Постанова № 44678421, 02.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1139/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Пеліхоса Є.М.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" (надалі - ТОВ "АС-Нафтогазресурс", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м.Полтаві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.03.2015 року №0011151502, №0011161502 та №0011191502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м.Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "АС-Нафтогазресурс" від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банках за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 02.02.2015 року №300/16-01-15-02/3795056, в якому зафіксовано порушення п.198.3, п.198.6 статті 198, п.201.1, п.201.10 статті 201, п.200.1, п.200.4 статті 200, п.200.5 статті 200, Податкового Кодексу України. На підставі акту перевірки ДПІ у м.Полтаві було прийнято податкові повідомлення - рішення від 19.03.2015 року: №0011151502 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 410791,00 грн., внаслідок чого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 102697,75 грн.; № 0011161502 яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку, заявленого в уточнюючих розрахунках на суму 5460375,00 грн.; № 0011191502 яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за лютий 2013 року на суму 39775,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в акті перевірки, оскільки вони не відповідають дійсності, а також не згодний з податковими повідомленнями-рішеннями. Вважає що податкові повідомлення - рішення від 19.03.2015 року №0011151502, №0011161502 та №0011191502 є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов /а.с.3-6 т.1/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" (код ЄДРПОУ - 37959056) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 14.11.2011 року /а.с.228 т.1/.

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.09.2012 року, на даний час свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200060642 від 01.09.2011 дійсне /а.с.238 т.1/.

На підставі направлення від 05.01.2015 року №1 /а.с.8 т.2/ виданого ДПІ у м. Полтаві та згідно наказу начальника ДПІ у м. Полтаві від 05.01.2015 року №1 /а.с.7 т.2/ старшим державним ревізором - інспектором відділу проведення перевірок відшкодування ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Лях Інною Володимирівною на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України п. 3, п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до п.200.11 ст.200 Кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "АС-Нафтогазресурс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 60094,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 511779,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за січень 2013 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 257254,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 212841,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за лютий 2013 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 2393090,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 213099,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за березень 2013 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 657934,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2369181,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за квітень 2013 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 910140,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 661977,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за травень 2013 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 517060,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 836659,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за червень 2013 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 278503,00 грн. та бюджетною відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 474333,01 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за лютий 2013 року, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 202817,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за серпень 2013 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 375077,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за листопад 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 13403,00 грн. відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ за квітень 2014 року згідно затвердженим планом перевірки.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 02.02.2015 року №300/16-01-15-02/3795056 /а.с.30-63 т.1/ у висновках якого відображено:

- На порушення п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст.201, п.200.1, ст.200, п.200.5 ст.200 Податкового Кодексу України встановлено завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, заявленого в уточни розрахунках : за січень 2013 року - на 104262,00 грн.; за лютий 2013 року на 7841,00 грн.; за березень 2013 року - на 60577,00 грн.; за квітень 2013 року - на 28081,00 грн.; за червень 2013 року - на 56190,00 грн.; за липень 2013 року - на 28109,00 грн.; за серпень 2013 року - на 69962,00 грн.; за листопад 2013 року на 55769,00 грн.;

- На порушення п.200.5 ст.200 Податкового Кодексу України відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку, заявленого в уточнюючих розрахунках: за січень 2013 року - на 407517,00 грн.; за лютий 2013 року - на 205000,00 грн.; за березень 2013 року -на 152522,00 грн. за квітень 2013 року - на 2341100,00 грн.; за травень 2013 року - на 661977,00 грн.; за червень 2013 року - на 780469 грн.; за липень 2013 року - на 446224,00 грн.; за серпень 2013 року - на 132855,00 грн.; за листопад 2013 року - на 319308,00 грн.; за квітень 2014 року - на 13403,00 грн.;

- На порушення п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України завищено залишок від'ємного значення (р.24) по уточнюючому лютий 2013 року на 39775,00 грн.;

- На порушення п.200.5 ст.200 Податкового Кодексу України заниження від'ємного значення податку по уточнюючому розрахунку за квітень 2014 року. (р.24) на 669443 грн., в т.ч. по періодах виникнення: занижено: за грудень 2012 року - на 230468,00 грн.; за січень 2013 року - на 12478,00 грн.; за лютий 2013 року - на 175677,00 грн.; за березень 2013 року -на 36342,00 грн.; за квітень 2013 року - на 121601,00 грн., за травень 2013 року - на 26617,00 грн., за червень 2013 року - на 14618,00 грн., за липень 2013 року - на 41874,00 грн., за вересень 2013 року - на 2041,00 грн., за березень 2014 року - на 13403,00 грн.; завищено за жовтень 2013оку на 5676,00 грн.

- Висновок щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Енергофінанс" в розмірі 4779410 грн., в т.ч. : за грудень 2012 року в сумі ПДВ 50000,00 грн.; за лютий 2013 року в сумі ПДВ 21000,00 грн.; за березень 2013 року в сумі ПДВ 2328666,66 грн.; за квітень 2013 року в сумі ПДВ 536333.33 грн.; за травень 2013 року в сумі ПДВ 827333.33 грн. за червень 2013 року в сумі ПДВ 474333,33 грн.; за липень 2013 року в сумі ПДВ 166666,67 грн. за жовтень 2013 року в сумі ПДВ 375077,17 грн. буде зроблено після отримання матеріалів зустрічної звірки.

На підставі висновку даного акта перевірки 19.03.2015 року ДПІ у м.Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0011151502 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 410791,00 грн., внаслідок чого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 102697,75 грн. /а.с.64 т.1/;

№0011161502 яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку, заявленого в уточнюючих розрахунках на суму 5460375,00 грн. /а.с.65 т.1/;

№0011191502 яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за лютий 2013 року на суму 39775,00 грн. /а.с.66 т.1/;

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Полтаві суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що 03.12.2012 року між ТОВ "АС-Нафтогазресурс" (Замовник) та ПП "Сільпродпостач" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 3/12/2012 /а.с.70 т.1/. Відповідно до зазначеного Договору Підрядник зобов'язався виконати будівництво під'їзної дороги до свердловини № 9 Бутівсько - Коломийцівської площі, здати в експлуатацію об'єкт у встановлені терміни /пункт 1.1 Договору/. Замовник в свою чергу зобов'язався надати Підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасну фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених даними договором /пункт 1.2 Договору/. Пунктом 5.1 передбачено здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами. Вартість робіт складає 1489200,00 грн. у тому числі ПДВ 248200,00 грн. /пункт 4.1 Договору/.

Додатками до Договору підряду, які є невід'ємними його частинами, Сторони погодили якісний склад під'їздної дороги, терміни та умови її облаштування, використання матеріалів та транспортування їх на робочу площадку /а.с.72 т.1/.

Факт виконання робіт, передбачених Договором підряду, підтверджується належним чином оформленими Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за січень 2013 року № 1, за лютий 2013 року № 1-02, за лютий 2013 року № 7 та за квітень 2013 року б/н. /а.с.73-84 т.1/.

На підтвердження реальності виконання умов договору підряду № 3/12/2012 від 03.12.2012 року позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- податкова накладна №11 від 27.12.2012 року на загальну суму 400000,00 грн. в тому числі ПДВ 66666,67 грн./а.с.85 т.1/;

- податкова накладна №6 від 26.02.2013 року на загальну суму 50000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн. /а.с.86 т.1/;

- податкова накладна №4 від 13.02.2013 року на загальну суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ 33333,33 грн. /а.с.87 т.1/;

- податкова накладна №2 від 01.02.2013 року на загальну суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ 33333,33 грн. /а.с.88 т.1/;

- податкова накладна №8 від 28.02.2013 року на загальну суму 150000,00 грн. в тому числі ПДВ 25000,00 грн. /а.с.89 т.1/;

- податкова накладна №15 від 30.04.2013 року на загальну суму 372300,00 грн. в тому числі ПДВ 62050,00 грн. /а.с.90 т.1/;

- податкова накладна №2 від 05.04.2013 року на загальну суму 116900,71 грн. в тому числі ПДВ 19483,45 грн. /а.с.91 т.1/.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в суді не встановлено.

Оплата виконаних робіт за Договором підряду підтверджується платіжними дорученнями від 01.02.2013 року № 27 на суму 200000,00 грн., від 13.02.2013 року № 72 на суму 200000,00 грн., від 05.04.2013 року № 153 на суму 116900,00 грн., від 16.05.2013 року №210 на суму 100000,00 грн., від 27.02.2013 року № 82 на суму 200000,00 грн., від 27.12.2012 № 102 на суму 400000,00 грн. /а.с.92-94 т.1/.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що у зв'язку із різною вартістю виконаних робіт, включених до Актів приймання будівельних робіт, підприємством завищено податковий кредит за наступними операціями: улаштування одношарової основи із щебеню; перевезення щебеню самоскидами; улаштування узбіч та збірних залізобетонних плит. Контролюючий орган виходить з того, що податковий кредит мав бути сформований виходячи з найнижчої вартості однотипних робіт, зазначених в актах виконаних робіт.

Окрім цього, контролюючий орган зазначає, що перевіряючим було здійснено виїзд на місце проведення робіт та не встановлено фактів визначення узбіч та залізобетонних плит, тоді як зазначені роботи та матеріали включені до Акту приймання виконаних робіт за квітень 2013 б/н.

Таким чином перевіряючий встановив порушення з боку ТОВ "АС - Нафтогазресурс" вимог п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що різниця в сумах по актах (на які посилається ДПІ у м.Полтаві) відрізняється через те, що згідно, як договору підряду так і технології з початку в підготовлене корито дороги засипається розрівнюється і в катується щебеневий матеріал відповідної фракції і перемішаний із ґрунтом, тобто грунтощебінь, а потім засипається вирівнюється і вкатується відповідних фракцій щебеневий матеріал (дод.1 до договору). Але враховуючи те, що роботи були розпочаті в грудні місяці 2012 року тобто коли земля промерзла на глибину до 1м., а в процесі завершення будівництва дороги в лютому - квітні місяці земля почала поступово відтаювати, і також враховуючи те, що при не завершеному будівництві велася інтенсивна експлуатація дороги важким транспортом (відбувалося завезення та монтаж бурового верстата), тому щебенева основа почала частково провалюватися в розмерзаючу землю. Для виправлення такої ситуації і підтримання дороги в належному (робочому) стані довелося постійно підсипати щебеневим матеріалом, що і відображено у згаданих актах.

Щодо посилання в Акті перевірки на те, що перевезення щебеню самоскидами на відстань 135 км. в січні - лютому 2013 року відбувалося по ціні 100 грн. за 1 тону, тоді як у квітні 2013 року по ціні 63,05 грн. за 1 тону та стосовно того, що під час огляду дороги не встановлено узбіч та залізобетонних плит, тоді як згідно акту б/н за квітень 2013 року в обсяг робіт по будівництву дороги включені роботи по перевезенню залізобетонних плит, улаштування збірних залізобетонних плит та улаштування узбіч представник позивача надав наступні пояснення.

Різниця в перевезенні 1 тони щебеню пояснюється тим, що щебінь перевозився автотранспортом різної вантажопідйомності і в різних кількостях транспортних одиниць, тому і відповідним чином і змінювалася ціна на перевезення. Для замовника не має будь-якого значення, яким чином і скільки затратив підрядник на такі перевезення коштів, враховуючи те, що загальна сума виконання робіт була передбачена в договорі підряду і підрядник не перевищив цю суму.

Стосовно залізобетонних плит, пояснив що ці плити по усній домовленості були встановлені в кінці дороги, тобто перед заїздом на виробничий майданчик із тією ціллю, що заїзд на виробничий майданчик не по прямій, а з повороту під кутом 90 градусів і тому при заїзді - виїзді важкого автотранспорту дорога із щебеневої основи не витримає такого навантаження. Для забезпечення надійного з'єднання дороги із виробничим майданчиком і були в кінці дороги укладені залізобетонні плити, що і відображено в актах. На даний час, тобто на час тимчасового призупинення активної господарської діяльності та для збереження майна, ці плити були тимчасово демонтовані у грудні 2013 року, та передані на зберігання ТОВ "Енергофінанс" на підставі Договору зберігання від 19.12.2013 року № 1912-ЗБ /а.с.100-102 т.1/ копія якого наявна в матеріалах справи.

Щодо улаштування узбіч, то згідно умов договору підряду на будівництво дороги (дод.1 до договору) облаштування узбіч передбачало, що за допомогою спецтехніки (грейдер) з планувалися краї дороги таким чином, щоб вода яка потрапляла на дорогу стікала на узбіччя і тим самим попереджала розкисанню та руйнуванню дороги під час її експлуатації. На час перевірки дорога не експлуатувалася більше року тому те облаштування узбіч, яке було виконане на момент здачі дороги (початок 2013 року) на даний час практично зруйноване сільгосптехнікою (з обох боків дороги орна земля, під час обробки цієї землі) та заросло бур'янами.

Враховуючи надані сторонами пояснення та письмові докази, суд дійшов висновку про правомірність формування податкового кредиту на підставі виданих ПП "Сільпродпостач" податкових накладних, оскільки у Акті перевірки відсутні відомості щодо визнання в установленому порядку недійсними податкових накладних за зазначений період.

Судом встановлено, що 30.08.2012 року між ПАТ "НАК "Надра України" (Орендодавець) та ТОВ "АС-Нафтогазресурс" укладено договір оренди №0-395/12 /а.с.120-121 т.1/. Згідно умов Договору Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування індивідуально - визначене майно, а саме: свердловину №1 Бутівську, яка розташована за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, що знаходиться на балансі ПАТ "НАК "Надра України". Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2011 року) 97312,50 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. Строк дії Договору визначений Сторонами у п'ять років.

На підтвердження реальності укладення договору оренди №0-395/12 від 30.08.2012 року позивачем надано:

- розрахунок орендної плати за базовий місяць оренди майна за договором оренди №0-395/12 від 30.08.2012 року (додаток №1) /а.с.122 т.1/;

- акт прийому - передачі за договором оренди №0-395/12 від 30.08.2012 року (додаток №2) /а.с.122 зворотній бік т.1/;

- щомісячні акти по оренді майна від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року, від 31.01.2013 року, від 28.02.2013 року, від 31.03.2013 року, від 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, від 30.06.2013 року, від 31.07.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року /а.с.124-136 т.1/.

Також, 30.08.2012 року між ПАТ "НАК "Надра України" (Орендодавець) та ТОВ "АС-Нафтогазресурс" укладено договір оренди №0-396/12 /а.с.103-104 т.1/.

Згідно умов Договору Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування індивідуально - визначене майно, а саме: свердловину №1 Великобагачанської площі, яка розташована за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, що знаходиться на балансі ПАТ "НАК "Надра України". Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2011 року) 43237,50 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. Строк дії Договору визначений Сторонами у п'ять років.

На підтвердження реальності укладення договору оренди №0-396/12 від 30.08.2012 року позивачем надано:

- розрахунок орендної плати за базовий місяць оренди майна за договором оренди №0-396/12 від 30.08.2012 року (додаток №1) /а.с.105 т.1/;

- акт прийому - передачі за договором оренди №0-396/12 від 30.08.2012 року (додаток №2) /а.с.105 зворотній бік т.1/;

- щомісячні акти по оренді майна від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року, від 31.01.2013 року, від 28.02.2013 року, від 31.03.2013 року, від 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, від 30.06.2013 року, від 31.07.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року /а.с.107-119 т.1/.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ "НАК "Надра України" були виписані податкові накладні №55 від 30.09.2013 року на загальну суму 115838,12 грн. в тому числі ПДВ 19303,35 грн.; №40 від 31.08.2013 року на загальну суму 115838,12 грн. в тому числі ПДВ 19306,35 грн.; №38 від 31.07.2013 року на загальну суму 116654,71 грн. в тому числі ПДВ 19442,45 грн.; №30 від 30.06.2013 року на загальну суму 116771,48 грн. в тому числі ПДВ 19461,91 грн.; №29 від 31.05.2013 року на загальну суму 116771,48 грн. в тому числі ПДВ 19461,91 грн.; №31 від 30.04.2013 року на загальну суму 116654,83 грн. в тому числі ПДВ 19442,47 грн.; №28 від 31.03.2013 року на загальну суму 116654,83 грн. в тому числі ПДВ 19442,47 грн.; №36 від 28.02.2013 року на загальну суму 116654,83 грн. в тому числі ПДВ 19442,47 грн.; №30 від 31.01.2013 року на загальну суму 116771,60 грн. в тому числі ПДВ 19461,93 грн.; №40 від 31.12.2012 року на загальну суму 116538,53 грн. в тому числі ПДВ 19423,09 грн.; №35 від 30.09.2012 року на загальну суму 116422,34 грн. в тому числі ПДВ 19403,72 грн.; №32 від 31.10.2012 року на загальну суму 116422,34 грн. в тому числі ПДВ 19403,72 грн.; №34 від 30.11.2012 року на загальну суму 116305,92 грн. в тому числі ПДВ 19384,32 грн.; №54 від 30.09.2013 року на загальну суму 51468,72 грн. в тому числі ПДВ 8578,12 грн.; №39 від 31.08.2013 року на загальну суму 51468,72 грн. в тому числі ПДВ 8578,12 грн.; №37 від 31.07.2013 року на загальну суму 51831,54 грн. в тому числі ПДВ 8638,59 грн.; №29 від 30.06.2013 року на загальну суму 51883,43 грн. в тому числі ПДВ 8647,24 грн.; №28 від 31.05.2013 року на загальну суму 51883,43 грн. в тому числі ПДВ 8647,24 грн.; №30 від 30.04.2013 року на загальну суму 51831,60 грн. в тому числі ПДВ 8638,60 грн.; №27 від 31.03.2013 року на загальну суму 51831,60 грн. в тому числі ПДВ 8638,60 грн.; №35 від 28.02.2013 року на загальну суму 51831,60 грн. в тому числі ПДВ 8638,60 грн.; №29 від 31.01.2013 року на загальну суму 51883,49 грн. в тому числі ПДВ 8647,25 грн.; №34 від 30.09.2012 року на загальну суму 51728,30 грн. в тому числі ПДВ 8621,38 грн.; №31 від 31.10.2012 року на загальну суму 51728,30 грн. в тому числі ПДВ 8621,38 грн.; №33 від 30.11.2012 року на загальну суму 51676,57 грн. в тому числі ПДВ 8612,76 грн.; №39 від 31.12.2012 року на загальну суму 51779,93 грн. в тому числі ПДВ 8629,99 грн. /а.с. 137-162 т.1/.

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ПАТ "НАК "Надра України", що сторонами у справі не заперечується.

Судом встановлено, що оплата за договорами оренди №0-395/12 від 30.08.2012 року та №0-396/12 від 30.08.2012 року здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ПАТ "НАК "Надра України", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень /а.с.163-177 т.1/.

За твердженнями відповідача, порушення позивачем податкового законодавства пов'язано з тим, що ТОВ "АС-Нафтогазресурс" з ПАТ "НАК "Надра України" укладені договори про надання послуг по оренді майна, яке фактично не використовується в господарській діяльності підприємства.

Представник позивача пояснив, що метою оренди свердловин для ТОВ "АС - Нафтогазресурс" було геологічне вивчення, в тому числі дослідно - промислова розробка.

Як вбачається зі Спеціального дозволу на користування надрами, виданого 31 серпня 2012 року за № 4213 /а.с.186 т.1/, зазначений дозвіл виданий на користування надрами на відповідній території земельної ділянки - Бутівсько-Коломийцівської площі (з визначенням відповідних координат).

31.08.2012 року між Держгеонадра та ТОВ "АС-Нафтогазресурс" було укладено Угоду про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу та нафти Бутівсько-Коломийцівської площі, за №4213, яка являється додатком до Спеціального дозволу на користування надрами /а.с.187-189 т.1/. У відповідності до п. 3 зазначеної Угоди, умови користування надрами, види та строки виконання Надрокористувачем робіт з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу та нафти протягом строку дії Дозволу визначається в Програмі робіт з геологічного вивчення нафтогазоносних надр, в тому числі дослідно- промислової розробки родовищ корисних копалин, з подальшим видобуванням нафти та газу, яка підписується сторонами і є невід'ємною частиною цієї Угоди.

31.08.2012 року між ТОВ "АС-Нафтогазресурс" та Держгеонадра була затверджена (шляхом підписання) вищезазначена Програма робіт (Додаток № 2 до Угоди) /а.с.191т.1/.

Як вбачається із Спеціального дозволу на користування надрами від 31.08.012 року № 4213, зокрема п. 8 особливих умов дозволу передбачено здійснення обов'язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абз.З п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

У зв'язку з цим, 02.12.2013 року між ТОВ "АС-Нафтогазресурс" та Державним геофізичним підприємством "Укргеофізика" (далі по тексту - ДГП "Укргеофізика") був укладений Договір № 137-МНС /а.с.192-196 т.1/, за умовами якого ДГП "Укргеофізика" надавало послуги з проведення моніторингу та наукового супроводження виконання надрокористувачем особливих умов користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки покладів вуглеводнів на Бутівсько - Коломийцівській площі, передбачених Спеціальним дозволом на користування надрами від 31.08.2012 року № 4213.

24.03.2014 року за результатами проведення експертизи експертною комісією ДГП "Укргеофізика" було складено Експертний висновок № 35 /а.с.198-199 т.1/ з відповідним Додатком /а.с.200-221 т.1/, якими було встановлено та рекомендоване наступне: п. 9.3. (Пропозиції щодо корегування програми геологічного вивчення надр на Бутівсько-Коломийцівській площі) Додатку до Експертного висновку: "Діючою програмою робіт було передбачена ре ліквідація свердловини №1 Великобагачанська. Для вирішення питання щодо доцільності реліквідації цих свердловин ТОВ «АС- Нафтогазресурс» звернулось до кандидата геологічних наук Зюзькевича М.П. з проханням проаналізувати програму робіт. На запит комісії було представлено експертне заключення Зюзькевича М.П. на Програму робіт з геологічного вивчення Бутівсько-Коломийцівської площі (листопад 2013 року). В цьому документі, що є результатом аналізу геолого- технічної документації по свердловинах, та вивчення звіту складеного в минулі роки за результатами пошукового буріння на Великобагачанській площі, обґрунтовано доводиться недоцільність відновлення свердловин №1-Бутівська, та №1-Великобагачанська. Переглянувши всю наявну геолого-фізичну інформацію по Бутівсько-Коломийцівській площі, комісія повністю погоджується з висновками М.П.Зюзькевича та вважає за доцільне внести зміни до програми робіт в частині виключення з неї пункту щодо відновлення свердловини №1 - Великобагачанська та №1-Бутівська, Бутівсько- Коломийцівська площа через відсутність в їх розрізі нафтогазоносних горизонтів".

Враховуючи висновки та рекомендації, зроблені ДГП "Укргеофізика" щодо подальшої недоцільності використання свердловин №1 Великобагачанська, № 1 Бутівська, Бутівсько Коломийцівська площа (зокрема з підстав відсутності в розрізі нафтогазоносних горизонтів промислового значення; реліквідація вищевказаних свердловин призведе до багатомільйонних збитків), ТОВ "АС-Нафтогазресурс" були вжиті заходи по підготовці та внесенні змін до існуючої Програми робіт з геологічного вивчення, в т.ч. дослідно - промислової розробки нафти і газу на Бутівсько-Коломийцівської площі.

Таким чином оренда свердловин для ТОВ "АС - Нафтогазресурс" була пов'язана з господарською діяльністю підприємства, але з урахуванням Експертного висновку від 24.03.2014 року № 35 Позивачем було вирішено внести зміни до Програми робіт по геологічному вивченню, в тому числі дослідно-промислової розробки Бутівсько- Коломийцивської площі в районі свердловин № 1 - Бутівська та № 1 - Великобагачанська.

Внаслідок прийняття такого рішення, між ТОВ "АС-Нафтогазресурс" та Держгеонадра було укладено нову Угоду від 29.05.2014 року № 4213 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки вуглеводнів (нафта, газ природний) на Бутівсько-Коломийцівської площі, та якою було затверджено нову Програму робіт з метою геологічного вивчення, в т.ч. дослідно- промислової розробки вуглеводнів на Бутівсько-Коломийцівської площі. Свердловини №1 Великобагачанська та № 1 Бутівська, Бутівсько - Коломийцівської площі були виключені з програми робіт за погодженням з Держгеонадра.

Враховуючи викладене, висновки ДПІ у м. Полтава про те, що між ТОВ "АС-Нафтогазресурс" та ПАТ "НАК "Надра України" укладено договори про надання послуг по оренді майна, яке фактично не використовуються в господарській діяльності підприємства, не відповідають дійсності.

На 51 аркуші Акту перевіряючий зазначив, що перевіркою податкового кредиту встановлено, що по постачальникам ( ПАТ "Укртелеком" Полтавська філія, ТОВ "Альянс-Полтава") включені до складу податкового кредиту податкові накладні, які складені з порушенням (дата податкових накладних не відповідає першій події).

По постачальнику ПАТ "Укртелеком" Полтавська філія: за грудень 2012 року податкова накладна №2780/530 від 30.11.2012 року на суму ПДВ 90,36 грн., рахунок-акт №9463 від 30.11.2012 року, платіжне доручення №50 від 19.11.2012 року; за січень 2013 року податкова накладна №27707/530 від 31.12.2012 року на суму ПДВ 83,33 грн., рахунок - акт №9463 від 31.12.2012 року, платіжне доручення №98 від 25.12.2012 року.

Відповідно до абз.1 п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз.10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , у разі відмови продавця товарів / послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Податковим кодексом України, а саме п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладених продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченого статтею 183 цього Кодексу.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних товарів (робіт/послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи/послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Системний аналіз положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій визначених п. 198.2 ст. 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах, право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Відповідно, позивач скористався правом наданим п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та сформував податковий кредит з ПДВ за грудень 2012 року податкова накладна № 2780/530 від 30.11.2012 року на суму ПДВ 90,36 грн., рахунок - акт №9463 від 30.11.2012 року, платіжне доручення № 50 від 19.11.2012 року; за січень 2013 року податкова накладна № 2707/530 від 31.12.2012 року на суму ПДВ 83,33 грн., рахунок - акт №9463 від 31.12.2012 року, платіжне доручення №98 від 25.12.2012 року.

Складання податкової накладної регулюється статтею 201 розділу V Податкового кодексу України. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну (пункт 201.1 статті 201 ПК України). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Відповідно до пп. 187.1. п.187 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якої відбувається одна із подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої у відповідності до митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, за правилом «першої події» підставою для виписки податкової накладної є наявність однієї будь-якої події, яка наступила раніше: або попередньої оплати, або поставки товару.

Винятком із загального порядку виписки податкової накладної за правилом «першої події» є виписка зведених податкових накладних, що обумовлена п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року № 1333/20071.

Відповідно до п. 15 зазначеного Порядку, заповнення податкової накладної у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути складена зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять років, один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Таким чином, згідно з п. 15 Порядку № 1319, для виписки зведеної податкової накладної необхідне дотримання двох умов:

1. постачання товарів/послуг повинне мати безперервний або ритмічний характер;

2. постійні зв'язки постачальника з покупцем.

При цьому фактичні обсяги постачання товарів/послуг обов'язково підтверджуються реєстром товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здіймо постачання товарів/послуг.

Отже, правомірність виписки ПАТ "Укртелеком" зведених податкових накладних обумовлена Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року № 1333/20071.

Вказане вище засвідчує, що позиція контролюючого органу суперечить зазначеним вище вимогам податкового законодавства, а дії Позивача щодо включення сум від'ємного значення, вказаними в акті податковими накладними, до податкового кредиту є правомірними.

Щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту податкові накладні, які складені з порушенням (дата податкових накладних не відповідає першій події) ТОВ "Альянс - Полтава" представник позивача пояснив, що в Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що накладна за № 293 була видана 13.07.2013 року. Проте, із самої накладної (про яку вказує контролюючий орган в Акті), яка являє собою рахунок-фактуру (який також є актом виконаних робіт/наданих послуг) вбачається, що він датований саме 15.07.2013 року /а.с.183 т.1/, що є наслідком допущення технічної помилки відповідним органом, та внаслідок чого, можна стверджувати про відсутність підстав для встановлення факту неправомірності включення витрат до складу податкового кредиту.

На 52 аркуші Акту перевірки зазначено, що відповідно до п.200.5 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "АС-Нафтогазресурс" не має права на отримання бюджетного відшкодування в розмірі 5871166,00 грн. На думку контролюючого органу надання права на бюджетне відшкодування особі, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.

Однак, таке твердження не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Відповідно до п.200.5 ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів):

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Тобто, обмеження в отриманні бюджетного відшкодування не розповсюджуються на випадки формування податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів.

Статтею 198 ПК встановлено підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до такого кредиту, та суми, що не входять до його складу.

Згідно з пунктом 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 14.1.138 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, зареєстровано МУ в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509.

Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 893/4186 збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (ведення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби».

Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для шантажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в постанові Верховного Суду України від 20.01.15 по справі № 21-514а14.

Відповідно до ст.244-2 КАС України - рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, розглядаючи вказану справу по суті, суд враховує рішення Верховного Суду України від 20.01.15 по справі № 21-514а14 та вирішує спір з урахуванням даної правової позиції.

Відмовляючи ТОВ "АС-Нафтогазресурс" у здійснені права на бюджетне відшкодування по господарським операціям з ТОВ "Енергофінанс" в розмірі 4779410,49 грн. єдиною підставою, на яку посилається в Акті перевірки контролюючий орган - відсутність матеріалів зустрічної перевірки.

Суд наголошує, що чинним законодавством України не передбачено таку підставу як відсутність результатів перевірки іншого суб'єкта господарювання - контрагента для відмови у законодавчо закріпленому праві на бюджетне відшкодування ПДВ.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.03.2015 року №0011151502, №0011161502 та №0011191502.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "АС-Нафтогазресурс" підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 487,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №743 від 15.04.2015 року та №740 від 02.04.2015 року /а.с.3-4/, суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

З урахуванням частини першої статті 9 Закону про судовий збір, згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, у резолютивній частині постанови суд повинен зазначити особу, з якої стягується судовий збір, суму стягнення та рахунок (спеціальний фонд Державного бюджету України), на який цей збір стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19 березня 2015 року № 0011151502, № 0011161502, № 0011191502.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" (код ЄДРПОУ 37959056) витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 /чотириста вісімдесят сім/ грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 червня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко