Рішення № 44675114, 02.06.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2015 р. Справа № 902/186/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Судді: Банасько О.О.; Мельник П.А.

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача: Попова Л.І.- згідно довіреності;

відповідача, Неліпа П.І.- згідно довіреності;

відповідача: Штейко Ю.В.- згідно довіреності;

відповідача, Дубінська Н.Д.- згідно довіреності;

третьої особи 1 (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України): не з'явився;

третьої особи 2 (Міністерство інфраструктури України): не з'явився;

третьої особи 3 (Державне агентство автомобільних доріг України): не з'явився;

Вінницького територіального сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, Колесник З.В. - головний спеціаліст сектору НКРЕКП у Вінницькій області - згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021) в особі філії Управління магістральних газопроводів "КИЇВТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (проспект Космонавта Комарова, 44, м. Київ, 03065)

до:Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (вул. Єрмакова, буд.2 А, м. Вінниця, 21036) за участі в справі в якості 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні: позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 30) (третя особа 1); на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, 14) (третя особа 2), Державне агентство автомобільних доріг України (03680, м.Київ, МСП-150, вул..Фізкультури, 9) (третя особа 3)

про зобов'язання укласти договір № 15010002209 на експлуатацію єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними підприємствами) від 12.01.2015 р.-

ВСТАНОВИВ :

Рекомендованим повідомленням органу поштового зв'язку стверджується вручення копій ухвали від 30.04.2015 р. позивачеві, відповідачеві, третім особам відповідно 13, 13, 12, 13, 13, 13.05.2015 р..

Цим стверджується повідомлення належним чином учасників процесу про час і місце розгляду розгляду судом справи.

Третя особа 2 в листі від 28.05.2015 р. подала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника в зв'язку із неможливістю його направити в судове засідання.

Представники позивача, відповідача не заперечили проти цього клопотання.

Суд прийшов до висновку про задоволення вказаного клопотання, оскільки неявка представника третьої особи 2 не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа 3 в поясненнях від 28.04.2015 р. пояснила, що при будівництві ділянки автомобільної дороги М-21 Житомир - Могилів - Подільський (через Вінницю) в обхід м.Калинівки Вінницької області, в зв'язку з виробничою необхідністю було проведено переукладення ниток магістрального газопроводу філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз". Переукладення їх здійснювалося з дозволу Бердичівського лінійного відділу УМГ "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз". Пояснює, що перед початком переукладання ниток магістрального газопроводу, вони на баланс служби автомобільних доріг не передавалися. Пояснює, що перенесення частини газопроводу не може вважатися створенням нової речі, на яку набувається право власності особою якою вона створена, відповідно до ст.ст.329, 331 ЦК України, а тому вважає, що відповідач не має права власності на газопровід, до складу якого внесено зміни. Вважає власником вказаного газопроводу згідно Закону України "Про трубопровідний транспорт" є держава, якою газопровід передається в оперативне управління позивачеві. В зв'язку із цим пояснює, що надати докази закріплення за відповідачем перенесеної ділянки газопроводу та її передачу від відповідача до позивача не може, оскільки таке закріплення ділянки газопроводу за відповідачем не здійснювалося. Просить в задоволенні позову відмовити. Також третя особа 3 просить просить здійснити розгляд справи за відсутності її представника.

Представники позивача, відповідача проти цього клопотання не заперечили.

З огляду на надані третьою особою 3 письмові пояснення, суд приходить до висновку про те, що неявка представника третьої особи 3 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а відтак і про задоволення вказаного клопотання третьої особи 3.

З огляду на подані в справу докази, повідомлення третьої особи 1 належним чином про час і місце розгляду справи, суд приходить до висновку про те, що неявка в судове засідання представника третьої особи 1 не перешкоджає вирішенню спору та про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі від 06.03.2015 р. (а.с.62-64) і його представники в судовому засіданні проти позову заперечив покликаючись на те, що служба автомобільних доріг у Вінницькій області (надалі Служба) є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України. Пояснили, що майно Служби складають закріплені за нею основні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в її самостійному балансі. Зазначили, що автомобільні дороги загального користування, мости та інші штучні споруди, що закріплені за Службою, обліковуються на її балансі, враховуються і відображаються окремо в аналітичному обліку. Також вказав, що автомобільні дороги загального користування належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України. Майно Служби є державною власністю і закріплене за нею на праві оперативного, управління. Зазначив про те, що на балансі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області обліковується 9,5 тис. км. автомобільних доріг загального користування, в тому числі автодорога «Житомир- Могилів-Подільський». Вказав, що автомобільна дорога загального користування, державного значення «Житомир- Могилів-Подільський», індекс дороги М-21. Автодорога обліковується на балансі Служби з залишковою вартістю 152577,9 тис. грн., протяжністю 179800 йог. м (на території області) та зареєстрована в реєстрі майна державної власності за реєстровим № 25845655.2. АААЖИЖ930. Вказали про те, що згідно бухгалтерських даних, газопроводи на балансі служби не обліковуються та відсутні. 13.01.2015 року Службою автодоріг від Бердичівського JIB УМГ Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», отримано листа від 12.01.2015р. № 38/3-01 про укладання договору та два примірники проекту договору № 1501000229 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України. Зазначили про те, що враховуючи те, що Служба діє відповідно до «Положення про Службу автомобільних доріг у Вінницькій області», затвердженого наказом Укравтодору від 02.11.2011р. № 12, згідно до вимог якого, Служба володіє, користується та розпоряджається майном за погодженням Укравтодору, нами 15.01.2015 року направлено лист голові Укравтодору, про погодження та надання дозволу на укладення даного договору. Про даний факт служба направила повідомлення начальнику Бердичівського ЛВ УМГ, від 15.01.2015 року вихідний №33. Крім того, в п.2 даного листа ми повідомили начальника Бердичівського ЛВ УМГ про те, що при складані проекту договору, Бердичівським ЛВ УМГ невірно визначено установчий документ на підставі якого діє Служба. Вказали про те, що однак реагування на даний факт ніякого не отримали. Зазначивши в проекті договору дату його укладення 12 січня 2015 року, позивачем порушено вимоги ст. ст. 638, 640 ЦК України та ст. 179 ГК України, в зв'язку з тим, що пропозицію укласти договір та його проект отримано службою 13.01.2015р.. Також зазначив, що Постановою НКРЕ від 07.03.2015р. № 228 затверджено Типовий договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами).Вказали про те, що служба автомобільних доріг у Вінницькій області не являється власником жодної складової Єдиної газотранспортної системи, не володіє газопроводами, а відтак не підпадає під дію Постанови НКРЕ від 07.03.2015р. № 228, а усе майно Служби є державною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління, тим більш, що у складі даного майна газопроводи відсутні. Зазначив про те, що даний факт підтверджено бухгалтерською довідкою Служби та листом Державного агентства автомобільних доріг України від 30.01.2015 року № 373/1/7.1-8-112/09. Вказує про те, що твердження позивача про те, що «У служби автомобільних доріг у Вінницькій області на балансі перебуває об'єкт ЄГТС - магістральний газопровід...» є безпідставним не обґрунтованим та нічим не підтвердженим. Зазначили про те, що даний об'єкт перебував і перебуває на балансі позивача. При будівництві ділянки автомобільної дороги М-21, "Житомир - Могилів- Подільський - (через Вінницю) в обхід м. Калинівки, Вінницької області", в зв'язку з виробничою необхідністю, було проведено переукладення ниток магістрального газопроводу, філії «Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз" ПАТ „Укртрансгаз". Вказали про те, що переукладення ниток магістрального газопроводу проводилося з дозволу Бердичівського лінійного відділу Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз». Зазначив про те, що перед початком переукладення ниток магістральних газопроводів, вони на баланс Служби не передавалися. Перенесення частини газопроводу не може вважатись створенням нової речі, на яку набувається право власності особою, якою вона створена, відповідно до статей 329 та 331 Цивільного кодексу України, тому Служба автодоріг у Вінницькій області не має права на газопровід до складу якого внесено зміни.Власником даного газопроводу згідно Закону України «Про трубопровідний транспорт» є держава, яке передане в оперативне управління ПАТ „Укртрансгаз".

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з тих же підстав, а також додатково пояснили, що відповідач діє на підставі положення про нього затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.11.2011 р. (а.с.66-73) згідно якому відповідач є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України і Міністерства інфраструктури України. Відповідач є неприбутковою організацією і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Метою діяльності відповідача є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, удосконалення і раціонального розвитку дорожньої інфраструктури. Також пояснив, що майно служби складають закріплені за відповідачем основні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в її самостійному балансі. Відповідач володіє, користується та розпоряджається майном за погодженням Укравтодору, вчиняючи щодо нього будь-які дії, згідно із законодавством майно відповідача є державною власністю і закріпленим за ним на праві оперативного управління. Стверджує, що магістральний газопровід (перемичка газопроводу км.38 (точка підключення) газопроводу-відгалуження ДУ-200 до м.Вінниця кінцева точка О лумпінгу ДУ 500, діаметром 219 мм. довжиною 7,528 км. (Калинівський район, Вінницької області), яку позивач вказує як предмет експлуатації в проекті договору № 1501000229, що є предметом позову, не є власністю відповідача і не знаходиться на балансі відповідача. В зв'язку із цим, стверджує, що відповідач не експлуатує вказану ділянку магістрального газопроводу, не вчиняє заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 р. № 3041-VI, Правилами безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 р. № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.1998 р. за № 318/2758.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Із запереченнями позивача проти позову не погодився. Пояснив, що перебування на балансі у відповідача вказаної ділянки магістрального газопроводу стверджуються довідкою без номера і дати, наданою з позовною заявою. Також вважає, що це вбачається із акта готовності до експлуатації від 10.11.2010 р. (а.с.52-55). Зазначив, що позивач здійснює транспортування природного газу ділянкою магістрального газопроводу яка не знаходиться на балансі позивача. Також представник позивача пояснив, що оскільки відповідач не передав на баланс позивачеві вказану ділянку магістрального газопроводу і ухиляється від укладення договору, то позивач не вчиняє заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 р. № 3041-VI, Правилами безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 р. № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.1998 р. за № 318/2758. Зазначив, що позивач підпорядковується міністерству енергетики та вугільної промисловості та вугільної промисловості України.

Представник Сектору НКРЕКП у Вінницькій області в порядку ст.30 ГПК України пояснив, що згідно ст.13 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 р. № 192/96-ВР, Постановою НКРЕ України від 13.01.2010 р. № 9, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 р. за № 26/17321 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами», відповідач не може здійснювати експлуатацію ділянки магістрального газопроводу, в зв'язку із відсутністю у нього ліцензії на це, а це може здійснювати на підставі ліцензії тільки позивач, як спеціалізоване підприємство.

Також представник Сектору НКРЕКП у Вінницькій області пояснив, що відповідач не може мати у власності, на балансі ділянку магістрального газопроводу, оскільки не є газотранспортним підприємством, не має ліцензії на транспортування природного газу магістральним газопроводом. Таким власником, вважає може бути згідно законодавства, тільки позивач, який є газотранспортним підприємством.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача НКРЕКП, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ч.1 ст.92, ст.630, ч.1ст.638 ЦК України, ч.1 ст.133, ч.1 ст.134, ст.ст.135,136,137, ч.2 ст.141, ч.4 ст.179, ч.3 ст.184 ГК України, ст.1, 42 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001 р. № 2665-ІІІ зі змінами, ст.1, 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 р. № 192/96-ВР зі змінами, п.1.3, 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами (надалі "Ліцензійні умови"), затверджених постановою НКРЕ України від 13.01.2010 р. № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 р. за № 26/17321, постановою НКРЕ від 07.03.2013 р. № 228 "Про затвердження типового договору на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільчими підприємствами)", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.03.2013 р. за № 493/23025, ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України прийшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, НКРЕКП. Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача укласти договір № 1501000229 від 12.01.2015 р. на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними підприємствами) - надалі «договір» вважаючи відповідача балансоутримувачем ділянки магістрального газопроводу (перемичка газопроводу км.38 (точка підключення) газопроводу-відгалуження ДУ-200 до м.Вінниця кінцева точка О лумпінгу ДУ 500, діаметром 219 мм., що знаходиться у Калинівському районі, Вінницької області, довжиною 7,528 км. І введене в експлуатацію 10.11.2010 р. (надалі «ділянка магістрального газопроводу»).

В п.1.1., 1.2, 1.3, 1.5 проекту договору (а.с. 10-16), що є предметом позову, вказано: замовник (відповідач) має передати виконавцю (позивачеві) в експлуатацію складові єдиної газотранспортної системи, які призначені для транзитного, міждержавного, міжрегіонального транспортування природного газу (надалі «об'єкт»): Під складовими (об'єктом) розуміється об'єкт газопостачання, наданий відповідачем для експлуатації позивачем, що перебуває у власності відповідача. Надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення позивачем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення транспортування природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту…Надання послуг, робіт здійснюється за умови наявності у відповідача документів, що підтверджують право власності на об'єкт, а також виконавчо-технічної документації на об'єкт згідно з вимогами нормативно - правових актів, акта розмежування меж балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідності об'єктів газопостачання правилам технічної експлуатації та вимогам Правил безпеки.

Вказаний проект договору розроблений на підставі Типового договору затвердженого постановою НКРЕ від 07.03.2013 р. №228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2013 р. за № 493/23025. В п.1,2 цього наказу НКРЕ вказано про затвердження Типового договору на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами. Зобов'язано власників складових єдиної газотранспортної системи України та газотранспортні підприємства привести свої договори у відповідність до Типового договору.

Згідно ч.4 ст.179, ч.3 ст.184 ГК України сторони договору не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно статуту позивача, Положення про його філію «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз», Положення про Бердичівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів метою і завданням їх діяльності є експлуатація магістральних газопроводів газотранспортної системи, наданням послуг з безпечного транспортування природного газу…

Згідно положення про відповідача метою і завданням його діяльності є утримання і розвиток автомобільних доріг.

Із типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), затвердженого НКРЕ, проекту договору, що є предметом спору вбачається, що необхідною умовою для укладення такого договору є доведення позивачем, або спростування відповідачем, встановлення судом такої фактичної обставини, як те, що відповідач є чи не є власником ділянки магістрального газопроводу.

Із п.1.1,1.4, 1.5, 1.6, 5.1, 5.2, 5.3 Положення про відповідача (а.с.67,72) вбачається, що відповідач є державною організацією. Майно відповідача складають закріплені за нею основні фонди, інші цінності, які є держаною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління.

Згідно з ч.1,2 ст.137 ГК України Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Із матеріалів справи, пояснень представників позивача, відповідача в судових засіданнях вбачається, що при будівництві ділянки автомобільної дороги М-21 «Житомир - Могилів - Подільський» (через Вінницю) в обхід м.Килинівки, Вінницької області, в зв'язку з виробничою необхідністю відповідачем, за погодженням з позивачем, було проведено перенесення (переустрій) ниток магістральних газопроводів, що належали позивачеві з одного місця в інше. Внаслідок перенесення магістрального газопроводу згідно технологічної схеми поданої Бердичівським ЛВ УМГ, що входить до складу позивача, з листом від 30.03.2015 р. № 608/1-01 становить 7,4 км., а по акту готовності до експлуатації переустрою магістрального газопроводу від 10.11.2010 р. - 7, 528 км.

Звернення із позовом до суду про спонукання укласти договір про експлуатацію єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними організаціями) від 12.01.2015 р. передувало численне листування сторін щодо безоплатної передачі відповідачем позивачеві перенесеної ділянки магістрального газопроводу позивачеві. Це стверджується листами Бердичівського ЛВ УМГ УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» від 06.12.2011 р. № 2978 (а.с.29), від 06.02.2012 р. № 406 (а.с.30), від 11.01.2012 р. (а.с.31), від 23.02.2012 р. № 554 (а.с.34), листом відповідача від 23.03.2011 р. № 302 (а.с.56) до Державної служби автомобільних доріг України, листом Державного агентства автомобільних доріг України від 17.02.2012 р. № 1/10.1-7-87/10 (а.с.33) адресованому ДК «Укртрансгаз» і відповідачеві про не заперечення проти безоплатної передачі у державну власність на баланс ДК «Укртрансгаз» в особі Бердичівського ЛВ УМГ відповідно до Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482.

Представниками позивача, відповідача пояснено, що перенесена в зв'язку з будівництвом автодороги, ділянка магістрального газопроводу так і не передана позивачеві на баланс.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку про те, що дійсною причиною виникнення спору є не передання позивачеві, в установленому законом порядку, перенесеної ділянки магістрального газопроводу, а не ухилення відповідача від укладення договору, який є предметом позову.

Подання позову до суду про спонукання укласти договір, що є предметом спору, суд розцінює як намагання позивача, у спосіб передбачений законом, вплинути на відповідача і змусити його передати на баланс позивачеві перенесену ділянку магістрального газопроводу.

Згідно ст..9,10 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. № 2862-IV, п.1, підп..3 п.3 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України затвердженого Кабінетом міністрів України від 10.09.2014 р. № 439, п.1, підп..5 п.5 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого указом Президента України від 12.05.2011 р. № 581/2011 ділянка (складові) перенесеного газопроводу не відноситься до складових автомобільної дороги, а відтак не може перебувати у власності на праві оперативного управління, на балансі відповідача. Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах…дорожнього господарства…і здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, організацій що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.

Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується Кабінетом міністрів України, через Міністерство інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Серед основних завдань Укравтодору є здійснення управління об'єктами державної власності. Профільним Міністерством якому підпорядковується позивач є Міністерство енергетик та вугільної промисловості України. Згідно п.1, підп.47, 48 п.4 Положення про Міністерство енергетик та вугільної промисловості України затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 р. №382/2011 вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, … та нафтогазовому комплексах.

Міненерговугілля України відповідно до покладених на нього завдань здійснює внутрішній контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, що належать до його сфери управління, здійснюють у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В п.1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 Положення про відповідача (а.с.67-71) затвердженого наказом Укравтодору від 02.11.2011 р. № 22, передбачено, що Служба автомобільних доріг у Вінницькій області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агенства автомобільних доріг України (Укравтодор), є неприбутковою організацією і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Метою діяльності відповідача є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користуваня...удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури,що обслуговується,... здійснення функцій замовника по всьому комплексу дорожніх робіт, технічного нагляду за станом автомобільних доріг загального користування, мостів, та інших штучних споруд, організовувати належне утримання автомобільних доріг, що обліковуються на її балансі.

Вказане Положення є установчим документом відповідача. З огляду на вказані пункти Положення відповідача він не може набути цивільних прав та обов'язків, як замовник, за спірним проектом договору № 15010002209 на експлуатацію єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними підприємствами) від 12.01.2015 р., що є предметом спору, оскільки укладення відповідачем такого договору як замовником не відповідало б і суперечило установчому документу відповідача - п.1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 Положення, а відтак і вимогам ч.1 ст.92 ЦК України, оскільки до мети, завдання відповідача входить утримання автомобільних доріг загального користування а не магістральних газопроводів.

Згідно ст.184, ч.4 ст.179 ГК України укладення договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст.179 ГК України.

При укладення договору на основі типового затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, сторони не можуть відступати від змісту типового договору але мають право конкретизувати його умови.

Згідно постанови НКРЕ від 07.03.2013 р. № 228 і Типового договору затвердженого цією постановою договір на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України, може укладатися тільки з замовником який обов'язково має бути власником складової єдиної газотранспортної системи в проекті і виконавцями які є газотранспортними або газорозподільними підприємствами.

Згідно п.1.1, 3.1, 3.2.1, 3.2.5 статуту позивача (а.с.156-157), п.1.3 Ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕ від 13.01.2010 р. № 9 позивач є газотранспортним підприємством метою і предметом діяльності якого є транспортування природного газу магістральними газопроводами, їх експлуатація, реконструкція і сервісне обслуговування.

Згідно ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак для спонукання до укладання спірного договору, позивач мав довести те, що відповідач є власником складової єдиної газотранспортної системи.

Згідно ст.133, 136, 137 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання на якій будується їх господарська діяльність становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника. Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Згідно п.5.1, 5.2, 5.3 Положення про відповідача (а.с.72) майно відповідача складають закріплені за ним основні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Відповідач володіє, користується та розпоряджається майном за погодженням з Укравтодором. Майно відповідача є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління.

У копії обліку основних засобів поданих відповідачем з листом від 02.06.2015 р. не вбачається перебування у відповідача в оперативному управлінні (власності) і на балансі складової магістрального газопроводу.

Довідки про балансоутримувача, про знаходження і про відсутність на балансі складової магістрального газопроводу на балансі відповідача визнаються судом неналежними доказами, оскільки не містять в собі необхідного для будь-якого документа реквізита - дати складання довідки.

Окрім того довідка є похідним а не первинним документом, який має складатися на основі первинних документів. Сторонами не надано суду бухгалтерських, інших документів, які стверджують передання відповідачеві в оперативне управління складової магістрального газопроводу, постановки відповідачем її на баланс.

Окрім того, перебування на балансі майна, не є і не може бути доказом права власності на це майно особи у якої це майно перебуває на балансі.

В зв'язку з цим, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що право власності, а відтак і те, що відповідач є власником складової магістрального газопроводу, стверджується довідками відповідача про балансоутримувача.

Всупереч вимогам ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, ухвал суду, позивач не довів належними доказами те, що відповідач є власником складової магістрального газопроводу, а відтак і не довів обов'язок відповідача укласти договір, що є предметом спору, оскільки такий договір, згідно Типового договору може укладатися замовником який є власником складової магістрального газопроводу. Не є доказами власності і технічні умови і робочий акт про готовність до експлуатації, оскільки не є правоустановлюючими документами.

Судом також не добуто таких доказів, не зважаючи на їх витребування від профільних Міністерств сторін, Укравтодору.

Згідно ст.7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 р. № 192/96-ВР, п.1.3 вищевказаних Ліцензійних умов магістральний трубопровідний транспорт має важливе народно господарське та оборонне значення і є державною власністю України.

Газотранспортна система - це майновий виробничий комплекс, який складається з організаційно і технологічно пов'язаних об'єктів, призначених для транспортування, зберігання газу і включає магістральні газопроводи, газопроводи - відгалуження, газорозподільні станції та підземні сховища газу.

Магістральний газопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, за допомогою який здійснюється транспортування газу до газорозподільних станцій та які запроектовані і збудовані згідно з державними нормами щодо магістральних трубопроводів.

Газотранспортне підприємство - це суб'єкт господарювання, що здійснює транспортування газу магістральними трубопроводами...з використанням об'єктів газотранспортної системи, які перебувають у його власності чи користуванні.

Перенесена ділянка магістрального газопроводу будувалася не за кошти комунальних, приватних підприємств (ч.2 ст.7 Закону України № 192/96-ВР від 15.05.1996 р.).

З огляду на вказане, на зміст статуту позивача, положення відповідача позивач є газотранспортним підприємством, а відповідач не є не може бути власником складової магістрального газопроводу, а відтак не може бути стороною - замовником, спірного договору.

У позивача відсутні правові підстави для спонукання відповідача до укладення спірного договору, а в суда відтак і для задоволення позову. Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім того, всупереч вимогам ч.3 ст.184, ч.4 ст.179, ч.2,3 ст.180 ГК України, ч.1 ст.638 ЦК України, додатку № 1 до проекту спірного договору, позивачем в п.1.1, 1.2 проекту спірного договору № 15010002209 від 12.01.2015 р. додатку №1 до нього позивачем, як особою, яка склала і направила відповідачеві проект договору не конкретизовано такої істотної умови як предмет договору, і зокрема - найменування об'єкта, його місцезнаходження (довжина - км), інвентарний номер, первісна, залишкова вартість (а.с.5-6).

Не є доказом зазначення і конкретизації предмета договору додаток № 2 до спірного проекту договору, оскільки він містить назву послуг (робіт) а не довжину магістрального газопроводу (7,528 км.), інвентарний номер, назву (магістральний газопровід), місцезнаходження (Калинівський район, Вінницька область).

В зв'язку із відмовою в позові судові витрати на судовий збір в сумі 1 218 грн. на підставі ч.1,5 ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 30, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ :

1. В позові Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії Управління магістральних газопроводів "КИЇВТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області за участі в справі в якості 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні: позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (третя особа 1); на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України (третя особа 2), Державне агентство автомобільних доріг України (третя особа 3) про зобов'язання укласти договір № 15010002209 на експлуатацію єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними підприємствами) від 12.01.2015 р. відмовити.

2. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 218 грн. покласти на позивача.

3. Копію даного рішення направити рекомендованими листами третім особам 1,2,3, або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.06.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України оформлено і підписано 08 червня 2015 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Головуючий суддя Білоус В.В.

Судді Мельник П.А.

Банасько О.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 30) (третя особа 1);

3 - Міністерству інфраструктури України (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, 14) (третя особа 2);

4 - Державне агентство автомобільних доріг України (03680, м.Київ, МСП-150, вул..Фізкультури, 9) (третя особа 3)