Рішення № 44675246, 04.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.15р. Справа № 904/2322/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот", м.Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 112 718,40 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Омельяненко В. В., довіреність № 01-02/204 від 17.12.2014р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 112 718,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/ДН-312-464/НЮп/164 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, в частині неправомірного нарахування та стягнення грошових коштів за затримку вагонів.

Ухвалою суду від 19.03.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 15.04.2015р.

15.04.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

15.04.2015р. розгляд справи відкладено на 27.04.2015р.

27.04.2015р. в засіданні оголошено перерву до 18.05.2015р.

Ухвалою суду від 18.05.2015р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду справи до 03.06.2015р. включно, в засіданні оголошено перерву до 28.05.2015р.

28.05.2015р. у судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2015р.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.05.2015р., в якому відображені відомості про явку сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (вантажовласник) було укладено договір № ПР/ДН-312-464/НЮп/134 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - договір).

Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в тарифному керівництві № 1 чинному на момент надання послуг та додатку № 1 до цього договору (п. 2.2. договору).

Залізниця зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги, у тому числі плата за користування вагонами і контейнерами, згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Порт Велике Запоріжжя. Для проведення розрахунків та обліку сплачених сум залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду № 7901244 та коду вантажовідправника, вантажоодержувача 0233 (п. 2.3. договору)

У разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів, зборів та порядок їх сплати і т. ін., дані зміни застосовуються сторонами по даному договору в порядку і в строк, передбачений даними нормативними актами, з подальшим приведенням договору у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору. У разі зміни ставок послуг, що надається залізницею за вільними тарифами, зазначених в додатку № 1 до даного договору, нові ставки доводяться до відома вантажовласника через станції та застосовуються з моменту ввеження їх в дію залізницею (п. 7.2. договору).

У вересні-жовні 2014р. на станції Мелітополь було затримано групу вагонів з вантажем пісок будівельний, що перевозились за накладними, а саме:

- накладною № 47666011 від 25.09.2014р. зі станції Запоріжжя-1 з призначенням на станцію Севастополь - Товарний (а.с. 38);

- накладними № 47708680 від 25.09.2014р., 45404019 від 17.10.2014р. зі станції Запоріжжя-1 з призначенням на станцію Керч (а.с. 41, 23);

- накладними №№ 45366614 від 16.10.2014р., 47708219 від 26.09.2014р. зі станції Запоріжжя-1 з призначенням на станцію Інкерман-2 (25, 29)

- за накладними №№ 47708243 від 26.09.2014р., 45324100 від 15.10.2014р., 47665997 від 25.09.2014р. зі станції Запоріжжя-1 з призначенням на станцію Комишева Бухта (33, 27,35).

Згідно з Правилами користування вагонів і контейнерами станцією Мелітополь складені акти загальної форми про початок затримки вагонів на станції Мелітополь з причин відсутності митної декларації.

Після закінчення митного оформлення, надання перевізних документів з відміткою митниці про дозвіл відправлення вантажу станцією Мелітополь були складені акти загальної форми про закінчення затримки вагонів, з зазначенням часу відправлення вагонів.

За час очікування митного оформлення працівниками ст. Мелітополь за накопичувальними картками №02101984 (а.с. 20-21), №01112290 (а.с.18-19) були нараховані платежі: збір за зберігання, плата за користування вагонами, збір за телеграфні повідомлення (42383,10грн. та 51548,90грн. выдповыдно).

Вказані накопичувальні картки не були підписані представниками перевізника, оскільки на станції Мелітополь була відсутня особа, на яку було покладено обов'язки з підписання розрахункових документів, у зв'язку з чим складені акти загальної форми №№ 0936, 1168 (а.с. 72, 87).

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут), п.2,15 Правил користування вагонами та контейнерами (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, далі - Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами) залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №866/508, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст..46 Статуту).

Згідно з п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. (п.12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Позивач стверджує, що залізниця неправомірно здійснила нарахування та списання грошових коштів (збір за користування вагонами та збір за зберігання вантажу), посилаючись на наступне. Залізницею було здійснено стягнення та списання грошових коштів за накопичувальною карткою № 02101984 від 02.10.2014р. у зв'язку з відсутністю митної декларації та набранням чинності 27.09.2014р. ЗУ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Позивач вважає, що до 27.09.2014р. ст. 329 Митного кодексу не застосовувалась, а тому митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення до 27.09.2014р. не вимагались. Оскільки залізницею від відправника прийнято до відправки вантаж (пісок) до 27.09.2014р. (набрання чинності вищевказаного закону), то ніякої митної декларації не потрібно, а тому залізницею безпідставно затримано вагони з вантажем порту та стягнуто з порту грошові кошти у розмірі 42 383,10 грн. за накопичувальною карткою №02101984.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який набрав чинності 27.09.2014р. (далі -Закон) ВЕЗ "Крим" запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

ВЕЗ "Крим" запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п.2.1. ст.2 Закону).

На території ВЕЗ "Крим" діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб (п.3.1. ст.3 Закону).

Митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщенні через митну територію України. (п.6.3. ст.6 Закону).

Ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (п.4 ч.1 ст.1 Митного кодексу України).

Посилання позивача на факт передачі товару (піску) залізниці до 27.09.2014р. є в даному випадку недоречними, оскільки визначальним є те, що дії, безпосередньо направлені на переміщення товарів через митний кордон, відбувались вже після набрання чинності Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Також позивач заперечує щодо стягнення та списання грошових коштів відповідно до накопичувальної картки №01112290 від 01.11.2014р. у розмірі 51 548,90 грн., посилаючись на ч. 2 ст. 322 Митного кодексу України, зазначаючи, що саме залізницею доставлені вагони з вантажем (піском) на ст.Мелітополь, тому залізниця зобов'язана була звернутись до відповідного органу доходів і зборів, що не було зроблено своєчасно та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 322 Митного кодексу України передбачено, що, особа, яка доставила товари, транспортні засоби комерційного призначення у місце, визначене органами доходів і зборів, зобов'язана повідомити про це відповідний орган доходів і зборів у мінімально можливий строк, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для органу доходів і зборів, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити, що ця норма застосовується, коли органами доходів і зборів визначене інше місце (не пункт пропуску через державний кордон України) для здійснення митного контролю та митного оформлення. Наведене відповідає вимогам ч.1 ст. 322 Митного кодексу України, якою унормовано, що товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через

Позивач стверджує, що залізниця неправомірно нараховує плату за затримку вагонів за накладними №45324100 та №45366614 за одну добу - 18.10.2014р. та 21.10.2014р. відповідно, оскільки, як вказує позивач, дата відмітки митного органу відправлення - 17.10.2014р. та 20.10.2014р.

Наведене твердження позивача спростовується матеріалами справи. Так, на у накладних №45324100 (а.с.107) та №45366614 (а.с.108) міститься відтиск штампу митниці 18.10.2014р. та 21.10.2014р.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 1 827,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.06.2015

Суддя І.В. Мілєва