Постанова № 44677249, 04.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р.Справа № 916/4596/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

суддів: Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання : Молодові В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Полілової С.І., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ -2"

на рішення господарського суду Одеської області від 15 квітня 2015 року

по справі № 916/4596/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС""

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ -2"

про стягнення 48 325,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-2" заборгованості у розмірі 67 545,23 грн., яка складається з суми основної заборгованості - 61 980,86грн., пені 1523,06грн., 3% річних 182,76грн., 7% річних 2 989,78грн., інфляційне збільшення заборгованості 868,77грн.

15.04.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 48 325,10грн., яка складається з суми основної заборгованості - 24 603,26грн., пені 7863,15грн., 3% річних - 794,66грн., 7% штрафу - 5318,65грн.інфляційне збільшення 9745,38грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 квітня 2015 року у справі №916/4596/14 (колегія у складі суддів: головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів Гут С.Ф., Панченко О.Л.) позов ТОВ "ЛОГІСТИК МТС" задоволено. З Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" стягнуто заборгованість у сумі 48325,10грн., яка складається з суми основної заборгованості - 24603,26грн., пені 7863,15грн., 3% річних - 794,66грн., 7% штрафу - 5318,65грн.інфляційне збільшення 9745,38грн.; суму судового збору у розмірі 1827грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором №Е-14/08/14-2 від 14.08.2014р. про надання послуг транспортного експедирування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, а відповідачем залишились неоплаченими послуги у розмірі 24 603,26грн. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів оплати, а п. 4.7. договору передбачено, що у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, то суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 5318,65грн. Господарський суд першої інстанції позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 794,660грн. та індексу інфляції у розмірі 9745,38грн. станом на 10.04.2015р., визнав правомірними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеню.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволені позовних вимог ТОВ "ЛОГІСТИК МТС". При цьому відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, матеріали справи свідчать про те, що позивач надав згоду приймати від боржника виконання його зобов'язань частинами. За твердженнями скаржника, господарським судом першої інстанції не був врахований ще один платіж за договором в сумі 4000 грн. здійснений 14.05.2015 р., оскільки у відповідача не було можливості надати суду засвідчену копію платіжного доручення №234 від 14.04.2015 р. та рахунку №1068 від 02.09.2014 р.

Від представника позивача до господарського суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ЛОГІСТИК МТС". В зазначеному відзиві, позивач не погоджується з вимогами апеляційної скарги, просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. За твердженнями позивача, оскільки жодної додаткової угоди в частині зміни порядку та строків оплати, та зміни інших умов, між сторонами не було укладено, жодних переговорів не велося, висловлювання відповідача про згоду на отримання платежів у більш триваючий строк є безпідставними та не обґрунтованими.

Крім того, 02.06.2015 р. за вх.. №2026/15/Д1 від ТОВ "ЛОГІСТИК МТС" надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції

У судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.04.2015 р. Враховуючи належне повідомлення про час та місце розгляду справи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в судовому засіданні, господарський суд апеляційної інстанції вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 14.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-2" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" (Виконавець) було укладено договір №Е-14/08/14-2 про надання послуг транспортного експедирування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, згідно умов якого Виконавець взяв на себе обов'язок організувати та виконати доставку автомобільним транспортом ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Замовник взяв на себе зобов'язання сплатити за організацію та перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 2.3 договору №Е-14/08/14-2 від 14.08.2014р. сторони встановили, що плата за перевезення вантажу здійснюється після його фактичного виконання, протягом 5-ти банківських днів з дати підписання кожного акту здачі-прийняття наданих послуг.

Згідно п.4.7 договору №Е-14/08/14-2 від 14.08.2014р. сторони встановили, що за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

На виконання умов договору, позивач свої зобов'язання виконав належним чином що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), а саме: №1076 від 01.09.2014р. на суму 54 957,60грн. (частково оплачений на 25 000грн.); №1108 від 02.09.2014р. на суму 7245,60грн.; №1192 від 08.09.2014р. на суму 3823,20грн.; №1311 від 12.09.2014р. на суму 1684,80грн.; №1445 від 19.09.2014р. на суму 3235,20грн.; №1469 від 22.09.2014р. на суму 1862,40грн.; №1880 від 06.10.2014р. на суму 6859,26грн. Акти містять печатки та підписи як позивача так і відповідача.

Однак відповідач в порушення умов договору, оплату не провів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 61 980,86грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату.

Статтею 311 Господарського кодексу України визначено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ТОВ "ЛОГІСТИК МТС" щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 24 603,26грн є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-2" пені в розмірі 7863,15грн. станом на 10.04.2015р. та 7% штрафу у розмірі 5318,65грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, на думку колегії суддів, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 7863,15грн.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 5318,65грн. підлягають задоволенню

Щодо позовних вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 794,660грн. та індексу інфляції у розмірі 9745,38грн. станом на 10.04.2015р. , господарський суд апеляційної інстанції зазначає наступне

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-2" за послуги, наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції, на думку колегії суддів, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 794,66грн. та індексу інфляції у розмірі 9745,38грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Водночас апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що не було можливості надати підтвердження здійсненої оплати на 4000 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В апеляційній скарзі скаржником не було наведено обставин, з яких відповідач не міг подати платіжне доручення в суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "АГРО ПІВДЕНЬ-2", а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 15 квітня 2015 року у справі №916/4596/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "АГРО ПІВДЕНЬ-2" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська