Ухвала суду № 44679886, 21.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2015 рокусправа № 808/6196/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

представників сторін:

позивача : - Шибеко Д.В., дов. від 26.09.14 р.

відповідача: - Сергієнко Т.С., дов. від 12.01.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 р. у справі № 808/6196/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Спецелектроремонт"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2014р. №0002282212, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2014 Приватне акціонерне товариство "Спецелектроремонт" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0002282212 від 18 червня 2014.

До позовної заяви в якості додатків долучено пакет документів серед яких податкове -повідомлення рішення від 17.06.14 р. прийняте на підставі акту перевірки від 02.06.14 р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність здійснення господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджується належним чином сформованою первинною документацією.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 у справі № 808/6196/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Промбуд Маркет», в зв'язку з чим позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 у справі № 808/6196/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник наполягає на необхідності врахування висновків акту від 28.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд Маркет», та зазначає, що господарські відносини із платниками податків не спричинили реального настання правових наслідків.

Представниками сторін в судовому засіданні надані пояснення та заперечення на доводи апеляційної скарги, підтримана правова позиція, визначена сторонами пор суті спірних питань даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Спецелектроремонт" з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Промбудмаркет» (код за ЄДРПОУ 38654416) за січень 2014 року, за результатами якої складено акт № 482/08-28-22-12/32261052 від 02.06.2014 (а. с.10-22).

17.06.2014 на підставі даного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення № 0002282212, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість 24 600 грн. - за основним платежем та 6150 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.9).

ПрАТ "Спецелектроремонт", вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача неправомірним, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної перевірки Товариством порушено п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період січень 2014 року на загальну суму 24 600 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані даними акту ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька від 28.03.2014 № 85/05-61-22-01/38654416 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбут Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків із контрагентами покупцями-постачальниками за період січень-лютий 2014 рік» .

Тобто на висновках вищевказаного акту стосовно контрагента позивача - ТОВ «Промбут Маркет», базуються повністю висновки акту перевірки самого позивача від 02.06.2014.

Так, в акті ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька від 28.03.2014 зафіксовано не підтвердження реальності здійснення операцій, а саме: не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу постачання. І такі висновки мали місце в зв'язку з відсутністю контрагента позивача - ТОВ «Промбут Маркет», за юридичною адресою, з відсутністю трудових ресурсів, необхідного обладнання тощо, не звітування до органів ДПС постачальниками по ланцюгу постачання.

За позицією податківців, оскільки номенклатура придбаних товарів, робіт, послуг не відповідає номенклатурі реалізованих, та зважаючи на те, що по результатам звірки ТОВ «Промбут Маркет» має право вважатися фіктивним підприємством, якого не має за податковою адресою, яке не має власних основних засобів, яке не має достатньо робітників для здійснення господарських операцій у такому обсязі, придбана продукція не реалізовувалась, а реалізована не придбавалась, що свідчить про здійснення безтоварних операцій.

Так, на підставі цих відповідач дійшов висновку, що у зв'язку не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у ТОВ «Промбут Маркет» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (роботи, послуги) підприємствам-покупцям, а документи ПрАТ «Спецелектроремонт», отримані від ТОВ «Промбут Маркет» за січень 2014 р. не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Стосовно посилань відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, колегія суддів зауважує, що такий акт є документом, який фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для контрагента такого платника податків.

Навіть за наявності факту не відображення контрагентом платника податку податкових зобов'язань, зазначена обставина не позбавляє такого платника податку права на формування податкового кредиту і валових витрат за операціями з таким контрагентом, як це вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає неправомірним посилання відповідача в акті перевірки від 02.06.2014 на дані акту ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька від 28.03.2014.

Стосовно реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Промбут Маркет», колегія суддів зазначає наступне:

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Так, у періоді, який перевірявся, ПрАТ «Спецелектроремонт» мав господарські відносини з ТОВ «Промбут Маркет» за договором субпідряду № 011113 від 15.04.2010, за умовами якого ТОВ «Промбут Маркет» виконало підрядні роботи з монтажу вакуумного вимикача і кабельної лінії 6 кВ живлення кисневої станції ДТЕК Курахівська ТЕС у січні 2014 (а. с.60-62).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Таким чином, податкова накладна, як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Докази, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Промбут Маркет» статусу платників ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації вищевказаних господарських договорів.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З оскарженої постанови вбачається дослідження судом першої інстанції первинних документів, які містяться у матеріалах справи і якими підтверджується реальність господарських операцій: будівельна ліцензія ТОВ «Промбут Маркет», акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, які свідчать про оплату позивачем придбаних робіт (а. с.63-102, 146-149).

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Використання позивачем придбаних товарів і послуг у власній господарській діяльності відповідачем не спростовується.

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані вказаним контрагентом і які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071.

Зазначаючи про не спрямованість на реальне настання правових наслідків правочинів позивача з вказаними контрагентами, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні і недійсність таких правочинів визнається тільки судом (ст.234 ЦК України).

Разом з тим, податковим органом не надано суду доказів недійсності вищезазначених договорів, використання придбаних робіт у неоподатковуваних операціях.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позиція податкового органу базується на порушеннях, начебто, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентом та його контрагентами по ланцюгу постачання.

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Таким чином, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення № 0002282212, прийнятого на підставі акту перевірки позивача від 02.06.2014.

Наведене свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПрАТ "Спецелектроремонт" щодо визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 у даній справі.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 р. у справі № 808/6196/14 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 р. у справі № 808/6196/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко