Постанова № 44678139, 11.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року № 810/341/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Фоззі-Фуд" з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 07.08.2014 № 0002472302.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем законодавства та прийняте на їх підставі рішення є протиправними.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Надав суду письмові заперечення проти позову, у яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що податковим органом встановлено факт зберігання позивачем з метою реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизу, що не відповідає сумам, з урахуванням акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є обґрунтованим. Також просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 8 по 17 липня 2014 року проведено фактичну перевірку дотримання законодавства з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, наявності ліцензій, патентів, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів у магазині «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Боженко, 107, в якому ТОВ «Фоззі-Фуд» здійснює свою господарську діяльність.

Перевірку проведено на підставі Наказу ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 №418.

За наслідками перевірки складено Акт від 17.07.2014 №26/101/21/32294926, згідно висновків якого встановлено факт зберігання позивачем з метою реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, на яких зазначена сама акцизу, що не відповідає сумам з урахуванням акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено:

- п. 20 Постанови КМ України № 1251 від 27.12.2010 Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За наслідками адміністративного оскарження висновки податкового органу та прийняте на їх підставі податкове рішення залишено без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зі змісту оскаржуваного рішення (а.с. 18) слідує, що його прийнято у зв'язку з виявленням порушення позивачем вимог абз. 15 ч. 2. ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 p., за № 481/95-ВР.

З такими вимовками податкового органу суд не погоджується у зв'язку з наступним.

Так, згідно абз. 15 ч. 2. ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8 500 грн.

Статтею 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що алкогольні та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.п. 226.1, 226.3, 226.7 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Згідно абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до п.п. 19, 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України № 1251 від 27.12.2010 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку (марка повинна мати позначення про суму акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції) та легальності ввезення товарів.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Отже, як ст. 226 ПК України в частині правильності маркування імпортних алкогольних напоїв, у т.ч., що стосується співпадіння дати розливу продукції з датою випуску акцизної марки, так і іншими діючими нормативно-правовими актами таке співпадіння не передбачено.

Ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені розділом VI ПК України, норми якого поділяються на загальні та спеціальні.

Спеціальні норми - це норми, що регулюють сплату акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та норми, що регулюють сплату податку з підакцизних товарів, що ввозяться на митну територію України.

Загальні норми - це норми, що підлягають застосуванню до всіх підакцизних товарів, за виключенням випадків наявності спеціальних норм, що повинні застосовуватись відносно певних видів підакцизних товарів.

Спеціальні норми передбачені у ст. 222 ПК України, пункт 222.1 якої визначає строк сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

Пункт 222.2 ПК України містить спеціальні норми щодо сплати податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України. Зокрема, у даній нормі зазначено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Отже, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

З викладеного слідує, що дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів відповідає з правилам для всієї імпортованої продукції, визначеним п. 216.4 ПК України, згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

У той же час, п.п. 222.1.2 - 222.1.3 ПК України визначено строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку. Тобто встановлено єдиний строк сплати акцизного податку для алкогольної продукції, виробленої на митній території України, та не передбачено його коригування (доплати) у майбутньому, а тому і ставка податку застосовується на дату розливу такої продукції.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 12.12.2013 по справі №826/13683/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014; Тернопільським окружним адміністративним судом у постанові від 31.10.2011 по справі №2-а/1970/2828/11, залишеній без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2012, Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 27.02.2014 року по справі №2а-12833/11/2670, залишеній без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо неналежного маркування імпортних алкогольних виробів, виявлених в ході перевірки, оскільки безпосередній контроль за повнотою сплати акцизного податку при ввезенні вказаного алкогольного напою на митну територію України покладено на державні митні органи України.

Крім того, порушення порядку маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у т.ч. у зв'язку з невідповідністю вимогам закону сплаченої суми акцизного податку, є однією з підстав недопущення до митного оформлення такої продукції.

Як пояснив позивач, органи державної митної служби не виявили жодних порушень, про що свідчить факт завершення митного оформлення товару в режим вільного обігу на митній території України, отже, порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв відсутнє.

Згідно пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України визначальною умовою, що розмежовує різні види алкогольних напоїв, які згідно УКТЗЕД оподатковуються акцизним податком, є наявність у їх складі доданого спирту.

У той же час, як в Акті перевірки так і в письмових запереченнях проти позову податковим органом не зазначено будь-якого обґрунтування висновків про встановлення факту зберігання позивачем з метою реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, на яких зазначена сама акцизу, що не відповідає сумам з урахуванням акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Також при прийнятті рішення у даній справі судом враховується те, що згідно абз. 15 ч. 2. ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8 500 грн.

У той же час зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що ним застосовано до ТОВ «Фоззі-Фуд» фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 8 500,00 грн. (п. 1), проте, підприємство зобов'язано сплатити штраф у сумі 30 117,92 грн. (п. 2).

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони з клопотанням про відшкодування судових витрат не звертались, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про застосування фінансових санкцій від 07.08.2014 № 0002472302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.