Рішення № 44675388, 08.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.15 Справа № 904/3567/15

За позовом публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 5", м. Вишгород, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8", м. Дніпропетровськ

про стягнення 74 954,69 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Носова П.І., довіреність б/н від 12.01.2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №5" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ №8" (далі-Відповідач) про стягнення 74 954,69 грн. штрафних санкцій за договором поставки борошна №219 від 11.08.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 19.05.2015 розгляд справи відкладався на 04.06.2015 у зв'язку з неявкою Відповідача в судове засідання та з метою витребування додаткових доказів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за отриманий товар.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання, призначені на 19.05.2015, 04.06.2015 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4910702083894, №4910702217041, що міститься в матеріалах справи; 03.06.2015 подав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити у зв'язку зі сплатою Відповідачем заборгованості в повному обсязі. Суд долучив відзив на позовну заяву до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки неможливість присутності в судових засіданнях представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 04.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази, заслухавши представника Позивача, господарський суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі №904/7676/14 (суддя Мартинюк С.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод № 5" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8"про стягнення 222 688,14 грн., позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб №8" на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод №5" 218 002,00 грн. основного боргу, 4184,05 грн. пені, 502,09 грн. 3% річних та 1827 грн. судового збору (а.с.18-21).

14.11.2014 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2013 видано наказ.

Загальна сума основного боргу по справі №904/7676/14 за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 склала суму у розмірі 218 002,00 грн.

Вказане вище рішення суду винесено з підстав існування між сторонами договірних відносин за Договором поставки борошна №219 від 11.08.2014 та неналежним його виконанням зі сторони Відповідача.

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, з моменту винесення рішення по справі №904/7676/14 та видачі наказу на його примусове виконання, заборгованість Відповідачем сплачена частково, а саме 12.03.2015 сплачено суму в розмірі 113 938,76 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача (а.с. 22).

Внаслідок вказаної оплати сума боргу зменшилась та на час подання даного позову до суду становить 104 063,24 грн.

Крім того, як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі №904/7676/14, пеня та 3% річних Позивачем розраховані та відповідно стягнуті судом за період з 03.09.2014 по 01.10.2014

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, нараховану за період з 02.10.2014 по 03.03.2015 в сумі 26 304,59 грн., 3% річних за період з 02.10.2014 по 14.04.2015 в сумі 3 184,96 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 45 465,14 грн., які нараховані на суму основного боргу, стягнуту рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі №904/7676/14, а саме на суму 218 002,00 грн.

Станом на дату звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем заборгованість яка стягнута рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі №904/7676/14 в повному обсязі не сплачена, доказів з цього приводу сторонами суду не надано.

Перевіривши вказаний розрахунок, період його нарахування Позивачем з урахуванням вказаного вище рішення суду, суд погоджується з останнім та вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на нижче викладене.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу.

У ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з вимог ст. 625 ЦК України випливає обов'язок боржника, відшкодувати кредитору, спричинені інфляцією збитки з нарахованими процентами річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, однак при цьому Позивач не взяв до уваги той факт, що вищевказані положення ст. 625 Цивільного кодексу України застосовуються виключно щодо вимог кредитора до боржника щодо сплати саме суми основного боргу.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати заборгованості, яку присуджено до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі №904/7676/14, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрати, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме підлягають стягненню 26 304,59 грн. - пені, 3 184,96 грн. - 3% річних, 45 465,14 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Заперечення Відповідача, викладені у його відзиві на позовну заяву, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Як вказує Відповідач в своєму відзиві, заборгованість в сумі 218 002,00 грн. ним сплачена в повному обсязі згідно платіжних доручень №5 від 04.02.2015, від 17.02.2015, від 14.04.2014, від 14.04.2015 та від 07.05.2015.

Судом вказані доводи Відповідача не враховуються, оскільки зі вказаних платіжних документів вбачається, що перераховані згідно них суми сплачені до ГУ ДКСУ У Дніпропетровській області, тоді як доказів зарахування вказаних коштів на рахунок Позивача Відповідачем суду не надано.

Сума, на яку фактично зменшився борг Відповідача за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі №904/7676/14, є 129 530,03 грн., яка була зарахована на рахунок Позивача з 12.03.2015, тоді як розрахунок штрафних санкцій виконано останнім з урахуванням зменшення заборгованості на вказану суму.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 35, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ №8" (49117, м.Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18, ЄДРПОУ 39158369) на користь публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №5" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, ЄДРПОУ 05465672) 26 304,59 грн. - пені, 3 184,96 грн. - 3% річних, 45 465,14 грн. інфляційних втрат, 1 827,00 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.06.2015.

Суддя А.Є. Соловйова