Постанова № 44672195, 27.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3647/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/346/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 27.05.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Петровської А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року, якою громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого інженером компанії "Хауни Машиненбау АГ" в м. Гамбург, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією вилученої валюти в сумі 34780 Євро в дохід держави, -

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 25 березня 2015 року о 15 годині 00 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_3, який прибув до України з Німеччини, м. Мюнхен, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину ОСОБА_3 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 9500 Євро.

Після цього ОСОБА_3 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт», де ним була видана готівка в розмірі 44780 Євро, які знаходилися в одному з відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів ОСОБА_3 10000 євро належить йому особисто, 16000 Євро належить його дружині, 18780 Євро - його сестрі.

З виявленої суми громадянину ОСОБА_3 було пропущено 10000 Євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 34780 Євро.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_3 під час проходження митного контролю порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Постановою судді Цимбала М.О. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

Не погоджуючись з постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та повернути йому вилучену відповідно до протоколу про порушення митних правил валюту.

Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою та підлягає зміні в частині призначеного додаткового стягнення у виді конфіскації. Вказує, що джерело походження валюти, яку він перевозив є законним, оскільки грошові кошти він отримав офіційно працюючи в компанії в м. Гамбурзі, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками. Зазначає, що в зв'язку з хворобою він потребує лікування і через конфіскацію грошових коштів змушений був відмовитися від операції. Також вказує, що він є основним годувальником в сім'ї на його утриманні перебуває донька, яка є студенткою.

На думку апелянта, застосування стягнення у виді конфіскації є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є непропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, представника Київської митниці, яка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 06 грудня 2014 року № 0200/125120103/15; даними протоколу опитування ОСОБА_3; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 3 МП «Бориспіль-аеропорт» щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки вилучених у ОСОБА_3

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої валюти.

Доводи апелянта про необхідність врахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність не можуть бути підставою для скасування постанови судді в частині накладеного стягнення.

Санкція ст. 471 Митного кодексу України є безальтернативною і передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Нормами митного Кодексу України не передбачено можливості накладання стягнення у розмірі меншому ніж передбачено санкцією відповідної статті.

Твердження апелянта про те, що застосування стягнення у виді конфіскації є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є непропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар" не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко