Постанова № 44678673, 02.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 червня 2015 р. № 820/3740/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Шестерікова О.О.,

представника відповідача - Полуляхова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про зобов'язання виконати вимогу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд зобов'язати Державне підприємство "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області №07-25/10130 від 02.10.2014 року, а саме: стягнути з винної особи та перерахувати на рахунок підприємства, вартість виявленої під час інвентаризації недостачі основних засобів на суму 17807,76 грн.

Обґрунтовуючи адміністративний позов позивач зазначив, що позивачем за період з 27.06.2014 року по 15.09.2014 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України за період з 01.11.2012 року по 01.07.2014 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2014 року № 07-10/09. За наслідками ревізії позивачем направлено вимогу відповідачу №07-25/10130 від 02.10.2014 року щодо усунення виявлених порушень в строк до 15.10.2014 року. Відповідачем не усунуто порушення щодо встановленої в ході перевірки недостачі основних засобів на суму 17807,76 грн. У зв'язку із чим позивач і звернувся до суду із зазначеним позовом та просив його задовольнити.

У судовому засідання 02.06.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що за наслідками досудового розслідування, після встановлення винних осіб та визначення суми збитків, відповідачем буде пред'явлено позов про відшкодування збитків, зазначених у вимозі Державної фінансової інспекції, таким чином відповідачем вживаються всі законні заходи з виконання вимоги, а тому він просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області за період з 27.06.2014 року по 15.09.2014 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України за період з 01.11.2012 року по 01.07.2014 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2014 року № 07-10/09

За наслідками вищевказаної ревізії позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства №07-25/10130 від 02.10.2014 року щодо усунення виявлених порушень в строк до 15.10.2014 року.

Як вбачається із вимоги, позивач вимагає від відповідача стягнути з винної особи та перерахувати на рахунок підприємства вартість виявленої під час інвентаризації недостачі основних засобів на суму 17807,76 грн.

Однак, суд не погоджується з зазначеною вимогою позивача, виходячи з наступного.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, (далі по тексту - Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Суд зазначає, що зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З аналізу зазначених вище норм суд приходить до висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.

Такі збитки мають відшкодовуватися у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на зазначене, в органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлена вимога виконати лист вимогу №07-25/10130 від 02.10.2014 року, пункт 2 якої вказує на виявлені збитки, їх розмір та їх стягнення.

З огляду на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, суд вважає, що вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14) та від 24 березня 2015 року.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про зобов'язання виконати вимогу - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08.06.2015р.

Суддя С.О. Чудних