Постанова № 44680951, 03.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6867/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ПІК" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ПІК" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Щеплоцької Христини Богданівни, 3-ті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "ПІК" звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Щеплоцької Христини Богданівни, треті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 та з урахуванням уточнень до позову просило визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Щеплоцької Христини Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2014 року № 17347802 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначалося, що відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень слід було відмовити, а тому просив визнати незаконним та скасувати вищезазначене рішення державного реєстратора.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ПІК" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "ПІК" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином сповіщенні про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, 19 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області з заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Для реєстрації права власності ОСОБА_2 надала документи згідно переліку, в тому числі й документ, який послугував підставою для реєстрації - договір про інвестування №00054 від 26.07.2004 року, який був укладений між ОСОБА_2 та СП "Інекон-Сервіс".

20 листопада 2014 року, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав № 17347802.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1 від 20.11.2014 р, після чого вселилася до вищезазначеної квартири.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", держаний реєстратор 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття та перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяжень.

Згідно з абзацом 2 частини 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17.10.2013 року №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2009 року ВК ОМР було видане свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.

Однак рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2012р. позов ЗАТ "ПІК" до ОСОБА_2, Спільного українсько-чеського підприємства "Інеком-Сервіс", виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору, свідоцтва про право власності та виселення був задоволений частково. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності (серія НОМЕР_1) на квартиру АДРЕСА_1, видане 07.12.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_2, виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2012 року залишено без змін.

ОСОБА_2 повторно отримала свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1 від 20.11.2014р., після чого вселилася до вищезазначеної квартири.

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області з заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Для реєстрації права власності ОСОБА_2 надала перелік документів, в тому числі й документ, який послугував підставою для реєстрації - договір про інвестування №00054 від 26.07.2004 року, який був укладений між ОСОБА_2 та СП "Інекон - Сервіс" .

20.11.2014р. державним реєстратором було прийнято рішення № 17347802 про державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з наданих відповідачем копій документів, які надавались для реєстрації прав власності з видачею свідоцтва, заявником - ОСОБА_2 було надано інвестиційний договір від 26 липня 2004 року № 00054, укладений нею з спільним українсько-чеським підприємством "Інекон-Сервіс".

Довідка (виписка) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видана особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав) надана не була.

14.03.2003р. між військовою частиною А 4338 (замовник), ЗАТ "ПІК" (генпідрядник-інвестор), СП "Інекон-Сервіс" (інвестор) був укладений Договір № 02/1-03 про спільну діяльність з будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2008p., залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2009p., договір № 02/1-03 від 14.03.2003р. про спільну діяльність з будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладений між військовою частиною А 4338, ЗАТ "ПІК" та СП "Інекон- Сервіс" було визнано недійсним з моменту укладання.

26.07.2004.р. між військовою частиною А 4338 (повірений) СП "Інекон-Сервіс" (уповноважена особа згідно Договору про спільну діяльність) та ОСОБА_2 (довіритель) було укладено інвестиційний договір № 00054, який незважаючи на назву за своєю правовою природою є договором доручення. На підставі цього договору зобов'язальні правовідносини виникли між військовою частиною А 4338 (повірений), СП "Інекон-Сервіс" (уповноважена особа згідно договору про спільну діяльність) та ОСОБА_2 (довіритель).

Виходячи з цього ЗАТ "ПІК" не є учасником цього договору і не перебуває з ОСОБА_2 у зобов'язальних відносинах. Також данний інвестиційний Договір №00054 від 26.07.2004р. про спільну діяльність з будівництва будинку, який за своєю правовою природою є договором доручення.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 727 від 24.06.2008р. функції замовника на завершення будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , були передані позивачу ЗАТ "ПІК".

Також як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 було сплачено СП "Інекон-Сервіс" вартість об'єкту у розмірі - 342 557,39 грн. Однак, при цьому зазначено, що ОСОБА_2 із ЗАТ "ПІК" будь-яких правочинів щодо перерахування коштів на будівництво квартири не укладала та доказів, що СП "Інекон-Сервіс" інвестувало вказані кошти ОСОБА_2 в будівництво АДРЕСА_1 не надано.

Окрім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2014p. по справі № 2-120/11 встановлено, що при порівнянні з Актом звірки розрахунків між ЗАТ "ПІК" та ТОВ СП "Інеком-Сервіс" від 31.12.2010р. та внесені ОСОБА_2 платежами, то ОСОБА_2 внесла кошти починаючи з 27.07.2004р. та 30.09.2004р. у розмірі 83 444.59 грн. та 70 200 грн., а в 2005р. - 1 000 грн., і 06.02.2008р.-178 912,80 грн., то за 2004р. ЗАТ "ПІК" від ТОВ СП "Інеком-Сервіс" були перераховані кошти як інвестиційні внески до 15.07.2004р., лише в 2005р. перераховані кошти у розмірі 50 000 грн., в 2006р. ОСОБА_2 не вносила внески, а за 2008р. також не перераховувались кошти. Отже, ні за 2004р., ні за 2005р., ні за 2008р. не вбачається зарахувань коштів від ОСОБА_2 в ці дати вказаних сум платежів. Достовірних доказів того, що в 2005р. були перераховані ЗАТ "ПІК" кошти у розмірі 50 000 грн., до яких можливо і увійшли сплачені ОСОБА_2 10 000 грн. до суду апеляційної інстанції не надано. Таким чином доказів, того що СП "Інекон-Сервіс" інвестувало вказані в заяві кошти в будівництво квартири АДРЕСА_1 не надано.

Враховуючи вищевикладене, а саме той факт, що ОСОБА_2 було набуто право власності на об'єкт цієї нерухомості ще до 01 січня 2013 року, державний реєстратор в силу приписів ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинен був витребувати інформацію з КП "ОМБТІ та РОН" про реєстрацію права власності на таке майно.

Державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області не було прийнято до уваги ту обставину, що це майно вже було зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_2, тобто в результаті проведення реєстраційних дій відбулась подвійна реєстрація того ж самого об'єкту, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неприпустимим, адже ЗАТ "ПІК" на даний час ще не звернулось до органів державної реєстрації з відповідною заявою про скасування державної реєстрації прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

Виходячи з цього судова колегія зазначає, що вказані обставини доводять той факт, що наданий ОСОБА_2 для реєстрації права власності інвестиційний договір від 26 липня 2004 року № 00054, укладений нею з спільним українсько-чеським підприємством "Інекон-Сервіс", не є підставою для виникнення будь-яких прав на спірну квартиру, а тому відповідно до постанови КМУ від 17.10.2013р. № 868 у державного реєстратора були підстави, визначені ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для відмови у реєстрації права на нерухоме майно заявника, оскільки державна реєстрація не може бути проведена на підставі договору з особою, яка не є замовником будівництва, та не перебуває з замовником будівництва в будь-яких правовідносинах.

Крім того, як вбачається з довідки з Адресного реєстру міста Одеси про відповідність адреси об?єкта нерухомого майна №57586/2 від 05.11.2014р., яка була надана згідно переліку документів для реєстрації права власності за третьою особою (а.с.79), квартира АДРЕСА_1 відповідає адресі, зареєстрованій в адресному реєстрі м.Одеси, а саме АДРЕСА_7, на підставі свідоцтва про право власності, виданного ВК ОМР 07.12.2009р., серія НОМЕР_1.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1, видане ВК ОМР 07.12.2009р., рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2012р. було скасовано, при цьому це рішення суду набрало законної сили 01 лютого 2013 року після розгляду в суді апеляційної інстанції. Замовлення ОСОБА_2 на отримання довідки із адресного реєстру було нею подано 29.10.2014р. за №3792, при цьому до замовлення були надані документи, які вже були скасовані та про це достовірно було відомо заявниці.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 не врахував ці обставини та взявши цю довідку, як належний документ, фактично зареєстрував право власності на об?єкт нерухомості, на підставі свідоцтва про право власності від 20.11.2014 року та довідки з адресного реєстру, в якій зазначено скасоване судом свідоцтво про право власності 2009 року.

Таким чином, в порушення вимог ч.2 ст.9 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень" державний реєстратор не перевірив належним чином відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам закону та за наявності розбіжностей у документах та суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на це нерухоме майно протиправно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17347802 від 20.11.2004р.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ПІК" задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства "ПІК" задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області - Щеплоцької Христини Богданівни від 20 листопада 2014 року № 17347802 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "ПІК" /67550, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Біляри, Одеське-Миколаївське шосе, 34, р/р 26000301925184 відділенні ПІБ в м.Южне, МФО 388625, код ЄДРПОУ 05467033/ судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі 109 грн. 62 коп. (сто дев'ять грн. 62 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик