Ухвала суду № 44680511, 03.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 705/1140/15-а Головуючий у І інстанції - Черниш Т.О.

Суддя-доповідач - Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про визнання дій з відмови у встановленні, відповідно до п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII, статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни протиправними, та зобов'язання вчинити такі дії.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.04.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач в період з 19.08.1985 року по 30.11.1994 року працював у військовій частині 01560 Міністерства оборони СРСР слюсарем сантехніком і відносився до осіб вільнонайманого складу.

З метою реалізації свого права, позивач у лютому 2015 року звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

Листом управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради від 10.02.2015 року №680/11 позивачу відмовлено в задоволенні поданої заяви.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Як видно з матеріалів справи, зокрема з трудової книжки, в період з 22.09.1986 року по 02.11.1986 року позивач, як особа вільнонайманого складу, в складі військових частин 62008, 33835, куди був відряджений з військової частини 01560, разом з іншими вільнонайманими особами та військовослужбовцями виконував обов'язки військової служби, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 356763 від 18.04.2011 року ОСОБА_2 встановлено 2-га групу інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.6-7).

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 27.03.2015 року №1402, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.47).

Закон №3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Приписами п.1 ч.2 ст.7 Закону №3551-XII до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно з п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Необхідність надання інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Відповідно пункту 2 зазначеного Положення № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ. Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни, згідно статті 7 Закону, видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни ".

Абзацом 2 пункту 7 Положення №302 встановлено, що "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи, які у відповідності до вимог ч. 1ст. 79 КАС України, є письмовими доказами, у своїй сукупності у повній мірі підтверджують право позивача на статус інваліда війни та право на отримання відповідного посвідчення.

При цьому, відповідач не заперечує сам факт участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте вимагає надання додаткових документів.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що з доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається відповідність доводів ОСОБА_2 обставинам справи та їх обґрунтованість. Крім того, надані матеріали відповідають вимогам належності та допустимості доказів, передбаченими ст.70 КАС України.

Колегія суддів бере до уваги також, те що допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що позивач дійсно працював у військовій частині 01560 та відносився до осіб вільнонайманого складу, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відтак, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, з урахуванням того, що позивач надав необхідні документи, та навів обґрунтовані доводи, які підтверджують його вимоги.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відмова відповідача у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни є неправомірною. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30.04.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.04.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.