звільнено від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на три роки, покладено частину обов'язків, передбачених ст. 76 УК України.

Крім того, вказаним вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.09.2014 року (провадження № 1-кп/337/331/2014) затверджено угоду про визнання винуватості від 27.08.2014 року, яка була укладена між прокурором відділу прокуратури Запорізької області та ОСОБА_8, та на підставі угоди ОСОБА_8 призначена узгоджена сторонами міра покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на два роки, без спеціальної конфіскації та без конфіскації майна. На підставі ст.. 54 КК України ОСОБА_8 позбавлено спеціального звання- прапорщика міліції.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на три роки, покладено частину обов'язків, передбачених ст.. 76 УК України.

У процесі розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України, судом було досліджено протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) та записи подій, з яких вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.. 368 ч.4 КК України, скоєно ОСОБА_2, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 за попередньою змовою. Встановлена роль кожного із вказаних осіб. І ОСОБА_10 і ОСОБА_14 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 368 ч.4 КК України визнали повністю.

Як вбачається, роль обвинуваченого ОСОБА_2 зводилася до того, що він шляхом вимагання у ОСОБА_3 грошових коштів у загальній сумі 1500 доларів США, отримав від останнього 500 доларів США, а також частину грошових коштів, які вимагали ОСОБА_8 і ОСОБА_10

Роль кожного із вказаних осіб у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, є очевидною і встановленою.

Але, як встановлено судом, неодноразово ОСОБА_2, у процесі вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_8 і ОСОБА_10 у ОСОБА_3, відмовлявся від подальшого вимагання, але і ОСОБА_8 і ОСОБА_10 продовжували здійснювати телефонні дзвінки ОСОБА_3 з метою отримання грошових коштів від нього, повідомляючи про це ОСОБА_2, за що отримали частину неправомірної винагороди. При цьому роль як ОСОБА_14 так і ОСОБА_10 зводилася до вимагання ними грошових коштів у ОСОБА_3, тобто отримання неправомірної винагороди, неправомірність отримання якої розуміли і ОСОБА_10 і ОСОБА_14, про що обидва підтвердили у судовому засіданні, при цьому їх роль не була меншою ніж роль ОСОБА_2

Враховуючи роль кожного із учасників скоєного кримінального правопорушення, а також співрозмірність покарань, а саме- вже призначеного ОСОБА_8 і ОСОБА_10 покарання, суд вважає, що з урахуванням ролей кожного при вчиненні злочину і покарання яке буде призначено судом обвинуваченому ОСОБА_2, має бути законним, справедливим, обґрунтованим, співрозмірним та індивідуальним. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Також, при призначені виду та розміру покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 5 КК України, за якими закон про кримінальну відповідальність, що, зокрема, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. З огляду на зазначене, суд призначає обвинуваченому покарання в редакції санкції ч. 4 ст. 368 КК України, чинної на час скоєння кримінального правопорушення.

Ті обставини, яких є більше ніж дві, а саме: вік обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення вперше, щиросердечне розкаєння, обставини, при яких таке кримінальне правопорушення було скоєне, зокрема після відмови від вимагання грошових коштів у ОСОБА_3, ОСОБА_14 і ОСОБА_10 продовжували їх вимагати, характер вчинюваних ним безпосередньо злочинних дій, його ставлення до вчиненого, а також те, що обвинувачений раніше засуджений не був, його сімейний стан-одружений, дружина знаходиться у стані вагітності, повністю визнав свою вину щодо вчинення злочинних дій, за місцем проживання характеризується добре, суд вважає за такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, особу обвинуваченого, пом'якшуючі обставини, суд приходить до переконання, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження скоєння нових злочинів, є покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства. У зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, у межах санкції ч.4 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 3207-У1 від 07 квітня 2011 року) з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на два роки, без конфіскації майна, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, тобто із звільненням від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком та частковим покладанням обов'язків, передбачених ст.. 76 КК України.

На підставі ст. 77 КК України, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання, відповідно до ст.. 75 КК України, судом не застосовується додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Крім цього, на підставі ст. 54 КК України обвинуваченого необхідно позбавити присвоєного йому за час роботи в правоохоронних органах спеціального звання -капітана міліції.

Враховуючи, що судом не застосовується додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також відсутність цивільного позову у даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на грошові кошти у сумі 400 грн., які належать ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді від 14.08.2014 року (т.2, а.с.38).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на два роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, якщо він протягом трьох років іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення.

У період випробувального терміну, на підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїздити за межі України на постійне місце проживання без повідомлення органів кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавити спеціального звання- капітана міліції.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі тримання під вартою з 27 травня 2014 року по 10.06.2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді застави, залишити в силі до набрання вироком суду законної сили.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області повернути ОСОБА_33 ( ІПН НОМЕР_1) грошові кошти- суму застави, встановлену ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06.06.2014 року у розмірі 121 800 грн. ( сто двадцять одна тисяча вісімсот грн. ), яка сплачена на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області квитанцією № 44 від 06.06.2014 року в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_33 на поточний рахунок територіального управління

№ 37311050000607, платіжний документ 61012, код отримувача 26316700, після набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області 368 грн. 94 коп. за проведення криміналістичної ( хімічної) експертизи ( т.2, а.с.23).

Скасувати арешт на грошові кошти у сумі 400 грн., які належать ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді від 14.08.2014 року (т.2, а.с.38).

Речові докази по справі: 8000 грн. ( вісім тисяч гривень), які знаходяться на зберіганні у Запорізькому відділенні ПАТ «Укрсоцбанк»- повернути до Державного бюджету України ( т.2, а.с.31-32, 33); грошову купюру номіналом у 100 грн.- ВЦ 8759808, яка знаходиться на зберіганні у Запорізькому відділенні ПАТ «Укрсоцбанк»- повернути до Державного бюджету України ( т.2, а.с.45-46, 48); мобільний телефон «Леново» модель А798 на 2 сім-карти- повернути ОСОБА_14; мобільний телефон «Соні та мобільний телефон «Нокіа», грошові кошти у сумі 400 грн.- повернути ОСОБА_2.( т.2, а.с.57-59); змиви з поверхні долоней рук ОСОБА_14, змив з полиці службового сейфу ОСОБА_14, 3 контрольні зразки бинту, паперовий конверт з контролем спецзасобу «Світлячок-М», які знаходяться на зберігання у слідчому відділі прокуратури Запорізької області- знищити; лист формату А-4 з ксерокопіями водійських документів на ім'я ОСОБА_2 та реєстраційного документу на автомобіль, висновок № 936 матеріалу ЖЄО № 1520- залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Головуючий

Суддя: Г.Є. Гнатик

Судді: Л.М. Нещеретна

Л.Г. Салтан