Ухвала суду № 44680605, 04.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/517/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "АВТОП" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про повернення приватному акціонерному товариству «АВТОП» декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. № 7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 року, викладене в листі № 7/10-29/2601/12 від 26.01.2015 року ( з урахуванням технічної описки в даті складення листа). Зобов'язано Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повторно розглянути питання про реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. № 7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 року. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та позивачем (орендар) 14.12.2006 року укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га., з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1 (один), Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:0870004 (а.с. 53-55).

До вказаного договору були внесені відповідні зміни згідно з договором про внесення змін від 13.03.2008 року № 2430 та згідно зі змінами та доповненнями до договору від 01.08.2013 року № 2294 (а.с. 57-59).

ПАТ "АВТОП" було подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про початок виконання підготовчих робіт вх. № 7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 року (а.с. 68).

Листом Департаменту ДАБІ у Київській області №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2015 року відповідачем повернуто декларацію про початок виконання підготовчих робіт із посиланням на неповноту вказаних даних, а саме відомостей щодо земельної ділянки (а.с. 69).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон № 3038 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 3038 підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснюється відповідно до Порядку виконання підготовчих робіт № 466 від 13.04.2011 року (далі - Порядок № 466).

Відповідно до п. 7 Порядку № 466 реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Як встановлено ч.5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року №2806-ІV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: 1) подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; 2) виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; 3) негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Отже, відмовити у видачі документа дозвільного характеру можна лише з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 12 Порядку № 466 після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Виходячи зі змісту вищенаведених положень закону, при прийнятті рішення про повернення декларації обов'язковим є наведення обґрунтувань та причин повернення, які зазначені у ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку № 466.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Департаментом ДАБІ у Київській області, в порушення вимог чинного законодавства, не наведено причин відмови у реєстрації поданої позивачем декларації, не зазначено, які саме відомості щодо земельної ділянки вказано не в повному обсязі, а посилання відповідача у листі №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2014 року на оформлення декларації з порушенням встановлених вимог без зазначення конкретних недоліків є необґрунтованим.

Положеннями ч. 5 ст. 126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Державна реєстрація земельних ділянок, будучи складовою частиною державного земельного кадастру, згідно з ч. 2 ст. 202 Земельного кодексу України складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Порядок ведення державного земельного кадастру визначений у статті 204 Земельного кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 статті 204 Земельного кодексу України встановлено, що порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Таким законом є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 року (в редакції, чинній на момент державної реєстрації договору оренди), який визначає економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 року №1878-VI (далі - Закон №1878), який набрав чинності 16.03.2010 року, вищенаведений Закон № 1952-IV від 01.07.2004 року викладено в новій редакції.

При цьому, п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1878 встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2012 року.

Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1878 встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до п. 1. 2 розділу 1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель № 174 від 02.07.2003 року (далі - Тимчасовий порядок № 174) книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 Тимчасового порядку № 174 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Положеннями п. 4.3 розділу 4 Тимчасового порядку № 174 передбачено, що у книзі реєстрації реєструються: державні акти на право власності на земельну ділянку; державні акти на право постійного користування земельною ділянкою; договори оренди землі.

Згідно з п. 4.5 розділу 4 Тимчасового порядку № 174 державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

З матеріалів справи вбачається, що укладений 14.12.2006 року між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та позивачем (орендар) договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га., з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:0870004, був зареєстрований у Вишгородському районному відділі КОФ ДП "Центр ДЗК" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди №041094200113 від 30.12.2010 року, про що свідчить штамп на зворотньому аркуші договору (а.с. 55).

Тобто, з урахуванням вищевикладених приписів законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, право оренди земельної ділянки виникло у ПрАТ "Автоп" з 30.12.2010 року, тобто з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років, а отже станом на момент звернення до відповідача з декларацію про початок виконання підготовчих робіт вх. № 7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 року цей договір є чинним, а отже зазначення останнього в наведеній декларації в якості інформації стосовно використання земельної ділянки для будівництва на підставі договору оренди є обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про реєстрацію Декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 08 червня 2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.