Постанова № 44678164, 22.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2015 року 810/2767/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛО-ОЙЛ", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛО" (далі – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі – відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛО-ОЙЛ" (далі – 3-тя особа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Справа була предметом розгляду адміністративними судами. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 позов було задоволено – визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.10.2008 №0001212300/0. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 постанова суду першої інстанції була залишена без змін.

Однак ухвалою від 2.04.2014 рішення адміністративних судів було скасовано і вирішено: постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001212300/0 від 21 жовтня 2008 року щодо визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “КЛО” податкових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 17 200 000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на вказану суму, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року залишено без змін.

З матеріалів справи слідує, що передана на новий розгляд справа стосується нарахування відповідачем податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв?язку з висновками акта відповідача «Про результати комплексної виїзної планової документальної перевірки ТОВ «КЛО» код за ЄДРПОУ 21563629 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2008 р.» (далі – Акт перевірки) - про порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які полягали у безпідставному включенні до складу валових витрат за 3 квартали 2007 року витрат на придбання векселів у сумі 68 800 000 грн., в результаті чого було занижено податок на прибуток за 3 квартали 2007 року на 17 200 000 грн.

Обґрунтовуючи необхідність перегляду справи у вищезазначеній частині, суду касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження судом першої інстанції:

- наявності у позивача права переносити від?ємний фінансовий результат по операціях з цінними паперами до валових витрат загального обліку податку на прибуток;

- правової природи (сутності) господарської операції щодо передачі у власність емітента цінних паперів на умовах, визначених договорами купівлі продажу №119/КО-07 від 27 червня 2007 року та №06/ЦП-07 від 28 вересня 2007 року, а саме – чи були вказані господарські операції операціями з торгівлі цінними паперами чи операціями зі зворотного викупу цінних паперів.

Після призначення справи до нового розгляду обидві сторони подали суду свої письмові пояснення з яких слідує, що позивач обґрунтовує правомірність віднесення до валових витрат витрати на придбання векселів тим, що дані векселі використовувались для оформлення погашення покупцем заборгованості за придбані нафтопродукти і не є об?єктом купівлі-продажу, відповідач же вважає придбання позивачем векселів операцією зворотнього викупу, що, відповідно до законодавства, є умовою не віднесення вартості векселів до складу валових витрат.

Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

9 червня 2006 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» було укладено договір №300/КЛ-06 поставки нафтопродуктів, за яким позивач (як «постачальник») зобов?язувався передати, а ТОВ «КЛО-ОЙЛ» («покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах даного договору. За умовами цього договору, оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунку, виставленого постачальником. При цьому покупець зобов?язується здійснити оплату вартості товару на поточний рахунок постачальника і повідомити постачальника про здійснення платежу в день такого платежу, після перерахування коштів покупцем, з додатком копії платіжного доручення та/або інших документів. При цьому такі платіжні документи повинні містити посилання на призначення платежу, номер рахунку постачальника, найменування товару, номер і дату договору. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Також з договору поставки нафтопродуктів №300/КЛ-06 слідує, що усі зміни і доповнення до даного договору оформлюються в письмовій формі і вважаються дійсними, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

24 травня 2007 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки нафтопродуктів №300/КЛ-06, з якого слідує, що покупець за згодою постачальника може зробити оплату за товар векселем, що передається постачальнику за актом приймання-передачі і є невід?ємною частиною даного договору.

25 травня 2007 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» було укладено акт прийому-передачі цінних паперів, а саме простий вексель серія АА № 0140022 (емітент ТОВ «КЛО-ОЙЛ») номінальною вартістю 28 200 000 грн., дата складання 25.05.2007, дата погашення 24.05.2008. – в оплату поставки нафтопродуктів за договором №300/КЛ-06.

Однак вже 27 червня 2007 року, між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» було укладено договір купівлі-продажу №119/КО-07, за умовами якого позивач продавав як векселедержатель простий вексель серія АА № 0140022 с дисконтом векселедавцю - ТОВ «КЛО-ОЙЛ». В договорі було передбачено, що позивач, як продавець векселя, гарантує ТОВ «КЛО-ОЙЛ» що вексель належить йому на правах власності. Ціна цього договору купівлі-продажу становить суму 17 000 000 грн. При цьому договір №119/КО-07 не містить ніяких положень, які б вказували на його зв?язок з договором поставки нафтопродуктів №300/КЛ-06.

27 червня 2007 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» в порядку виконання договору купівлі-продажу №119/КО-07 було підписано акт приймання-передачі простого векселю серія АА № 0140022.

31 липня 2007 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» було укладено акт прийому-передачі цінних паперів, а саме простий вексель серія АА № 0140023 (емітент ТОВ «КЛО-ОЙЛ») номінальною вартістю 40 600 000 грн., дата складання 31.07.2007, дата погашення 30.07.2008. – в оплату поставки нафтопродуктів за договором №300/КЛ-06.

Однак вже 28 вересня 2007 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» було укладено договір купівлі-продажу №06/ЦП-07, за умовами якого позивач продавав як векселедержатель простий вексель серія АА № 0140023 с дисконтом векселедавцю - ТОВ «КЛО-ОЙЛ». В договорі було передбачено, що позивач, як продавець векселя, гарантує ТОВ «КЛО-ОЙЛ» що вексель належить йому на правах власності. Ціна цього договору купівлі-продажу становить суму 23 200 000 грн. При цьому договір №119/КО-07 не містить ніяких положень, які б вказували на його зв?язок з договором поставки нафтопродуктів №300/КЛ-06.

28 вересня 2007 року між позивачем та ТОВ «КЛО-ОЙЛ» в порядку виконання договору купівлі-продажу №06/ЦП-07 було підписано акт приймання-передачі простого векселю серія АА № 0140023.

Тобто, за умовами договорів купівлі-продажу №119/КО-07 та №06/ЦП-07, які були укладені вже за місяць після отримання їх позивачем і ще до сплину терміну погашення векселів, визначеними актами приймання передачі від 25.05.2007 та від 31.07.2007, прості векселі АА № 0140023 та АА № 0140023 були продані позивачем як товар, на підставі права власності позивача на такий товар та права розпоряджатись належним йому майном. Оскільки з договорів купівлі-продажу №119/КО-07 та №06/ЦП-07 слідує гарантування права власності позивача на векселі як на товар, то, відповідно, суд приходить до висновку, що позивач самостійно визначав векселі саме як товар, а не платіжний документ.

У зв?язку з зазначеним, суд не може погодитись з доводами позивача щодо того, що векселі були засобом платежу, а не товаром відчуженим за операціями зворотнього продажу, оскільки векселі, як засіб платежу, за договором №300/КЛ-06 мали би бути погашені в строки, передбачені відповідними актами приймання-передачі від 25.05.2007 та від 31.07.2007 та в порядку, передбаченому законодавством щодо погашення векселів. Саме погашення векселів, а не їх продаж, – було умовою розрахунку за договором №300/КЛ-06.

Зважаючи на те, що за умовами договорів купівлі-продажу №119/КО-07 та №06/ЦП-07, векселі у позивача придбав їх емітент (векселедавець), то таке придбання за своїм змістом є операцією зворотного продажу.

Однак з матеріалів справи слідує, що позивачем при продажу векселів АА № 0140023 та АА № 0140022 за договорами купівлі-продажу у загальному обліку за 3 квартали 2007 року до складу валових доходів було включено ціну продажу (17 000 000 грн. та 23 200 000 грн.), а до валових витрат – віднесено номінальну вартість зазначених векселів (28 200 000 грн. та 40 600 000 грн.).

Надаючи правову оцінку предмету спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п.7.6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), - платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Однак з норми абз.5 п.п. 7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 слідує, що норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також – з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Оскільки при перегляді справи в частині суд встановив, що векселі, номінальна вартість на придбання яких була внесена позивачем до валових витрат були придбані як товар, та в подальшу відчужені їх емітенту (ТОВ «КЛО-ОЙЛ»), що за своїм змістом було операцією зі зворотного викупу векселів, - то суд приходить до висновку, що у позивача не виникло права переносити від?ємний фінансовий результат по операціях з цінними паперами до валових витрат загального обліку податку на прибуток за 3 квартали 2007 року.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині, яка була передана судом касаційної інстанції на новий розгляд не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001212300/0 від 21 жовтня 2008 року щодо визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “КЛО” податкових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 17 200 000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на вказану суму - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.