Постанова № 44678148, 29.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2015 року 810/1886/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:

представника позивача - Подзеги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ОПВ» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

6 травня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ОПВ» (ПП «ОПВ», підприємство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 грудня 2014 року №0009512204.

Зазначали, що твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем і його контрагентом не відповідає дійсності. Звертали увагу на наявність у підприємства усіх необхідних і належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальність операцій. Вказали, що платник податку не може нести відповідальність за порушення норм законодавства його контрагентом. Наголошували, що висновки за наслідками перевірки позивача ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки іншого платника податку і не підтверджуються належними доказами.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 26 травня та 29 травня 2015 року не з'явився, направив письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову, а також розглядати справу без його участі. Стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення про збільшення суми грошового зобов'язання позивача із податку на додану вартість та стягнення штрафних санкцій. Посилався на акт неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, зокрема на відсутність ТОВ «Альфа-Київбуд» за місцезнаходженням, а також на неможливість ним фактично здійснювати господарські операції у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів та транспорту.

При цьому, витребовувані ухвалою від 12 травня 2015 року про відкриття провадження документи відповідач до суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

Як видно з Акта від 3 листопада 2014 року №705/10-06-22-40/32499252 (т.1 а.с.17-32), у період з 27 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «ОПВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-Київбуд» за період з лютого 2013 року по грудень 2013 року.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, підприємством порушено вимоги:

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 125567 грн., в тому числі за лютий 2013 року - на 5600 грн., за березень 2013 року - на 26801 грн., за квітень 2013 року - на 24672 грн., за травень 2013 року - на 16423 грн., за червень 2013 року - на 7301 грн., за липень 2013 року - на 3199 грн., за серпень 2013 року - на 3602 грн., за вересень 2013 року - на 4731 грн., за жовтень 2013 року - на 9531 грн., за листопад 2013 року - на 14096 грн., за грудень 2013 року - на 9610 грн.;

- підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 119289 грн.

Такі висновки обґрунтовано констатацією податковим органом відсутності фактичного здійснення господарської діяльності позивача із ТОВ «Альфа-Київбуд». Це твердження обумовлене посиланням на відомості із Акта ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 31 липня 2014 року №394/22-03/38098173 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Київбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року», зокрема, вказано на невстановлення фактичного місцезнаходження такого підприємства, відсутність у нього трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів та транспорту.

На підставі Акта перевірки позивача 5 грудня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009512204, згідно якого ПП «ОПВ» збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 125567 грн. за основним платежем і на 62783 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.33).

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство «ОПВ» є юридичною особою, зареєстроване 21 липня 2003 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Видами діяльності підприємства є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); агентства нерухомості; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (т.1 а.с.14-16).

У ході судового розгляду встановлено, що 30 січня 2013 року між ПП «ОПВ» та ТОВ «Альфа-Київбуд» укладено договір надання послуг №30/01 (т.1 а.с.37-40), за умовами якого замовник (ПП «ОПВ») доручає, а виконавець (ТОВ «Альфа-Київбуд») бере на себе зобов'язання надавати послуги по технічному обслуговуванню системи піролізно-опалювального устаткування на умовах такого договору та додатків до нього. Система, яка підлягає обслуговуванню знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Промислова, 2. На обслуговування приймається система у працездатному та комплектному стані. У разі необхідності ремонту системи, складається відповідний перелік на виконання ремонтних робіт. Обслуговування обладнання замовника поділяється на планове та позапланове (за усним дорученням замовника); фахівці виконавця зобов'язані прибути за викликом замовника. Представники сторін підписують акт прийому-здачі наданих послуг, а при необхідності (у випаду проведення позапланового обслуговування) ще й додатковий акт. В актах зазначається характер проведеного обслуговування; такі документи скріплюються підписом уповноваженої особи зі сторони замовника. Замовник зобов'язаний підписати акт прийому-здачі виконаних робіт у останній робочий день місяця в якому здійснювалось обслуговування, але не пізніше наступного робочого дня. Замовник зобов'язаний не пізніше десяти банківських днів з моменту підписання акта приймання наданих послуг сплатити на рахунок виконавця суму вказану в такому акті. Вартість обслуговування на період опалювального сезону 2013-2014 років складає: за кожне повне планове технічне обслуговування - 1680 гривень, в тому числі податок на додану вартість 20% - 280 грн. Вартість обслуговування визначена строком до 15 квітня 2014 року.

У додатку №1 до цього договору обумовлено види послуг та періодичність їх надання (т.1 а.с.40).

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- акти приймання-передачі наданих послуг по обслуговуванню обладнання №280212, №310303, №160408, № 311016, №301105, №311209 (т.1 а.с.57-62);

- податкові накладні (т.1 а.с.162, 163, 173, 176, 178, 182, 183, 184).

Також, 28 лютого 2014 року ПП «ОПВ» та ТОВ «Альфа-Київбуд» підписано договір підряду №28/02 (т.1 а.с.41-44), за яким підрядник (ТОВ «Альфа-Київбуд») зобов'язується своїми та залученими силами і засобами якісно виконати ремонтні роботи коридору першого поверху офісного приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 2, зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник (ПП «ОПВ») - надати об'єкт для виконання підрядником робіт, по завершенню робіт прийняти й оплатити їх вартість. Для виконання таких робіт підрядник має право залучати третіх осіб. Вартість ремонтних робіт визначається на підставі договірної ціни, актів виконаних робіт (КБ-2в), довідки (КБ-3), проектно-кошторисної документації і додаткових угод. Загальна вартість договору складає 127206,79 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 21201,13 грн.

На засвідчення виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду завірені копії наступних документів:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати форми №КБ-3 за березень 2013 року (т.1 а.с.75, 82, 89);

- акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в (т.1 а.с.76-78, 83-85, 90-92);

- локальні кошториси №2-1-1 (т.1 а.с.79-81, 86-88, 93-95);

- податкові накладні (т.1 а.с.177, 179, 180, 181).

Крім того, 29 березня 2014 року тими ж сторонами укладено договір підряду №29/03 (т.1 а.с.45-48), за умовами якого підрядник (ТОВ «Альфа-Київбуд») зобов'язується своїми та залученими силами і засобами якісно виконати ремонтні роботи сходової групи офісного приміщення за адресою: м. Київ вул. Промислова, 2, зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник (ПП «ОПВ») - надати об'єкт для виконання підрядником робіт, по завершенню робіт прийняти й оплатити вартість виконаних робіт. Для виконання робіт підрядник має право залучати третіх осіб. Вартість ремонтних робіт визначається на підставі договірної ціни, актів виконаних робіт (КБ-2в), довідки (КБ-3), проектно-кошторисної документації і додаткових угод. Загальна вартість договору складає 226412,47 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 37735,41 грн. Приймання - передача робіт проводиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 2 протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту закінчення всіх робіт і завершується підписанням акта приймання - передачі виконаних робот (КБ-2в) та довідки (КБ-3).

З метою підтвердження виконання умов договору підряду №29/03 від 29 березня 2014 року позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати форми №КБ-3 (т.1 а.с.96, 106, 113, 132, 143);

- акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в (т.1 а.с.97-100, 107-110, 114-117, 133-136, 144-147);

- договірні ціни (т.1 а.с.101-102, 111-112, 118-119, 137-138, 148-149);

- локальні кошториси №2-1-1 (т.1 а.с.103-105, 120-122, 139-142, 150-152);

- податкові накладні (т.1 а.с.170, 171, 172, 174, 175).

4 червня 2013 року ПП «ОПВ» також укладено договір підряду №04/06 із ТОВ «Альфа-Київбуд» (т.1 а.с.49-52), за яким підрядник (ТОВ «Альфа-Київбуд») зобов'язується своїми та залученими силами і засобами якісно виконати ремонт водостоків виробничого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 2, а замовник (ПП «ОПВ») - надати об'єкт для виконання підрядником робіт, по завершенню робіт прийняти й оплатити вартість виконаних робіт. Вартість робіт по ремонту водостоків виробничого приміщення визначається договірною ціною, актами виконаних робіт (КБ-2в), довідкою (КБ-3), проектно-кошторисною документацією і додатковими угодами. Загальна вартість договору складає 16702,85 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2783,81 грн.

На засвідчення виконання умов такого договору підприємством подано завірені копії наступних документів:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати форми №КБ-3 (т.1 а.с.123);

- акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в (т.1 а.с.124-127);

- локальний кошторис №2-1-1 (т.1 а.с.128-131);

- податкову накладну (т.1 а.с.169).

Крім того, 10 червня 2013 року тими ж суб'єктами підприємницької діяльності укладено договір підряду №10/06 (т.1 а.с.52-56), згідно умов якого підрядник (ТОВ «Альфа-Київбуд») зобов'язується своїми та залученими силами і засобами якісно виконати ремонт вікон виробничого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 2, зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник (ПП «ОПВ») - надати об'єкт для виконання підрядником робіт, по завершенню робіт прийняти й оплатити вартість виконаних робіт. Для виконання ремонту підрядник має право залучати третіх осіб. Вартість робіт по ремонту вікон виробничого приміщення визначається договірною ціною, актами виконаних робіт (КБ-2в), довідку (КБ-3), проектно-кошторисною документацією і додатковими угодами, що є невід'ємними частинами договору. Загальна вартість договору складає 27103,13 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 4517,19 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати форми №КБ-3 (т.1 а.с.153);

- акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в (т.1 а.с.154-157);

- локальний кошторис №2-1-1 (т.1 а.с.158-160);

- податкову накладну (т.1 а.с.168).

Також, 2 липня 2013 року між ПП «ОПВ» та ТОВ «Альфа-Київбуд» укладено договір підряду №02-07 (т.1 а.с.34-36), за умовами якого замовник (ПП «ОПВ») доручає, а виконавець (ТОВ «Альфа-Київбуд») зобов'язується своїми силами чи/або із залученням третіх осіб провести наступні роботи: розпиловку деревини дерев'яної для технологічних потреб (колоди) довжиною 4-5м на дрова довжиною 70 см; складування на піддони деревини дров'яної довжиною 70 см; ручне навантаження деревини на навантажувач; палетне складування деревини дров'яної у відповідному приміщенні; рубку колод деревини дров'яної довжиною 70 см діаметром 30-40 см вручну. Строк виконання робіт - з 2 липня 2013 року по 15 жовтня 2013 року, виконавець має право виконати роботи достроково. Роботи вважаються зробленими після підписання акта прийому-здачі робіт замовником або його уповноваженим представником. Місце виконання робіт: м. Київ, вул. Промислова, 2. Вартість робіт -155000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 25833,33 грн. Ціна договору є динамічною і може уточнюватися протягом усього строку виконання робіт.

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії наступних документів:

- акти приймання-передачі виконаних робіт №310719, №310805, №300938, №311015, №301104, №61207 (т.1 а.с.63-74);

- податкові накладні (т.1 а.с.161, 164, 165, 166, 167, 185).

На підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «Альфа-Київбуд» та оплати вартості наданих послуг за вказаними вище договорами позивачем надано завірені копії платіжних доручень (т.1 а.с.186-199).

Як доказ відображення операцій із ТОВ «Альфа-Київбуд» у бухгалтерському обліку подано журнал-ордер і відомість по рахунку 631 та по рахунку 6852, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 та оборотно-сальдову відомість по рахунку 6852 (т.1 а.с.200-201, т.2 а.с.6,7, 35-40).

Також, позивачем надано документи податкової звітності (реєстри отриманих податкових накладних), у яких відображено отримані від ТОВ «Альфа-Київбуд» податкові накладні (т.1 а.с.202-224).

Судом з'ясовано, що Приватне підприємство «ОПВ» перед підписанням договорів, з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Альфа-Київбуд», зокрема отримало копії виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, довідки про взяття на облік платником податків, ліцензії на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.2 а.с.28-33).

Також директором підприємства позивача подано до суду письмові пояснення щодо економічного ефекту від операцій із ТОВ «Альфа-Київбуд» (т.2 а.с.41). Вказано, що у відповідності із умовами договору постачання теплоенергії із ПАТ «Київенерго» в опалювальний сезон, який тривав з 15 жовтня 2013 року по 17 квітня 2014 року, підприємство споживає визначену кількість теплоенергії обсягом 652 Гкалорії, а за перевищення застосовується штраф в п'ятикратному розмірі від тарифу. Вартість 1 Гкал у вказаному періоді становила 959,96 грн, за опалювальний сезон вартість спожитого теплоносія - 625893,92 грн. Для опалювального сезону 2013-2014 було придбано деревину в колодах, роботи по розпиловці, рубанню, перевезенню та складуванню деревини, після чого залучено ТОВ «Альфа-Київбуд» для проведення технічного обслуговування опалювально-піролізного устаткування. При цьому, загальний розмір понесених витрат склав 388898,08 грн. Стверджував, що у зв'язку із цим, ефект від операцій із ТОВ «Альфа-Київбуд» полягав в економії коштів у розмірі приблизно 237000 грн. (т.2 а.с.41).

До того ж, у судовому засіданні представник позивача подав примірник постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року у справі №804/17328/14 (т.2 а.с.13-18), якою, зокрема, визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року на підставі акта №394/22-03/38098173 від 31 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Київбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року»; зобов'язано таку ДПІ відновити показники податкової звітності за період 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року та за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року, в тому числі відобразити в інформаційній системі податкового органу АІС «Податковий блок», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені у податкових деклараціях за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року та за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За визначенням у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарських операцій; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності їх учасників; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).

Витрати для цілей визначення податкового кредиту і об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі послуги не надавались, роботи не виконувались.

З дослідженого Акта перевірки позивача убачається, що представники Інспекції в основу своїх висновків про порушення позивачем податкового законодавства поклали виключно думку посадових осіб іншого податкового органу щодо діяльності контрагента позивача ТОВ «Альфа-Київбуд».

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованим. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Суд враховує і вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом з'ясовано, що позивачем вжито необхідних заходів щодо перевірки наявності податкової правосуб'єктності у свого контрагента та його спроможності виконувати зобов'язання за відповідним договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ «Альфа-Київбуд» було належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало право укладати правочини, було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало право виписувати податкові накладні, отримало ліцензію на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Суд звертає увагу, що відповідач жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем податкових накладних та первинних документів як під час проведення перевірки, так і у ході судового розгляду справи - не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку таких документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам Інспекція суду не надала.

Також суд наголошує, що відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості висновків у Акті перевірки позивача, хоча такі документи витребовувалися у податкового органу.

Суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності, встановив, що факт здійснення операції з надання послуг (виконання робіт), оплати їх вартості, відображення у податковому та бухгалтерському обліку підтверджується документально.

У той же час, доводи податкового органу про нереальність договорів ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання із податку на додану вартість у ході судового розгляду не підтвердились.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 376,70 грн. згідно квитанції від 5 травня 2015 року, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 5 грудня 2014 року №0009512204.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ОПВ» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 376 (триста сімдесят шість) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 червня 2015 р.