Рішення № 44688300, 28.05.2015, Барський районний суд Вінницької області

справа № 125/751/14

2/125/129/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015 Барський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Переверзєва С.В.

з участю секретаря Кіпоренко Т.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомашини недійсним, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль. Свої вимоги мотивувала тим, що, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_2, ними за 6000 доларів було придбано автомобіль марки «Fiat Doblo», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Її частка внеску коштів була значно більшою ніж відповідача. Оскільки шлюбні відносини припинились і відповідач з жовтня 2013 року проживає окремо, просила суд визнати за нею право власності на автомобіль, присудивши до сплати з неї на користь відповідача 2000 доларів в рахунок компенсації за частку автомобіля. 26.02.2015 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог та просила суд визнати недійсним договір купівлі - продажу автомобіля марки «Fiat Doblo», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на вказаний автомобіль, виділивши його в натурі та присудити до сплати з неї на користь відповідача грошову компенсацію в розмірі ? частини від вартості автомобіля. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що відповідач нотаріально оформленою довіреністю уповноважив ОСОБА_3 на розпорядження спірним автомобілем, у тому числі і на продаж. Не зважаючи на те, що у довіреності було зазначено сімейний стан ОСОБА_2 і позивач згоди на відчуження автомобіля не давала, ОСОБА_3 було здійснено продаж автомобіля ОСОБА_4 по за її волею. Тому просила задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шевчук Н.Й. позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Шибінський О.В. а.с.51позов не визнали, заперечували проти його задоволення. Заперечення мотивовано тим, що на час розгляду справи ОСОБА_2 доручив ОСОБА_3 керувати спірним автомобілем. На даний час йому автомобіль не повернуто і він не знає, де останній перебуває.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень 10.04.2015 р. та 11.04.2015 р., оголошенням в газеті «Урядовий кур'єр» №87 від 19.05.2015 р., заперечень проти позову не подали.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з серпня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.6). Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом

про його народження (а.с.7). В серпні 2012 року відповідач В.А., перебуваючи у шлюбних відносинах із ОСОБА_1, за спільні з нею кошти придбав автомобіль марки «Fiat Doblo», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується відомостями з бази даних АІС «ДАІ-2000» УДАІ УМВС України у Вінницькій області та НАІС ДДАІ МВС України (а.с.28). З жовтня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, що визнається сторонами. 14.12.2013 року відповідачем ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності ОСОБА_2 (а.с.18), було знято з обліку автомобіль «Fiat Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 було знято з обліку для реалізації, що підтверджується заявою №32241328 від 14.12.2013 року (а.с.45,46) та відомостями з бази даних АІС «ДАІ-2000» УДАІ УМВС України у Вінницькій області та НАІС ДДАІ МВС України (а.с.28). Вказаний автомобіль було придбано відповідачем ОСОБА_4 та 28.01.2014 року зареєстровано у ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Біла Церква, Білоцерківського та Сквирського районів при УДАІ ГУМВС України в Київській області. Дане підтверджується відомостями з бази даних АІС «ДАІ-2000» УДАІ УМВС України у Вінницькій області та НАІС ДДАІ МВС України (а.с.28), заявою ОСОБА_4 №34549329 від 28.02.2014 року на реєстрацію т/з придбаного в торговельній організації, реєстраційною карткою транспортного засобу із зазначенням, серед іншого, попередніх серії та номерного знака НОМЕР_1 і присвоєних нових НОМЕР_2, свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 та власника ОСОБА_4 Згідно довідки-рахунку№282840 від 28.02.2014 року автомобіль оцінено у 60000 гривень. Позивач ОСОБА_1 згоди на відчуження спірного автомобіля не давала.

Згідно ст.60, ч.1 ст.61 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.63, ч.1-3 ст.65 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Сімейним кодексом України, а саме ч.1 ст.69, ч.1ст.70, ч.1 ст.71 передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п.22, п.23 постанов Пленуму верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України (2947-14) та ст.372 ЦК України (435-15). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України (2947-14), ч.3 ст.368 ЦК України (435-15), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не

можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути транспортні засоби.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-21цс15, під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.5 ст.71 СК України 26.05.2015 року позивачем внесено на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 30000 гривень в рахунок грошової компенсації за спірний автомобіль, що є ? частою від його вартості. Дане підтверджується квитанцією банківської установи «ПриватБанк» №0.0.390489188.1 від 26.05.2015 року.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 були понесенні судові витрати в розмірі1016 грн 60 коп. Оскільки суд дійшов до переконання про необхідність задоволення позову, то у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України вказані витрати підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.88, 209, 212, 213, 218, ЦПК України, ст.60-63, 65, 68-71 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу автомобіля FIAT DOBLO 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, довідка-рахунок №282840 від 28.01.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль FIAT DOBLO 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, і виділити його їй в натурі, а ОСОБА_2 грошову компенсацію за ? частини вартості автомобіля - 30000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1016 грн 60 коп., понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів.

СУДДЯ: