Рішення № 44675885, 28.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015Справа №910/6169/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ

ХОЛДИНГ"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"

за участі 3-ої особи,

яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору,

на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

Про стягнення 2 887 579, 42 грн.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ

ХОЛДИНГ"

Про стягнення 71 384, 09 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Шепель В.С. - представник (довіреність № б/н від 02.04.2015 р..)

від відповідача не з'явився

від 3-ої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хай-Рейз Констракшнз Холдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" про стягнення 2 244 657,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку з оплати за виконані позивачем роботи за договором субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р., у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати даний договір та стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 2157551,35 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 47785,94 грн. пені, 12037,76 грн. штрафу, 23354,39 грн. інфляційних втрат та 3927,61 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6169/15-г та призначено розгляд справи на 06.04.2015 р.

03.04.2015 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно даного клопотання, відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю явки представника відповідача у судове засідання на призначений час.

Також, 03.04.2015р. відділом діловодства суду від відповідача одержано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Згідно даного клопотання, відповідач просить суд залучити до участі у справі замовника будівництва - ТОВ «Іллічівський зерновий порт» в якості 3-тьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 06.04.2015 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 06.04.2015 р. клопотання відповідача про залучення 3-тьої особи, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

З метою з'ясування в повному обсязі всіх обставин справи,оскільки рішення у справі №910/6169/15-г може у майбутньому вплинути на права та обов'язки ТОВ «Іллічівський зерновий порт» як замовника будівництва, суд вважає за необхідне залучити дане підприємство в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Також, розглянувши у судовому засіданні 06.04.2015 р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане до відділу діловодства суду 03.04.2015р., суд відмовляє в його задоволенні з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відтак, відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено.

Разом з тим, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, у зв'язку з залученням до участі у справі 3-тьої особи, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.04.2015р., про що виніс відповідну ухвалу від 06.04.2015р.

15.04.2015р. відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви, позивач збільшує розмір позовних вимог до відповідача та просить суд розірвати Договір субпідряду № 03/03-14 від 03.03.14р. та Додаткові до нього угоди № 1- № 5 укладені між позивачем та відповідачем. Стягнути з відповідача збитки у розмірі 2 157 551,35 гривень; пеню у розмірі 108 968,86 гривень; штраф у розмірі 12 037,76 гривень; компенсацію інфляційних збитків у розмірі 195 427,89 гривень; три процента річних у розмірі 8 956,35 гривень. Разом - 2 482 942,21 грн.

23.04.2015р. відділом діловодства від відповідача одержано відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву, відповідач частково підтверджує існування заборгованості перед позивачем в розмірі 1988180,29 грн. Проте, в іншій частині відповідач просить відмовити з огляду на те, що сторонами проводились заліки зустрічних однорідних вимог на суму 169371,06 грн., в наслідок чого розрахунок штрафних санкцій здійснено позивачем не вірно.

24.04.2015р. відділом діловодства від позивача одержано клопотання про забезпечення позову. Згідно даного клопотання позивач просить суд у якості заходів до забезпечення позову накласти арешт на грошові суми ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСНОВА" у розмірі 2 535 646,05 гривень в «Укрексімбанку» р/р 26009012817535, МФО 322313, в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» р\р 26005002023585, МФО 380236 (відповідно до банківських виписок, додані до позову) та інших фінансових установах.

Також, 24.04.2015р. відділом діловодства від позивача одержано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Дана заява аналогічна тій, що надійшла до відділу діловодства суду 15.04.2015р.

У судове засідання 24.04.2015р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 24.04.2015 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану через відділ діловодства суду 15.04.2015 р. та 24.04.2015р., судом прийнято до розгляду дану заяву.

Розглянувши у судовому засіданні 24.04.2015р. подану позивачем через відділ діловодства суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовив в задоволенні останньої з підстав її необґрунтованості.

Представником відповідача у судовому засіданні 24.04.2015 р. подано суду клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до ст. 69 ГПК України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні 24.04.2015р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення з відзивом відповідача. Клопотання судом задоволено.

У зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи, нез'явленням в судове засідання представника 3-ої особи, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 18.05.2015р., та продовжив строк вирішення спору по справі № 910/6169/15-г на п'ятнадцять днів, про що виніс відповідну ухвалу від 24.04.2015р.

23.04.2015р. відділом діловодства суду отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Рейз Констракшнз Холдинг" про зобов'язання відповідача (ТОВ "Хай-Рейз Констракшнз Холдинг") сплатити на користь позивача (ТОВ "Основа") суму заборгованості у розмірі 71384,09 грн.

Предметом розгляду за первісними вимогами є стягнення заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку із не здійсненням відповідачем оплати за виконані позивачем роботи за договором субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р.

Підстави подання зустрічного, відповідач за первісним обґрунтовує тим, що для забезпечення належного виконання Договору субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р. 01.08.2014 року між ТОВ «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ ХОЛДИНГ», як Замовником та Виконавцем - ТОВ «Основа» укладено Договір № 01/08/14, згідно якого, ТОВ «Основа» зобов'язалось виконати ряд робіт на будівельному майданчику.

На виконання умов зазначеного договору, відповідачем за первісним позовом виконано робіт загальною вартістю 240755,15 грн. Позивачем частково оплачено виконані роботи шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог у сумі 169371,06 грн. Не оплаченими залишається акт виконаних робіт від 31.12.2014р. на суму 71384,09грн., заборгованість за яким і просить стягнути відповідач за первісним позовом у поданому зустрічному позові.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" є взаємно пов'язаним з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ ХОЛДИНГ», позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, суд приймає до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа".

За таких обставин, ухвалою суду від 27.04.2015 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ ХОЛДИНГ» про стягнення 71384,09 грн., розгляд справи призначено на 18.05.2015 р.

18.05.2015 р. відділом діловодства суду отримано від позивача за первісним позовом уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог та розірвати Договір субпідряду № 03/03-14 від 03.03.14р. та Додаткові до нього угоди № 1- № 5 укладені між позивачем та відповідачем. Стягнути з відповідача збитки у розмірі 2 157 551,35 гривень; пеню у розмірі 146 619, 88 гривень; штраф у розмірі 12 037,76 гривень; компенсацію інфляційних збитків у розмірі 442 115, 95 гривень; три проценти річних у розмірі 12 050, 95 гривень. Разом - 2 770 375, 89 грн.

Розглянувши у судовому засіданні 18.05.2015 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану через відділ діловодства суду 18.05.2015 р., судом прийнято до розгляду дану заяву.

У судовому засіданні 18.05.2015 р. оголошено перерву до 28.05.2015 р.

27.05.2015 р. відділом діловодства суду отримано від позивача за первісним позовом уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог та розірвати Договір субпідряду № 03/03-14 від 03.03.14р. та Додаткові до нього угоди № 1- № 5, укладені між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача збитки у розмірі 2 157 551,35 гривень; пеню у розмірі 192 641, 54 гривень; штраф у розмірі 12 037,76 гривень; компенсацію інфляційних збитків у розмірі 509 439, 31 гривень; три проценти річних у розмірі 15 909, 46 гривень. Разом - 2 887 579, 42 грн.

Розглянувши у судовому засіданні 28.05.2015 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

При цьому, у судове засідання 28.05.2015 р. представники відповідача за первісним позовом та 3-ої особи не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Натомість 28.05.2015 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 28.05.2015 р., суд відмовляє в його задоволенні з таких підстав.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше, останній не обґрунтував та не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом (іншого представника за довіреністю, керівника) бути присутнім в судовому засіданні.

Таким чином, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

За таких обставин, в судовому засіданні 28.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» (субпідрядник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа (генпідрядник, відповідач за первісним позовом) було укладено договір субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р. (Договір субпідряду), згідно з п.1.1 якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними або залученими силами і засобами у відповідності до умов даного договору, затвердженої проектної документації, діючих будівельних норм і правил, за завданням генпідрядника виконати комплекс загально будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво ІІІ-ої черги Іллічівського олійножирового комбінату. Зерновий Перевантажувальний комплекс» протягом визначеного строку. Перелік, обсяги робіт, їх вартість та строк виконання визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.

За змістом п. 2.4. Договору субпідряду, датою закінчення робіт є дата прийняття всіх робіт по договору та підписання акта приймання-передачі робіт по договору, затвердженого замовником у відповідності чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.1. Договору субпідряду, договірна ціна робіт визначається на основі кошторису (кошторисів), що є невід'ємною частиною договору, є твердою і зазначається у додатковій угоді до даного договору. У разі підписання декількох додаткових угод - договірна ціна визначається шляхом складання сум, зазначених у таких додаткових угодах.

За змістом п. 4.2. Договору субпідряду, генпідрядник приймає виконані належним чином субпідрядником роботи в звітному місяці (місяць виконання робіт) в період з 20 числа по 22 число поточного місяця. Субпідрядник не пізніше 22 числа звітного місяця, в якому були виконані роботи, готує чотири примірники акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (за формою № КБ-3 згідно ДБН Д.1.1-2000) із зазначенням в них обсягу та вартості виконаних робіт у відповідності з затвердженою сторонами договірною ціною, підписує їх і надає генпідряднику.

Згідно з п. 4.14. Договору субпідряду, після виконання всіх робіт, передбачених Договором, сторони протягом трьох днів складають акт здачі-приймання робіт. При цьому, приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття результатів робіт.

Як передбачено у п. 5.4. Договору субпідряду, генпідрядник сплачує субпідряднику вартість виконаних робіт у звітному місяці в перебіг 15-ти банківських днів місяця, наступного за звітним, але тільки з дня підписання сторонами актів та довідки з урахуванням / з пропорційним вирахуванням раніше сплачених субпідрядником сум авансу та з вирахуванням 5% Гарантійного фонду згідно п. 5.8. (притримання гарантійного фонду відбувається щомісячно в розмірі 5% від загальної вартості будівельно-монтажних робіт по акту виконаних робіт та відображається в формі № КБ-3).

Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору субпідряду від 01.08.2014 р. ціни на бетон власного виробництва субпідрядника наводяться в специфікації, яка додається до угоди.

Згідно з Додатковою угодою № 2 до Договору субпідряду від 04.08.2014 р., договірна ціна робіт за цією додатковою угодою складає 1 616 964, 97 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 3 до Договору субпідряду від 18.08.2014 р., договірна ціна робіт за цією додатковою угодою складає 284 395, 73 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 4 до Договору субпідряду від 28.08.2014 р., договірна ціна робіт за цією додатковою угодою складає 397 159, 04 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 5 до Договору субпідряду від 29.08.2014 р., договірна ціна робіт за цією додатковою угодою складає 109 031, 60 грн.

На виконання вимог Договору субпідряду відповідач прийняв виконані позивачем роботи за умовами Договору субпідряду, що підтверджується:

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за грудень 2014 р. на суму 713 840, 86 грн. та актом приймання виконаних робіт за грудень 2014 р. на суму 713 840, 86 грн. від 23.12.2014 р.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за січень 2015 р. на суму 284 395, 73 грн. та актом приймання виконаних робіт за січень 2015 р. на суму 284 395, 73 грн. від 31.01.2015 р.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за січень 2015 р. на суму 903 124, 12 грн. та актом приймання виконаних робіт за січень 2015 р. на суму 903 124, 12 грн. від 31.01.2015 р.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за лютий 2015 р. на суму 397 159, 04 грн. та актом приймання виконаних робіт за лютий 2015 р. на суму 397 159, 04 грн. від 28.02.2015 р.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за лютий 2015 р. на суму 109 031, 60 грн. та актом приймання виконаних робіт за лютий 2015 р. на суму 109 031, 60 грн. від 28.02.2015 р.

Вказані довідки та акти на загальну суму виконаних робіт 2 407 551, 35 грн. скріплені підписами уповноважених осіб та печатками сторін.

Відповідач в свою чергу на виконання умов Договору субпідряду 15.08.2014 р. сплатив позивачеві суму коштів у розмірі 240 000, 00 грн., а також 19.08.2014 р. - 10 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Таким чином загальна сума сплачених відповідачем коштів за Договором складає 250 000, 00 грн.

Разом з тим, вартість прийнятих відповідачем робіт за Договором субпідряду позивачу станом на час звернення до суду та протягом розгляду справи в повному обсязі не сплачена, доказів іншого суду не надано, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом просить суд розірвати Договір субпідряду у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з оплати вартості виконаних робіт, стягнути з відповідача 2 157 551, 35 грн. в якості реальних збитків.

Також позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 192 641, 54 гривень; штраф у розмірі 12 037,76 гривень; компенсацію інфляційних збитків у розмірі 509 439, 31 гривень; три проценти річних у розмірі 15 909, 46 гривень., які також просить стягнути.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» (замовник, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа (виконавець, позивач за зустрічним позовом) було укладено договір № 01/08/14, за умовами п. 1.1. якого, для забезпечення належного виконання замовником зобов'язань за Договором субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р. для будівництва об'єкту: «Будівництво ІІІ-ої черги Іллічівського олійножирового комбінату. Зерновий Перевантажувальний комплекс», виконавець зобов'язується виконати роботи, а замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем роботи, перелік яких наведено в договорі.

За змістом п. 2.2. Договору № 01/08/14, виконавець надає замовнику акт приймання виконаних робіт за цим договором в паперовому вигляді у двох примірниках (після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за Договором субпідряду), а замовник зобов'язаний підписати такий акт протягом п'яти календарних днів з дати його направлення виконавцем або в цей самий строк надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання.

При цьому, замовник здійснює розрахунок з виконавцем за виконані роботи по кожному акту приймання виконаних робіт за цим договором (після оплати виконаних будівельних робіт за Договором субпідряду), підписаному сторонами шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту або з моменту, коли акт за відсутності обґрунтованої письмової мотивованої відмови замовника вважається підписаним в односторонньому порядку (п. 2.4.).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем за зустрічним позовом прийнято виконані за договором № 01/08/14 роботи на суму 71 384, 09 грн., що підтверджується актом № РУ-00303 від 23.12.2014 р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом 01.04.2015 р. направив відповідачу зокрема акт № РУ-00007 від 31.01.2015 р. на підтвердження виконання робіт за договором № 01/08/14 на суму 118 752, 00 грн. та акт № РУ-00011 від 28.02.2015 р. на суму 50 619, 06 грн., а також протоколи про проведення взаємозаліку заборгованостей за Договором субпідряду та договором № 01/08/14: від 31.12.2014 р. на суму 71 384,09 грн.; від 28.02.2015 р. на суму 40 144, 63 грн.; від 31.03.2015 р. на суму 169 371, 06 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджується підписання 28.02.2015 р. сторонами акту заліку зустрічних однорідних вимог на суму 169 371, 06 грн. (акти РУ-00007 на суму 118 752, 00 грн. та № РУ-00011 від 28.02.2015 р. на суму 50 619, 06 грн. за договором № 01/08/14), за яким заборгованість первісного відповідача за Договором субпідряду зменшується на 169 371, 06 грн.

Разом з тим, з огляду на те, що у відповідача за зустрічним позовом існує заборгованість перед позивачем за зустрічним позовом за договором № 01/08/14 у сумі 71 384,09 грн. (підписаний сторонами акт № РУ-00303 від 23.12.2014 р.), позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом вказану суму заборгованості.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р. та договору № 01/08/14 між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Як встановлено судом, 01.08.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» (замовник, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа (виконавець, позивач за зустрічним позовом) було укладено договір № 01/08/14, за умовами п. 1.1. якого, для забезпечення належного виконання замовником зобов'язань за Договором субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р. для будівництва об'єкту: «Будівництво ІІІ-ої черги Іллічівського олійножирового комбінату. Зерновий Перевантажувальний комплекс», виконавець зобов'язується виконати роботи, а замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем роботи.

В порядку п. 2.4. договору № 01/08/14 замовник здійснює розрахунок з виконавцем за виконані роботи по кожному акту приймання виконаних робіт за цим договором (після оплати виконаних будівельних робіт за Договором субпідряду), підписаному сторонами шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту або з моменту, коли акт за відсутності обґрунтованої письмової мотивованої відмови замовника вважається підписаним в односторонньому порядку.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за зустрічним позовом прийнято виконані за договором № 01/08/14 роботи на суму 71 384, 09 грн., що підтверджується актом № РУ-00303 від 23.12.2014 р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Разом з тим, суд звертає у вагу на таке.

За сукупним змістом положень п. 2.4. договору № 01/08/14 оплата вартості виконаних робіт має здійснюватися протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту (відмови від його підписання), за умови оплати виконаних будівельних робіт за Договором субпідряду. Водночас, вказана умова не може стосуватися строку або терміну здійснення розрахунків, оскільки всупереч приписам ст. 252 ЦК України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, посилання на оплату виконаних будівельних робіт за Договором субпідряду як умову оплати за договором № 01/08/14 не є законним визначенням строку чи терміну в зобов'язанні, в тому числі вказівкою на подію, яка має неминуче настати, адже пов'язана із суб'єктивною поведінкою сторони, що обумовлена її волею.

Таким чином, зобов'язання у даному разі повинно виконуватись згідно вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача за зустрічним позовом з відповідною вимогою до відповідача, відтак термін виконання зобов'язання за договором № 01/08/14 є таким, що не настав.

За таких обставин, відсутні законні підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом вартості виконаних робіт за договором № 01/08/14, оскільки такі вимоги є передчасними.

Щодо позовних вимог за первісним позовом.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором субпідряду первісний позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаними представниками сторін довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та актами приймання виконаних робіт на загальну суму 2 407 551, 35 грн. Натомість відповідач, сплативши позивачу лише 250 000, 00 грн., свій обов'язок щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи в повному обсязі за Договором не виконав, у зв'язку з чим неоплаченою залишається сума робіт у розмірі 2 157 551, 35 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу на таке.

Матеріалами справи підтверджується підписання 28.02.2015 р. сторонами акту заліку зустрічних однорідних вимог на суму 169 371, 06 грн. (акти РУ-00007 на суму 118 752, 00 грн. та № РУ-00011 від 28.02.2015 р. на суму 50 619, 06 грн. за договором № 01/08/14), за яким заборгованість первісного відповідача за Договором субпідряду зменшується на 169 371, 06 грн.

За змістом ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З огляду на невстановлений в передбаченому законом порядку строк (термін) виконання зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором № 01/08/14 та відсутність доказів звернення з вимогою про виконання такого зобов'язання з порядку ст. 530 ЦК України, враховуючи підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт заліку зустрічних однорідних вимог від 28.02.2015 р. на суму 169 371, 06 грн., а отже відповідно до приписів ст. 601 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог в тому числі тих, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача за первісним позовом з оплати вартості виконаних за Договором субпідряду робіт припиняється на суму 169 371, 06 грн.

З огляду на вищенаведене, враховуючи також погоджені сторонами умови п.п. 5.4., 5.8 Договору субпідряду, за змістом яких генпідрядник сплачує субпідряднику вартість виконаних робіт з пропорційним вирахуванням раніше сплачених субпідрядником сум авансу та з вирахуванням 5% від загальної вартості виконаних робіт Гарантійного фонду, сума заборгованості відповідача за первісним позовом за Договором субпідряду складає 1 867 802, 72 грн. (2 407 551, 35 (вартість виконаних робіт) - 250 000, 00 (сума сплаченого авансу) - 120 377, 57 (сума, що складає 5% вартості виконаних робіт, утримана як Гарантійний фонд) - 169 371, 06 (сума, на яку зобов'язання є припиненим за актом взаємозаліку) = 1 867 802, 72 грн.).

За таких обставин, факт невиконання відповідачем за первісним позовом умов Договору субпідряду судом встановлено.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за змістом статті 651 ЦК України - договір може бути розірвано за наявності істотного порушення умов договору.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, передбачене статтею 188 ГК України надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору. Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 22/110 (абз. 8 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р. № 01-06/1642/2011).

Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів надсилання позивачем відповідачу пропозиції про розірвання спірного договору в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, позивач не позбавлений права звернутись за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Враховуючи те, що належних доказів повного виконання відповідачем за первісним позовом умов п.п. 5.4., 5.8 Договору субпідряду суду станом на момент вирішення спору по суті не надано, а позивачем за первісним позовом заперечується здійснення відповідачем оплати вартості виконаних робіт за Договором субпідряду, зазначене порушення відповідачем умов оспорюваного Договору субпідряду щодо оплати вважається судом істотним порушенням його умов, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що він розраховував під час укладання даного договору та за наслідками виконання робіт. Фактично позивачем недоотримано грошові кошти в розмірі 1 867 802, 72 грн. за виконані та прийняті роботи за Договором субпідряду за вирахуванням суми утриманого Гарантійного фонду, авансу та зарахованих зустрічних вимог.

Таким чином, оплата вартості виконаних та прийнятих робіт за Договором субпідряду є істотною умовою вказаного договору, а отже невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе за Договором субпідряду обов'язків по оплаті вартості виконаних та прийнятих робіт за таким договором є істотним порушенням його умов, що надає позивачу за первісним позовом право вимагати розірвання Договору субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про розірвання Договору субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа», а також Додаткових угод до нього №№ 1-5, а отже такі вимоги судом задовольняються.

Щодо вимог за первісним позовом про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 2 157 551, 35 грн., суд зазначає таке.

За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до приписів ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивач за первісним позовом вважає, що несплата генпідрядником (відповідачем за первісним позовом) вартості виконаних за Договором субпідряду робіт дає підстави вважати, що позивачеві завдано реальних збитків у розмірі 2 157 551, 35 грн., що складає вартість виконаних робіт за Договором субпідряду з урахуванням сплаченого авансу, однак без вирахування суми Гарантійного фонду (5% від загальної вартості виконаних робіт)., а також суми за актом заліку зустрічних позовних вимог.

Разом з тим, суд зазначає, що фактична сума основної заборгованості за договором, що виникла внаслідок порушення однією зі сторін свого обов'язку зі здійснення своєчасної оплати виконаних іншою стороною робіт, не може вважатись судом збитками у розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, оскільки факт недоотримання суми, яка складає вартість робіт - основний борг, жодним чином не свідчить про те, що позивач внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку, з метою відновлення свого порушеного права змушений був зробити такі витрати у заявленому розмірі. Позивач фактично добросовісно виконував покладене на нього умовами укладеного Договору субпідряду зобов'язання відповідно до приписів ст.ст. 173 та 193 ГК України.

Більше того, наведена позиція суду підтверджується також змістом норми ст. 226 ГК України, відповідно до якої відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Таким чином, позивач за первісним позовом не довів, що ним було понесено будь-які додаткові витрати, пов'язані з неналежним (несвоєчасним) виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт, як-от витрати на оплату праці охоронців майна (об'єкта будівництва) тощо, із наявним причинно-наслідковим зв'язком.

За таких обставин, несплата суми основної заборгованості із включенням 5% Гарантійного фонду та суми за актом заліку зустрічних позовних вимог не вважається судом понесеними збитками в розумінні вищенаведеного законодавства, а тому з огляду на здійснення судом розгляду спору виключно в межах предмету позову та заявлених підстав, в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 157 551, 35 грн. судом відмовлено.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За умовами п. 10.9 Договору субпідряду, за порушення генпідрядником грошових зобов'язань без поважних причин (несвоєчасну сплату виконаних робіт, несвоєчасний перерахунок авансів, інших платежів), останній сплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

При цьому, згідно з п. 10.10 Договору субпідряду, у випадку неналежного виконання обов'язків генпідрядником за даним договором, генпідрядник сплачує субпідряднику штраф у розмірі 0,5 процента від вартості робіт, виконаних за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язання у вигляді несплати суми основної заборгованості за Договором субпідряду, це є підставою для стягнення з відповідача господарських санкцій (штрафу, пені).

Згідно розрахунку позивача (з урахуванням позовної заяви зі збільшеним розміром позовних вимог) сума пені нараховується на суму основного боргу за вирахуванням суми Гарантійного фонду (5%), що однак визначений позивачем не від загальної суми виконаних робіт в порядку п. 5.8. Договору субпідряду, а від суми заборгованості, та становить 192 641, 54 грн., що обчислюється по кожному акту окремо, за загальний період з 28.01.2015 р. по 27.05.2015 р.

Перевіривши розрахунок пені по кожному акту в межах заявленого позивачем періоду, однак з урахуванням підписаного сторонами та скріпленого їх печатками 28.02.2015 р. акту взаємозаліку зустрічних позовних вимог, за яким зобов'язання в частині сплати 169 371, 06 грн. за Договором субпідряду припинено, та встановленої судом суми заборгованості за Договором субпідряду, суд зазначає, що до стягнення пені підлягає сума у розмірі 176 093, 71 грн., а отже вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, в зазначеній сумі.

Заявлена позивачем сума штрафу у розмірі 12 037, 76 грн., що в порядку п. 10.10. Договору субпідряду сплачується в розмірі 0,5 процента від вартості робіт, виконаних за даним договором також підлягає задоволенню. Так, матеріалами справи підтверджується, що сума робіт, виконана за Договором субпідряду, становить 2 407 551, 35 грн. За таких обставин, сума штрафу складає 12 037, 76 грн., а отже вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язання у вигляді несплати суми основної заборгованості за Договором субпідряду, це є підставою для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом, сума 3% річних та інфляційних втрат обчислюються відносно суми основного боргу за вирахуванням суми Гарантійного фонду (5%), що однак визначений позивачем не від загальної суми виконаних робіт в порядку п. 5.8. Договору субпідряду, а від суми заборгованості, по кожному акту за загальний період з 28.01.2015 р. по 27.05.2015 р. (розрахунок наявний у матеріалах справи) та становить 15 909, 46 грн. - 3% річних та 509 439, 31 грн. - інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок позивача, по кожному акту в межах заявленого позивачем періоду, однак з урахуванням підписаного сторонами та скріпленого їх печатками 28.02.2015 р. акту взаємозаліку зустрічних позовних вимог, за яким зобов'язання в частині сплати 169 371, 06 грн. за Договором субпідряду припинено, та встановленої судом суми заборгованості за Договором субпідряду, суд зазначає, що до стягнення в якості 3% річних підлягає сума у розмірі 14 547, 22 грн., в якості інфляційних втрат, з урахуванням Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» підлягає сума у розмірі 460 912, 75 грн., а отже первісні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у зазначених сумах.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом в даній справі підлягають задоволенню частково, в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за зустрічним - на позивача (ТОВ «Основа») з огляду на відмову в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір субпідряду № 03/03-14 від 03.03.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 17, ідентифікаційний код 13669489) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Вінокурова, будинок 9, ідентифікаційний код 36487303), а також Додаткові угоди до нього №№ 1-5.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 17, ідентифікаційний код 13669489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Вінокурова, будинок 9, ідентифікаційний код 36487303) суму штрафу у розмірі 12 037 (дванадцять тисяч тридцять сім) грн. 76 коп., 3 % річних у розмірі 14 547 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 22 коп., пеню в розмірі 176 093 (сто сімдесят шість тисяч дев'яносто три) грн. 71 коп., інфляційні втрати в розмірі 460 912 (чотириста шістдесят тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 489 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 83 коп.

4. В іншій частині первісного позову відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 28.05.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева