ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2015 рокуСправа № 912/4506/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого судді Змеула О.А., суддів Поліщук і Шевчук О.Б. розглянув у судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд"
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС - Факторинг";
представники учасників процесу участі не брали.
Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги про звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд" рухоме майно, передане в заставу згідно договору застави товарів у обороті № ЗТО/14/13-34 від 28.04.2014, а саме, на відходи магнітного збагачення залізних руд у кількості 1536000 тонн, що придбані останнім відповідно до договору купівлі-продажу № Д-0001 від 20.12.2010, які знаходяться в балці "Разбери" поблизу села Мар'янівка в межах П'ятихатського та Криворізького районів Дніпропетровської області, для погашення заборгованості ТОВ "ВВС - Факторинг" перед ПАТ "Терра Банк" за кредитним договором № КЛ/14/1-34 від 04.02.2014 у загальній сумі 97564284,13 грн, з яких: 94 650 410, 40 грн - заборгованість за кредитом; 1927 168, 80 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 19 105, 67 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 8 095, 16 грн - сума трьох процентів річних та інфляційні втрати в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів; 959504,10 грн - штраф у розмірі 0,5% від суми кредитної лінії за невиконання зобов'язань.
Ухвалою господарського суду від 05.12.2014 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС - Факторинг" - позичальника кредитних коштів.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2015 провадження у даній справі зупинено у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи сировини щодо визначення ринкової вартості рухомого майна, переданого в заставу згідно договору застави товарів у обороті №ЗТО/14/13 34 від 28.04.2014, а саме, на відходи магнітного збагачення залізних руд у кількості 1 536 000 тонн, які знаходяться в балці "Разбери" поблизу села Мар'янівка в межах П'ятихатського та Криворізького районів Дніпропетровської області. Для виконання експертизи матеріали справи направлено до Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Втім, на адресу господарського суду надійшло повідомлення судового експерта Кіровоградського відділення Одеського НДІСЕ про неможливість надання висновку з причин недоступності інформації про ціни об'єкта дослідження, а також повернено матеріали справи без проведення судової експертизи. Із повідомлення судового експерта Полтавець В.О. вбачається, що надати висновок судової товарознавчої експертизи щодо визначення ринкової вартості відходів магнітного збагачення залізних руд у кількості 1 536 000 тонн неможливо.
Ухвалою господарського суду від 25.03.2015 у складі судді Змеула О.А. поновлено провадження в справі та вирішено продовжити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів. Згідно ухвали голови господарського суду від 25.03.2015 сформовано колегію з розгляду справи у складі головуючого судді Змеула О.А., суддів Поліщук Г.Б і Шевчук О.Б.
Ухвалою суду від 28.04.2015 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 03.06.2015, зобов'язано сторін подати необхідні для розгляду справи документи.
На адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою про відкладення розгляду справи від 28.04.2015 з позначкою підприємства зв'язку "за зазначеною адресою не проживає", який надсилався ТОВ "Транс-Трейд" за адресою: 28506, Кіровоградська область, Долинський район, с. Широка Балка, вул. Садова, 1-А, вказаною позивачем у позовній заяві та яка підтверджується спеціальним витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 28.04.2015 (а.с.182). Іншої адреси місцезнаходження відповідача суду не відомо.
Також на адресу суду повернулося поштове відправлення з ухвалою про відкладення розгляду справи від 28.04.2015, що надсилалося позивачу за адресою, вказаною у позовній заяві: м. Київ, вул. дружби Народів, 28-В, 01103, але повернулося до суду з повідомленням причини повернення - за закінченням строку зберігання.
За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Виходячи з того, що ухвали про порушення провадження в справі та про відкладення розгляду справи надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але підприємством зв'язку повернуто конверт з посиланням на відсутність адресата, то відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Також позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом у засіданні 03.06.2015, оскільки ухвала надсилалася позивачу за адресою, яка ним повідомлена суду та зазначена в позовній заяві.
Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наступні обставини.
Між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (Позичальник) укладено кредитний договір № КЛ/14/1-34 від 04.02.2014 (із змінами та доповненнями) (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію із загальним лімітом в сумі 103 330 000 гривень, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування на рівні 24 процентів річних, проценти за понадстрокове користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) та інші платежі в порядку, на умовах і в строки, визначені Кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, зокрема, між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд" (Заставодавець) укладено договір застави товарів в обороті № ЗТО/14/13-34 від 28.04.2014.
Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" згідно з Кредитним договором надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" кредит у розмірі 101580850,40 грн.
Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, в дату, визначену Позивачем, на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами. Нарахування процентів здійснюється за період з дати надання кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому надано кредит, включно, та надалі за період з останнього робочого місяця, попереднього звітному, по день, що передує останньому робочому дню звітного місяця.
Нараховані проценти Позичальник зобов'язався сплачувати щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту (п. 3.4. Кредитного договору).
Відповідно до пп. 4.3.4 п. 4.3 Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, та/або суму неустойки, передбачених Кредитним договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань по сплаті процентів за користування Кредитом. При цьому, Позичальник зобов'язаний, незважаючи на інші положення Кредитного договору, виконати вимогу Банку про дострокове виконання зобов'язань і повернути отриманий кредит разом із нарахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з умовами Кредитного договору, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення (надання) Позичальнику відповідної вимоги.
Позичальником не виконано зобов'язання по сплаті процентів, які підлягали сплаті в порядку та строки, визначені умовами Кредитного договору.
Згідно з п. 5.3 Кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди, Позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується на суму простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Згідно з п. 5.2 Кредитного договору, у випадку прострочення Позичальником виконання зобов'язань по поверненню сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, Позичальник сплачує Банку суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за несвоєчасно погашені проценти.
З причин того, що Позичальник не виконав своє зобов'язання за Кредитним договором, Позивач звернувся до Позичальника з відповідною вимогою від 17.09.2014 №17.09.2014/14-вих, якою зобов'язав останнього протягом 10 банківських днів достроково погасити наявну заборгованість за Кредитним договором.
Втім, Позичальник ухилився від погашення кредиту, сплати процентів та інших платежів за Кредитним договором у строк, визначений вимогою від 17.09.2014 № 17.09.2014/14-вих та Кредитним договором.
Окрім цього, відповідно до п. 5.5. Кредитного договору, за кожний випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п. 4.2 Кредитного договору, Позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми кредитної лінії.
Виходячи з умов Кредитного договору та матеріалів справи, обґрунтованого розгорнутого розрахунку заборгованості за Кредитним договором, Позичальник повинен сплати на користь Позивача:
- заборгованість за кредитом - 94 650 410,40 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 927 168,80 грн.;
- пеню за несвоєчасну сплату процентів - 19 105,67 грн.;
- 3% річних та втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів - 8095,16 грн.;
- штраф у розмірі 0,5% від суми кредитної лінії за невиконання зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів - обрахований позивачем у сумі 479752,05 грн.
Оскільки Позичальником не виконане ні зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення суми позики, ні вимога від 17.09.2014 № 17.09.2014/14-вих, то останній, відповідно до п. 5.5. Кредитного договору, повинен сплатити Банку також штраф у розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії, що за розрахунком позивача становить 479 752,05 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплаті проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачається, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов як договору так і актів цивільного та господарського законодавства.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та Заставодавцем укладено договір застави товарів в обороті № ЗТО/14/13-34 від 28.04.2014 (далі - Договір застави), предметом застави є товари в обороті, а саме: відходи магнітного збагачення залізних руд в кількості 1 536 000 тонн, заставною вартістю 96 млн. грн, що придбані Заставодавцем відповідно до договору купівлі-продажу № Д-0001 від 20.12.2010, які знаходяться в балці "Разбери" поблизу села Мар'янівка в межах П'ятихатського та Криворізького районів Дніпропетровської області (далі - Предмет застави).
Так, за умовами Договору застави (пп. 4.1.4. п. 4.1 договору), Позивач має право звернути стягнення на Предмет застави, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником договірних зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (в т.ч., але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений Кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором).
За рахунок Предмета застави Позивач вправі задовольнити свої вимоги та в повному обсязі відшкодувати витрати, що визначаються на момент фактичного задоволення, в т.ч.: вимоги щодо сплати суми боргу (кредиту), процентів, комісійних винагород, неустойки та інших платежів, передбачених умовами Кредитного договору, а також: вимоги щодо відшкодування витрат на утримання, збереження та переміщення Предмета застави; вимоги щодо відшкодування збитків, завданих порушенням забезпеченого заставою основного зобов'язання, неотриманих доходів, відшкодування витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги та зверненням стягнення на Предмет застави (п. 1.3. Договору застави).
Згідно з ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Так само ст. 589 ЦК України передбачається, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Отже, оскільки договірні зобов'язання за Кредитним договором відповідно до вимоги від 17.09.2014 № 17.09.2014/14-вих Позичальником не виконано, то у Позивача в силу приписів вказаних вище норм чинного законодавства України та умов Договору застави виникло право звернути стягнення на Предмет застави, за рахунок якого має право погасити заборгованість Позичальника по Кредитному договору.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
На підставі Кредитного договору та Договору застави та керуючись положеннями ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Позивач направив Відповідачу 15.10.2014 повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за № 15.10.2014/19-вих, яким зобов'язано Відповідача не більше ніж у тридцятиденний строк усунути порушення та виконати зобов'язання, передбачені Кредитним договором, а саме здійснити повернення суми кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, проценти за понадстрокове користування кредитними коштами, пеню та інші штрафні санкції, нараховані згідно умов Кредитного договору відповідно до вимоги від 17.09.2014 № 17.09.2014/14-вих та чинного законодавства України, або передати предмет забезпечувального обтяження (Предмет застави) у володіння Позивача протягом 30 календарних днів.
Згідно з ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Також, враховуючи п. 5.2 Договору застави, Позивач зобов'язав Відповідача протягом 30 календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення передати Позивачу оригінали правовстановлюючих документів на Предмет застави.
Відповідно до приписів ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Позивачем 15.10.2014 зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Наявну заборгованість за Кредитним договором, нараховані штрафні санкції Позичальник та Відповідач добровільно не погашають.
Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить позивачеві відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України.
За умовами Договору застави ним забезпечується виконання Позичальником Кредитного договору, як то повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та інших платежів за Кредитним договором.
У відповідності до Договору застави, Позивач отримує право звернення стягнення на предмет застави, належний Відповідачу, у випадку невиконання Позичальником забезпеченої заставою кредитного зобов'язання повністю чи в цілому, під яким розуміються - кредит, проценти користування ним, штрафні санкції чи інша заборгованість згідно умов Кредитного договору.
У відповідності до положень ст.ст. 1, 19, 20 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
За змістом укладеного Договору застави та положень Закону України "Про заставу" Відповідач відповідає перед Позивачем, зокрема, шляхом надання майна (майнових прав) для звернення на нього стягнення.
За таких обставин у Позивача виникло право стягнути наявну заборгованість та штрафні санкції з Відповідача в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, належний Відповідачу, оскільки згідно з ст. 20 Цивільного кодексу України, право вибору способу захисту, передбаченого законом або договором, належить позивачеві.
У справі відсутні докази того, що є рішення іншого суду, який задовольнив би вимоги Позивача та звернув стягнення на інше заставлене майно для погашення спірної суми заборгованості за Кредитним договором. Зокрема, як встановлено господарським судом, ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2015 зупинено провадження в справі №910/26932/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (Позичальник) про звернення стягнення на предмет застави, ціна позову 97 564 284, 13 грн.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2015 було призначено судову товарознавчу експертизу сировини з метою визначення ринкової вартості рухомого майна, переданого в заставу згідно договору застави товарів у обороті №ЗТО/14/13 34 від 28.04.2014, а саме, на відходи магнітного збагачення залізних руд у кількості 1 536 000 тонн, які знаходяться в балці "Разбери" поблизу села Мар'янівка в межах П'ятихатського та Криворізького районів Дніпропетровської області. Втім, до господарського суду надійшло повідомлення судового експерта Кіровоградського відділення Одеського НДІСЕ № 454 від 12.03.2015 про неможливість надання висновку з причин недоступності інформації про ціни об'єкта дослідження.
Виходячи з наявних у справі матеріалів, суд дійшов висновку про те, що реалізацію предмета застави - відходів магнітного збагачення залізних руд у кількості 1536000 тонн згідно з договором застави товарів у обороті №ЗТО/14/13-34 від 28.04.2014, оцінених сторонами на суму 96 000 000 грн, слід провести шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі, встановленому п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - два відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить суму 73080,00 грн.
Керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на рухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд" (адреса: 28506, Кіровоградська область, Долинський район, с. Широка Балка, вул. Садова, 1-А, ідентифікаційний код 32520315), передане в заставу згідно з договором застави товарів у обороті № ЗТО/14/13-34 від 28.04.2014, а саме, на відходи магнітного збагачення залізних руд у кількості 1536000 тонн, придбані останнім відповідно до договору купівлі-продажу № Д-0001 від 20.12.2010, що розташовані в балці "Разбери" поблизу села Мар'янівка в межах П'ятихатського та Криворізького районів Дніпропетровської області, для погашення заборгованості за кредитним договором №КЛ/14/1-34 від 04.02.2014 у загальній сумі 97 564 284, 13 грн, з яких: 94 650 410, 40 грн - заборгованість за кредитом; 1927 168, 80 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 19 105, 67 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 8 095, 16 грн - сума трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів; 959 504,10 грн - штраф у розмірі 0,5% від суми кредитної лінії за невиконання зобов'язань, на користь Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (адреса: 01103, м. Київ, вул. Дружби Народів, 28-В, ідентифікаційний код 24455738).
Реалізація відходів магнітного збагачення залізних руд у кількості 1 536 000 тонн згідно з договором застави товарів у обороті №ЗТО/14/13-34 від 28.04.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд", оцінених сторонами на суму 96 000 000 грн, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейд" (адреса: 28506, Кіровоградська область, Долинський район, с. Широка Балка, вул. Садова, 1-А, ідентифікаційний код 32520315) у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31211206783002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 8230160, ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у сумі 73080,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено 08.06.15
Головуючий суддя О.А. Змеул
Суддя Г.Б. Поліщук
Суддя О.Б. Шевчук
Судове рішення № 44676246, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 03.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/4506/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: