Рішення № 44676474, 26.05.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2015 р. Справа № 918/310/15

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство "МВА"

до відповідача Бугринської сільської ради

про стягненння боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 218 021 грн. 44 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Тімуш А.Ю. (довіреність б/н від 13.03.2015).

Від відповідача : Огородник Н.М. (довіреність №02-21/255 від 20.04.2015 р.).

Суть спору: Приватне підприємство Красносільське мале приватне підприємство "МВА" звернулось до господарського суду з позовом до Бугринської сільської ради про стягнення 213 761 грн. 00 коп. заборгованості, 3 794 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 465 грн. 74 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 31.03.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 21.04.2015р.

В судовому засіданні 21.04.2015р. оголошувалась перерва до 26.05.2015р.

В судовому засіданні 26.05.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві, представник відповідача визнав позовні вимоги.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2013р. Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (надалі - виконавець) та Бугринська сільська рада (надалі - замовник) укладено договір підряду №92 (надалі - Договір; а.с. 13 - 14).

У відповідності до п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту дороги по вул. Шевченківська в с. Новоставці Гощанського району, Рівненської області.

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт по даному договору становить 290 761 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.1. договору, початок виконання робіт - вересень 2013 року, закінчення виконання робіт - вересень 2013 року. Рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин оформляється додатковою угодою (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що замовник перераховує підряднику кошти на розрахунковий рахунок в розмірі 30% від затвердженої кошторисної вартості протягом 3-х днів з дати підписання даного договору. Розрахунки за виконані роботи замовник здійснює на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Відповідно до п. 4.2. договору, після виконання підрядних робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника кошти у розмірі договірної ціни.

Згідно з п. 8.1. договору, замовник після повідомлення підрядника приймає виконані роботи шляхом підписання актів форми КБ-2 та довідки про виконання робіт згідно пункту 4.2.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, до 31 грудня 2013 року (п. 11.1. договору).

30.12.2013р. Красносільське мале приватне підприємство "МВА" та Бугринська сільська рада уклали додаткову угоду №1 до договору №92 від 02.09.2013р., якою сторони домовились про продовження терміну дії договору підряду №92 від 02.09.2013р. до 31.12.2014р. (а.с. 15)

01.12.2014р. Красносільське мале приватне підприємство "МВА" та Бугринська сільська рада уклали додаткову угоду №2 до договору №92 від 02.09.2013р., якою сторони домовились внести зміни в п.2.1. договору підряду №92 від 02.09.2013р., а саме: «Вартість робіт по даному договору становить 290 761 грн. 00 коп. (з ПДВ), в тому числі, сума договору на 2014 рік становить 213 761 грн. 00 коп.

Договір та додаткові угоди до договору підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Приватне підприємство Красносільське мале приватне підприємство "МВА" у вересні 2013 року та грудні 2013 року виконало обумовлені в даній угоді роботи на загальну суму 290 761 грн. 00 коп. Факт виконання та вказана вартість цих робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту №1/1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року по формі КБ-2 та довідки про виконання будівельних робіт по формі КБ-3 на суму 77 000 грн. 00 коп., Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року по формі КБ-2 та довідки про виконання будівельних робіт по формі КБ-3 на суму 10 228 грн. 00 коп., Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за 08 грудня 2013 року по формі КБ-2 та довідки про виконання будівельних робіт по формі КБ-3 на суму 203 533 грн. 00 коп. (а.с. 17-26).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов пункту 4.1 вищезазначеного договору Бугринська сільська рада сплатила на розрахунковий рахунок Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство "МВА" аванс у розмірі 77 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (а.с. 27).

Таким чином, заборгованість Бугринської сільської ради перед Приватним підприємством Красносільське мале приватне підприємство "МВА" складає 213 761 грн. 00 коп.

Пропозиція оплатити виконані роботи та перерахувати грошові кошти в розмірі 213 761 грн. 00 коп. до 01.03.2015р., яка вбачається з листа позивача від 19.02.2015р. №14, отримана відповідачем 21.02.2015р. - залишена останнім без відповіді і задоволення, що стверджується копіями листа та повідомлення про вручення поштового відправлення.(а.с. 28-30).

Виходячи із неоплаченої суми авансу, що становить 10 228 грн. 30 коп., позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 465 грн. 74 коп. 3% річних за період з 06.09.2013р. по 13.03.2015р. та 3 794 грн. 70 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2013 року по лютий 2015 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, на умовах договору №92 від 02.09.2013р. між сторонами виникли правовідносини з будівельного підряду. Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язаний збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник - надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Норми ч.4 ст.882 ЦК України передбачають, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність своєчасного бюджетного фінансування, з огляду на наступне.

У відповідності до частини 2 статті 617 ЦК України відсутність необхідних коштів у боржника не підставою для звільнення від відповідальності за порушене зобов'язання, крім того норми даної статті відображені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, де визначено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Наведена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.

Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 213 761 грн. 00 коп. заборгованості за договором підряду №92 від 02.09.2013р. підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вказаних вимог.

Також, позивач нарахував відповідачу 465 грн. 74 коп. 3% річних за період з 06.09.2013р. по 13.03.2015р. та 3 794 грн. 70 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2013 року по лютий 2015 року.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Позивачем, на суму неоплаченого авансу, що становить 10 228 грн. 30 коп., було нараховано 3% річних за період з 06.09.2013р. по 13.03.2015р. в розмірі 465 грн. 74 коп. та інфляційні втрати з вересня 2013 року по лютий 2015 року в розмірі 3 794 грн. 70 коп.

Після проведення перевірки правильності представленого заявником розрахунку, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення 213 761 грн. 00 коп. основного боргу, 465 грн. 74 коп. 3% річних та 3 794 грн. 70 коп. інфляційних втрат стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

На відповідача на підставі частини 1 статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 360 грн. 43 коп..

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Бугринської сільської ради (35442, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 04385445) на користь Приватного підприємства Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (35425, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Краснопілля, вул. Яблунева, буд. 2, код ЄДРПОУ 31358915) - 213 761 грн. 00 коп. основного боргу, 465 грн. 74 коп. 3% річних, 3 794 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 4 360 грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "02" червня 2015р.

Суддя Горплюк А.М.