Постанова № 44677259, 03.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 922/5944/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А. , суддя Потапенко В.І.,

при секретарі Логвін О.О.,

за участю представників сторін:

прокурора – Омельченко О.С. (посв. №030961 від 22.12.2014р.),

позивача – не з’явився,

1-го відповідача – не з’явився,

2-го відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№1996Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04 березня 2015 року по справі №922/5944/14

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м.Харків в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області, м.Харків,

до 1.Барвінківської районної державної адміністрації, м.Барвінкове, Харківська обл.,

2.Фермерського господарства “Агро-Шанс”, м.Барвінкове, Харківська обл.,

про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Барвінківської районної державна адміністрація (далі - відповідач 1) та Фермерського господарства "Агро-Шанс" (далі - відповідач 2) про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Барвінківської районної державної адміністрації:

- від 26.12.2011 року №407 "Про надання дозволу фермерському господарству "Агро-Шанс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства із земель запасу та інших земель не наданих у власність чи користування, сільськогосподарського призначення, загальною площею 21,8 га за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства;

- від 27.12.2012 року № 632 "Про затвердження проекту землеустрою проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок".

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 березня 2015 року по справі №922/5944/14 (суддя Ємельянова О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 27.12.2012 року № 632, яким затверджено фермерському господарству “Агро-Шанс” “Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок фермерському господарству “Агро-Шанс” для розширення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність чи користування, сільськогосподарського призначення, загальною площею 21,2978га, за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства. Стягнуто з Барвінківської районної державної адміністрації (64701, Харківська область, м. Барвінкове, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 04059450) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір у розмірі 1218,00 грн. В частині позовних вимог про визнання незаконним розпорядження №407 від 26.12.2011 року в задоволенні позову відмовлено. Клопотання заступника прокурора Харківської області 02.02.2014 року про вжиття заходів забезпечення позову залишено без розгляду.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2015 року по справі №922/5944/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним розпорядження Барвінківської районної державної адміністрації №407 від 26.12.2011 про надання дозволу фермерському господарству “Агро-Шанс” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства із земель запасу та інших земель не наданих у власність чи користування сільськогосподарського призначення загальною площею 21,8 га за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства. В цій частині прийняти нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 26.12.2011 №407 про надання дозволу фермерському господарству “Агро-Шанс” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства із земель запасу та інших земель не наданих у власність чи користування сільськогосподарського призначення загальною площею 21,8 га за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2015 у справі №922/5944/14 залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано ч.2 ст.124 Земельного кодексу України та не застосовано ч.1 ст134 Земельного кодексу України, якими передбачено загальну вимогу щодо обов’язковості продажу прав на земельні ділянки державної власності на конкурентних засадах (земельних торгах).

29.04.2015р. від Головного управління Держземагенства у Харківській області надійшли письмові пояснення по апеляційній скарзі прокурора (вх.№6965), відповідно до яких позивач повідомляє, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача надавався мотивований письмовий відзив від 30.01.2015р. №37 стосовно заявлених позовних вимог і будь-яких додаткових письмових пояснень чи заперечень не має. Правову позицію, що викладена у відзиві на позов, Головне управління Держземагенства у Харківській області, м. Харків підтримує у повному обсязі. Крім того, позивач зазначає, що, оскільки його представник одночасно залучений до участі в декількох судових справах, він не матиме можливості взяти участь у судовому засіданні по цій справі, просить розглянути справу без участі його представника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. розгляд справи відкладено на "03" червня 2015р. о 12:30 год. в складі колегії суддів: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді: Потапенко В.І., Тарасова І.В.

Розпорядженням голови суду від 02.06.2015р. у зв’язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи сформувати колегію суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А., суддя Потапенко В.І.

У судовому засіданні 03.06.2015р. прокурор вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Представники Барвінківської районної державної адміністрації та Фермерського господарства “Агро-Шанс” у судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р., яку Барвінківська районна державна адміністрація та Фермерське господарство “Агро-Шанс” отримали 08.05.2015р., що вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

26.12.2011 року Головою Барівінківської районної державної адміністрації Харківської області видано розпорядження №407, яким надано дозвіл фермерському господарству “Агро-Шанс” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства із земель запасу та інших земель не наданих у власність чи користування, сільськогосподарського призначення, загальною площею 21,8 га, за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства (а.с. 18).

27.12.2012 року Головою Барівінківської районної державної адміністрації Харківської області видано розпорядження №632, яким затверджено “Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок фермерському господарству “Агро-Шанс” для розширення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність чи користування, сільськогосподарського призначення, загальною площею 21,2978 га, за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства. Передано в оренду земельні ділянки загальною площею 21,2978 га ріллі, в тому числі, контури №1196-11,3204 га, №1198-9,9774 га терміном на 49 років. Встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с 17).

Прокурор вважає, що вищевказані акти органу виконавчої влади прийняті з порушенням вимог земельного законодавства та свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з наступного.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону (ст. 84 ЗК України).

Згідно з п.7 ч.1 ст.13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля відноситься до відома місцевих державних адміністрацій. Згідно п.2 ч.1 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент винесення відповідачем-1 спірних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів оренди землі) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з п. “в” ч.1 ст.12 Закону України “Про фермерське господарство” землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону (ч.1, ч.2 ст.6 Закону України “Про оренду землі”).

Як зазначає прокурор, в силу ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Держаного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 року №449, зі змінами, внесеними наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 01.03.2013 року № 80, органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення на території Харківської області на даний час є Головне управління Держземагентства у Харківській області.

Проте відповідно до п. 4 ст. 10 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження від 26.12.2011 року № 407), до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів.

Таким чином, Барвінківська районна державна адміністрація, приймаючи розпорядження №407 від 26.12.2011 року про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства “Агро-Шанс", діяла у відповідності до норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

В свою чергу, повноваження позивача щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, які набули чинності у 2012 році, тобто після виникнення спірних правовідносин.

З огляду на зазначене вбачається, що спірне розпорядження №407 від 26.12.2011 року не порушує прав позивача та норми земельного законодавства, оскільки воно було прийняте першим відповідачем у межах повноважень та чинного законодавства, яке діяло на час його винесення. Тобто, до моменту набрання чинності норм, якими було наділено позивача повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або користування.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження №407 від 26.12.2011 року.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 27.12.2012 року №632, затверджено “Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок фермерському господарству “Агро-Шанс” для розширення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність чи користування, сільськогосподарського призначення, загальною площею 21,2978га, за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2).

Згідно з частиною другою зазначеної статті 134 наведеного Кодексу, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

За приписами статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (ч.3).

Статтею 8 цього Закону визначено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З приписів наведених норм вбачається, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам.

При цьому, Цивільний кодекс України розмежовує людину як учасника цивільних відносин (статті 24-26 Цивільного кодексу України), і юридичну особу, також як учасника таких відносин.

В даному випадку, приймаючи розпорядження про затвердження “Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок фермерському господарству “Агро-Шанс”, першим відповідачем було порушено порядок передання земельних ділянок в оренду фермерським господарствам, а саме: передано в оренду земельну ділянку фермерському господарству “Агро-Шанс” без проведення аукціону, всупереч положенням статті 124 Земельного кодексу України, з урахуванням частини другої статті 134 цього Кодексу, та з урахуванням наведених положень статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство".

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги прокурора щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 27.12.2012 року №632.

Щодо заявленої заступником прокурора Харківської області 02.02.2014 року заяви про забезпечення позову, то колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області про залишення її без розгляду, з огляду на наступне.

Статтею 65 Господарського процесуального України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках відповідні дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Пунктом 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 " Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду 03.02.2015 року та від 17.02.2015 року було зобов'язано прокурора та позивача надати докази в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач у своїх поясненнях від 17.02.2015 року заяву прокурора не підтримує та зазначає, що у кожного з перелічених у заяві органів державної влади мають визначені законодавством повноваженя, в межах яких і діяв позивач.

Прокурор не надав суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим, а тому слід залишити його без розгляду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи та у відповідності до норм чинного законодавства було прийнято рішення, і у апеляційного господарського суду відсутні підстави для його скасування.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Харківської області Харківської області від 04 березня 2015 року по справі №922/5944/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04 березня 2015 року по справі №922/5944/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08.06.2015 року.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Потапенко В.І.