Ухвала суду № 44680750, 02.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 876/14897/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська мостобудівельна компанія» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання незаконними і скасування акту перевірки та постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська мостобудівельна компанія» звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, в якому просить визнати незаконними та скасувати акт перевірки та постанову відповідача від 29.08.2013 року №82 про накладення штрафу ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позов задоволено позов задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 29.08.2013 року № 82 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська мостобудівельна компанія». В решті адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що не ґрунтуються на законі посилання відповідача на те, що суб'єктом містобудування, щодо якого 18.06.2013 року здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, є лише Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, якій видавався дозвіл № ЗП 11512021150 на виконання будівельних робіт від 07.02. 2012 року з будівництва автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м. Запоріжжі і представники якої були присутні під час проведення перевірки. Служба автомобільних доріг у Запорізькій області виступає замовником будівництва, генеральним підрядником - ВАТ «Уманьавтодор» (якому також 07.02.2012 року видавався дозвіл на будівництво № ЗП 11512021150), субпідрядником - ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія». Відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, дозвіл на виконання будівельних робіт видається замовнику будівництва об'єкта.

Проте, перевірка проводилася за відсутності представника суб'єкта містобудування - позивача, який здійснює будівництво об'єкта будівництва; акт підписаний особами, що здійснили перевірку, і не містить підписів або запису про відмову від підпису особами, присутніми при перевірці, від позивача, генпідрядника та замовника будівельних робіт, водночас, сам позивач факт присутності свого представника при перевірці заперечує.

Таким чином, відповідачем порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд першої інстанції вказує на те, що невчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується копією журналу вхідного контролю якості матеріалів та конструкцій, що надходять на об'єкт, з якого вбачається, що журнал на момент перевірки заповнений; а також супровідною документацією на поліетиленполіамін, фуриловий спирт, отримані 30.05.2013 року: копіями сертифікатів якості на поліетиленполіамін та фуриловий спирт; копією загального журналу робіт, виданого генеральним підрядником - ВАТ «Уманьавтодор» позивачеві, з якого встановлено, що роботи із застосуванням цих матеріалів виконані позивачем з 31 травня по 12 червня 2013 року. Під час здійснення перевірки копії з журналу вхідного контролю якості матеріалів та конструкцій, що надходять на об'єкт не виготовлялись, супровідна документація на поліетиленполіамін, фуриловий спирт письмово у суб'єкта містобудування не витребовувалась.

Отже, відповідачем не підтверджено відповідними доказами вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, відсутність у журналі вхідного контролю якості матеріалів та конструкцій, що надходять на об'єкт, інформації відповідно до ДСТУ (відхилення від ДСТУ, ГОСТ, ДБН, ТУ, ВСН), та ненадання супровідної документації на поліетиленполіамін, фуриловий спирт.

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконними та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.08.2013 року, акта перевірки від 18.06.2013 року суд першої інстанції зазначає, що рішенням, яке має обов'язковий характер для позивача та створює правові наслідки для нього у вигляді накладення штрафу є виключно постанова Інспекції ДАБК № 82 від 29.08.2013 року про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування в розмірі 20 646 грн. Оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є саме тим рішенням, в розумінні статті 17 КАС України, яке може бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії - постанова про накладення штрафу № 82 від 29.08.2013 року, та враховуючи що відповідачем жодним чином не доведено вини ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія» у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а доводи позивача знайшли своє підтвердження, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що слід визнати протиправною і скасувати постанову від 28.08.2013 року № 82 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акт перевірки від 18.06.2013 року містять лише суб'єктивний виклад відомостей про факти порушення особою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил інспектором, що проводив перевірку, а відтак, вони не є правовим актами індивідуальної дії в розумінні статті 17 КАС України, у зв'язку з чим не можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відповідно до абз. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Відповідно до п. 5 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Плановою перевіркою у понятті п.6 Порядку вважається перевірка, що передбачена планом роботи Інспекції, який затверджується керівником відповідної Інспекції. Вказана перевірка проводилась па підставі Наказу начальника Інспекції від 22.03.2013р. №39-ОД про затвердження плану-графіку планових перевірок на 2 квартал 2013р., за яким проводилась перевірка Служби автомобільних доріг у Запорізькій області та об'єкту будівництва «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі».

В ході перевірки встановлено, що одним із субпідрядних організації (Генеральний підрядник ВАТ «Уманьавтодор») є ТОВ «Волинська мостобудівельна компанія». Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в ході будівництва показала, що вказаним товариством під час виконання будівельних робіт порушено п.1.17, п.9.4, 9.6 Державних будівельних норм А.3.1-5-95 «Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування у будівництві», що було зафіксовано в акті від 18.06.2013р.

На підставі п.17 Порядку 27.08.2013р. завідувачем сектору з контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Інспекції Гладуном Л.М. складено припис №97 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На підставі п.21 Порядку вказані протокол та припис 28.08.2013 року направлені з повідомленням на адресу ТОВ «Волинська містобудівна компанія».

29.08.2013 р. заступником начальника Інспекції ДАНК у Запорізькій області Оверчуком О.В. розглянуто матеріали зазначеної планової перевірки та винесено постанову №82 про визнання винними у вчиненні правопорушень і притягненні до відповідальності ТОВ «Волинська мостобудівельна компанія» у вигляді стягнення штрафу до Державного бюджету у сумі 20646 грн. Ця постанова 30.08.2013 р. направлена поштою з повідомленням на адресу порушника.

Крім того, апелянт посилається на те, що відповідності до вимог п.9 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників. Суб'єктом містобудування у понятті ч.2 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у даному випадку являється Служба автомобільних доріг у Запорізькой області, представники якої були присутні під час проведення перевірки, про що у акті перевірки від 18.06.2013 року зроблено відповідні записи та підписи. Тому посилання представників ТОВ «Волинська мостобудівельна компанія», які є субпідрядником, на відсутність представників суб'єкта містобудування не відповідають дійсності.

Також, у відповідності до чинного законодавства, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку Інспекція неповинна попереджувати суб'єктів містобудування про планові або позапланові перевірки. У відповідності до ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на органи архітектурно-будівельного контролю не поширюється дія цього Закону, яким передбачено попередження суб'єктів господарювання про перевірки. А тому твердження заявників щодо необхідності надання направлення на проведення планової перевірки не відповідає чинному законодавству і є безпідставним.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору № 25 від 27 грудня 2011 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Уманьавтодор» та ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія», позивач, як субпідрядна організація, зобов'язався виконати роботи (спорудження штучних споруд: споруди № 23) на об'єкті «Будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро в місті Запоріжжі». Замовником вказаного будівництва є Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, генеральним підрядником - Відкрите акціонерне товариство «Уманьавтодор».

18 червня 2013 року посадовими особами Інспекції ДАБК у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Службою автомобільних доріг у Запорізькій області на об'єкті будівництва «Будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжж» за результатами якої складено акт від 18 червня 2013 року.

За результатами вказаної перевірки встановлено, що позивачем будівельні роботи (на висоті) виконуються з відхиленням від затвердженої проектної документації - не влаштовано захисне тимчасове огородження, що є порушенням статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»; не ведеться журнал бетонних робіт; в актах на закриття прихованих робіт відсутні посилання на сертифікати (або інші документи), на застосовані будівельні матеріали та конструкції, що є порушенням пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»; в журналі вхідного контролю якості матеріалів та конструкцій, що надходять на об'єкт, відсутня інформація відповідно до ДСТУ (відхилення від ДСТУ, ГОСТ, ДБН, ТУ, ВСН); не надано відповідну супровідну документацію на поліетиленполіамін, фуриловий спирт, що є порушенням пункту 9.6 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», пункту 1.8 ДБН Г. 1-4-95 «Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві».

27 серпня 2013 року відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 97 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

29 серпня 2013 року відповідачем прийнято постанову № 82 про накладення на ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія» штрафу за виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 20 646 грн.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року.

Пунктами 9, 13 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про основи містобудування», ч.2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи. Згідно із ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування, крім замовників будівництва об'єктів, або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, є особи, які виконують будівельні роботи (частина третя статті) та інші. Тобто, позивач - ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія» є суб'єктом містобудування.

Проте, як встановлено актом перевірки від 18 червня 2013 року, перевірка проводилася за відсутності представника суб'єкта містобудування - позивача, який здійснює будівництво об'єкта будівництва; акт підписаний особами, що здійснили перевірку і не містить підписів або запису про відмову від підпису особами, присутніми при перевірці, від позивача, генпідрядника та замовника будівельних робіт, водночас; сам позивач факт присутності свого представника при перевірці заперечує.

Листом № 7/8-2484-07 від 19 серпня 2013 року, відправленим відповідачем 21 серпня 2013 року та отриманим позивачем 27 серпня 2013 року, відповідачем запрошено представника позивача 29 серпня 2013 року на 11 год. до Інспекції ДАБК для складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та адміністративні правопорушення.

Разом з тим, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем було складено ще 27 серпня 2013 року, тобто представник позивача, який проживає у місті Луцьку, аж ніяк не міг бути присутнім в Інспекції ДАБК у місті Запоріжжі під час складання протоколу. У вказаному ж протоколі міститься запис, що при його оформленні був присутній заступник генерального директора ТзОВ «Волинська мостобудівельна компанія» Шокур Є.В., який з протоколом ознайомлений, від його підпису та отримання примірника відмовився.

Однак, в судовому засіданні представник позивача Шокур Є.В. заперечив факт своєї присутності при оформленні вказаного протоколу 27 серпня 2013 року, оскільки позивача у Інспекцію ДАБК для складання протоколу було запрошено на 29 серпня 2013 року, а запрошення позивач отримав у місті Луцьку 27 серпня 2013 року.

У протоколі від 27 серпня 2013 року зазначено, що розгляд питання про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 29 серпня 2013 року в приміщенні Інспекції ДАБК. Водночас, примірники протоколу та припису № 97 від 27 серпня 2013 року надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією лише 30 серпня 2012 року та отримано останнім 03 вересня 2013 року, що стверджується поштовими штемпелями на конверті.

Постанову № 82 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 серпня 2013 року на адресу позивача направлено 4 вересня 2013 року та отримано ним 10 вересня 2013 року, що стверджується поштовими штемпелями на конверті.

З пояснень представників сторін, матеріалів справи судом встановлено, що позивачеві не було надано права за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією.

Суд першої інстанції дійшов до вірно висновку про те, що відповідачем було допущено порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У судовому засіданні представник позивача на підтвердження невчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності надав копію журналу вхідного контролю якості матеріалів та конструкцій, що надходять на об'єкт, з якого вбачається, що журнал на момент перевірки був заповнений. Також було надано також супровідну документацію на поліетиленполіамін, фуриловий спирт, отримані 30 травня 2013 року, копії сертифікатів якості на поліетиленполіамін та фуриловий спирт, а також надано копію загального журналу робіт, виданого генеральним підрядником - ВАТ «Уманьавтодор» позивачу, з якого встановлено, що роботи із застосуванням цих матеріалів виконані позивачем з 31 травня по 12 червня 2013 року.

Тобто, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області не підтверджено відповідними доказами вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, відсутність у журналі вхідного контролю якості матеріалів та конструкцій, що надходять на об'єкт, інформації відповідно до ДСТУ (відхилення від ДСТУ, ГОСТ, ДБН, ТУ, ВСН), та ненадання супровідної документації на поліетиленполіамін, фуриловий спирт, так як така документація взагалі не витребовувалась відповідачем.

На підставі викладеного, на думку суду апеляційної інстанції, оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 серпня 2013 року є протиправною та підлягає до скасування.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 серпня 2013 року та акта перевірки від 18 червня 29013 року не підлягають до задоволення, та як протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акт перевірки містять лише суб'єктивний виклад відомостей про факти порушення особою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил інспектором, що проводив перевірку, а відтак, вони не є правовим актами індивідуальної дії в розумінні статті 17 КАС України.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х ВА Л И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області залишитибез задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі №803/1936/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська мостобудівельна компанія» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання незаконними і скасування акту перевірки та постанови про накладення штрафу - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник