Ухвала суду № 44679820, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 808/5971/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року у справі №808/5971/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

23 вересня 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просила:

- визнати протиправними дії Пологівської ДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області стосовно донарахування податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0005471701 від 07.07.2014 про донарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 214,45 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 303,61 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0005461701 від 07.07.2014 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 20 821,87 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 410,94 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0005391701 від 07.07.2014 про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12 062,76 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0005401701 від 07.07.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 829,28 грн.;

- скасувати податкову вимогу від 20.08.2014 №15643-17 про донарахування податкового боргу у розмірі 41 192,82 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було у відповідності до вимог чинного законодавства сформовано податкову звітність та сплачено обов'язкові платежі за наслідками господарських відносин, що мали місце в 2012 році, тому висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в особі Оріхівського відділення №0005471701 від 07.07.2014 р., №0005461701 від 07.07.2014 р., №0005391701 від 07.07.2014 р., №0005401701 від 07.07.2014 р., визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в особі Оріхівського відділення №15643-17 від 20.08.2014 р., в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими відповідачем із дотриманням вимог норм податкового законодавства, на підставі та в межах повноважень визначених Конституцією та Законами України, у зв'язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

У відповідності до статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 11.04.2014 р. по 06.05.2014 р. співробітниками відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.05.2012 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт №711/1702/НОМЕР_1 від 14.05.2014 р..

Перевіркою встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

- ст.177 Податкового кодексу України, в частині правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб за перевірений період у розмірі 5 214,45 грн, в тому числі за 2012 рік - 1 995,16 грн., за 2013 рік - 3 219,29 грн.

- п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 062,76 грн. (за ставкою 34,7%). в тому числі за 2012 рік - 4 522,94 грн., за 2013 рік - 7 539,82 грн.;

- пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 20 821,87 грн., в тому числі за травень 2012 року у сумі 3 179,89 грн., за червень 2012 року у сумі 5 157,42 грн., за липень 2012 року у сумі 2 028,80 грн., за серпень 2012 року у сумі 203,48 грн., за вересень 2012 року у сумі 4 558,02 грн., за жовтень 2012 року у сумі 2 756,38 грн., за листопад 2012 року у сумі 272,88 грн., за липень 2013 року у сумі 2 665,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0005471701 від 07.07.2014 про донарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 214,45 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 303,61 грн.;

- № 0005461701 від 07.07.2014 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 20 821,87 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 410,94 грн.;

- № 0005391701 від 07.07.2014 про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12 062,76 грн.;

- № 0005401701 від 07.07.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 829,28 грн.

20.08.2014 позивачу направлено податкову вимогу №15643-17, згідно якої станом на 19.08.2014 сума податкового боргу позивача за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 41 192,82 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень № 0005471701, № 0005461701, № 0005391701, № 0005401701 та податкової вимоги №15643-17 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виявлені відповідачем порушення вимог норм законодавства спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, а висновки акту перевірки не узгоджуються із приписами чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим, достатніми є підстави для скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.4 та у статті 136.

Відповідно п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України вказано, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з положень пп. 14.1.181. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У відповідності до п. 177.2.ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В свою чергу, згідно приписів п. 177. 4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно зрозділом III цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідач зазначає, що позивачем занижено оподатковуваний дохід у перервіряємий період, оскільки при перевірці наданих первинних документів, банківських виписок про рух грошових коштів по розрахункових рахунках, відомостей з ЦБД ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів (згідно ф.1-ДФ), встановлено, що валовий дохід за перевіряємий період складає 2 506 764,00 грн. що не відповідає валовому доходу, вказаному в деклараціях про доходи за 2012-2013 роки, оскільки до складу валового доходу не включені суми комісійних винагород в сумі 34 763 грн.

З такою позицією відповідача неможливо погодитись з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що свою господарську діяльність позивач здійснює на орендованому обладнанні. Так, відповідно до договору оренди обладнання № 07/09/10-01 від 07.09.2010, укладеного з ТОВ «Газвантаж», позивач орендує автомобільно газозаправний пункт АГЗП за адресою: м. Оріхів, вул. Запорізька, 61, строком на 4 роки з дати підписання акту приймання-передачі майна, що орендується.

Протягом 2012, 2013 років позивач здійснював підприємницьку діяльність на підставі договорів комісії № 11/09/10-1 від 11.09.2010, укладеного з ТОВ «Газвантаж», та № 04/2013 від 01.04.2013, укладеного з ТОВ «Авантаж-7», згідно яких позивач виступала в якості Комісіонера.

Згідно з умовами договору комісії, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати від свого імені, але в інтересах і за рахунок Комітента, угоди з продажу скрапленого вуглеводневого газу. Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає угоди купівлі-продажу з третьою стороною - Покупцем. Товар, переданий Комісіонеру, а також кошти, отримані від його реалізації, є власністю Комітента.

Таким чином, отримуючи паливо від постачальника, позивач здійснює його реалізацію за ціною поставки. Джерелом власного доходу позивача є комісійна винагорода.

У перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини та отримував паливо у контрагентів-постачальників ТОВ «Газвантаж» та ТОВ «Авантаж-7», що підтверджується податковою звітністю та первинною бухгалтерською документацією.

Так, згідно даних фіскальних звітів РРО позивача, загальний обсяг виручки за період з 01.05.2012 по 31.02.2012 без ПДВ складає 1 291 533,70 грн. ( а.с.239 т.1), за 2013 рік - 1 162 829,96 грн. (а.с.237, 238 т.1).

Згідно даних банківських виписок по рахунках ТОВ «Газвантаж», у період з 01.05.2012 по 31.12.2012 позивачу було виплачено комісійну винагороду у сумі 24 535,30 грн. без урахування ПДВ, за період з 01.01.2013 по 31.05.2013 - 10 495,97 грн без урахування ПДВ, згідно даних банківських виписок ТОВ «Авантаж-7» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 позивачу було виплачено комісійну винагороду у сумі 15 374,69 грн. без урахування ПДВ (а.с.235, 236 т.1).

Таким чином, за період травень-грудень 2012 року загальний оподатковуваний дохід позивача склав 1 316 069 грн., за 2013 рік - 1 188 700,62 грн.

У поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік позивачем задекларовано суму загального оподатковуваного доходу 1 316 069 грн. (а.с.138 т.1). Проте, на думку суду, перевірка правильності декларування сум загального оподатковуваного доходу за 2012 рік шляхом співставлення задекларованих сум такого доходу з сумами, встановленими під час перевірки, не може відображати реальні показники та є некоректною, оскільки періоди декларування та перевірки не є тотожними.

Згідно даних податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік сума задекларованого загального оподатковуваного доходу складає 1 190 685 грн., тобто більшою за суму такого доходу, встановлену судом.

Таким чином висновки податкового органу щодо заниження позивачем чистого оподаткованого доходу не відповідають дійсності, що вказує на донарахування позивачу сум податку з доходів фізичних осіб та неправомірність застосування до позивача відповідних штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.. 177 ПК України, та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0005471701 від 07.07.2014.

В свою чергу, Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 даного Закону для фізичних осіб-підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Враховуючи попередні висновки суду про відсутність порушень з боку позивача щодо визначення розміру сукупного оподатковуваного доходу за перевіряємий період, твердження відповідача про порушення позивачем п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є необґрунтованим.

Отже, донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних (фінансових) санкцій за зазначене порушення відбулось з огляду на невірні висновки податкового органу стосовно заниження позивачем оподаткованого доходу, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень №0005391701 та №0005401701 від 07.07.2014.

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що позивачем у 2012 році у ТОВ «Газвантаж» придбавався скраплений газ. У подальшому відбувалось зменшення ціни товару, а згодом - повернення по зниженій ціні. На думку відповідача такі дії ФОП ОСОБА_1 призвели до неправомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з різниці вартості товару.

Вказані доводи відповідача не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 10.05.2012 позивачем згідно податкової накладної № 342 придбано у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 3 600 л. за ціною 5,58 грн./л. на загальну суму 24 120 грн., в т.ч. ПДВ 4 020 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 348 від 13.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення на 0,08333 грн./л. на 3600 л. на загальну суму податкового кредиту 60 грн. Також, до даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №529 від 31.05.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 3600 л. за ціною 2,19831 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 1582,78 грн.

12.05.2012 позивачем згідно податкової накладної № 345 придбано у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 3500 л. за ціною 5,58 грн./л. на загальну суму 23 450,01 грн., в т.ч. ПДВ 3 908,34грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №347 від 13.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення на 0,08333 грн./л. на 3500 л. на загальну суму податкового кредиту 58,33 грн. Також, до даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 353 від 18.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення ціни по 0,08333 грн. /л. на 1561,08 л. на загальну суму податкового кредиту 26,02 грн. Також, до даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 528 від 31.05.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 3500 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 3675,00 грн.

15.05.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 346 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 6630 л. за ціною 5,50 грн./л. на загальну суму 43 758 грн, в т.ч. ПДВ 7 293 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 352 від 18.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення ціни по 0,08333 грн. /л. на 6630,00 л. на загальну суму податкового кредиту 110,00 грн. Також, до даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 527 від 31.05.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 6630 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 6961,50 грн.

17.05.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 350 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 3500 л. за ціною 5,50 грн./л. на загальну суму 23100,00 грн, в т.ч. ПДВ 3850,00грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 351 від 18.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення ціни по 0,08333 грн. /л. на 3500 л. на загальну суму податкового кредиту 58,33 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 526 від 31.05.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 3500 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 3675,00 грн.

20.05.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 354 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 5900 л. за ціною 5,42 грн./л. на загальну суму 38350,01 грн, в т.ч. ПДВ 6391,67 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 518 від 25.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення ціни по 0,08333 грн. /л. на 1350,64 л. на загальну суму податкового кредиту 22,51 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 525 від 31.05.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 5900л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 6195,00 грн.

23.05.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 355 у ТОВ «Газвантаж» скарплений газ в кількості 6400 л. за ціною 5,42 грн./л. на загальну суму 41599,99 грн, в т.ч. ПДВ 6933,33 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 517 від 25.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення ціни по 0,08333 грн. /л. на 6400 л. на загальну суму податкового кредиту 106,67 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 524 від 31.05.2012 суму податкового кредиту 6720,00 грн.

26.05.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 447 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 6900 л. за ціною 5,33 грн./л. на загальну суму 44159,98 грн, в т.ч. ПДВ 7360,00 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 520 від 30.05.2012 здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік зменшення ціни по 0,08333 грн. /л. на 4788,71 л. на загальну суму податкового кредиту 79,81 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 523 від 31.05.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 6900 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 7245,00 грн.

13.06.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 218 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 8340 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму 52542,00 грн, в т.ч. ПДВ 8757,00 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 565 від 30.05.2012 року здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 8340 л. за ціною 2,15802 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 3599,58 грн.

11.07.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 213 у ТОВ «Газвантаж» скарплений газ в кількості 4301 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму 27096,30 грн, в т.ч. ПДВ 4516,05 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №646 від 31.07.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 4301 л. за ціною 2,89148 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 2487,25 грн.

13.08.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 189 у ТОВ «Газвантаж» скарплений газ в кількості 5400 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму 34020,00 грн, в т.ч. ПДВ 5670,00 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 583 від 31.08.2012 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 5400л. за ціною 5,06159 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 5466,52 грн.

12.09.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 184 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 5850л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму 36855,01 грн, в т.ч. ПДВ 6142,50грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 443 від 30.09.2012 року здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 5850 л. за ціною 1,35426 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 1584,48 грн.

14.10.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 166 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 8100 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму 51030,01 грн, в т.ч. ПДВ 8505,00 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 430 від 31.10.2012 року здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 8100 л. за ціною 3,54853 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 5748,62 грн.

12.11.2012 позивачем придбано згідно податкової накладної № 127 у ТОВ «Газвантаж» скраплений газ в кількості 5800 л. за ціною 5,33 грн./л. на загальну суму 37119,99 грн, в т.ч. ПДВ 6186,67 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 375 від 15.11.2012 року здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік збільшення ціни по 0,08334 грн. /л. на 1872,67л. на загальну суму податкового кредиту 31,21 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку 2 коригування кількісних і вартісних показників № 68 від 15.11.2012 року здійснено коригування в частині зміни ціни скрапленого газу в бік збільшення ціни по 0,125 грн. /л. на 5800л. на загальну суму податкового кредиту 145,00 грн. До даної податкової накладної згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 489 здійснено повернення скрапленого газу в обсязі 5800 л. за ціною 5,25 грн./л. на загальну суму податкового кредиту 6090,00 грн.

Розрахунки коригування сум ПДВ були належним чином оформлені, відображені позивачем в податковій звітності у встановленому законом порядку, реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

На момент виникнення спірних правовідносин коригування податкових зобов'язань здійснювалось відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Згідно даним Порядком (п.п.18-22) у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 Податкового Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за встановленою формою податкової накладної.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до ст. 192 Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Розрахунок коригування складається виключно продавцем. Покупець складає розрахунок коригування лише в тому разі, якщо він є отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України.

Листом Міністерства доходів і зборів України від 26.09.2013 № 11981/6/99-99-19-04-02-15 «Щодо заповнення розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних» роз'яснено, що при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання та підписання отримувачем розрахунку.

Таким чином, позивач, на якого податковим органом покладено обов'язок щодо дотримання податкової дисципліни та відстеження правомірності внесення коригувань в суми вартості наданого на реалізацію за договором комісії товару, не має жодного випливу на формування тих або інших коригувань до виписаних на її ім'я податкових накладних, що проводились комісіонером на підставі зміни ціни товару.

Відтак і повернення товару відбувалось з зменшеною ціною, яка була визначення контрагентом позивача, та відповідно після повернення мала вплив лише на податковий кредит комісіонера, а не позивача.

Відтак, висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за наслідками внесення коригувань в податкові накладні та повернення товару за зміненою ціною контрагенту не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, суд також не приймає доводів відповідача стосовно завишення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 265.00 за наслідками господарських відносин з ТОВ «Авантаж», з огляду на те, що у зазначений період позивач не мав господарських відносин з ТОВ «Авантаж».

Судом першої інстанції встановлена відповідність коду ЄДРПОУ зазначеного підприємства коду ЄДРПОУ ТОВ «Авантаж-7».

Зі змісту акту перевірки неможливо встановити податкову накладну, суми ПДВ якої на думку контролюючого органу були неправомірно включені позивачем до складу податкового кредиту, оскільки відсутні посилання на номер, дату, номенклатуру товарів тощо, єдиною ідентифікуючою ознакою є сума податку на додану вартість.

З наданих позивачем реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за липень 2013 року судом встановлено, що будь-яка податкова накладна від ТОВ «Авантаж-7» на суму ПДВ 2665,00 грн. не зареєстрована.

В свою чергу, відповідачем, на якого у відповідності до ст.. 72 КАС України покладено обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого ним рішення, не доведено зазначених вище обставин, на яких ґрунтується рішення податкового органу.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу і в цій частині та вважає, що податкове повідомлення-рішення№ 0005461701 від 07.07.2014 підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 206 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року у справі №808/5971/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко