Постанова № 44677450, 03.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 924/1879/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Лукащик Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - Друшляков С.І., довіреність в справі;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.02.15 р.

у справі № 924/1879/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс"

про стягнення 257 606,00 грн. основного боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1879/14 від 23.02.15р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" до Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" про стягнення 257 606,00 грн. основного боргу задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства „Агрофірма "АВІС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" 257 606 грн. основного боргу, 5 152,12 грн. відшкодування судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як передбачено ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідачем, незважаючи на його твердження про відсутність заборгованості, доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано. При вирішенні спору судом першої інстанції також відзначається безпідставність заперечень представника відповідача на позов (зокрема, щодо недосягнення істотних умов за договорами поставки), оскільки факт досягнення істотних умов та, відповідно, укладення договорів підтверджено наявними матеріалами справи - як підписанням договорів, так і вчиненням сторонами дій з його виконання (зокрема, щодо поставки товару та його часткової оплати).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "Авіс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 23.02.15р. у справі 924/1879/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Окрім того, просить покласти на позивача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, яке винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, також висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

Скаржник зазначає, що предметом позову виступає накладна № 2761 від 28.11.2012 р. на суму 15 886,00 грн., яка є частково оплаченою, як вважає позивач по справі та зобов'язання по договору № 3949 від 17.08.2012 року; що ТОВ «Біофарм» поставило відповідачу ветеринарні препарати, що підтверджується видатковою накладною № 2761 від 28.11.2012 р. на суму 36 892,43 грн., яка була частково оплачена на суму 21 026,43 грн. та ветеринарні препарати згідно договору № 3949 від 17.08.2012 року на суму 241 740,00 грн.

Однак, скаржник стверджує, що суд дійшов помилкового рішення щодо зобов'язань, які склалися між сторонами, щодо не оплати видаткових накладних, які є предметом позову.

На думку скаржника, звертаючись до господарського суд, позивач зобов'язаний був навести належні, допустимі та достатні докази, що обґрунтовують його вимоги щодо предмету позову, зокрема, не оплати видаткових накладних, які вказані у позовній заяві.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалася послідовність платежів відповідно до фактів поставок та їм не надано правильної оцінки при прийнятті рішення та вказує, що позивач, при поданні позову до суду не додав специфікації, де зазначені кількісні і якісні характеристики товару, що поставлявся. Відповідно до п. 13.4. "Договір та специфікації до нього є остаточними документами що регулюють фінансові і юридичні стосунки між сторонами", тобто з цього пункту вбачається, що специфікації є істотними умовами договору, де зазначені ціна та строки поставки.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві.

Представники відповідача в судове засідання 03.06.2015 року не з'явились, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином, однак 02.06.2015 р. електронними засобами від відповідача зв'язку надіслали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні у м. Києва (наказ додається).

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Одночасно, застосовуючи у відповідності до част.1 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи част.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.03.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, двомісячний строк розгляду якої закінчується 30.05.2015 р.

За письмовим клопотанням представника відповідача ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р. продовжено строк розгляду спору по справі №924/1879/14 до 15 червня 2015 р. включно.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача 22.04.2015 р., представників сторін 13.05.2015 р. та представника позивача 03.06.2015 р. у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 23.02.15р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Між товарством з обмеженою відповідальністю АТ Біофарм" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Агрофірма"Авіс" (покупець) 27.06.2011 року було укладено договір на поставку товарів № 235 (далі - Договір) (т.1, а.с. 35-36).

Відповідно п.п.1.1 п.1 даного договору предметом поставки є ветеринарні препарати і ініш товари. Право власності і ризиків переходить до покупця з моменту передачі йому продукції постачальником.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка продукції здійснюється в строки, передбачені даним договором на підставі заявки, що складається в письмовій або усній формі, яку подає покупець. В заявці вказуються найменування, асортимент, кількість продукції.

Продукція ввжається переданою постачальником і прийнятою покупцем по кількості і якості з моменту підписання накладних про відпуск продукції ( на основі довіреностей покупця) ( п.п.3.3 п.3 Договору).

Підпунктом 4.1 п. 4 договору визначено, що розрахунки за продукцію, яка поставляється і послуги здійснюються покупцем на основі рахунків постачальника протягом семи календарних днів після отримання продукції чи передоплатою.

Згідно п.п. 4.2 п. 4 ціна на продукцію, яка постачається, встановлюється постачальником. Ціни на продукцію вказуються в рахунку-фактурі.

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року (пункт 7.1 Договору).

По закінченню строку, обумовленого в п.7.1, за відсутності письмової заяви якої-небудь із сторін про припинення зобов"язань по договору (з повідомленням іншої сторони), договір автоматично продовжується до 31.12.2012 року (пункт 7.2 Договору).

Доказів надсилання письмових заяв якої-небудь із сторін про припинення зобов"язань по договору № 235 від 27.06.2011 р. стронами не надано. А тому, вказаний договір діяв до 31.12.2012 р. (п. 7.2 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору поставки товарів № 235 від 27.06.2011 року позивачем була поставлена продукція згідно видаткових накладних: № 1230 від 08.06.2012 року на суму 22 080,00 грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 227 від 08.06.2012 року; № 1265 від 12.06.2012 року на суму 5 520,00 грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 227 від 08.06.2012 року; № 1507 від 09.07.2012 року на суму 58 230,00 грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 256 від 09.07.2012 року; № 1757 від 03.08.2012 року на суму 2 100,00 грн.,яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 290 від 03.08.2012 року; № 1804 від 08.08.2012 року на суму 165 000,00грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 298 від 08.08.2012 року; № 2093 від 12.09.2012 року на сумум 1 908 000,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 347 від 12.09.2012 року; № 2482 від 29.10.2012 року на суму 36 127,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 399 від 24.10.2012 року; № 2503 від 30.10.2012 року на сумум 41 355,50 грн., яка отримана відлповідачем на підставі довіреності № 403 від 29.10.2012 року; № 2549 від 05.11.2012 року на суму 41 000,35 грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 416 від 05.11.2012 року; № 2638 від 14.11.2012 року на суму 30 517,25 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 427 від 14.11.2012 року; № 2651 від 15.11.2012 року на суму 13 248,00 грн., що отримана останнім на підставі довіреності № 429 від 15.11.2012 року; № 2663 від 16.11.2012 року на суму 79 200,00 грн., яка отримана відповідачем на підставі довіреності № 432 від 16.11.2012 року; № 2709 від 22.11.2012 року на суму 30 517,25 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності від №435 від 22.11.2012 року; № 2761 від 28.11.2012 р. на суму 36 892,43 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 440 від 28.11.2012 р.; № 2855 від 12.12.2012 р. на суму 36 892,43 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 451 від 06.12.2012 р. Дані операції відображені в податкових накладних (т.1, а.с.164-207).

Загальна сума поставленої продукції за договором поставки товарів № 235 від 27.06.2011 року становить 789 480,21 грн., однак відповідачем здійснена часткова оплата за вказаним договором в сумі 550 608,21 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 235 від 27.06.2011 року становить 238 872,00 грн.

Тобто, факт поставки позивачем відповідачу продукції згідно умов договору поставки товарів № 235 від 27.06.2011 року підтверджується видатковими накладними, довіреностями на поставку продукції, податковими накладними. Зазначені видаткові накладні узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем продукції, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних, скріплених відбитком печатки Публічного акціонерного товариства "Авіс" та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

17.08.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" (постачальником) та публічним акціонерним товариством "Агрофірма Авіс" (покупцем) укладено договір поставки № 3949 (далі - Договір) (т.1, а.с. 122-126).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити ветеринарні препарати, добавки, вакцини та іншу ветеринарну продукцію (товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1. договору кількість товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у додатку до договору, в якому зазначені кількісні та якісні характеристики товару (специфікація), які повинні укладатися сторонами на кожну партію товару та є невід'ємною частиною від дати їх підписання сторонами.

Як передбачено п. 3.2. договору, строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях.

Відповідно до п. 3.4 договору відпуск товару здійснюється за видатковими накладними.

Згідно з п. 3.6. договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме с. Гуменці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом.

Як передбачено п. 3.8. договору, здача-приймання товару здійснюється сторонами по кількості - відповідно до видаткових накладних на товар (виходячи з ваги та/або поставленого товару та відомостей специфікації), по якості відповідно до вимог, зазначених у договорі.

Підпунктом 4.1 п. 4 договору передбачено, що ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, строки поставки, кількість поставки, зазначається сторонами у специфікаціях до договору.

Розрахунки за поставлений згідно з договором товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 14 календарних днів після розвантаження товару (пункт 4.2. Договору).

Оплата вважається здійсненою в момент надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до п.п. 4.4 п. 4 Договору ціна за договором складає суму усіх видаткових накладних на товар.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

17.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством Агрофірма "Авіс" (покупець) укладено додаткову угоду до договору поставки № 3949 від 17.08.2012 р., в якому сторони прийшли до згоди викласти п. 13.2 договору № 3949 від 17.08.2012 р. в наступній редакції: "13.2. Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2013 р." Інші умови вказаного договору залишаються без змін (т.1, а.с. 127-128).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору поставки товарів № 3949 від 17.08.2012 року позивачем була поставлена продукція згідно видаткових накладних: № 8238 від 25.12.2012 р.; № 2316 від 05.09.2013 р. на суму 20 700,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 371 віл 05.09.2013 р.; № 2050 від 07.08.2013р. на суму 19 152,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 313 від 07.08.2013 р.; № 1980 від 01.08.2013 р. на суму 19 152,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 297 від 01.08.2013 р.; № 1944 від 26.07.2013 р. на суму 11040,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 284 від 26.07.2013 р.; № 1928 від 25.07.2013 р. на суму на суму 9 000,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 278 від 25.07.2013 р.; № 1902 від 23.07.2013 р. на суму 18 000,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 272 від 23.07.2013 р.; № 1506 від 10.06.2013 р. на суму 10 800,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 195 від 10.06.2013 р.; № 1369 від 28.05.2013 р. на суму 10 800,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 177 від 28.05.2013 р.; № 1167 від 29.04.2013 р. на суму 14 364,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 156 від 26.04.2013 р.; № 985 від 11.04.2013 р. на суму 15 840,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 132 від 11.04.2013 р.; № 984 від 11.04.2013р. на суму 3 990,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 132 від 11.04.2013 р.; № 951 від 09.04.2013 р. на суму 20 520,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 125 від 09.04.2013 р.; № 759 від 22.03.2013р. на суму 8970,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 109 від 22.03.2013 р.; № 710 від 18.03.2013 р. на суму 9 660,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 88 від 18.03.2013 р.; № 677 від 14.03.2013 р. на суму 16 200,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 81 від 14.03.2013 р.; № 654 від 12.03.2013р. на суму 14 400,00 грн., яка отримана останнім на підставі довіреності № 77 від 12.03.2013 р. Дані операції відображені в податкових накладних (т.1, а.с. 37-104).

Загальна сума поставленої позивачем відповідачу продукції за договором поставки товару № 3949 від 17.08.2012 р. становить 241 740,00 грн., однак відповідачем здійснена часткова оплата за вказаним договором в сумі 213 006,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 3949 від 17.08.2012 р. становить 18 734 грн.

Тобто, факт поставки позивачем відповідачу продукції згідно умов договору поставки товарів № 3949 від 17.08.2012 р. підтверджується видатковими накладними, довіреностями на поставку продукції, податковими накладними. Зазначені видаткові накладні узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем продукції, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних, скріплених відбитком печатки Публічного акціонерного товариства "Авіс" та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подані платіжні доручення як докази виконання договорів поставки, а саме:

- № 8238 від 25.12.2012 р. за договором поставки № 235 від 27.06.2011 р. на суму 36 892,43 грн.;

- № 16135 від 15.05.2014 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 5 000, 00 грн.,

- № 16187 від 16.05.2014 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 5 000,00 грн.,

- № 9328 від 08.04.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 20 520,00 грн.,

- № 9363 від 10.04.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 3 990,00 грн.,

- № 9364 від 10.04.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 15 840,00 грн.,

- № 9839 від 24.05.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 10 800,00 грн.,

- № 10029 від 07.06.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 10 800,00 грн.,

- № 10754 від 22.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 18 000,00 грн.,

- № 10808 від 24.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 9 000,00 грн.,

- № 10809 від 24.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 11 040,00 грн.,

- № 10872 від 25.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 19 152,00 грн.,

- № 10883 від 26.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 19 152,00 грн.,

- № 11056 від 06.08.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 19 152,00 грн.,

- № 11518 від 04.09.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 20 700,00 грн. (т.1, а.с. 136-150).

26.11.2014 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" направило на адресу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" претензію № 1343, в якій повідомляється, що за поставлений товар за договором поставки товару № 3949 від 17.08.2012 р. та № 235 від 27.06.2011 р. станом на 26.11.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 257 606,00 грн., що підтверджується відповідними накладними. На підставі викладеного позивач просить виконати зобов'язання за вказаними договорами (т.1, а.с. 32).

Відповідач відповіді на претензію № 3949 від 26.11.2014 р. не надав.

10.12.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 257 606 грн. основного боргу, посилаючись на укладені між сторонами договори поставки № 235 від 27.06.2011 р. та № 3949 від 17.08.2012 р.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Статтями 174, 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та повинні виконуватися суб'єктами господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбається з матеріалів справи, 27.06.2011 р. та 17.08.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" (постачальником) та публічним акціонерним товариством "Агрофірма Авіс" (покупцем) укладено договори на поставку товарів № 235 та № 3949 відповідно.

На виконання умов Договорів поставки № 235 від 27.06.2011 р. та № 3949 від 17.08.2012 р. постачальник (позивач) поставив, а покупець (відповідач) одержав в період з 08.06.2012 р. по 05.09.2013 р. продукцію (товар), що підтверджується видатковими накладними і відповідними довіреностями та податковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Накладні, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін, підтверджують здійснення позивачем господарської операції (передачі товару) та відповідачем - отримання товару, що викликає певні зміни у структурі зобов'язань та є належними доказами факту поставки та отримання відповідачем товару за договором поставки № 235 від 27.06.2011 р. на загальну суму 789 480,21 грн. та за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на загальну суму 241 740,00 грн.

Судова колегія зазначає, що апелянтом як докази виконання ним умов договорів № 235 від 27.06.2011 р. та № 3948 від 17.08.2012 р. надані:

- платіжне дорученнями: № 8238 від 25.12.2012 р. на суму 36 892,43 грн., з якого вбачається, що проплата здійснювалася на підставі договору поставки № 235 від 27.06.2011 р. (призначення платежу) (т.1, а.с. 136);

- платіжні доручення: № 16135 від 15.05.2014 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 5 000, 00 грн., № 16187 від 16.05.2014 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № 9328 від 08.04.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 20 520,00 грн., № 9363 від 10.04.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 3 990,00 грн., № 9364 від 10.04.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 15 840,00 грн., № 9839 від 24.05.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 10 800,00 грн., № 10029 від 07.06.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 10 800,00 грн., № 10754 від 22.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 18 000,00 грн., № 10808 від 24.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 9 000,00 грн., № 10809 від 24.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 11 040,00 грн., № 10872 від 25.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 19 152,00 грн., № 10883 від 26.07.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 19 152,00 грн., № 11056 від 06.08.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 19 152,00 грн., № 11518 від 04.09.2013 р. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р. на суму 20 700,00 грн., з яких вбачається, що проплата здійснювалася на підставі договору поставки № 3949 від 17.08.2012 р. (призначення платежу) (т.1, а.с. 137-150).

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що борг відповідача за договором поставки № 235 від 27.06.2011 р. становить 238 872,00 грн., а не 15 866,00 грн. як зазначено в позовній заяві, та 18 734,00 грн. за договором поставки № 3949 від 17.08.2012 р., а не 241 740,00 грн. як зазначено в позовній заяві, що в сумі складає 257 606,00 грн. (238 872,00 грн. + 18 734,00 грн.), який підлягає стягненню з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" у зв'язку з невиконанням останнім умов договорів поставки № 235 від 27.06.2011р. та № 3949 від 17.08.2012 р.

Колегією суддів не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо того, що позивачем не надано специфікації товару, що поставлявся, оскільки специфікації є істотними умовами договору, де зазначені ціна та строки поставки, з огляду на таке.

Видаткові накладні, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін, підтверджують здійснення позивачем господарської операції (передача товару) та відповідачем - отримання товару, що є належними доказами факту поставки та отримання відповідачем товару. Окрім того, відповідачем вчинено дії з виконання договорів поставки № 235 від 27.06.2011р. та № 3949 від 17.08.2012 р., зокрема, їх часткової оплати, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

В процесі розгляду скарги в апеляційній інстанції, відповідачем подано докази реорганізації Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" у Філію "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор".

Зокрема, Витягом з протоколу № 1 Чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" від 20.02.2015 р. (т. 2, а.с. 94-97) затверджений порядок денний чергових Загальних зборів акціонерів товариства, зокрема, прийнято рішення про припинення Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" шляхом його приєднання до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство" "Червоний Прапор"; про встановлення порядку і строків заявлення кредиторами своїх вимог до Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс"; визначення уповноваженого органу товариства, якому надаються повноваження щодо здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів, заявлених до товариства; проведення дій щодо забезпечення прийнятого рішення черговими Загальними зборами акціонерів про припинення Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" шляхом його приєдання до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" тощо.

Черговими Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" 20.02.2015 р. ухвалено: прийняти рішення про припинення діяльності Публічного акціонерного товраиства "Агрофірма "Авіс" шляхом його приєднання до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" на підставі Засідання наглядової ради Товариства (Протокол № 1 від 04.01.2015 р.); вважати Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний Прапор", до якого здійснюється приєднання правонаступником - Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс", що реорганізується, за майном та зобов'язаннями, закріпленими у передавальному акті.

Відповідно до протоколу № 2 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" від 23.04.2015 р. затверджений порядок денний, зокрема, прийняття рішення про створення філій товариства. Ухвалено сторити наступні філії Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", зокрема, Філія "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор". Окрім того, затверджено Положення про Філію "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", а також призначено Красуцького Володимира Миколайовича директором Філії "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (т.2, а.с 88-93).

Як вбачається з Положення про Філію "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (т.2, а.с. 42-50), яке затверджено на підставі протоколу № 2 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" від 23.04.2015 р., Філія "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Червоний Прапор" утворена відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів. Філія входить до складу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" на правах структурної одиниці (філії) і діє на підставі даного положення.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2015 р. зареєстровано Філію "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" присвоєно ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 3976586 (т.2, а.с. 40).

Відповідно до ст. 15 ГПК України відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, подання позову здійснюється за місцезнаходженням цього підрозділу, якщо йому надано право здійснювати повноваженя сторони від імені юридичної особи. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу позовні матеріали або справа має надсилатися за підсудністю до господарського суду за міцем знаходження юридичної особи.

Частиною 2 ст. 17 ГПК України передбачено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Частиною 2 ст. 25 ГПК України встановлено, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу. Це означає, що заміна сторони її правонаступником допускається як у суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку, а також на стадії виконання судового рішення.

Абзацами 1-2, 4 пункту 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З Положення про Філію "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" та довіреності № 1 від 13.04.2015 р., яка видана Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (т.2, а.с. 98-99), вбачається, що структурний підрозділ Філія "Птахофабрика "Авіс" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" не наділений правами представляти інтереси юридичної особи в судових органах.

Враховуючи викладене та докази і обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність здійснити заміну відповідача - Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "Авіс" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 121 в).

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями ст. 25, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити відповідача - Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "Авіс" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 121 в).

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.02.2015 р. у справі № 924/1879/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний Прапор") - без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4. Справу №924/1879/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.