Рішення № 44676233, 05.06.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 рокуСправа № 912/1609/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. розглянув матеріали справи №912/1609/15 від 07.05.2015

за позовом: Фермерського господарства "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича

до : Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області

про визнання недійсним розпорядження

представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

Фермерське господарство "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Долинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації від 28.12.2012 №1008-р "Про затвердження проекту землеустрою та передачу членам ФГ "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича земельних ділянок у власність" у частині пункту 3. Крім того, у поданому позові позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 2800,00грн та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позов мотивований тим, що на підставі рішення Долинської районної ради Кіровоградської області від 24.12.1999 №231 Сергієнку Миколі Олексійовичу надана в постійне користування земельна ділянка площею 50 га на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

28.07.2000 Сергієнком М.О. створено та зареєстровано фермерське господарство "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича, після чого 21.12.2006 до його складу включено нових членів господарства.

У 2012 році на підставі рішення членів фермерського господарства здійснено розпаювання земельної ділянки та решту земельної ділянки що залишилася, спірним розпорядженням, надано в оренду позивачу.

На думку позивача, частина земельної ділянки, що залишилась після розпаювання, вже перебуває в постійному користуванні фермерського господарства "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича, а тому у Долинської районної державної адміністрації відсутні підстави для надання її в оренду позивачеві.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Повноважний представник відповідача в судових засіданнях участі не брав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 52, 70, 73). Клопотанням від 04.06.2015 відповідач просив суд розглянути дану справу за відсутності його повноважного представника за наявними у справі документами.

Відповідачем на адресу господарського суду надіслано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги заперечує в повному обсязі та зазначає про правомірність оспорюваного розпорядження, оскільки приписами Земельного кодексу в редакції станом на момент прийняття даного розпорядження не передбачено надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства на праві постійного користування.

Крім того, у поданому відзиві, відповідачем викладено заяву про застосування строку позовної давності, мотивовану тим, що про порушення свого права позивач дізнався 13.07.2007, оскільки розпорядженням голови Долинської районної адміністрації від 13.07.2007 надано дозвіл членам фермерського господарства "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі 7,65 га умовних кадастрових гектарів із земель запасу, наданих у постійне користування Сергієнку Миколі Олексійовичу для ведення фермерського господарства на території Варварівської сільської ради та передачі решти земель, що залишаться після розпаювання в оренду ФГ "Колосок".

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

На підставі рішення сесії Долинської районної ради народних депутатів Кіровоградської області від 24.12.1999 №231 Сергієнку Миколі Олексійовичу надана у постійне користування земельна ділянка площею 50,0 га на території Варварівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства. У відповідності до ст.2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції станом на грудень 1999 року) на ім'я голови господарства був виданий державний акт серії КР №000269 (а.с. 8).

Як вбачається із Свідоцтва про державну реєстрацію 28.07.2000 зареєстровано фермерське господарство "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою здійснення підприємницької діяльності громадян. Пунктом 6 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено особливі умови реєстрації фермерських господарств, а саме наявність документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою виділеною для ведення фермерського господарства.

01.01.2002 набрав чинності Земельний Кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ, згідно якого землі фермерських господарств можуть належати їм, як юридичним особам, на приватній власності або використовуватися ними на умовах оренди. П.6 Перехідних Положень цього Кодексу зобов'язував юридичних осіб, які мають у користуванні земельні ділянки, переоформити право власності або право оренди на них.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем переоформлення права постійного користування не здійснювалось.

До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів покладалось на місцеві державні адміністрації.

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації від 13.07.2007 №650-р надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі 7,65 умовних кадастрових гектарів ріллі із земель запасу, наданих в постійне користування Сергієнку Миколі Олексійовичу для ведення фермерського господарства на території Варварівської сільської ради членам фермерського господарства "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передачі решти земель, що залишаться після розпаювання, в оренду ФГ "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича.

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації від 25.06.2012 №453-р внесено зміни до вищезазначеного розпорядження, та, зокрема, визначено, що решта земель, що залишаться після розпаювання, надається в оренду строком на 10 років ФГ "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані розпорядження не оспорюються позивачем.

Нотаріально посвідченою заявою від 26.12.2011 Сергієнко Микола Олексійович надав згоду на поділ земельної ділянки площею 50,00 га, належної йому на праві постійного користування на підставі державного акту серії КР №000269, та виділ трьох земельних ділянок відповідно до схеми поділу, яка є невід'ємною частиною цієї заяви.

На замовлення позивача розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам Сергієнку Олексію Миколайовичу, Сергієнко Інні Миколаївні, Сергієнко Валентині Олексіївні та ФГ "Колосок" Сергієнка М.О. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варварівскої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Як вбачається з технічної документації та витягу з Державного земельного кадастру, земельним ділянкам, що передані у власність, та земельній ділянці, наданій в оренду позивачу, присвоєні окремі кадастрові номери. Таким чином, утворено чотири окремі земельні ділянки, три з яких передані у власність членам фермерського господарства "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича, та четверту площею 19,0979га згідно пункту 3 спірного розпорядження Долинської районної державної адміністрації від 28.12.2012 №1008-р передано ФГ "Колосок" Сергієнка Миколи Олексійовича в оренду терміном на 10 (десять) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Як стверджує позивач, на даний час він продовжує користуватися даною земельною ділянкою. При цьому, договір оренди з відповідачем на виконання спірного розпорядження, наразі не укладений.

Статтею 122 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, у відповідності до ч.3 наведеної статті районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації від 28.12.2012 №1008-р прийнято в межах повноважень та у відповідності до статті 6 та частини першої статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 122 Земельного кодексу України.

За статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України фермерські господарства не мають права постійного користування земельними ділянками.

Після проведення розпаювання та отримання членами фермерського господарства паїв із земель фермерського господарства, залишилася площа земельного масиву 19,0979га. Для подальшого використання земельної ділянки, яка залишилася після розпаювання, необхідно було провести оформлення права оренди.

Згідно із статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Зважаючи на наявні матеріали справи, оцінивши підстави позову, наведені позивачем, господарський суд дійшов висновку, що Долинська районна державна адміністрація, приймаючи розпорядження від 28.12.2012 №1008-р в частині оспорюваного пункту 3, діяла в межах власної компетенції та з дотриманням приписів чинного на момент прийняття вказаного розпорядження законодавства, а тому підстави для визнання недійсним такого розпорядження в частині пункту 3 відсутні.

При цьому господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України саме відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Аналогічна норма щодо відмови міститься у ч. 4 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", стосовно того, що разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Відповідно до оскарженого розпорядження, позивачеві не відмовлено у передачі земельної ділянки, а вирішено питання щодо надання в оренду земельної ділянки.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи наведені вище обставини та висновки господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, господарський суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

У відповідності до приписів ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Г.Б. Поліщук