Рішення № 44675954, 04.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2015

Справа №910/8384/15

За позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про зобов’язання вчинити дії та стягнення 235,92 грн.

суддя Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 235,92 грн.

Ухвалою від 06.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.04.2015 р.

28.04.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли пояснення та додаткові документи по справі.

28.04.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшла заява про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 28.04.15р. відмовлено у залученні до участі у справі у якості третьої особи та відкладено розгляд справи на 26.05.15р.

25.05.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

26.05.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника та додаткові матеріали по справі.

26.05.15р. судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 02.06.15р. розгляд справи призначено на 04.06.15р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.06.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011 р. між відповідачем - ПАТ "КБ "Надра" (банк за договором) та Миргородською міжрайонною виконавчою дирекцією Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (клієнт за договором) було укладено договір банківського рахунку № 8021 та договір №8021/КБ про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», який є невід’ємною частиною договору №8021 банківського рахунку (далі – Договори).

Відповідно до п. 1.1 договору банківського рахунку з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 13.02.2012, Відповідач відкрив Позивачу поточні рахунки № 25604140320001, № 25602140320003, № 25601140320004 у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України і зобов'язувався виконувати розпорядження Позивача про перерахування відповідних сум з рахунків.

Пунктом 4.4 договору передбчено, що Клієнт уповноважує Банк списувати комісії за розрахункові та касові операції в день проведення операції та/або щомісячно згідно з діючими на той момент Тарифами банку; комісію за ведення рахунку - щомісячно, в останній робочий день поточного місяця. Банк самостійно утримує з рахунку Клієнта комісійну винагороду/плату за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування та ведення усіх рахунків Клієнта, відкритих в банку, та здійснення дистанційного обслуговування.

Зокрема, договором банківського рахунку встановлено:

Позивач має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг (п. 2.2.3.)

Відповідач бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Позивача (п. 2.З.З.).

Форма і порядок розрахунків обумовлені розділом 4 договору банківського рахунку, відповідно до якого Відповідач здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, Національного банку України, за умови належного оформлення Позивачем розрахункових документів (п. 4.1). Операції за розрахунковими документами у гривнях, що надійшли до Відповідача в операційний час (до 17 год. 30 хв.) виконуються Відповідачем того ж дня. Документи, отримані після “операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться Відповідачем до 12 год. 00 хв. наступного робочого дня (п. 4.2.). Позивач може подавати до Відповідача розрахункові документи як у паперовій формі, так і з використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремо укладеного договору (п. 4.3.).

Відповідно до укладеного між Позивачем і Відповідачем договору про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» Відповідач взяв на себе зобов’язання приймати по відповідних каналах зв’язку платіжні документи Позивача, завірені електронним підписом і зашифровані за допомогою програмного забезпечення та ключових дискет, отриманих від Відповідача (п. 2.22., п. 4.1.) Підписані електронним підписом, зашифровані та передані Відповідачу з допомогою комплексу «Клієнт-Банк» електронні документи мають однакову юридичну силу з документами, оформленими на паперових носіях відповідно до чинного законодавства (п. 4.2.).

За твердженням позивача він надав відповідачу через систему дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” для виконання наступні платіжні доручення:

з рахунку № 25602140320003 в операційний час 29.01.2015 платіжні доручення №№ 5176, 5177, 5184, 5183, 5185, 5186, 5193, 5191, 5168, 5194, 5178, 5195, 5180 на загальну суму 31491,76 грн., 30.01.2015 платіжне доручення № 5199 на суму 14,80 грн.;

з рахунку № 25601140320004 в операційний час 03.02.2015 платіжне доручення № 957 на суму 14470,63 грн.;

з рахунку № 25604140320001 в операціний час 02.02.2015 платіжне доручення № 43 на суму 1451,31 грн, 04.02.2015 платіжне доручення № 181642203 на суму 14,00 грн.

Згідно із виписками по рахунках, засвідченими відмітками Відповідача, за

30.01.2015, 02.02.2015, 03.02.2015 та 04.02.2015 (додаток № 3) зазначені вище платіжні документи були проведені Відповідачем в день їх подання. Але згідно із виписками по рахунках, засвідченими відмітками Відповідача, від 06.02.2015 (додаток № 4) кошти в загальній сумі 24092,2147442,50 грн. були повернуті Відповідачем із позначкою «Сторно», як помилково списані.

Отже, платіжні доручення, надані відповідачу для виконання, виконані так і не були.

Відповідно до п. 4.2 Договору, операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня.

Згідно з ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить зобов’язати відповідача виконати умови Договорів та перерахувати кошти в загальній сумі 32 971,87 грн., а саме: 31 506,56 грн. з рахунку №2560214032003; 14 470,63 грн. з рахунку №14 470,63 грн., 1 465,31 грн. з рахунку №25604140320001.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 235,92 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов’язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору, відповідачем не були виконані платіжні доручення, надані позивачем.

Однак, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 р. № 83 “Про віднесення ПАТ “Комерційний банк “Надра” до категорії неплатоспроможних”, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 р. було прийнято рішення № 26 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Комерційний банк “Надра”. Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 06.02.2015 р. процедуру виведення ПАТ “Комерційний банк “Надра” з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 р. по 05.05.2015 р.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 р. № 85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Комерційний банк “Надра” по 05.06.2015 р. (включно).

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Однак, згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".

А тому, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Отже, між сторонами склалися зобов’язальні правовідносини на підставі договорів банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а тому у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Враховуючи наведене вище, та з огляду на те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 “Про віднесення ПАТ “Комерційний банк “Надра” до категорії неплатоспроможних” у відповідача запроваджено процедуру тимчасової адміністрації з 06.02.2015 по 05.05.2015, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача виконати платіжні доручення не підлягають задоволенню в силу приписів п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд відзначає, що задоволення вимог кредиторів банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, може бути здійснено виключно у процедурі ліквідації банку та в порядку черговості, визначеної Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судовий збір не стягується. (п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.06.15 р.

Суддя І.О. Домнічева