Ухвала суду № 44666166, 03.06.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

03 червня 2015 року Справа № 14/517

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» на дії органу Державної виконавчої служби № 1058 від 27.05.2015 у справі за позовом Дочірньої компанії “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ до Лисичанського спеціалізованого підприємства “Лисичанськтепломережа”, м.Лисичанськ про стягнення 17922728 грн. 00 коп.

Орган виконання судового рішення – Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Без виклику представників сторін

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.10.2007 у справі № 14/517 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Лисичанського спеціалізованого підприємства “Лисичанськтепломережа”, м.Лисичанськ, вул. Баумана, 17, ідентифікаційний код 13401321 на користь Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, вул.І.Лепсе, 16, ідентифікаційний код 32587579 борг 17922728 грн. 92 коп., витрати на сплату державного мита у сумі 25500 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення відповідно до приписів ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.10.2007 видано наказ від 11.10.2007 № 14/517.

Ухвалою суду по справі №14/517 від 26.07.10 Дочірнє підприємство “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” було замінено його правонаступником –Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Згідно з відомостями, які містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повне найменування юридичної особи відповідача у даній справі є Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" (ідентифікаційний код 13401321).

20.05.2015 на адресу господарського суду Луганської області надійшла скарга Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” на дії органу Державної виконавчої служби №995 від 14.05.2015, яка була повернута боржнику ухвалою суду від 20.05.2015 на підставі п.5 ст. 63 ГПК України.

Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” повторно звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служба №1058 від 27.05.2015, у якій боржник просить суд:

1.Поновити строк оскарження постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.07.2014 та 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку № 26035300306791 відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

2.Визнати недійсними постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.07.2014 та 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26035300306791 відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

3.Зобов'язати Державну виконавчу службу України зняти арешт коштів, що містяться на рахунку №26035300306791 відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали скарги оскаржувані постанови державного виконавця винесені 27.06.2014 та 27.09.2014, тоді, як скаргу боржником подано 27.05.2015, тобто з пропуском встановленого строку для її прийняття.

Клопотання боржника про відновлення строку оскарження зазначених постанов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В обгрунтування клопотання про відновлення строку заявник посилається на лист АТ “Ощадбанк” №77/02-550/927 від 07.05.2015, з якого він нібито дізнався про арешт коштів боржника згідно з постановою Державної виконавчої служби від 27.06.2014 та 27.09.2014. Однак, останній, як сторона виконавчого провадження №13669093, знав або був зобов’язаний знати про відкриття зазначеного виконавчого провадження, так і про винесення в ході його виконання постанов від 27.06.2014 та 27.09.2014.

Статтею 31 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження. Вони надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Пунктом 4. ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В матеріалах скарги містяться постанови про арешт коштів № ВП13669093 від 27.06.2014 та № ВП13669093 від 27.09.2014 разом з супровідними листами. Дані супровідні листи свідчать, що Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направив КП "Лисичанськтепломережа" постанову № ВП13669093 від 27.06.2014 супровідним листом №5.-ЗВП/9 від 02.07.2014, постанову № ВП13669093 від 27.09.2014 супровідним листом №14-0-34-5219-5225/2-9 від 27.09.2014.

Доказів неотримання копій постанов матеріали скарги не містять та боржником суду не надані.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зазначено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

У пункті 9.71 тієї ж постанови зазначено, що якщо законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

Крім того, Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа", як боржник згідно з рішенням суду №14/517 від 01.10.2007 був обізнаний про невиконання ним зазначеного рішення, та про можливі наслідки звернення стягувача до органів Державної виконавчої служби з приводу примусового стягнення заборгованості, в тому числі вірогідного арешту його грошових коштів на рахунках в установлених банках за відповідною заявою стягувача.

За таких обставин, клопотання про відновлення строку оскарження постанов Державного виконавця від 27.06.2014 та від 27.09.2014 не підлягає задоволенню, а скарга останнього на дії Державного виконавця підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статями, керуючись статтями 53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

1. В задоволенні клопотання Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” про відновлення строку оскарження постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.07.2014 та 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку № 26035300306791 відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк” відмовити.

2.Скаргу Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” на дії органу Державної виконавчої служби № 1058 від 27.05.2015 по справі №14/517 залишити без розгляду.

Суддя Є.А.Лісовицький