Ухвала суду № 44680538, 04.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3943/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кісіль Ф.Г., Скрипченко О.М.,

від відповідача Белзецька Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 14 квітня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. №0005221502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ПАРІ» за звітний період 2013 рік: декларація з податку на прибуток ТОВ «ПАРІ».

Результати перевірки відображено в акті камеральної перевірки від 19.11.2014р. №6818/26-56-15-02-29/31037994, в якому контролюючим органом встановлено порушення платником податків терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.

Грошове зобов'язання з податку на прибуток, відповідно до декларації з податку на прибуток за 2013р. становить: в розмірі 810967грн., граничний термін сплати - 11.03.14р., дата сплати - 12.03.14р., кількість днів затримки - до 30 днів, сума сплаченого податкового боргу - 788298,51грн.; в розмірі 121399 грн., граничний термін сплати - 12.03.14р., дата сплати - 28.03.14р., кількість днів затримки - до 30 днів, сума сплаченого податкового боргу - 98730,51грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. №0005221502, форма «Ш», яким на підставі ст.126 Податкового кодексу, за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 887029 грн., ТОВ «ПАРІ» зобов'язано сплати штраф у розмірі 10%, у сумі 88 702, 90 грн.

За результатами оскарження вказаного рішення відповідача до органів ДФС скарги позивача було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. №0005221502 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що товариством пропущено визначені законодавством терміни сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначені ст. 57 Податкового кодексу України, а тому висновок податкового органу про застосування штрафу відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України відповідає вимогам закону.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на ту обставину, що судом при вирішенні справи не враховано, що згідно уточненої податкової декларації з податку на прибуток підприємств, поданої ТОВ «ПАРІ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві 12.03.2014, зобов'язання підприємства по сплаті податку на прибуток за 2013 рік становило 121 299,00 грн.

При цьому, станом на 12.03.2014 сума, яку ТОВ «ПАРІ» сплатило як авансові внески з податку на прибуток підприємств, становила 134 724,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 41 від 24.01.2014 та № 124 від 27.02.2014, а тому, виходячи з позиції апелянта, податкові зобов'язання є погашеними.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 цього Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 п. 57 ПК України).

Згідно з п. п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ПАРІ» 11.03.14 нараховано податок на прибуток за 2013рік, самостійно визначений підприємством відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 р.(реєстраційний номер 9090683803 від 26.02.2014р.) в сумі 810967,00грн., яку погашено 11.03.03.2014 в сумі 22668,49 грн. за рахунок переплати, 12.03.2014 в сумі 788298,51 грн., у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний №9091223514 від 12.03.2014), якою задекларовано відсутність податкових зобов'язань 2013; 12.03.2014р. ТОВ «ПАРІ» нараховано податок на прибуток за 2013 рік, самостійно визначений підприємством, відповідно уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства (реєстраційний номер 9091224022 від 12.03.2014р.) в сумі 121399,00грн., яку погашено 12.03.2014р. в сумі 22668,49 грн., за рахунок поновленої переплати за 28.03.2014р. в сумі 98730,51грн. платіжним дорученням від 28.03.14р. №2279-20.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача штрафу на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України відповідає вимогам закону.

Посилання апеляційної скарги позивача щодо погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток, з урахуванням уточненої податкової декларації, за рахунок авансових внесків з податку на прибуток є помилковими, зважаючи на наступне.

Згідно п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків подає заяву, зокрема, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Отже в силу приписів вищенаведених норм, встановлено можливість погашення грошового зобов'язання за рахунок наявної переплати без визначення будь-яких застережень щодо випадків, за яких податковий орган може відмовитися від сплати платником податків грошового зобов'язання за рахунок наявної у нього переплати. А реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування.

Позивач, як платник податку, вправі розпоряджатися власними коштами, зокрема шляхом звернення до податкового органу з заявою про здійснення заліку податкових зобов'язань. Не здійснення відповідачем такого заліку, при наявності відповідної переплати, порушує право позивача на розпорядження коштами.

В судовому засіданні з пояснень представників позивача встановлено, що відповідну заяву похивач до податкового органу не подавав, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 05.06.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.