Ухвала суду № 44680815, 25.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 9104/148112/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Гудима Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0000133540 та № 0000123540.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 08.05.2012 р. № 0000133540 та № 0000123540.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.09 р. по 31.12.10 р. ТзОВ «Авіс» встановлено його заниження на суму 947768 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.01.09 р. по 31.12.10 р. встановлено їх завищення на загальну суму 1126243 грн. Перевіркою ТзОВ «Авіс» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. встановлено завищення сум податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 414802 грн.

Дані порушення вставлено по взаєморозрахунках із наступними контрагентами ПП «Альфа-ресурс». Відповідно до Центральної бази даних ДПА України, декларації з податку на прибуток ПП «Альфа-ресурс» за період 2010 року не подавало. Згідно цієї ж бази в декларації з комунального податку задекларовано 0 працівників. Таким чином, провівши аналіз господарської та економічної діяльності ПП «Альфа-ресурс» згідно баз даних, встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

ПП «Техно Поліс». В ході розслідування кримінальної справи №139-0406 встановлено, ще 30.06.2010 року Франківським районним судом винесено рішення про визнання установчо- реєстраційних документів ПП «Техно Поліс» - недійсними. Засновником та директором ПП «Техно Поліс» значився гр. ОСОБА_4., який показав, що ним за винагороду було зареєстроване на себе підприємство, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не мав, жодних документів не підписував, та не мав мети здійснення господарської діяльності.

Згідно Центральної бази даних ДПА України, декларації з податку на прибуток ПП «Техно Поліс» за період 2010 року не подавало. Згідно цієї ж бази в декларації з комунального податку задекларовано 0 працівників. Таким чином, провівши аналіз господарської та економічної діяльності ПП «Техно Поліс» згідно баз даних, встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність;

ПП «Інтех Сервіс». Згідно з Центральною базою даних ДПА України, декларації з податку на прибуток ПП «Інтех-Сервіс» за період 2010 року не подавало. Згідно цієї ж бази в декларації з комунального податку задекларовано 0 працівників. Таким чином, провівши аналіз господарської та економічної діяльності ПП «Інтех-Сервіс» згідно баз даних, встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність;

ПП «Сігма Груп». Згідно Центральної бази даних ДПА України, декларації з податку на прибуток ПП «Сігма Груп» за період 2010 року не подавало. Згідно цієї ж бази в декларації з комунального податку задекларовано 0 працівників. Таким чином, провівши аналіз господарської та економічної діяльності ПП «Сігма груп» згідно баз даних, встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

В провадженні слідчого відділу податкової міліції перебуває кримінальна справа №139-0406, порушена за фактом фіктивного підприємництва (ч. 2 ст. 205 КК України) контрагентів позивача.

Відповідно до проведених в межах кримінальної справи судово-почеркознавчих експертиз, експертами встановлено, що первинні документи такі як податкові декларації та податкові накладні, не були підписані посадовими особами ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех- Сервіс», ПП «Альфа-ресурс», ПП «Сігма Груп», а іншими невстановленими особами.

Також апелянт зазначає, що позивачем не надано та судом не досліджено жодних доказів щодо фактичного переміщення товарів у просторі - у справі відсутні договори перевезення, ТТН, шляхові листи, довіреності на отримання товару. Окрім того у позивача відсутні власні транспортні засоби.

Також апелянтом зазначено, що згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у Продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) Продавцем у майбутньому, (ст.656 ЦК України). За ст.662 ЦКУ Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати Покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). В свою чергу, п. 1 ст. 215 ЦК визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 статі 203 цього Кодексу. Стаття 203 ЦК України визначає, що для чинності правочину необхідно додержання, зокрема, таких вимог: зміст правочину не може суперечити моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з вищенаведеного факт поставки товарів ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Альфа-ресурс», ПП «Сігма Груп» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків. У такому разі, такий правочин є нікчемний, оскільки: суперечить моральним засадам суспільства; не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст.228 ЦК визначає, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким, що порушує публічний порядок є зокрема правочин, який спрямований на незаконне заволодіння майном держави. Визначені Податковим кодексом України податки та збори є майном держави (оскільки забезпечують економічне функціонування держави) та головним джерелом доходів держави.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники У натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки дія платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п.5.1 ст.5 даного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). В п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт,послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товару (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку : придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, тобто сума податкового кредиту зменшує розмір сплаченого платником податку до бюджету. Відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ. Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально- процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ, згідно п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові про призначення по кримінальній справі № 139-0406 позапланової виїзної документальної перевірки, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із: ПП «Віста Плюс», ПП «Техно Поліс», ПП «Домус Плюс», ПП «Юнізет», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Альфа-ресурс», ПП «Форум Інвест», ТОВ ВКФ «Галхімпласт», ПП «Сігма Груп»за період з 01.01.2009 р. по 21.12.2010 р., за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення товариством щодо господарських операцій з контрагентами ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех Сервіс», ПП «Альфа Ресурс», ПП «Сігма Груп»: п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на прибуток на суму 518 503,00 грн., в т.ч: в 1-ому кв. 2009 р. на суму 61 875,00 грн., в 2-ому кв. 2009 р. на суму 209 375,00 грн., в 3-ому кв. 2009 р. на суму 101 157,00 грн., в 4-ому кв. 2009 р. на суму 88 409,00 грн., в 1-му кв. 2010 р. на суму 49 414,00 грн., в 2-му кв. 2010 р. на суму 8 273,00 грн.; п.п 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- встановлено завищення податкового кредиту в сумі 103 236,00 грн., в т.ч. березень 2009 р - 49500,00 грн., квітень 2009 р. -103 236,00 грн., травень 2009 р. -64 264,00 грн., серпень 2009 р. -7 000,00 грн., вересень 2009 р. -73 926,00 грн., жовтень 2009 р. -1 248,00 грн., грудень 2009 р. - 69 478,00 грн., січень 2010 р. -21 818,00 грн., лютий 2010 р. -1 180,00 грн., березень 2010 р. -16 534,00 грн., травень 2010 р. -6 618,00 грн., що викладено в Акті перевірки від 19.04.2012 р. №130/2200/30063761. На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 р. № 0000133540, яким збільшено товариству грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 456 628,00 грн. (за основним платежем 365 302,00 грн., за штрафними санкціями 91 326,00 грн.), № 0000632121, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 648 129,00 грн. (за основним платежем 518 503,00 грн., за штрафними санкціями 129 626,00 грн.).

Судом з'ясовано, що відповідно до Акту перевірки позивача, податковим органом здійснено висновок, що ТзОВ «АВІС» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. По контрагентах позивача ПП «Альфа-ресурс», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Техно Поліс», ПП «Сігма Груп»ДПІ встановлено, що згідно з висновків судово-почеркознавчих експертиз та відповідно до документів наданих ТзОВ «АВІС», Товариство провело документальне оформлення господарських операцій за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, так як податкові декларації та податкові накладні не були підписані посадовими особами ПП «Альфа-ресурс», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Техно Поліс», ПП «Сігма Груп». На підставі викладеного ДПІ встановило, що факт поставки товарів від вказаних контрагентів здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум, а укладені правочини ТзОВ «АВІС» такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, та відповідно до ст. 228.ЦК України є нікчемними.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки у акті перевірки відповідачем зроблено посилання на п.п.78.1.11 п. 78.1 78 ПК України та постанову старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові капітана податкової міліції Городецького Ю.Т. про призначення по кримінальній справі № 139-0406 (яка порушена за фактом фіктивного підприємництва за ознаками злочину передбаченого ч. 2. ст. 205 КК України) від 11.01.2012 року, то вірним є висновок суду, що саме постанова старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові про призначення по кримінальній справі № 139-0406 (яка порушена за фактом фіктивного підприємництва за ознаками злочину передбаченого ч.2. ст.205 КК України) від 11.01.2012 року зумовила проведення позапланової виїзної перевірки позивача. Також судом з'ясовано, що відповідно до зазначеної постанови в провадженні слідчого відділу ПМ ДПА у Львівській області перебуває кримінальна справа № 139-0406, порушена за фактом вчинення фіктивного підприємництва ПП «Віста Плюс», ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех-Сервіс ПП «Форум Інвест», ТОВ ВКФ «Галхімпласт» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Постановою про призначення документальної перевірки від 11.01.2012 р. старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові призначено по даній кримінальній справі позапланову виїзну перевірку ТзОВ «АВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Віста Плюс», ПП «Техно Поліс», ПП «Домус Плюс», ПП «Юнізет», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Альфа-ресурс», ПП «Форум Інвест», ТОВ ВКФ «Галхімпласт», ПП «Сігма Груп»за період 2009 р. по 2010 р., стану розрахунків з вищезазначеними контрашентами, проведення якої доручено працівникам ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області.

Суд також вірно зазначив, що відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). згідно п. 86.8. цієї статті податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Відповідно до п. 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що перевірка позивача проведена на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові від 11.01.2012 р. у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 78 ПК України, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України, а тому такі слід скасувати.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року по справі № 2а-4615/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Л.Я. Гудим

Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2015 року